ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 815/2600/18
адміністративне провадження № К/9901/1606/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Цховребової М.Г. від 29.08.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів: Запорожана Д.В., Косцової І.П. від 06.11.2019
у справі №815/2600/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виплаті йому різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 135 643,53 грн згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015, статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановами Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі також - Постанова №988, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та №947 від 18.11.2015 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. №268»; зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити виплату заборгованості - різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 135 643,53 грн відповідно до вимог частини третьої статті 63, частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України №900 від 23.12.2015, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і №947 від 18.11.2015 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268».
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 , 1970 року народження, різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 135643,53 грн згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015, статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18.11.2015 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.
3. 13.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити у цій частині нове рішення.
4. Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, пенсія йому призначена за вислугою років в 2008 році відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
6. Департаментом персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України відповідачу надіслано довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 19.03.2018 №22/6-70457.
7. 26.03.2018 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив провести йому перерахунок пенсії та виплатити різницю пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 135 643,53 грн.
8. Відповідачем 27.03.2018 перерахована пенсія за вислугу років з 01.04.2018, згідно з відповідним перерахунок підсумок пенсії (з надбавками) становить 11625,09 грн; підстава для здійснення розрахунку: (ГЗ згідно з Постановою № 988) постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі також - постанова № 103, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пункт 3 перерахунок з 01.01.2016; строк закінчення виплати пенсії: довічно.
9. 27.03.2018 здійснено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача № 2603005548 за дорученням № Д 2603005548/15 з січня 2016 року по березень 2018 року включно, підстава для здійснення розрахунку: (ГЗ з постановою Кабінету Міністрів України № 988) постанова Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 пункт 3 перерахунок з 01.01.2016.
10. 24.04.2018 відповідач листом №15637/03/В-3035 В-3035/1 повідомив позивача, що на виконання постанови №103 ГУ ПФУ в м. Києві проведено перерахунок його пенсії з 01.01.2016 на підставі довідки, наданої уповноваженим структурним підрозділом МВС України - Департаментом персоналу, організації освітньої та наукової діяльності. Виплату ж різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 135643,53 грн буде проведено в порядку, визначеному вказаною постановою Кабінету Міністрів України. Доплату ж різниці пенсії за січень, лютий та березень 2018 року в сумі 18723,42 грн вже виплачено позивачу у березні поточного року.
11. Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача та із зазначеним ним порядком виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, позивач звернувся до суду із даним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Позивач в обґрунтування своєї позиції посилався на те, що у нього виникло право на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною законодавства, зокрема, прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», однак відповідачем протиправно та без законних підстав не було перераховано пенсію з січня 01.01.2016 на підставі наданої ним довідки.
13. Представник відповідача, заперечуючи щодо задоволення позову, посилався на те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що станом на момент розгляду і вирішення справи на підставі нової довідки Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 19.03.2018 № 22/6-70457, виданої позивачу у зв`язку із змінами у законодавстві, які є підставою для перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі також - Закон № 2262-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Постановою №988, та відповідно до порядку виплати перерахованих пенсій, передбаченого Постановою № 103, відповідачем перерахована пенсія позивача з 01.01.2016. Жодних зауважень щодо фактичної виплати доплати за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 та виплати пенсії з 01.04.2018 по теперішній час згідно з цим перерахунком у належному розмірі позивачем не наведено, а тому у цьому випадку підстав для зобов`язання відповідача вчинити заявлені позивачем дії - здійснити виплату позивачу заборгованості - різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 135643,53 грн немає. Постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
15. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині, в якій відмовлено у задоволенні позову, посилаючись на те, що судами не враховано положення статті 51 Закону №2262-ХІІ та частини третьої статті 52 Закону №2262-ХІІ. На час виникнення спірних правовідносин Постанови №103 не існувало, а тому вона не може застосовуватись під час вирішення даної справи. Судами попередніх інстанцій не враховано, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі №818/1076/18, яке набрало законної сили, аналогічні за змістом позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Судами попередніх інстанцій не встановлено, чи була своєчасно до відповідача надана довідка МВС України про збільшення грошового забезпечення позивача та не досліджено точну суму заборгованості відповідача перед позивачем у спірних правовідносинах. Суд повинен був вийти за межі позовних вимог та визнати незаконною не лише бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві, а й бездіяльність МВС України, яке своєчасно не надало до ГУ ПФУ у м. Києві довідку про грошове забезпечення, що мала бути врахована для перерахунку пенсії позивача. Також судом апеляційної інстанції порушені строки розгляду апеляційної скарги, передбачені статтею 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
17. Зважаючи на те, що позивач оскаржує рішення судів попередніх інстанцій в частині, в якій відмовлено у задоволенні позову, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень у цих межах.
18. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
21. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.).
22. Згідно зі статтею 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, непроведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
23. 07.11.2015 набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» (далі також - Закон № 580-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), крім окремих положень, визначених у пункті 1 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
24. 29.12.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі також - Закон № 900-VIII).
25. Цим Законом статтю 63 Закону № 2262-XII доповнено новою частиною третьою, згідно з якою перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
26. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
27. На виконання частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі також - Порядок №45, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
28. Системний аналіз викладених положень дає змогу дійти висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
29. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.03.2019 у справі № 341/1625/17 та від 31.07.2019 у справі №554/7103/16-а.
30. Також Законом № 900-VIII доповнено пункт 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII абзацом другим, відповідно до якого за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
31. Згідно зі статтею 102 Закону № 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом № 2262-XII.
32. Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» № 988 від 11.11.2015, яка набрала чинності 02.12.2015, (далі також - Постанова №988, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади та оклади за спеціальні звання колишніх працівників міліції.
33. З огляду на викладене, у зв`язку із змінами в грошовому забезпеченні поліцейських, передбаченими постановою № 988, та враховуючи зазначені вище положення частини другої статті 51 Закону № 2262-XII, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичне складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку їх пенсії.
34. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у зразковій справі № 820/6514/17, у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №669/512/17, від 31.07.2019 у справі №554/7103/16-а та від 23.03.2020 у справі №817/90/17.
35. 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, яка набула чинності 24.02.2018.
36. Зазначеною постановою внесено зміни, зокрема і до пункту 1 Порядку № 45, який викладено у новій редакції: «Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України».
37. Пунктом 3 Постанови № 103 вирішено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
38. Виплату перерахованих відповідно до абзацу 1 цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), проводити з 01.01.2018. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017; з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
39. Колегія суддів враховує інститут дії закону в часі, а саме можливість застосування у спірних правовідносинах Постанови № 103. Так, у Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
40. Таким чином, в ситуації з перерахунком пенсії таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства.
41. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.04.2019 у справі №809/248/18.
42. Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що Постанова №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону № 2262-XII та Постанови № 988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
43. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами вправи, довідка Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) видана 19.03.2018 за № 22/6-70457, із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 26.03.2018.
44. Зважаючи на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з 01.01.2016. Водночас пенсія у перерахованому розмірі має виплачуватися позивачу у загальному порядку з 01.01.2018, а заборгованість, що виникла за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, повинна бути виплачена у порядку, встановленому абзацами 3, 4 пункту 3 Постанови № 103 (в редакції, чинній на дату звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій), тобто, починаючи з 01.01.2019.
45. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № П/811/578/18.
46. Верховний Суд відхиляє доводи позивача щодо неврахування судами попередніх інстанцій, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі №818/1076/18, яке набрало законної сили, аналогічні за змістом позовні вимоги задоволені у повному обсязі, оскільки обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили, не мають абсолютного характеру і не можуть сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях з інших адміністративних, цивільних чи господарських справ. Відповідно до частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.
47. Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, що судами попередніх інстанцій не встановлено, чи була своєчасно до відповідача надана довідка МВС України про збільшення грошового забезпечення позивача та не досліджено точну суму заборгованості відповідача перед позивачем у спірних правовідносинах, оскільки судами встановлено, що довідка Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) видана 19.03.2018 за № 22/6-70457, а сума заборгованості у межах спірних правовідносин позивачем не оспорювалась, оскільки такий просив зобов`язати відповідача здійснити виплату йому пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 135643,53 грн та відповідач не заперечував щодо здійснення зазначеної виплати саме у такому розмірі.
48. Також колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, що суди попередніх інстанцій повинні були вийти за межі позовних вимог та визнати незаконною не лише бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві, а й бездіяльність МВС України, оскільки суди правильно вирішили спір у цій справі у межах позовних вимог та підстави для виходу за їх межі відсутні.
49. Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність належних підстав для задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині.
50. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції строків розгляду апеляційної скарги, передбачених статтею 309 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
51. Відповідно до статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
52. Як вбачається із матеріалів справи, судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу про відкриття апеляційного провадження 06.11.2018, а апеляційна скарга розглянута 06.11.2019, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 309 КАС України.
53. Водночас, колегія суддів зазначає, що порушення строку розгляду апеляційної скарги, не може бути підставою для скасування правильного по суті і законного судового рішення, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи відповідно до частини 2 статті 350 КАС України.
54. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №814/2106/17.
55. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
56. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
57. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
58. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини "розумна" тривалість провадження повинна бути оцінена відповідно до обставин справи і з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору.
59. Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі "Полтораченко проти України" (заява №77317/01) від 18.01.2005 дійшов висновку, що попри те, що предмет судового розгляду у цій справі не був особливо складним, а також не дивлячись на відкладення справи і скасування в кінцевому підсумку остаточного рішення, винесеного на користь заявника, у випадку, коли провадження у справі в цілому з безперервним судовим розглядом не перевищило трьох років і двох місяців, можна стверджувати, що така тривалість сама собою не перевищує ту, яка вважається "розумною" (пункти 28, 29 згаданого рішення).
60. З огляду на наведене, а також те, що за результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку про правильність висновків судів попередніх інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині, у цьому випадку порушення судом апеляційної інстанції строку розгляду справи, встановленого статтею 309 КАС України, не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки справа розглянута П`ятим апеляційним адміністративним судом протягом "розумного" строку.
61. Інші аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зводяться до переоцінки доказів і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду. Водночас, за приписами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
62. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
63. У зв`язку із викладеним, враховуючи положення статей 350 КАС України, оскаржувані судові рішення в частині, якою відмовлено у задоволенні позовної вимоги, необхідно залишити без змін.
64. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Желєзний
Судді: Я. О. Берназюк
Н. В. Коваленко