ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 815/1138/16
адміністративне провадження № К/9901/12628/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Чиркіна С.М., Берназюка Я.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероклуб «Одеса» до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, Біляївської районної ради Одеської області, відділу містобудування та архітектури Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Одесцивільпроект», фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , Біляївська районна державна адміністрація Одеської області, Державна авіаційна служба України, про визнання протиправними та скасування рішень, за касаційною скаргою Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Тарасишиної О.М. від 11.09.2017 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Крусяна А.В., Градовського Ю.М., Лук`янчук О.В. від 20.03.2019,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аероклуб «Одеса» (далі також ТОВ «Аероклуб «Одеса», Товариство позивач) звернулося з позовом до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, Біляївської районної ради Одеської області, відділу містобудування та архітектури Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області (далі також відповідачі), у якому просило:
- визнати протиправним висновок Управління розвитку інфраструктури, містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 12.11.2013 №1192 про погодження проектної документації із землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району;
- визнати протиправним висновок управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області від 05.12.2014 №01-05-14/13401 про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області;
- визнати протиправним висновок державної експертизи землевпорядної документації від 16.02.2015 №1, затверджений заступником начальника Головного управління Держземагенства в Одеській області про повернення на доопрацювання проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області у зв`язку з невідповідністю вимогам законодавства;
- визнати протиправним та скасувати рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 11.12.2014 №490/Р-ХХХХІІ-VІ «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне», яким погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне із додатковим включенням в межі селища 108,847га землі та запропоновано Біляївській районній раді затвердити проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж та встановити площу с. Набережне 159,5507га, вирішено вилучити із загальної площі 0,2508га, що знаходяться в оренді ТОВ «Аероклуб «Одеса» та 0,3544га ріллі державної власності;
- визнати протиправним та скасувати рішення Біляївської районної ради від 10.07.2015 №45/753-VІ, яким затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області із збільшенням загальної площі території населеного пункту з 51,3088га до 159,5507га за рахунок включення в межі селища Набережне прилеглих територій за межами існуючого населеного пункту на території Августівської сільської ради (далі також оскаржувані, спірні висновки та рішення).
2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що згідно договору оренди землі від 02.06.2006, укладеного між ТОВ «Аероклуб «Одеса» та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області, позивач є орендарем земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області для розміщення спортивного аеродрому з метою розвитку авіаційних видів спорту, малої авіації (авіації загального призначення) та уставної діяльності орендаря. Оскаржуваним рішенням Біляївської районної ради Одеської області від 10.07.2015 №45/753-VІ було затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області із збільшенням загальної площі території населеного пункту з 51,3088га до 159,5507га за рахунок включення в межі селища Набережне прилеглих територій за межами існуючого населеного пункту на території Августівської сільської ради, який був погоджений висновком Управління розвитку інфраструктури, містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 12.11.2013 №1192, висновком Управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області від 05.12.2014 №01-05-14/13401 та рішенням Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 11.12.2014 №490/Р-ХХХХІІ-VІ.
3. Позивач наголошував, що збільшення загальної площі території населеного пункту з 51,3088га до 159,5507га за рахунок включення в межі селища Набережне прилеглих територій за межами існуючого населеного пункту на території Августівської сільської ради призвело до того, що межа цього населеного пункту стала становити менше 500 метрів від кінця злітно - посадкової смуги у напрямку зльоту та менше ніж 150 метрів від бічних меж злітно - посадкової смуги, що суперечить вимогам статті 69 Повітряного кодексу України та пункту 8.3 Правил допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків для польотів легких повітряних суден, затверджених наказом Державіаслужби від 01.12.2004 №205.
4. Такі наслідки прийняття оскаржуваних у цій справі висновків та рішень, на думку позивача, безпосередньо порушує його права щодо можливості експлуатації злітно - посадкового майданчика та отримання відповідного дозвільного документу для цього.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2017, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019, позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним висновок Управління розвитку інфраструктури, містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 12.11.2013 №1192;
- визнано протиправним висновок Управління Держземагентства у Біляївському районі Одеської області від 05.12.2014 №01-05-14/13401;
- визнано протиправним та скасовано рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 11.12.2014 №490/Р-ХХХXII-VІ;
- визнано протиправним та скасовано рішення Біляївської районної ради Одеської області від 10.07.2015 №45/753-VІ.
6. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що згідно з установленими судовим розглядом цієї справи обставинами, які підтверджуються наявними у ній доказами, приаеродромну територію навколо злітно-посадкового майданчика «Спортивний аеродром «Одеса-Лиман» у розмірі 1,5 км від контрольної точки аеродрому (КТА- центр льотного поля з координатами точки 463446N0304218Е) було встановлено рішенням Біляївської районної ради Одеської області від 25.02.2011 №122-VI, прийнятим за результатом розгляду відповідного клопотання керівництва аероклубу «Одеса».
7. За таких обставин, суди попередніх інстанцій констатували, що експлуатант аеродрому виконав вимоги статті 69 Повітряного кодексу України і довів до відома відповідного органу місцевого самоврядування, на території здійснення повноважень якого знаходиться земельна ділянка, інформацію про розміри приаеродромної території.
8. Водночас, за висновками судів, приймаючі спірні рішення про погодження і затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, відповідачі не врахували вимог пункту 84 частини першої 1 статті 1 та статті 69 Повітряного кодексу України щодо безпеки польотів повітряних суден та повітряного руху на приаеродромній території, а також вимог частини другої статті 72 Земельного кодексу щодо правового режиму земель авіаційного транспорту, приписів пунктів 8.3.1 - 8.3.3 п.8.3 Правил допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків для польотів легких повітряних суден, затверджених наказом Державної служби з нагляду за забезпеченням безпеки авіації №205 від 01.12.2004, яким передбачається, що віддалення ЗПС ЗПМ для польотів літаків від межі населеного пункту повинно становити не менше 500м. від кінця ЗПС у напрямку зльоту та 150м. від бічних меж ЗПС.
9. Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено, що відстань від торця (кутових знаків) ЗПС 300-120 градусів до нової межі населеного пункту селища Набережне становить лише 50 метрів, а відстань від торця (кутових знаків) ЗПС 360-180 градусів до нової межі населеного пункту селища Набережне становить 150 метрів.
10. Крім того, суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи врахували, що згідно з встановленими у ній обставинами, за результатами обов`язкової первинної державної експертизи проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області виявлено його невідповідність вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, про що Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області надано висновок державної експертизи землевпорядної документації №1 від 16.02.2015, яким цей проєкт землеустрою був повернутий на доопрацювання, а контроль за усуненням зауважень покладений на Управління Держземагентства у Біляївському районі Одеської області. Про усунення зауважень необхідно було повідомити Головне управління Держземагентства в Одеській області.
11. У оскаржуваних судових рішеннях судів попередніх інстанцій встановлено відсутність доказів щодо отримання позитивного висновку експертизи та доказів усунення недоліків вищезазначеного проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне і наявності висновку експертизи за результатами повторного розгляду проекту після його доопрацювання.
12. У світлі таких обставин справи та вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області відбулось з порушенням вимог чинного законодавства і прав позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, відповідач - Августівська сільська рада Біляївського району Одеської області подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій 02.06.2006 між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (орендодавець) та ТОВ «Аероклуб «Одеса» (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області.
15. Згідно з пунктами 2, 3 вказаного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 101,19 га забудованих земель під аеродром та відповідними спорудами. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, які належать орендарю на підставі свідоцтва про право власності на будівлі від 19.12.2003 №71 та згідно з договором оренди від 27.05.1998.
16. Додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки від 20.10.2009 сторонами пункт 1 договору викладено у наступній редакції: «орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області для розміщення спортивного аеродрому з метою розвитку авіаційних видів спорту, малої авіації (авіації загального призначення) та уставної діяльності орендаря» та згідно пункту 7 договору визначено, що він укладений на 24 роки до 02.06.2030.
17. Рішенням Біляївської районної ради №122-VI від 25.02.2011 погоджено Інструкцію з виконання польотів на злітно-посадковому майданчику «Спортивний аеродром «Одеса-Лиман» та розміри зон польотів згідно зі схемою №1, підтримано клопотання керівництва аероклубу щодо встановлення приаеродромної території навколо злітно-посадкового майданчика «Спортивний аеродром «Одеса-Лиман» у розмірі 1,5 км від контрольної точки аеродрому (КТА центру льотного поля з координатами 463446N0304218E).
18. У зв`язку з запровадженням особливого режиму одержання дозволу на будівництво (реконструкцію) та іншу діяльність на приаеродромній території, рекомендовано Аероклубу «Одеса» довести до відома зацікавлених місцевих рад району та сектору регіонального розвитку, містобудування та архітектури Біляївської райдержадміністрації розміри встановленої приаеродромної території навколо злітно-посадкового майданчика «Спортивний аеродром «Одеса-Лиман».
19. 16.11.2012 експлуатанту злітно-посадкового майданчика ТОВ «Аероклуб» Одеса» Державною авіаційною службою України видано посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика №15-104 (назва ЗПМ «Спортивний аеродром «Гідропорт») з терміном дії до 16.11.2015.
20. 18.03.2013 Августівською сільською радою Біляївського району Одеської області прийнято рішення №347/Р-XXV-VI «Про затвердження генерального плану селища Набережне, Одеської області, Біляївського району, Августівської сільської ради», яким затверджено генеральний план селища Набережне та надано згоду на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне.
21. ФОП ОСОБА_1 на підставі договору №07-30/3 від 30.07.2013 за замовленням Августівської сільської ради виготовлено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області.
22. Зазначений проект було погоджено з Управлінням розвитку інфраструктури, містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, управлінням Держземагенства у Біляївському районі Одеської області.
23. 12.11.2013 (вих. №1192) Управлінням розвитку інфраструктури, містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Біляївської районної державної адміністрації Одеської області прийнято висновок, яким погоджено проектну документацію із землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району.
24. 05.12.2014 (вих. №01-05-14/13401) Управлінням Держземагентства у Біляївському районі Одеської області прийнято висновок про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області.
25. Рішенням Августівської сільської ради Біляївського району Одеської від 11.12.2014 №490/Р-ХХХХІІ-VI «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне» погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне із додатковим включенням в межі селища 108,8471га землі та запропоновано Біляївській районній раді затвердити проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж та встановити площу селища Набережне 159,5507га. Також вирішено вилучити із загальної площі 0,2508га, що знаходяться в оренді ТОВ «Аероклуб «Одеса» та 0,3544га. ріллі державної власності.
26. Відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації №1 від 16.02.2015, затвердженої заступником начальника Головного управління Держземагенства в Одеській області, проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області було повернуто на доопрацювання у зв`язку із тим, що він не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, а саме: проект землеустрою привести у відповідність до статті 46 Закону України «Про землеустрій», а саме - доповнити проект: а) викопіюванням із схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель Біляївського району Одеської області; б) викопіюванням із кадастрової карти (плану) з відображенням існуючих та проектних меж с. Набережне; в) експлікацією земель в існуючих та проектних межах селища; г) переліком земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади; д) погодженнями Біляївської районної ради та Біляївської районної державної адміністрації Одеської області; проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно- територіальних одиниць складається у паперовій та електронній (цифровій) формах, у представленому проекті електронна (цифрова) форма відсутня; надати обґрунтування визначення на Плані території селища Набережне по контурної експлікації земель, в якій земельні ділянки віднесені до державної, приватної та комунальної власності; у висновку Управління розвитку інфраструктури, містобудування, архітектури, будівництва, та житлово-комунального господарства Біляївської районної державної адміністрації Одеської області вказати термін дії відповідно до підпункт 3.3.2 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації; матеріали виносу меж в натуру доопрацювати відповідно до статті 46 Закону України «Про землеустрій»; в матеріалах проекту землеустрою проектні межі с. Набережне привести у відповідність до меж затверджених генеральним планом селища Набережне Августівської сільської ради Біляївського району; до матеріалів проекту долучити інформацію щодо врахування інтересів користувача земельної ділянки - В/Ч НОМЕР_1 (державний акт на право постійного користування землею).
27. Вказаний проект був повернутий на доопрацювання, контроль за усуненням зауважень покладений на Управління Держземагентства у Біляївському районі Одеської області. Про усунення зауважень необхідно було повідомити Головне управління Держземагентства в Одеській області.
28. Рішенням Біляївської районної ради від 10.07.2015 №45/753-УІ затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області із збільшенням загальної площі території населеного пункту з 51,3088га до 159,5507га за рахунок включення в межі селища Набережне прилеглих територій за межами існуючого населеного пункту на території Августівської сільської ради.
29. 13.05.2016 експлуатанту злітно-посадкового майданчика ТОВ «Аероклуб» Одеса» Державною авіаційною службою України видано посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика №15-157 (назва ЗПМ «Гідропорт») з терміном дії до 12.05.2019.
30. Не погоджуючись зі збільшенням загальної площі території населеного пункту з 51,3088га до 159,5507 за рахунок включення в межі селища Набережне прилеглих територій за межами населеного пункту, в зв`язку з чим межа населеного пункту стала менш ніж 150м. та 500м. від меж злітно-посадкової смуги, що унеможливлює експлуатацію злітно-посадкової смуги, та отримання відповідного дозвільного документу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
31. У касаційній скарзі наводяться аргументи про те, що проєкт землеустрою, який було затверджено оспорюваним у цій справі рішенням, у повній мірі відповідав вимогам містобудівної документації та отримав усі передбачені чинним законодавством висновки та експертизи, затверджений уповноваженим на те органом місцевого самоврядування, а тому, на думку скаржника, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення цього позову є помилковими і не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
32. Августівська сільська рада вважає, що висновок судів попередніх інстанцій стосовно відсутності у матеріалах справи доказів щодо отримання позитивного висновку експертизи проєкту землеустрою і усунення його недоліків суперечить нормам статей 1, 2 та 35 Закону України від 17.06.2004 №1808-IV «Про державну експертизу землевпорядної документації» та підпунктам 3.5.8 - 3.5.9 пункту 3.5 глави 3 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.2004 №391, зареєстрованої Міністерстві юстиції України 21.12.2004 за №1618/10217.
33. Цей аргумент касаційної скарги мотивовано тим, що негативного висновку експертизи щодо проєкту землеустрою не приймалось, а судами попередніх інстанцій не було взято до уваги коректурний аркуш про усунення зауважень, викладених у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 16.02.2015 №1, який підписаний та скріплений печатками розробника документації та керівника управління Держземагентства у Біляївському районі. При цьому, як зазначається у касаційній скарзі, вищевказаний висновок експертизи містить відповідний запис керівника територіального органу земельних ресурсів, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.
34. Касаційна скарга містить аргументи й про те, що судами попередніх інстанцій не надавалась оцінка листу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та листу відділу цього органу в Біляївському районі від 05.07.2017 та від 10.07.2017 відповідно, які, на переконання скаржника, свідчать про усунення недоліків проєкту землеустрою, виявлених за результатами державної експертизи цієї землевпорядної документації, та наявність позитивного проходження такої експертизи.
35. Вказує скаржник і на те, що під час розгляду цієї справи у судах першої та апеляційної інстанцій, поза увагою судів попередніх інстанцій залишились пояснення Біляївської районної ради Одеської області від 04.07.2017, у яких зазначалось про відповідність проєкту землеустрою вимогам законодавства і про законність дій відповідача щодо його затвердження.
36. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку й про недотримання нормативних відстаней до злітно - посадкових смуг злітно - посадкового майданчика «Спортивний аеродром «Гідропорт», оскільки не врахували невідповідності розмірів елементів цих смуг фактичному їх стану та невиконання ТОВ «Аероклуб «Одеса» рекомендацій Біляївської райради рекомендацій, викладених у рішення, яким було встановлено розміри приаеродромної території. Ці факти, на переконання відповідача, підтверджувались наявними у справі доказами, які залишились недослідженими під час розгляду справи, зокрема: листом Державіаслужби від 17.11.2016; звітом про усунення недоліків, виявлених інспекційною перевіркою, проведеною відповідно до наказу Державіаслужби від 26.11.2015 №729; лист відділу архітектури РДА від 25.04.2019.
37. Це, на думку відповідача, вказує на недотримання вимог норм статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, що діяла станом на час розгляду і вирішення цієї справи судами попередніх інстанцій, яка вимагає від суду дослідити усі наявні у справі докази, пояснення, аргументи учасників справи.
38. У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на те, що усі вказані скаржником доводи зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, однак це виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
39. Позивач звертає увагу на те, що ця справа неодноразово розглядалась у судах першої та апеляційної інстанцій, а всі наявні у ній матеріали (докази), у тому числі, ті, які подавались скаржником, досліджувались безпосередньо у судових засіданнях.
40. Зокрема, як стверджується у відзиві на касаційну скаргу, суди попередніх інстанцій встановили відсутність доказів щодо отримання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи та усунення порушень проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища, виявлених такою експертизою, станом на момент прийняття оскаржуваних рішень про погодження і затвердження цього проєкту.
41. Посилаючись на вищевикладене, позивач у відзиві на касаційну скаргу наполягає на тому, що оскаржувані рішення відповідачів щодо погодження та затвердження проєкту землеустрою, який не відповідав вимогам законодавства та не отримав позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, є протиправними, як і оскаржувані висновки щодо погодження цього проєкту.
42. Тому, ТОВ «Аероклуб «Одеса» вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного і обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення цього позову, а викладені у касаційній скарзі аргументи такої позиції судів не спростовують і не можуть зумовлювати її задоволення.
43. У зв`язку з цим, позивач у відзиві на касаційну скаргу просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
44. Згідно з приписами пункту ї) статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст.
45. Встановлення та зміна меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, входить до повноважень районних рад у галузі земельних відносин, що закріплено у нормах пункту е1 статті 10 Земельного кодексу України.
46. Із приписами вищезазначених статей кореспондуються положення частини другої статті 174 Земельного кодексу України, якими передбачено, що рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.
47. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Такі норми задекларовані у частині другій статті 173 Земельного кодексу України.
48. Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначає Закон України від 22.05.2003 №858-IV «Про землеустрій». Цей Закон спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
49. За правилами частин першої, другої вищевказаного Закону для встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних утворень.
Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень розробляються для створення повноцінного життєвого середовища та створення сприятливих умов їх територіального розвитку, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, і затвердженої містобудівної документації.
50. Одним із принципів, на яких базується землеустрій, є принцип законності, про що проголошено у пункті а) частини першої статті 6 Закону України «Про землеустрій».
51. Норми статті 62 цього ж Закону передбачають, що з метою забезпечення відповідності документації із землеустрою вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам, така документація підлягає державній експертизі.
52. Відповідно до приписів частини другої наведеної вище статті Закону України «Про землеустрій» порядок здійснення державної експертизи документації із землеустрою визначається законом, а проведення в установленому законодавством порядку державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою згідно з пунктом е) частини першої статті 14 цього Закону віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою.
53. Станом на час розроблення і виготовлення проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району статусом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності наділялося Державне агентство земельних ресурсів України, Положення про яке затверджено Указом Президента України від 08.04.2011 №445 (пункт 1).
54. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення (абзац третій пункту 1 вказаної постанови).
55. Пунктами 5, 6 цієї постанови установлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.
Права та обов`язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.
Центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.
56. Про те, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України вказано й у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №826/5602/16 та від 01.06.2022 у справі №810/3945/17.
57. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
58. За змістом пункту 1, Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
59. Отже, станом на час затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району повноваженнями щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації, зокрема, проєктів землеустрою, наділявся Держгеокадастр.
60. За визначенням, яке міститься у статті 1 Закону України від 17.06.2004 №1808-IV «Про державну експертизу землевпорядної документації», державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.
61. Перевірка відповідності об`єктів державної експертизи вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка об`єктивних та обґрунтованих висновків державної експертизи, є одними із завдань державної експертизи, визначеним у статті 4 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».
62. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць підлягають обов`язковій державній експертизі. Таку вимогу містить норма абзацу четвертого частини першої статті 9 вищевказаного закону.
63. Статтею 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» встановлено, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.
Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.
Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.
Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.
Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.
У разі якщо об`єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об`єкта державної експертизи.
Об`єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об`єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил.
Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи.
64. Організаційні засади і вимоги щодо організації та проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері, визначає Методика проведення державної експертизи землевпорядної документації, відповідно до пункту 1.11 якої державна експертиза проводиться до затвердження органами державної влади, місцевого самоврядування або власниками землі відповідної землевпорядної документації або до прийняття рішення про набуття, зміну та припинення прав на землю та видачі документів, що посвідчують права на неї.
65. Пункти 3.1, 3.2 вищезазначеної Методики визначають, що проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об`єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об`єктивного висновку державної експертизи. Процедура проведення державної експертизи складається з трьох стадій: підготовчої, основної та заключної.
66. Основна стадія проведення державної експертизи передбачає всебічний аналіз землевпорядної документації, відповідність запропонованих заходів вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам. У разі потреби проводяться обстеження в натурі (на місцевості).
При проведенні державної експертизи землевпорядної документації визначаються, зокрема, відповідність змісту документації вимогам законодавства України, встановленим стандартам, нормам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо раціонального використання і охорони земель, умов і порядку їх забудови, охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, збереження культурної спадщини (пункт 3.4.1, абзаци перший, другий пункту 3.4.2 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації).
67. За змістом пунктів 3.5.1, 3.5.3, 3.5.4 цієї ж Методики на заключній стадії проведення державної експертизи узагальнюються результати експертних досліджень, готується висновок державної експертизи щодо доцільності затвердження землевпорядної документації.
Підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів:
землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок);
землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання;
землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.
Оцінка землевпорядної документації у висновках державної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є обов`язковою. При цьому, негативна оцінка об`єкта експертизи повинна бути всебічно обґрунтована положеннями відповідних нормативно-правових актів.
68. Як встановлено пунктами 3.5.8 та 3.5.9 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб`єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об`єкта державної експертизи або його окремих складових частин.
Контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники підпорядкованих територіальних органів земельних ресурсів. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника підпорядкованого територіального органу земельних ресурсів, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
69. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
70. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази
71. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
72. Аналіз вищевикладених норм законодавства, якими врегульовані спірні у цій справі правовідносини, засвідчує, що зміна меж селищ, які входять до складу відповідного району, належить до повноважень районних рад у галузі земельних відносин.
73. Рішення про зміну меж селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.
74. Межі села встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, які повинні враховувати, зокрема, інтереси землекористувачів, у тому числі орендарів, вимоги затвердженої містобудівної документації. Такі проєкти землеустрою також повинні відповідати вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам, встановленим стандартам, нормам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо раціонального використання і охорони земель, умов і порядку їх забудови, охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, збереження культурної спадщини.
75. Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць підлягають обов`язковій державній експертизі, яка проводиться до затвердження органами місцевого самоврядування такої землевпорядної документації.
76. Лише наявність позитивних висновків державної експертизи проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць є підставою для прийняття відповідного рішення органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених цією землевпорядною документацією.
77. Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновком державної експертизи землевпорядної документації №1 від 16.02.2015, затвердженої заступником начальника Головного управління Держземагенства в Одеській області, проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області було повернуто на доопрацювання у зв`язку із тим, що він не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам.
78. Водночас, у оскаржуваних судових рішеннях встановлено, що відповідачами не було надано доказів про те, що вказані у висновку державної експертизи недоліки проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області були усунуті й ця землевпорядна документація отримала позитивний висновок державної експертизи після її доопрацювання.
79. Заперечуючи такі висновки судів попередніх інстанцій, скаржник наводить доводи про те, що негативного висновку державної експертизи щодо вищевказаного проєкту землеустрою не надавалось, а виявлені після проведення його первинної державної експертизи недоліки були усунуті.
80. Колегія суддів критично оцінює ці аргументи касаційної скарги, оскільки вони не підтверджують факту наявності позитивного висновку державної експертизи проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області й не спростовують встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо відсутності такого висновку державної експертизи.
81. Оскільки обставинами цієї справи встановлено відсутність позитивного висновку державної експертизи вказаного вище проєкту землеустрою то й підстав для прийняття Августівською сільською радою Біляївського району Одеської області та Біляївською районною радою оскаржуваних позивачем рішень щодо погодження та затвердження такої землевпорядної документації у цих органів місцевого самоврядування не виникло.
82. До того ж, відповідно до підпунктів 8.3.1 - 8.3.3 пункту 8.3 Правил допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків для польотів легких повітряних суден, розташування ЗПМ, планування та виконання польотів з нього повинні відповідати інструкції з виконання польотів. Прилегла до ЗПМ місцевість повинна забезпечувати безпеку польотів ПС. Віддалення ЗПС ЗПМ для польотів літаків від межі населеного пункту повинно становити не менше 500 метрів від кінця ЗПС у напрямку зльоту та 150 метрів від бічних меж ЗПС.
83. Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що рішенням Біляївської районної ради Одеської області «Про погодження Інструкції з виконання польотів на злітно-посадковому майданчику «Спортивний аеродром «Одеса-Лиман» та встановлення приаеродромної території» від 25.02.2011 №122-VI було погоджено Інструкцію з виконання польотів на злітно-посадковому майданчику «спортивний аеродром «Одеса-Лиман» та розміри зон польотів, згідно зі схемою №1 та підтримано клопотання керівництва аероклубу «Одеса» щодо встановлення приаеродромної території навколо злітно-посадкового майданчика «Спортивний аеродром «Одеса-Лиман» у розмірі 1,5 км від контрольної точки аеродрому (КТА- центр льотного поля з координатами точки 463446N0304218Е).
84. 16.11.2012 експлуатанту злітно-посадкового майданчика ТОВ «Аероклуб» Одеса» Державною авіаційною службою України видано посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика №15-104 (назва ЗПМ «Спортивний аеродром «Гідропорт») з терміном дії до 16.11.2015 (яке було чинним на час прийняття оскаржуваних рішень), відповідно до якого розмір ЗПМ №1 пос-складова 1000м х 20 м (ґрунт) та ЗПМ №2 МК пос - 800 м х 20 м.
85. В матеріалах справи міститься схема зображення злітно-посадкових смуг Спортивного аеродрому «Гідропорт», згідно якої відстань віддалення для польотів літаків від межі населеного пункту не повинна становити менше 500 м від кінця ЗПС у напрямку зльоту.
86. Згідно з наявним у матеріалах справи актом обстеження межі ЗМП «Гідропорт» та межі населеного пункту селища Набережне Біляївського району Одеської області від 06.09.2016 відстань від торця (кутових знаків) ЗПС 300-120 градусів до нової межі населеного пункту селища Набережне становить лише 50 метрів, а відстань від торця (кутових знаків) ЗПС 360-180 градусів до нової межі населеного пункту селища Набережне становить 150 метрів.
87. Вищевказані обставини підтверджують те, що проєкт землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області не враховував вимог підпунктів 8.3.1 - 8.3.3 пункту 8.3 Правил допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків для польотів легких повітряних суден та не узгоджувався з рішенням Біляївської районної ради Одеської області від 25.02.2011 №122-VI «Про погодження Інструкції з виконання польотів на злітно-посадковому майданчику «Спортивний аеродром «Одеса-Лиман» та встановлення приаеродромної території», не враховував інтересів землекористувача земельної ділянки під аеродромом та відповідними спорудами (орендаря) - ТОВ «Аероклуб «Одеса».
88. Погодження та затвердження відповідачами цього проєкту землеустрою, який не отримав позитивний висновок обов`язкової державної експертизи і як встановлено судовим розглядом цієї справи не відповідав вимогам законодавства, нормативно - правовим актам та рішенню органу місцевого самоврядування, що не спростовано доводами касаційної скарги, ставить під загрозу безпеку польотів, які виконуються на ЗПМ «Спортивний аеродром «Гідропорт», унеможливлює подальшу експлуатацію цього аеродрому експлуатантом - позивачем у цій справі, а отже порушує його права.
89. Вищенаведене вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувані висновки і рішення відповідачів є протиправними і підлягають скасуванню.
90. Колегія суддів вважає необґрунтованими аргументи касаційної скарги про те, що судами першої та апеляційної інстанцій в порушення норм процесуального права не було досліджено усі наявні у справі докази, пояснення, аргументи учасників справи.
91. З цього приводу колегія суддів зазначає, що деякі докази, на які посилається скаржник (зокрема лист Державіаслужби від 17.11.2016; яким надіслано звіт про усунення недоліків, виявлених інспекційною перевіркою, проведеною відповідно до наказу Державіаслужби від 26.11.2015 №729), стосуються обставин, що виникли вже після прийняття відповідачами висновків та рішень, які охоплюються предметом спору, а тому правомірно не оцінювались судами попередніх інстанцій, оскільки не входять до предмету доказування.
92. Вищевказані докази, як стверджує скаржник, стосуються невідповідності розмірів елементів злітно - посадкових смуг злітно - посадкового майданчика «Спортивний аеродром «Гідропорт» фактичному їх стану та доводять помилковість висновків судів попередніх інстанцій про порушення відповідачами вимог законодавства в частині недотримання у зв`язку із прийняттям оскаржуваних рішень норм відстаней до злітно-посадкових смуг.
93. Водночас, колегія суддів підкреслює, що з підстав не дослідження вищенаведених обставин ця справа вже направлялась касаційним судом на новий розгляд до суду першої інстанції.
94. Зміст оскаржуваних судових рішень не дає колегії суддів підстав вважати, що після нового розгляду справи ці обставини залишились недослідженими, оскільки суди попередніх інстанцій, обґрунтовуючи свій висновок щодо недотримання у погодженому та затвердженому відповідачами проєкті землеустрою нормативних відстаней від ЗПС ЗМП «Гідропорт» до нової межі населеного пункту селища Набережне, посилались на Інструкцію з виконання польотів на злітно-посадковому майданчику «спортивний аеродром «Одеса-Лиман», посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика №15-104, яким встановлювався розмір ЗПМ №1 та №2, схему зображення злітно-посадкових смуг Спортивного аеродрому «Гідропорт», акт обстеження межі ЗМП «Гідропорт».
95. З оскаржуваних судових рішень також вбачається, що судами першої та апеляційної інстанцій ретельно проаналізовані та належним чином оцінені усі аргументи учасників справи по суті спору, зокрема й ті, які стосувались обставин щодо усунення/неусунення недоліків проєкту землеустрою, виявлених за результатами державної експертизи цієї землевпорядної документації, наявності чи відсутності позитивного проходження такої експертизи та відповідності/невідповідності проєкту землеустрою вимогам законодавства.
96. Аргументи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій, відображених у оскаржуваних судових рішеннях, не спростовують й зумовлюють необхідність дослідження та оцінки доказів касаційним судом, що однак, виходить за межі його повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
97. Ураховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги і вважає, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково цей позов, не допустили неправильного застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, які скасуванню не підлягають.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
98. За правилами частин першої, другої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
99. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.
100. Керуючись статтями 340 341 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: С.М. Чиркін
Я.О. Берназюк