ПОСТАНОВА
Іменем України
03 березня 2020 року
Київ
справа №815/2374/18
адміністративне провадження №К/9901/18249/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Усенко Є.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року (головуючий суддя - Гусев О.Г.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року (головуючий суддя - Коваль М.П., судді - Осіпов Ю.В., Шляхтицький О.І.) у справі №815/2374/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітірон» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітірон» (далі - ТОВ «Сітірон», Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 5 січня 2018 року №0000371401 та №0000321401. На обґрунтування позовних вимог вказувало на те, що у відповідача були відсутні правові підстави до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства, та, як наслідок, прийняття спірних податкових повідомлень-рішень за результатами незаконної перевірки.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року позов Товариства задоволено у повному обсязі.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року шляхом виключення з мотивувальної частини рішення посилання на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким відмовити Товариству у задоволенні позову. Заявник касаційної скарги наголошує на тому, що перевірка Товариства була проведена за наявності на те законних підстав, позаяк, процедурні порушення, допущені контролюючим органом у ході організації заходів податкового контролю, не можуть бути підставою до скасування податкових повідомлень-рішень, якщо факт порушення платником податків податкового законодавства підтверджується зібраними у ході перевірки матеріалами.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що ТОВ «СІТІРОН» зареєстроване як юридична особа 24 вересня 2014 року та перебуває на податковому обліку в Чорноморському управлінні ГУ ДФС в Одеській області.
Станом на час виникнення спірних правовідносин ТОВ «СІТІРОН» було зареєстроване за адресою: 08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 23, та перебувало на податковому обліку у Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
27 жовтня 2017 року посадовими особами ГУ ДФС в Київській області здійснено вихід на податкову адресу ТОВ «СІТІРОН» для проведення позапланової виїзної документальної перевірки. Проте, за результатами виходу було встановлено відсутність посадових осіб Товариства за даною адресою та неможливість розпочати позапланову виїзну документальну перевірку, про що складено акт від №685/10-36-14-01/3940817.
2 Листопада 2017 року ГУ ДФС у Київській області було складено запит «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень», зі змісту якого вбачається, що за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, які свідчать про невідображення в податковій звітності з податку на прибуток експортних операцій ТОВ «СІТІРОН», та запропоновано надати контролюючому органу первинні документи.
За встановленими судами обставинами справи, вказаний запит не був отриманий уповноваженими особами Товариства, оскільки поштовий конверт повернувся до ГУ ДФС у Київській області 28 листопада 2017 року з відміткою «організація не зареєстрована».
Наказом ГУ ДФС у Київській області від 1 грудня 2017 року №2209 на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 78, пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СІТІРОН» з питань правильності визначення податку на прибуток за експортними операціями за період з 1 січня по 21 грудня 2016 року.
Як встановили суди, зазначений наказ та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 1 грудня 2017 року №576 направлено на адресу ТОВ «СІТІРОН», проте вказані документи повернулись до ГУ ДФС у Київській області 28 листопада 2017 року з відміткою «організація не зареєстрована».
За наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки посадовими особами ГУ ДФС в Київській області складено акт від 12 грудня 2017 року, яким встановлено порушення ТОВ «СІТІРОН» вимог податкового законодавства, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 21 205 794,00 грн, у тому числі за 2016 рік у сумі - 21 205 794,00 грн.
На підставі акту перевірки 5 січня 2018 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000371401, яким до Товариства було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 1020,00 грн, та №0000321401, яким Товариству визначено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 26507243,00 грн.
Суди встановили, що акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 12 грудня 2017 року та податкові повідомлення-рішення від 5 січня 2018 року Товариством не отримані, оскільки повернулися на адресу контролюючого органу (згідно з відмітками ДП «Укрпошта» на поштових відправленнях - «організація не зареєстрована за вказаною адресою».
Акт перевірки від 12 грудня 2017 року та податкові повідомлення-рішення від 5 січня 2018 року були отримані ТОВ «Сітірон» пізніше, у відповідь на адвокатський запит представника Товариства.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для призначення перевірки Товариства була ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 9 жовтня 2017 року, винесена в межах кримінального провадження, в якій чітко визначено період проведення перевірки, а саме: з 16 по 27 жовтня 2017 року Враховуючи, що згідно з актом перевірки така проводилась у період з 5 по 11 грудня 2017 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що посадові особи контролюючого органу перевищили свої повноваження, що, як наслідок, ставить під сумнів законність прийнятих стосовно позивача податкових повідомлень-рішень. Більш того, як встановив суд, ухвала слідчого судді від 9 жовтня 2017 року про надання дозволу на проведення перевірки була скасована ухвалою апеляційного суду Донецької області від 27 грудня 2017 року.
Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції не погодився, оскільки встановив, що ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 9 жовтня 2017 року не була підставою для проведення перевірки позивача. Такою підставою був запит контролюючого органу від 2 листопада 2017 року про надання інформації та її документального підтвердження. Поряд із тим, апеляційний суд все ж вбачав підстави до скасування податкових повідомлень-рішень, з огляду на те, що запит контролюючого органу сформований з порушенням закону. Також, суд взяв до уваги ту обставину, що ТОВ «СІТІРОН», перебуваючи за місцем своєї реєстрації, не було належним чином повідомлено про проведення перевірки, оскільки не отримувало запит, наказ та повідомлення про проведення перевірки.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час відкриття касаційного провадження за скаргою відповідача; далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 341 КАС України).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно зі статтею 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Згідно зі статтею 314 КАС України позивач може відмовитися від позову у будь-який час до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від позову суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Під час касаційного перегляду справи колегією суддів було виявлено таке порушення апеляційним судом норм процесуального права, яке потягло за собою неправильне вирішення справи.
Так, як вбачається з матеріалів справи, керівником (директором) ТОВ «Сітірон», який перебуває у статусі позивача у цій справі, є ОСОБА_3 Адміністративний позов від імені Товариства подано адвокатом Гульчак О.В. Зазначена особа і була представником Товариства в суді першої інстанції.
Після відкриття апеляційного провадження за скаргою відповідача, 20 березня 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшли заяви від директора ТОВ «Сітірон» ОСОБА_3 (Т.1. а.с. 235-243), у якій він повідомляв суд про те, що під час допиту його як свідка працівниками правоохоронних органів йому стало відомо, що він є директором ТОВ «Сітірон». При цьому, ОСОБА_3 поінформував суд, що він не підписував жодних первинних документів від імені ТОВ «Сітірон», не видавав жодних довіреностей на представництво означеного товариства в суді, більш того, договорів з адвокатами, в тому числі, з Гульчак О.В., він не укладав. Оскільки даний позов було подано невідомими особами, ОСОБА_3 заявив клопотання про відмову від адміністративного позову та визнання нечинним рішення суду першої інстанції.
Крім того, в матеріалах справи міститься протокол допиту ОСОБА_3 як свідка, в котрому він повідомив, що здійснив реєстрацію Товариства за грошову винагороду без мети здійснення господарської діяльності.
Під час апеляційного перегляду справи представник ГУ ДФС у Київській області звертав увагу на викладені вище обставини та вважав за доцільне, з метою правильного вирішення спору, викликати ОСОБА_3 в судове засідання для надання пояснень та для з`ясування його позиції щодо заяви про відмову від адміністративного позову та дійсного наміру продовжувати судове провадження за цим позовом (Т.2 а.с. 98-102).
Разом із тим, апеляційний суд викладені вище обставини залишив поза увагою, правової оцінки їм не надав, клопотання директора ТОВ «СІТІРОН» про залишення адміністративного позову без розгляду не розглянув. У постанові суду апеляційної інстанції також відсутні висновки суду за результатами оцінки повідомлених директором ТОВ «СІТІРОН» обставин.
Між тим, такі обставини мають безпосереднє значення для вирішення справи.
З огляду на визначені процесуальним законом межі повноважень суду касаційної інстанції під час касаційного перегляду справ КАС ВС позбавлений можливості перевірити наведені вище обставини й оцінити їх.
Статтею 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом (частина четверта статті 353 КАС України).
Отже, оскільки судом апеляційної інстанцій не з`ясовано обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, та не надано їм відповідної правової оцінки, правильність якої могла б бути перевірена касаційним судом, відповідно до частини другої статті 353 КАС України ухвалене у цій справі судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до цього ж суду.
Керуючись статтями 344 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задовольнити частково.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Є.А. Усенко