24.11.2024

№ 814/4076/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2020 року

Київ

справа №814/4076/15

адміністративне провадження №К/9901/30681/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Желєзного І.В., Чиркін С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Димерлія О.О. (головуючий), суддів: Єщенка О.В., Бойка А.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича (далі - уповноважена особа Фонду), за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - ПАТ «Банк «Київська Русь»), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У листопаді 2015 року позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:

1.1 визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду Волкова О.Ю. щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

1.2 зобов`язати уповноважену особу Фонду Волкова О.Ю. включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

1.3 зобов`язати Фонд включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

2. Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 12 лютого 2016 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду Волкова О.Ю. щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Зобов`язав уповноважену особу Фонду Волкова О.Ю. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

2.1 Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що відповідач не довів у чому полягає нікчемність договору, а тому позивач має право на включення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду.

3. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 листопада 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позову.

3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, вважав правомірними дії уповноваженої особи Фонду щодо віднесення договору банківського вкладу до переліку нікчемних.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено:

4.1 19 березня 2015 року між позивачем та ПАТ "Банк "Київська Русь" укладено договір банківського рахунку №26463-46.3 в національній валюті, відповідно до умов якого банк відкрив позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 та зобов`язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

4.2 19 березня 2015 року на рахунок позивача було перераховано 193 300 грн, що підтверджується випискою по банківському рахунку за 19 березня 2015 року (видана 2 квітня 2015 року). Умовами договору від 19 березня 2015 року укладеного між позивачем та банком передбачено повернення коштів, розміщених на вкладних/поточних рахунку (ах) Клієнта, гарантується Фондом в розмірі, визначеному діючим законодавством України; Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи проценти, нараховані на день початку процедури виведення Фонду банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів, розміщених за договором банківського вкладу, так і за договором банківського рахунку, оформлених на ім`я клієнта та банку.

4.3 На підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» від 19 березня 2015 року №190, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» від 19 березня 2015 року №61, згідно з яким з 20 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь».

4.4 Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» призначено Волкова О.Ю.

4.5 Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Київська Русь» запроваджено строком на 3 місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно.

4.6 Рішенням виконавчої дирекції Фонду №116 від 15 червня 2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" продовжено до 19 липня 2015 року включно.

4.7 Позивач, звернувшись до ПАТ "Південний", дізналася про те, що вона не включена до переліку вкладників, які мають право на виплату вкладу. З метою отримання відповіді про відсутність його даних як про вкладника позивач 22 червня 2015 року звернулася до Банку з відповідною заявою. Листом від 15 липня 2015 року №1005/46.8 позивача повідомлено про те, що відповідачем було визнано сумнівною операцію щодо перерахування 19 березня 2015 року коштів на поточний рахунок позивача.

4.8 Листом від 30 листопада 2015 року за вих. №11048/16 уповноважена особа Фонду надіслала позивачу повідомлення про нікчемність правочинів. Зазначила, що правочин щодо перерахування грошових коштів з поточного рахунку ТОВ "Каскадмонтажстрой" на рахунок позивача та договір банківського рахунку від 19 березня 2015 року є нікчемними на підставі пункту 2 та 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI), та статті 228 ЦК України.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що у спірних відносинах отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом є гарантією, яка прямо передбачена частиною першою статті 26 Закону №4452-VI, тобто є такою, що прямо встановлена законодавством.

6. У запереченні на касаційну скаргу уповноважена особа Фонду просить відмовити у задоволенні скарги позивача та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

8. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

9. Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

10. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

11. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

12. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

13. Відповідно до частини першої статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

14. Згідно пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення №14), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників,; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

15. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (до вкладів відносяться і кошти, розміщені на банківських рахунках), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

16. Отже, відшкодування Фондом коштів відбувається лише вкладникам за наявними у банку вкладами в межах граничної суми відшкодування. При цьому обов`язковими умовами, за яких відповідні кошти вважаються вкладом, а особа - вкладником, є залучення банком таких коштів від особи чи для неї на підставі договору банківського вкладу, банківського рахунку або на підставі іменного депозитного сертифіката.

17. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

18. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття постанови Правління Національного банку України №190 від 19 березня 2015 року «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» на банківському рахунку позивача, відкритому відповідно до договору банківського рахунку, знаходилась сума у розмірі 192 300 грн. Кошти на депозитний рахунок позивача було зараховано 19 березня 2015 року відповідно до виписки по рахунку з рахунку, належного ТОВ «Каскадмонтажстрой».

19. У зв`язку з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 34 Закону №4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

20. Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

21. Відповідно до частини першої статті 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

22. За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

23. З огляду на вищенаведене, приписи Закону №4452-VI пов`язують виникнення права у особи на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з наявністю у особи статусу вкладника та наявності такого вкладу станом на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

24. Щодо посилань уповноваженої особи Фонду на наявність підстав для віднесення правочину до нікчемних з огляду на підстави, визначені пунктами 2 та 7 статті 38 Закону №4452-VI, суд касаційної інстанції зазначає таке.

25. Відповідно до пунктів 2 та 7 статті 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема: 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

26. Викладені відповідачем посилання на визнання спірного правочину нікчемним з огляду на підстави, визначені пунктом 2 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки уповноваженою особою Фонду всупереч приписів частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) не було доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок укладення спірного правочину банк став неплатоспроможним, на що правильно вказав суд першої інстанції.

27. Пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI також не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Відповідач, у свою чергу, не довів належними та допустимими доказами те, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ «Банк «Київська Русь» щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

28. Відповідно до частини першої та третьої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

29. Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського рахунку. При цьому і положення статті 2 Закону №4452-VI визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього. Вказане свідчить про помилковість висновків апеляційного суду, що залучення коштів на рахунок від іншої особи свідчить про відсутність підстав вважати останні вкладом.

30. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Банк «Київська Русь» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому вона підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

31. Відтак, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача. як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду.

32. Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.

33. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати спірний договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь» нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даних договорів, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом №4452-VI, для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

34. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

35. Разом із цим, суд касаційної інстанції враховує те, що відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Положення №14 перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

36. Колегія суддів зауважує, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду №823 від 26 травня 2016 року внесено зміни до Положення №14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

37. Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в пункт 6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.

38. Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має надати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

39. З огляду на те, що станом на дату розгляду справи у суді касаційної інстанції відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, вже сформовано та подано на затвердження Фонду, належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання уповноваженої особи Фонду надати доповнення до переліку стосовно позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК «Київська Русь» за рахунок Фонду.

40. На цій підставі колегія суддів дійшла висновку, що абзац третій резолютивної частини рішення суду першої інстанції, слід змінити, виклавши у наступній редакції:

«Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова Олександра Юрійовича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 , за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» згідно договору банківського вкладу №26463-46.3 від 19 березня 2015 року, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про що повідомити ОСОБА_1 ».

41. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

42. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, Суд приходить до висновку про те, що касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, скасувати постанову суду апеляційної інстанції, змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанцій, виклавши її у редакції цієї постанови; у іншій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі.

43. Оскільки колегія суддів скасовує рішення апеляційного суду, не повертаючи справу на новий розгляд, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати підлягають новому розподілу.

44. Відповідно до квитанції від 5 грудня 2017 року ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 2307,60 грн, який належить стягнути на користь позивача.

45. При цьому, оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону №4452-VI є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб`єкта владних повноважень.

46. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

47. Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

48. Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2011 року №1691 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за №33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.

49. Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 5 липня 2012 року №2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за №1581/12/21893), оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.

50. Аналогічна позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року (справа №826/9960/15).

51. Ураховуючи викладене, Колегія суддів дійшла висновку, що понесені позивачем, у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, документально підтверджені витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню Фондом за рахунок ПАТ "Банк "Київська Русь".

52. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

53. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

54. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року скасувати.

55. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року змінити, абзац третій резолютивної частини викласти в такій редакції:

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі.

56. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2307,60 грн (дві тисячі триста сім гривень) 60 коп.

57. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: І.В. Желєзний

С.М. Чиркін