ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
справа №815/1470/16
адміністративне провадження №К/9901/36941/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 815/1470/16
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділ державної виконавчої служби Врадіївського районного управління юстиції, про визнання дій протиправними, скасування дублікату постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 у справі №815/1470/16, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Стас Л.В., суддів Турецької І.О., Градовського Ю.М., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 25.03.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області Держспоживслужби (далі - Інспекція Держспоживслужби) в частині видачі дубліката постанови Інспекції Держспоживслужби від 23.10.2012 №353 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII);
скасувати дублікат постанови Інспекції Держспоживслужби від 23.10.2012 №353 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону № 1023-XII.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що відповідачем виданий дублікат постанови Інспекції Держспоживслужби від 23.10.2012 №353 про накладення на позивача стягнень, передбачених статтею 23 Закону № 1023-XII, що не передбачено нормами законодавства та зміст дублікату постанови відрізняється від оригіналу, а тому дії з оформлення дубліката постанови є неправомірними, а дублікат постанови підлягає скасуванню.
2. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 09.11.2016 задовольнив позовні вимоги.
3. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 02.03.2017 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 22.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 - залишити в силі.
5. Вищий адміністративний суд України ухвалою 27.03.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.06.2019 №843/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку і зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
10. Протоколом розподілу справи від 26.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г.
11. Ухвалою судді Верховного Суду від 27.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Суди встановили, що Інспекцією Держспоживслужби 19.09.2012 проведена позапланова перевірка фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів на АЗС, що знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Миколаївка, вул. Центральна.
За результатами перевірки Інспекцією Держспоживслужби складено акт від 19.09.2012 №000480, в якому зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статті 15 Закону № 1023-XII, у зв`язку із чим контролюючим органом винесено постанову від 23.10.2012 №353 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону № 1023-XII, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 59415,17 грн.
Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Врадіївського районного управління юстиції Назаренко Ю.В. від 06.12.2012 відкрито виконавче провадження ВП №35540122 з виконання постанови Інспекції Держспоживслужби від 23.10.2012 №353 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 59415,17 грн, яке в подальшому 02.01.2013 було зупинено в зв`язку із прийняттям судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи) уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, до розгляду по суті.
За заявою Інспекції Держспоживслужби про повернення постанови без виконання від 10.07.2014 №1950/1613 постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Врадіївського районного управління юстиції Назаренко Ю.В. від 16.07.2014 ВП №35540122 постанову Інспекції Дерспоживслужби від 23.10.2012 №353 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 59 415,17 грн повернуто стягувачу.
Однак, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 у справі № 815/4632/14, яка залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015, було визнано незаконною постанову державного виконавця від 16.07.2014 про повернення виконавчого документа. Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Врадіївського районного управління юстиції Назаренко Ю.В. від 11.06.2015 ВП №35540122 відновлене виконавче провадження з примусового виконання постанови Інспекції Дерспоживслужби від 23.10.2012 №353 від 23.10.2012 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 59 415,17 грн.
Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби відділу державної виконавчої служби Врадіївського районного управління юстиції Назаренко Ю.В. від 18.11.2015 ВП №49379274 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Інспекції Дерспоживслужби від 23.10.2012 №353 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 59415,17 грн у зв`язку із непред`явленням оригіналу (дублікату) виконавчого документу.
Також суди встановили, що у зв`язку із непред`явленням виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження», постановою головного державного виконавця Врадіївського районного управління юстиції Назаренко Ю.В. від 03.02.2016 ВП №35540122 закінчено виконавче провадження з примусового виконання постанови Інспекції Держспоживслужби від 23.10.2012 №353 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 59 415,17 грн.
В подальшому, постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Врадіївського районного управління юстиції від 05.02.2016 ВП №50036435 відкрито виконавче провадження з виконання постанови Інспекції Держспоживслужби від 23.10.2012 №353 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 59 415,17 грн. та в межах цього виконавчого провадження 26.05.2016 накладений арешт на все майно, що належить ФОП ОСОБА_1 .
До того ж суди встановили, що 05.02.2016 державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП №50036435 на підставі дублікату №1 постанови Інспекції Держспоживслужби від 23.10.2012 №353 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 59415,17 грн.
Крім цього, судом апеляційної інстанції встановлено, що 23.07.2014 вх. №2246 Інспекцією Держспоживслужби було отримано лист від начальника відділу державної виконавчої служби Врадіївського управління юстиції у Миколаївській області та постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві без долучення постанови Інспекції Держспоживслужби від 16.07.2012 №353 від 16.07.2012.
Співробітниками Інспекції Держспоживслужби було складено акт від 23.07.2014 про те, що відкривши рекомендований лист відділу державної виконавчої служби Врадіївського управління юстиції у Миколаївській області (23.07.2014 вх. №2246) виявлено, що у конверті відсутня постанова від 16.07.2012 №353 та опис-вкладення.
Інспекцією Держспоживслужби відділу державної виконавчої служби Врадіївського управління юстиції у Миколаївській області не було отримано постанову від 23.10.2012 №353 щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави 59 415,17 грн про що було складено відповідний акт співробітниками Інспекцією Держспоживслужби, копія якого додається.
У зв`язку з відсутністю зазначеної постанови Інспекцією Держспоживслужби з метою захисту законних прав громадян як споживачів, та недопущення ухилення суб`єктів господарювання від сплати штрафних санкцій до державного бюджету було видано дублікат № 1 постанови Інспекції Держспоживслужби від 23.10.2012 №353.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що нормами законодавства не передбачена можливість видачі дублікату постанови про накладення штрафу органами Інспекції Держспоживслужби.
14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій щодо видачі дубліката постанови Інспекції Дерспоживслужби від 23.10.2012 №353 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону № 1023-XII.
15. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший і другий примірники залишаються у Держспоживінспекції або її територіальному органі, який прийняв постанову про накладення штрафу, третій примірник у 3-денний термін після її прийняття надсилається суб`єкту господарської діяльності або видається його представнику під розписку. А нормами законодавства не передбачена можливість видачі дубліката постанови про накладення штрафу органами Дерспоживслужби та у відповідача мають знаходитися перший та другий примірник постанови про накладення штрафу, а тому навіть в разі втрати постанови, яка направлена до державної виконавчої служби, інший примірник зазначеної постанови має бути наявний у відповідача.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 1023-XII у разі невиконання в добровільному порядку суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, його територіальних органів та їх посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом № 606-XIV.
19. Порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів з суб`єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів визначається Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177, пунктом 5 якого дійсно передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший і другий примірники залишаються у Держспоживінспекції або її територіальному органі, який прийняв постанову про накладення штрафу, третій примірник у 3-денний термін після її прийняття надсилається суб`єкту господарської діяльності або видається його представнику під розписку.
20. За загальним правилом, визначеним у статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
21. На переконання колегії суддів, відсутність в спеціальному законодавстві, яким регламентовано порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів норм, які б передбачали можливість видачі дубліката документа, раніше виданого уповноваженим суб`єктом владних повноважень, в тому числі постанови про накладення штрафу органами Держспоживслужби, не свідчить про неможливість відновлення втраченого або пошкодженого документа, шляхом видачі його дубліката для реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
22. Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» документом є матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
23. При цьому, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом є виконавчим документом в розумінні положень частини другої статті 17 Закону № 606-XIV. А відповідно до частини другої статті 12 цього ж Закону стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа.
24. Особливим видом копії документа є дублікат - повторно оформлений службовий документ для використання замість втраченого чи пошкодженого оригіналу (диплома, свідоцтва, трудової книжки тощо), що має таку саму юридичну силу.
25. Таке визначення поняттю «дублікат» міститься в пункті 13 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5.
26. У цьому ж нормативно-правовому акті зазначено, що дублікат виготовляється на такому самому бланку, що й оригінал, та містить інформацію, аналогічну інформації в оригіналі. На ньому проставляються відбиток печатки установи і підписи посадових осіб, які мають право підпису цих документів на момент оформлення дубліката. На дублікаті проставляється у правому верхньому куті відмітка «Дублікат».
27. Таким чином, дублікат - це екземпляр документа, що видається замість втраченого оригіналу. Він виготовляється для того, щоб замінити оригінал і, нумерується. Дублікат має однакову юридичну силу з оригіналом. А вказівка на можливість видачі дубліката виконавчого документа прямо міститься в Законі № 606-XIV.
28. З наведеного слідує, що відповідач, як орган, який видав постанову від 23.10.2012 №353 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону № 1023-XII, мав право виготовити дублікат такого документа у разі його втрати.
29. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про правомірність дій відповідача щодо видачі дубліката зазначеної вище постанови Інспекції Держспоживслужби. До того ж, судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких розбіжностей між копією постанови Інспекції Держспоживслужби постанову від 23.10.2012 №353 та її дубліката.
30. При цьому, колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках, а перший і другий примірники залишаються у Держспоживінспекції або її територіальному органі, оскільки відсутність інших примірників постанови з урахуванням викладеного вище не є перешкодою для видачі її дубліката.
31. З урахуванням наведеного, колегія судді погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій справі.
32. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 у справі №815/1470/16 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіА.І. Рибачук Т.Г. Стрелець С.Г. Стеценко