13.09.2023

№ 815/251/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року

м. Київ

справа № 815/251/16

адміністративне провадження № К/9901/41736/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №815/251/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 (суддя Андрухів В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 (головуючий суддя Милосердний М.М., судді: Бітов А.І., Ступакова І.Г.),

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "СК Петроліум" звернулося до суду з позовом до ДПІ в Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2015 №0003212203, №0000792202, №0000782202, №0003202203.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2016, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі №815/251/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №815/251/16 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.

За результатами автоматизованого розподілу справ суддею-доповідачем для розгляду цієї справи у Касаційному адміністративному суді визначено суддю Хохуляка В.В.

Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2021 справу прийнято до провадження та призначено касаційний розгляд у порядку письмового провадження на 29.07.2021.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права. Податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки господарським операціям, які відображені позивачем у документах. Відповідач вказує, що контролюючим органом встановлювались взаємовідносини позивача з контрагентами, при цьому, з`ясовано, що переданий комісіонеру товар - комісіонером не реалізований, до перевірки не надані товарно-транспортні накладні на підтвердження транспортування ТМЦ від постачальника до покупця, не надано якісні сертифікати від виробника на товар, дані бухгалтерського обліку свідчать, що товар фактично не передавався комісіонеру, розрахунки не проводилися. Також, отримані рекламні послуги не підтверджені первинними документами: не встановлюють проведення фінансово-господарської діяльності підприємства, не зроблено аналіз послуг, не наведені рекламні матеріали. Крім того, позивачем завищено податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами, які задіяно у схемах по незаконному формуванню податкового кредиту та податкових зобов`язань, тому підтвердити реальність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та вказаними підприємствами неможливо. Податковий орган зауважує, що директором ТОВ «ВайтРоял» визнано вину у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, вироком Печерського районного суду міста Києва від 20.01.2016 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності. Також, Підприємством занижено податкове зобов`язання з податку на доходи нерезидента, не надано Розрахунок (звіт) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України за формою, не перераховано до Державного бюджету України позитивну курсову різницю. З урахуванням викладеного, відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовуо окружного

Позивач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 15.07.2015 по 04.08.2015 посадовими особами ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "СК Петроліум" (код ЄДРПОУ 25417282), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 11.08.2015 №95/22-213/25417282.

З урахуванням заперечень ТОВ "СК Петроліум" контролюючим органом висновки акту щодо встановлення платником податків порушень законодавства викладено у наступній редакції:

підпункту 135.5 статті 135, підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 498628грн.;

підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 3' 928' 616грн.;

пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015) та пункту 2 статті11 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр щодо уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на доходи і майно від 08.11.2012, яка набула чинності з 01.01.2014, що призвело до заниження підприємством податкового зобов`язання з податку на доходи нерезидента у сумі 106293,64грн.;

пункту 103.9 статті 103 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015): підприємством не надано Розрахунок (звіт) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України за формою, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 №872 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства", за звітні періоди: 2013 рік, 2014 рік;

статті 5 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та пункту 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 №281 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції 29.08.2005 за №950/11230): підприємством не перераховано до Державного бюджету України позитивну курсову різницю у сумі 1' 071' 759,65грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийняті, оскаржувані у даній справі, податкові повідомлення-рішення від 28.09.2015:

№0003212203, яким за порушення за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3' 928' 616грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1' 964' 308грн.;

№0003202203, яким за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року на 25167грн.;

№0000792202, яким за порушення пункту 103.9 статті 103 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем - 0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 340грн.;

№0000782202, яким за порушення пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015) та пункту 2 статті 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр щодо уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на доходи і майно від 08.11.2012, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 106293,64грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26573,41грн.;

№0003182203, яким за порушення пунктів 135.5 статті 135, підпунктів 139.1.1., 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 498628грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 249314грн.

Вважаючи вказані рішення контролюючого органу безпідставним, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій посилались на те, що позивач належними та допустимими доказами довів реальність господарських операцій з контрагентами. На думку судів, первинні документи в повній мірі відображають зміст, обсяги та вартісні показники господарських операцій позивача. Натомість, відповідач не довів суду обґрунтованості висновку про непідтвердження реальності господарських операцій з контрагентами позивача, як це зазначено в акті перевірки. Крім того, судами вказано, що приймаючи до уваги положення пункту 2 статті 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр щодо уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на доходи і майно від 08.11.2012 встановлено право, а не обов`язок сплачувати відсотки у Договірній Державі, у якій вони виникають, в розмірі, що не перевищує 2 відсотків від загальної суми процентів, а також, що відповідно до статті 103 Податкового кодексу України встановлено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування - доходи у вигляді процентів за Кредитною угодою від 15.11.2002 №11/02, отримані резидентом Республіки Кіпр від резидента України - ТОВ «СК Петроліум» у 2014 році та оподатковані в республіці Кіпр, не оподатковуються в Україні за ставкою 2%.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У справі, що розглядається, податковим органом встановлено, що на початок перевіряємого періоду у ТОВ «СК Петроліум» рахувалась кредиторська заборгованість у сумі 17' 258' 462,88 дол.США екв. 137' 891' 666,71грн. по розрахунках з компанією DECERPO LIMITED, Республіка Кіпр, що є Кредитором за Кредитною угодою від 15.11.2002 №11/02, у т.ч.: 1' 4264' 873,20 дол.США - основна сума кредиту; 2' 993' 589,68 дол. США - відсотки за користування кредитом.

Згідно з умовами зазначеної Кредитної угоди з урахуванням додаткових угод до неї, зареєстрованих в Управлінні Національного банку України в Одеській області, Кредитор надає Позичальнику ТОВ «СК Петроліум» кредит у сумі 30' 000' 000 дол.США на строк по 15.11.2020 зі стягненням плати за користування кредитом у розмірі 11 відсотків річних, але не раніше реєстрації в Управлінні Національного банку України в Одеській області, розмір виплат за користування позикою не може перевищувати розміру виплат за максимальною процентною ставкою, встановленою НБУ, цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів.

У період з 01.01.2012 по 31.12.2014 ТОВ «СК Петроліум» проведено наступні операції за Кредитною угодою від 15.11.2002 №11/02 (детально дані наведено у додатку № А):

отримання кредитних коштів - 3' 909' 620,00дол.США / екв.31' 236' 243,17грн.;

повернення кредитних коштів - 1' 110' 658,69дол.США / екв.8' 877' 486,91грн.;

нарахування відсотків за користування кредитом - 4' 470' 439,79дол.США / екв.43' 564' 447,61грн.;

сплата відсотків за користування кредитом - 597449,85дол.США / екв.7' 306' 724,19грн.

На кінець перевіряємого періоду кредиторська заборгованість ТОВ «СК Петроліум» по розрахунках з компанією DECERPO LIMITED, Республіка Кіпр за Кредитною угодою від 15.11.2002 № 11/02 складає: 1' 7063' 834,51дол.США / екв.269' 072' 030,05грн. - основна сума кредиту; 6' 866' 579,62 дол.США / екв.108' 276' 045,27грн. - відсотки за користування кредитом.

Під час виплат нерезиденту доходів із джерелом походження з України у вигляді процентів в сумі 597449,85дол. США / екв.7' 306' 724,19грн. за Кредитною угодою ТОВ «СК Петроліум» не утримувався та не сплачувався податок на доходи нерезидента.

ТОВ «СК Петроліум» під час виплат нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України застосовувало норми міжнародного договору України. На підтвердження цього у ході перевірки платником представлено копії сертифікатів, які засвідчують реєстрацію DECERPO LIMITED у якості податкового резидента Республіки Кіпр (т.3 а.с.32-35), відповідно до Конвенції між Урядом Республіки Кіпр та України щодо уникнення подвійного оподаткування, підписаної в Нікосії 08.11.2012.

Позивачем надано до суду сертифікат №12257030К від 22.04.2016, виданий Департаментом оподаткування Міністерства фінансів Республіки Кіпр (т.6 а.с.23-26), що підтверджує, що DECERPO LIMITED в. м. Нікосія є резидентом Кіпру відповідно до Конвенції між урядом Республіки Кіпр та України про уникнення подвійного оподаткування, що підписано в м. Нікосія 08.11.2012. Відповідно до записів, що зберігаються у відділі, ТОВ «ДЕСЕРПО ЛІМІТЕД» заявило себе та є юридичним бенефіціаром всього прибутку, нарахованого та одержаного як кошти оплати відсотків за позиками відповідно до Договорів позики з резидентами України. ТОВ «ДЕСЕРПО ЛІМІТЕД» сплачує всі обов`язкові податки відповідно до записів, що подаються до Департаменту оподаткування, та підлягає оподаткуванню на Кіпрі відносно прибутку, одержаного з усіх джерел, від 30.10.2009, що є датою його реєстрації в Реєстрі компаній та в офісі Зовнішнього управляючого.

Відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 10.10.2013 №72/14-612/1-3330 «Щодо виправлення тексту міжнародного договору» та листа Міністерства доходів і зборів України від 09.10.2013 №12904/6/99-99-12-01-03-15 «Щодо порядку застосування українсько-кіпрського договору про уникнення подвійного оподаткування», положення зазначеної Конвенції застосовуються в українсько-кіпрських відносинах з 01.01.2014, до цього часу чинними залишаються положення Угоди колишнього СРСР.

Згідно з пунктом 1 статті 8 Угоди колишнього СРСР (що застосовується до 01.01.2014 року), проценти, що отримуються із джерел в одній Договірній Державі особою з постійним місцезнаходженням в іншій Договірній Державі, не підлягають оподаткуванню в першій Державі.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 11 Конвенції (що застосовується з 01.01.2014) проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю. Термін "проценти" у випадку використання в цій статті означає дохід від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, дохід від урядових цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов`язань, у тому числі премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов`язань.

Згідно до підпунктом а) пункту 160.1. статті 160 ПК України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Відповідно до пункту 160.2 статті 160 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України)будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов`язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Необхідно враховувати, що право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.

Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.

Вказані обставини судами попередніх інстанцій не перевірені, не з`ясовано обставини чи є особа де-факто резидентом договірної держави та фактичним, а не номінальним отримувачем доходу; крім того, висновки про обставини справи у цій частині зроблені лише на підставі наявності чи відсутності довідки про резидентність є передчасними; також, судам слід надати оцінку тим обставинам, що довідку резидент отримав вже після виплати доходу.

Крім того, за наслідками перевірки контролюючим органом встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, позивачем не підтверджено правомірність включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за оспорюваними господарськими операціями шляхом надання належним чином оформлених первинних документів.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а)постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б)постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г)вивезення товарів за межі митної території України; е)постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як визначено пунктом 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що 27.02.2013 між ТОВ "СК Петроліум" (Замовник) та ТОВ "Інвестиційні ініціативи та модернізація" (Підрядник) укладено договір підряду №27/02/2013, за умовами якого Підрядник власними або залученими силами та засобами зобов`язується виконати наступні роботи на об`єкті Замовника: ремонт даху складських приміщень бази ПММ (паливно-мастильних матеріалів) Хмельницька обл., с. Скибнево, вул. Вокзальна, 2, відповідно і в обсягах, зазначених у розробленій кошторисної документації, яка є невід`ємною частиною даного Договору, а Замовник зобов`язується надати Підряднику фронт робіт, передати затверджену кошторисну документацію, і забезпечити приймання виконаних робіт та їх оплату. Виконання умов зазначеного договору підряду підтверджується наступною первинною документацією, копії яких містяться в матеріалах справи: довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3, акт приймання виконаних робіт форми КБ-2В, договірна ціна, підсумкова відомість ресурсів, локальний кошторис.

25.02.2013 між ТОВ "СК Петроліум" (Замовник) та ТОВ "Інвестиційні ініціативи та модернізація" (Підрядник) укладено договір підряду №25/02/2013, предметом якого є: ремонт та технічне обслуговування резервуарів на АЗС №5, Київська обл., с.Глибоке, ремонт та технічне обслуговування резервуарів на АЗС №5. Виконання умов зазначеного договору підряду підтверджується наступною первинною документацією, копії яких містяться в матеріалах справи: довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, акти приймання виконаних робіт форми КБ-2В, договірні ціни, підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси.

28.02.2013 між ТОВ "СК Петроліум" (Замовник) та ТОВ "Інвестиційні ініціативи та модернізація" (Підрядник) укладено договір підряду № 28/02/2013, предметом якого є ремонт АТЦ (адміністративно-торгівельного центру) м.Кривий Ріг, вул.Волгоградська, 1д. Виконання умов договору підряду підтверджується наступною первинною документацією, копії яких містяться в матеріалах справи: довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3, акт приймання виконаних робіт форми КБ-2В, договірна ціна, підсумкова відомість ресурсів, підсумкова відомість виконаних робіт.

01.03.2013 між ТОВ "СК Петроліум" (Замовник) та ТОВ "Інвестиційні ініціативи та модернізація" (Підрядник) укладено договір підряду № 01/03/2013, предметом якого є: ремонт та техобслуговування резервуарів складу ПММ Хмельницька обл., с. Скибнево, вул. Вокзальна, 2. Виконання договору підряду підтверджується наступною первинною документацією, копії яких містяться в матеріалах справи: довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3, акт приймання виконаних робіт форми КБ-2В, договірна ціна, підсумкова відомість ресурсів, локальний кошторис.

04.03.2013 між ТОВ "СК Петроліум" (Замовник) та ТОВ "Інвестиційні ініціативи та модернізація" (Підрядник) укладено договір підряду № 04/03/2013, предметом якого є: ремонт та технічне обслуговування резервуарів на АЗС № 6, Вінницька область, с.Озеро. Виконання договору підряду підтверджується наступною первинною документацією, копії яких містяться в матеріалах справи: довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3, акт приймання виконаних робіт форми КБ-2В, договірна ціна, підсумкові відомості ресурсів, локальний кошторис.

11.03.2013 між ТОВ "СК Петроліум" (Замовник) та ТОВ "Інвестиційні ініціативи та модернізація" (Підрядник) укладено договір підряду № 11/03/2013, предметом якого є: ремонт та технічне обслуговування резервуарів на АЗС № 15, Закарпатська область, с.Рахів, вул.Київська, 209. Виконання умов договору підряду підтверджується наступною первинною документацією, копії яких містяться в матеріалах справи: довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3, акт приймання виконаних робіт форми КБ-2В, договірні ціни, підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси.

12.03.2013 між ТОВ "СК Петроліум" (Замовник) та ТОВ "Інвестиційні ініціативи та модернізація" (Підрядник) укладено договір підряду № 12/03/2013, предметом якого є: ремонт та технічне обслуговування резервуарів на АЗС №11, м.Одеса, пров.Високий, 24. Виконання умов договору підряду підтверджується наступною первинною документацією, копії яких містяться в матеріалах справи: довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3, акт приймання виконаних робіт форми КБ-2В, договірні ціни, підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси. Крім того, реальність господарських операцій за вищевказаними договорами, укладеними позивачем з ТОВ "Інвестиційні ініціативи та модернізація", підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями та виписками по банківським рахункам позивача.

27.06.2014 між ТОВ "СК Петроліум" (Покупець) та ТОВ "Металзюкрайн Корп. ЛТД" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 2706, предметом якого є придбання товару - макуха соняшникова, та виконання умов якого підтверджується податковими та видатковими накладними.

14.07.2014 між ТОВ "СК Петроліум" (Покупець) та ТОВ "Металзюкрайн Корп. ЛТД" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 1407, предметом якого є придбання товару - соєві боби, та виконання умов якого підтверджується податковими та видатковими накладними.

25.08.2014 між ТОВ "СК Петроліум" (Покупець) та ТОВ "Металзюкрайн Корп. ЛТД" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 2508, предметом якого є придбання товару - соєві боби, та виконання умов якого підтверджується податковими та видатковими накладними.

22.09.2014 між ТОВ "СК Петроліум" (Покупець) та ТОВ "Металзюкрайн Корп. ЛТД" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 2209, предметом якого є придбання товару - соєві боби, та виконання умов якого підтверджується податковими та видатковими накладними.

17.10.2014 між ТОВ "СК Петроліум" (Покупець) та ТОВ "Металзюкрайн Корп. ЛТД" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 1710, предметом якого є придбання товару - соєві боби, та виконання умов якого підтверджується податковими та видатковими накладними.

20.11.2014 між ТОВ "СК Петроліум" (Покупець) та ТОВ "Металзюкрайн Корп. ЛТД" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 2011, предметом якого є придбання товару - соєві боби, та виконання умов якого підтверджується податковою та видатковою накладною.

ТОВ "СК Петроліум" передало на реалізацію макуху соняшникову та соєві боби на експорт через резидента-комісіонера - ТОВ "Вторметекспорт" на підставі укладених договорів комісії від 27.06.2014 №01 та від 14.07.2014 №02, виконання умов яких підтверджується актами приймання-передачі товару та звітами Комісіонера.

Згідно з умовами зазначених договорів комісії ТОВ "СК Петроліум" (Комітент) доручає, а ТОВ "Вторметекспорт" (Комісіонер) зобов`язується за дорученням Комітента за плату проводити свого імені та за рахунок Комітента наступні дії: здійснювати реалізацію на експорт з України товару, що належить Комітенту (найменування, кількість, якість асортимент якого визначається у додатках до договору);

Згідно актів прийому-передачі товару ТОВ "Металзюкрайн КОРП ЛТД" передало Товар (макуху соняшникову та соєві боби) ТОВ "СК Петроліум", а ТОВ "СК Петроліум", в свою чергу, згідно актів прийому - передачі товару передало Товар (макуху соняшникову та соєві боби) комісіонеру ТОВ "Вторметекспорт".

Приймання-передача Товару здійснювались у місцях поставки Товару: СРТ - ТОВ "Відродження", Кіровоградська область, Голованівський район, смт Голованівськ, вул. Матросова, 40 та СРТ - Одеський морський торговельний порт/ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", в присутності директорів ТОВ "СК Петроліум" Делі І. М., Григорьянца К.Г., про що свідчать особисті підписи керівників ТОВ "СК Петроліум" на видаткових накладних та актах приймання-передачі товару.

31.12.2013 між ТОВ "СК Петроліум" (Замовник) та ТОВ "НХМ" (Продавець) укладено договір про надання рекламно-інформаційних послуг №31/12-2013 СК, виконання умов якого підтверджується податковими накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями.

12.10.2012 між ТОВ "СК Петроліум" (Замовник) та ПрАТ "Ресурси Кривбасу" (Підрядник) укладено договір підряду, предметом якого є: будівельно-монтажні роботи по будівництву кабельної лінії "Одеса-кіно" кабелем АВБбШб 4*240мм.кв. в кількості 220 м.кв.; кабельної лінії магазину "Сільпо" кабелем АВБбШб 4*240мм.кв. в кількості 100 м.кв.; підключення РП-0,4 кВ і в розподільчому пристрої м. Кривий Ріг; наладку конденсаторної батареї.

Виконання умов зазначеного договору підряду підтверджується наступною первинною документацією: довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, акт приймання виконаних робіт форми КБ-2В, договірні ціни, відомості ресурсів, податкові накладні.

Виконання умов зазначеного договору підряду підтверджується наступною первинною документацією, копії яких містяться в матеріалах справи: довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, акт приймання виконаних робіт форми КБ-2В, договірні ціни, відомості ресурсів, податкові накладні.

Крім того, між ТОВ "СК Петроліум" (Замовник) та ТОВ "Пенталіт" (Виконавець) укладені договори про виконання проектних робіт, за умовами яких Виконавець надав Замовнику послуги з виконання робочих проектів "АЗС в районі вулиць Гаванської та 20-річчя Перемоги в м. Дніпропетровську", "АЗС по Запорізькому шосе в м.Дніпропетровську", "АЗС по Набережній Перемоги у м.Дніпропетровську", що підтверджується наступними первинним документами, копії яких містяться в матеріалах справи: кошторисом, протоколом узгодження договірної ціни, актами здачі-приймання проектної документації, робочими проектами, платіжними дорученнями.

28.11.2014 між ТОВ "СК Петроліум" (Покупець) та ТОВ "ВайтРоял" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 2811, предметом якого є придбання товару згідно Специфікації, яка є невідємною частиною даного Договору, а саме: будівельні матеріали (тротуарну плитку, руберойд).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до суду наступні первинні документи: специфікація; податкові накладні; видаткові накладні; виписки по рахунках.

Відповідні податкові накладні, виписані контрагентами: ПАТ "Ресурси Кривбасу", ТОВ "Інвестиційні ініціативи та модернізація", ТОВ "Пенталіт", ТОВ "ВайтРоял", ТОВ "Металзюкрайн Корп ЛТД" та ТОВ "НХМ" - вносилися позивачем до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди, а також формувався податковий кредит з податку на додану вартість, дані щодо якого вносилися до податкових декларації з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди.

Таким чином, судами встановлено, що господарські операції позивача з контрагентами: ПАТ "Ресурси Кривбасу", ТОВ "Інвестиційні ініціативи та модернізація", ТОВ "Пенталіт", ТОВ "Металзюкрайн Корп ЛТД" та ТОВ "НХМ" - підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, які перелічено судом вище, та позивачем дотримано умови, встановлені податковим законодавством для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також валових витрат, понесених позивачем по взаємовідносинам з вказаними контрагентами. Зазначене свідчить про правомірне формування позивачем відповідного показника у податковій звітності з податку на додану вартість у відповідних звітних періодах по взаємовідносинах із зазначеними контрагентами.

Крім того, суди врахували наявність вироку про притягнення до відповідальності директора контрагента позивача - ТОВ "ВайтРоял" за статтею 205 Кримінального кодексу України, втім, вказали, що суд позбавлений можливості відокремити ту частину податкових зобов`язань (з урахуванням штрафних санкцій), яка нарахована відповідачем безпідставно, від тієї частині зобов`язань, яку слід було нарахувати, а тому підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення повністю.

Суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, вважає їх передчасними. Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з неповного з`ясування судами попередніх інстанції усіх обставин справи, з огляду на наступне.

Законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами обґрунтовані відсутністю у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, трудових ресурсів, економічної вигоди, зокрема, у ТОВ «Інвестиційні ініціативи та модернізація» відсутні: майно, трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, засоби для транспортування майна, яке економічно необхідне для здійснення господарських операцій, не підтверджено, фактично працівники даного підприємства здійснювали ремонтні роботи.

Також, по взаємовідносинам з ТОВ «Металзюкрайн Корп.ЛТД» податковим органом встановлено, що згідно акту прийому-передачі товару позивач передає товар (макуху соняшникову) комісіонеру - ТОВ «Вторметекспорт». Втім, переданий позивачем товар на реалізацію зазначеним комісіонером не реалізований. ТОВ «СК Петроліум» не надані документи на підтвердження транспортування ТМЦ від постачальника - ТОВ «Металзюкрайн Корп. ЛТД» до покупця - ТОВ «СК Петроліум». Дані бухгалтерського обліку свідчать, що товар не передавався комісіонеру - ТОВ «Вторметекспорт», розрахунки між Комісіонером та Комітентом не проводились. Підприємством не надано документів на підтвердження якості ТМЦ, вказаних у видаткових накладних, отриманих від ТОВ «Металзюкрайн Корп. ЛТД».

Крім того, позивачем у 2014 році включено до складу витрати за рекламні послуги, отримані від ТОВ «НХМ», які не підтверджені первинними документами, не з`ясовують проведення фінансово-господарської діяльності підприємства, не зроблено детальний аналіз послуг, не наведені рекламні матеріали, не розкрито зміст послуги, економічна вигода.

Окрім іншого, по взаємовідносинах з ТОВ «Пенталіт» позивачем задекларовано оплату за виконання робочого проекту «АЗС». Втім, Підприємством не надано документів, що передбачені нормативно-правовими актами у сфері будівництва, відсутні відомості про наявні земельні ділянки у власності або оренді, за адресами, вказаними у актах розробки робочих проектів.

Відповідач також покликався на неможливість проведення зустрічної звірки суб`єктів господарювання контрагентів позивача, а також на податкову інформацію щодо неможливості проведення перевірки платників податків контрагентів позивача, обрив ланцюга господарської операції, участь контрагентів у схемах по незаконному формуванню податкового кредиту та податкових зобов`язань.

Керуючись вищенаведеними правилами оподаткування при оцінці податкових наслідків операцій позивача з названими контрагентами суди послалися на подані платником первинні документи, які складені за наслідками розглядуваних операції. Крім того, зазначили, що не є підставою для збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції слід ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Зокрема, факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись неможливістю реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій.

Верховний Суд наголошує, що суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та взаємозв`язку за правилами статті 90 КАС України та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам. Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам податкового органу, якими він мотивує правомірність оспорюваних нарахувань за цими операціями.

Разом з тим, вимоги КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що у даній справі дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті; взаємозв`язок між отриманими товарами (послугами) та використанням їх у господарській діяльності. Суди попередніх інстанцій не перевірили, чи були обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру) господарські операції позивача та його контрагентів. Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; визначити об`єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв`язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу, оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції. Зокрема, суди не з`ясували, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими контрагентами.

Суд касаційної інстанції наголошує, що платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей. В інакшому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит в силу відсутності належним чином оформлених первинних документів. Надання належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Судами попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи залишено поза увагою, обставини, що входять до предмета доказування в даній справі та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування даних податкового обліку за розглядуваними операціями з придбання товарів/послуг. Таким чином, судами не досліджено комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угод, з якими пов`язане нарахування податкового зобов`язання, обставини справи встановлено неповно, вимоги процесуального законодавства щодо безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів виконано не було, що і потягло за собою прийняття рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до частин першої-другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Разом з тим, частиною четвертою статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з`ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Суд касаційної інстанції зазначає, що під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі №815/251/16 скасувати.

Справу №815/251/16 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду