ПОСТАНОВА
Іменем України
12 серпня 2020 року
Київ
справа №815/2835/16
адміністративне провадження №К/9901/44727/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Смоковича М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 815/2835/16
за позовом ОСОБА_1
до Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Кравця О.О., суддів Домусчі С. Д., Коваля М.П.,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
1. У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» (далі - відповідач, КУ "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи"), в якому просить суд:
1.1. визнати протиправною бездіяльність КУ "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" щодо не направлення довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 від 19 травня 2004 року № 001434 (серії 2-18 АГ), висновку та виписки з акта № 224к огляду у МСЕК 2004 року щодо цукрового діабету, акту за формою П-4 щодо цукрового діабету ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції відділення у м. Одесі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України;
1.2. зобов`язати КУ "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" направити довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 від 19 травня 2004 року № 001434 (серії 2-18 АГ), висновки та виписки з акта № 224к огляду у МСЕК 2004 року щодо цукрового діабету, акт за формою П-4 щодо цукрового діабету ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції у м. Одесі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України;
1.3. визнати протиправною бездіяльність КУ "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи", яка виразилася у відсутності корегування індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_1 . 1 А групи від 23 січня 2015 року № 325-ТР, а саме: не визначення у ній видів реабілітаційних та медичних заходів та строків їх виконання, направлених на лікування цукрового діабету та постінфарктного кардіосклерозу, реабілітаційної послуги - соціально-побутовий патронаж;
1.4. зобов`язати КУ "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" здійснити корегування індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_1 . 1 А групи від 23 січня 2015 року № 325-ТР шляхом визначення у ній видів реабілітаційних та медичних заходів та строків їх виконання, направлених на лікування цукрового діабету та постінфарктного кардіосклерозу, реабілітаційної послуги - соціально-побутовий патронаж;
1.5. визнати протиправною бездіяльність КУ "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" щодо невжиття заходів для встановлення страхового випадку, що стався із ОСОБА_1 , у вигляді тромбозу нижніх кінцівок, для встановлення пов`язаності тромбозу нижніх кінцівок ОСОБА_1 із травмою, яка вказана в індивідуальній програмі реабілітації інваліда ОСОБА_1 . 1А групи від 23 січня 2015 року № 325-ТР;
1.6. зобов`язати КУ "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" вжити заходів щодо для встановлення страхового випадку, що стався із ОСОБА_1 , у вигляді тромбозу нижніх кінцівок, для встановлення пов`язаності тромбозу нижніх кінцівок ОСОБА_1 із травмою, яка вказана в індивідуальній програмі реабілітації інваліда ОСОБА_1 . 1А групи від 23 січня 2015 року № НОМЕР_1 , за місцем його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 та вказати у ІПР доставку ліків та заходів догляду додому;
1.7. зобов`язати відповідача та направити до виконавчої дирекції у м. Одесі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України рішення обласного центру МСЕ щодо рекомендації позивачу полегшеної інвалідної коляски.
1.8. За необхідності згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням суду в адміністративній справі № 815/1919/14 установлено, що виплати страхових сум здійснено позивачу частково через протиправні дії роботодавця - прокуратури Одеської області, та ураховуючи, що станом на теперішній час відбулися зміни у законодавстві, зокрема, щодо виплати страхових сум працівникам прокуратури відповідним Фондом та умов для такої виплати - надання висновку МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого, та з урахуванням листа відповідача від 20 квітня 2016 року №148, є необхідність в захисті права як застрахованої особи на отримання страхових виплат в належного страховика, у зв`язку із чим довідка Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 від 19 травня 2004 року № 001434 (серії 2-18 АГ) та витяг з акту № 224к огляду у МСЕК, на підставі якого складено цю довідку, мають бути направлені страховику, а саме, до Виконавчої дирекції відділення у м. Одесі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (вул. І. Франка, 55, м. Одеса, 65049).
3. За доводами позивача, йому ще з 05 травня 2004 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року № 486 «Порядок та умови державного обов`язкового особистого страхування працівників прокуратури», обласною медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) № 1 визначено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках у зв`язку з захворюванням на цукровий діабет. У подальшому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому встановлено 1 групу інвалідності від загального захворювання, визначено встановлено ступінь втрати професійної працездатності 100 %, проте терапія по лікуванню цукрового діабету щодо нього не здійснюється, оскільки у індивідуальній програмі реабілітації не зазначено реабілітаційних заходів та вироби медичного призначення щодо лікування цукрового діабету.
4. Відповідач заперечував проти задоволення позову та зазначав, що постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року № 486 «Про затвердження порядку та умов державного обов`язкового особистого страхування працівників прокуратури» визначено разові дії певних органів, а саме Прокуратури Одеської області та відповідної страхової компанії «Оранта».
5. Позивач був застрахованою особою у страховій компанії «Оранта», страхові виплати здійснювалися цією страховою компанією, до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - ФССНВВ) довідка серії 2-18 АГ № 001434 не направлялась, у зв`язку з тим, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань», цукровий діабет не визнається професійним захворюванням. Таким чином, за доводами відповідача, немає підстав для додаткового корегування індивідуальної програми реабілітації, так само, як і не має правових підстав визнавати бездіяльність відповідача протиправною.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
6. 14 березня 2004 року на адресу Обласної МСЕК № 1 від прокуратури Одеської області надійшов запит на встановлення ступеню втрати здоров`я ОСОБА_1 .
7. 19 травня 2004 року ОСОБА_1 був оглянутий Обласною МСЕК № 1, згідно з актом огляду № 224к йому було встановлено 25% втрати працездатності. Основний діагноз: «Цукровий діабет II середньої тяжкості субкомпенсірований. Діабетична ангіопатія нижніх кінцівок».
8. На підставі Акта видана довідка серії НОМЕР_2 .
9. Вказана вище довідка була видана ОСОБА_1 для подальшого пред`явлення за місцем роботи, для отримання страхового відшкодування.
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2015 року в справі № К/800/40439/14 (№ 815/1919/14) залишено без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року, якою визнано незаконними дії прокуратури Одеської області щодо відкликання довідки від 17 травня 2004 року № 14ф-2004 про розмір середньомісячної заробітної плати та подання нової довідки від 18 серпня 2004 року №14ф-2004 про розмір середньомісячної заробітної плати на суму 571 грн на адресу НАСК «Оранта»;
10.1. зобов`язано прокуратуру Одеської області направити довідку від 17 травня 2004 року №14ф-2004 про середньомісячну заробітну плату на суму 1352,76 грн страховику з метою розрахунку страхової суми та виплати ОСОБА_1 недоплаченої страхової суми за страховий випадок - цукровий діабет.
11. Постановою адміністративного суду апеляційної інстанції у цій справі одночасно підтверджено факт встановлення ОСОБА_1 втрати працездатності в розмірі 25%, що пов`язана з проходженням служби, у зв`язку із чим прокуратурою Одеської області були направлені всі необхідні документи для виплати ОСОБА_1 страхової суми, яка частково була виплачена як встановлено в рішенні суду.
12. На момент настання страхового випадку, документи про виплату страхової суми у зв`язку зі втратою працездатності (цукровий діабет) при виконанні службових обов`язків відповідачем були направлені до діючого на той час страховика НАСК «Оранта», та на підставі довідки від 18 серпня 2004 року за № 14ф-2004 року було розраховано та виплачено позивачу страхову суму у розмірі 17130 грн.
13. 16 січня 2007 року у зв`язку з отриманою травмою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу встановлено 1 групу інвалідності від загального захворювання.
14. 16 січня 2007 року ОСОБА_1 був оглянутий спеціалізованою травматологічною МСЕК за наслідками травми хребта та був визнаний інвалідом І групи, загальне захворювання, строком до 01 лютого 2009 року. Так як, на момент огляду документ про страховий випадок не надавався, встановлено категорію «загальне захворювання». В посильному листі на МСЕК № 7 від 12 січня 2007 року у супутньому діагнозі зазначено «Гіпертонічна хвороба ІІ ст. СНо. Цукровий діабет ІІ типу, середньої важкості, компенсований».
15. В акті огляду МСЕК № 341 «цукровий діабет» зазначено також, як супутнє захворювання.
16. При переогляді 14 січня 2009 року в посильному листі на МСЕК та в акті огляду МСЕК цукровий діабет зазначено також як супутнє захворювання.
17. 29 січня 2009 року на підставі акта за формою від 26 грудня 2008 року Н-1 № 1 і згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22 листопада 1995 року №212 спеціалізованою травматологічною МСЕК була змінена категорія інвалідності на «трудове каліцтво», що підтверджується довідкою МСЕК № 002818 від 03 лютого 2009 року.
18. На підставі запиту відділення ФССНВВ в Приморському районі м. Одеса від 03 лютого 2009 року № 208 позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 100 % за наслідками травми шийного відділу хребта з ушкодженням спинного мозку (спинальна травма).
19. 01 липня 2009 року позивач звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Приморському районі м. Одеси із заявою про призначення йому страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
20. Постановою від 03 липня 2009 року № 1529/1671/1671/1 Відділенням Фонду ОСОБА_1 було взято на облік та згідно з постановами Фонду від 03 липня 2009 року № 1529/1671/1671/2 та № 1529/1671/1671/3 призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності в розмірі 40 140 грн та щомісячну страхову виплату в розмірі 6187 грн 49 коп.
21. ОСОБА_1 як інвалід трудового каліцтва І А групи, 100% втрати професійної працездатності, знаходиться на обліку відділення Виконавчої дирекції фонду у м. Одеса з 01 липня 2009 року.
22. 27 жовтня 2009 року та 28 грудня 2009 року позивач звертався до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Приморському районі м. Одеси із заявами про призначення страхових виплат у зв`язку із захворюванням на цукровий діабет.
23. Листами від 05 листопада 2009 року за № 2823 та від 03 лютого 2010 року за № 189 відділення Фонду повідомило позивача про відсутність підстав для нарахування у зв`язку із відсутністю акта розслідування хронічного захворювання за формою П-4 по захворюванню на цукровий діабет.
24. Довідка серії 2-18 Аг № 001434 до ФССНВПФ не направлялася, із посиланням на ту обставину, що цукровий діабет не визнається відповідачем професійним захворюванням.
25. Судом першої інстанції досліджено індивідуальну програму реабілітації інваліда ОСОБА_1 . 1 А групи від 23 січня 2015 року № 325-ТР та установлено, що в ній відсутні будь-які види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги інвалідам, які повинні бути визначені та встановлені органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації за захворюваннями цукровий діабет, тромбоз нижніх кінцівок.
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення
26. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
26.1. Визнано протиправною бездіяльність Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» щодо не направлення довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 від 19 травня 2004 року № 001434 (серії 2-18 АГ), висновку та виписки з акту № 224 к огляду у МСЕК 2004 року щодо цукрового діабету, акту за формою П-4 щодо цукрового діабету ОСОБА_1 до виконавчої дирекції відділення у м. Одесі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
26.2. Зобов`язано Комунальну установу «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» направити довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 від 19 травня 2004 року №001434 (серії 2-18 АГ), висновки та виписки з акту № 224-к огляду у МСЕК 2004 року щодо цукрового діабету, акт за формою П-4 щодо цукрового діабету ОСОБА_1 до виконавчої дирекції у м. Одесі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
26.3. Визнано протиправною бездіяльність Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», яка виразилася у відсутності корегування індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_1 . 1А групи від 23 січня 2015 року № 325-ТР.
26.4. Зобов`язано Комунальну установу "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" здійснити корегування індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_1 . 1А групи від 23 січня 2015 № 325-ТР з урахуванням порядку заповнення ІПР, визначеного наказом МОЗ України № 623 від 08 жовтня 2007 року, а саме: пункт 11, пункт 12, пункт 13, пункт 14, пункт 15, пункт 16, пункт 17, пункт 18, пункт 19 (Форма індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається медико-соціальними експертними комісіями).
26.5. Зобов`язано Комунальну установу "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" внести до ІПР «Технічні та інші засоби реабілітації» полегшену інвалідну коляску, яка була затверджена позивачу (лист № 223 від 15 жовтня 2010 року).
26.6. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
27. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що постановою адміністративного суду апеляційної інстанції в справі № 815/1919/14 підтверджено факт встановлення ОСОБА_1 втрати працездатності в розмірі 25%, що пов`язана з проходженням служби, у зв`язку із чим прокуратурою Одеської області були направлені всі необхідні документи для виплати ОСОБА_1 страхової суми, яка частково була виплачена як встановлено в рішенні суду.
28. Оскільки довідка Обласної медико - соціальної експертної комісії № 1 від 19 травня 2004 №001434 (серії 2-18 АГ), висновок та виписка з акта № 224к огляду у МСЕК 2004 року щодо цукрового діабету, акту за формою П-4 щодо цукрового діабету ОСОБА_1 не направлялася до виконавчої дирекції у м. Одесі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, то за висновком суду першої інстанції позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
29. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що індивідуальна програма реабілітації інваліда ОСОБА_1 . 1А групи від 23 січня 2015 року № 325-ТР підлягає корегуванню, оскільки у ній не визначено видів реабілітаційних та медичних заходів та строків їх виконання в тому числі і за супутніми захворюваннями.
30. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
31. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутній акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 щодо захворювання ОСОБА_1 на цукровий діабет, та наявні відомості ,що вказаний акт не складався, а розслідування випадку захворювання не проводилося. Встановлення судами при розгляді справи № 815/1919/14 факту втрати ОСОБА_1 працездатності в розмірі 25%, що пов`язана з проходженням служби, у зв`язку із професійним захворюванням на цукровий діабет, не знайшло свого підтвердження належними та допустимими доказами, оскільки судами досліджувався розрахунок страхової суми та виплати ОСОБА_1 недоплаченої страхової суми за страховий випадок - цукровий діабет, так як Обласною МСЕК №1 не встановлювався зв`язок захворювання на цукровий діабет з умовами праці. Ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів наявності нових наукових відомостей, які б давали підстави вважати цукровий діабет професійним захворюванням.
ІV. Касаційне оскарження
32. Не погодившись з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.
33. У касаційній скарзі позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог 185 186 Кодексу адміністративного судочинства України відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, крім того, не вирішив питання про поновлення пропущеного строку на оскарження.
34. За доводами позивача, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статті 195 КАС України встановив факт відсутності страхового випадку та професійного захворювання, хоча це встановлено судовим рішенням в справі № 815/1919/14.
35. Крім того, чинним законодавством надано гарантії для осіб, хворих на цукровий діабет. При цьому суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин нормативно-правові акти, які набрали чинності лише в 2012 році, хоча страховий випадок відбувся у 2004 році.
36. У касаційній скарзі позивач також наголошує на тому, що частина його позовних вимог (щодо коригування індивідуальної програми реабілітації, забезпечення полегшеною інвалідною коляскою та ін.) взагалі не пов`язані з фактом визнання цукрового діабету професійним захворюванням, а обґрунтовані тим, що його програма реабілітації взагалі не враховує наявності в нього супутніх захворювань (цукровий діабет, тромбоз нижніх кінцівок).
37. У зв`язку із зазначеним, позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
38. У касаційній скарзі міститься клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.
39. 10 липня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Одеського окружного адміністративного суду справу № 815/2835/16 (суддя-доповідач Мороз Л. Л.).
40. 08 серпня 2017 року справа № 815/2835/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
41. 22 березня 2018 року справу № 815/2835/16 разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду (суддя-доповідач М. І. Гриців).
42. 27 квітня 2018 року у Верховному Суді зареєстровано клопотання про заміну сторони - відповідача в справі № 815/2835/16 з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, яке не підлягає задоволенню, оскільки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області на має статусу відповідача в цій справі.
43. 08 червня 2018 року до Касаційного адміністративного суду направлено за належністю заяви позивача, в яких він скаржиться на те, що Фонд соціального страхування та професійних захворювань України не реагує на необхідність надання йому нового полегшеного інвалідного візка та не забезпечує виконання інших гарантій, наданих державою.
44. 19 червня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 775/0/78 - 19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.
45. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 19 червня 2019 року визначено склад суду: головуючого суддю Стеценко С. Г., суддів Бучик А. Ю., Тацій Л. В.
46. 22 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду задоволено заяви суддів Стеценко С. Г., суддів Бучик А. Ю., Тацій Л. В. про самовідвід.
47. 23 червня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1054/0/78 - 20 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з постановленням Верховним Судом 22 червня 2020 року ухвали про відведення суддів Стеценко С. Г., суддів Бучик А. Ю., Тацій Л. В. від розгляду матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 .
48. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 23 червня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Данилевич Н. А., Смоковича М. І.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
49. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
50. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
51. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
52. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
53. Згідно зі статтями 2, 3 та 5 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Інвалідність, як міра втрати здоров`я, визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
53.1. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій інвалідів.
53.2. Індивідуальна програма реабілітації є обов`язковою для виконання державними органами, підприємствами (об`єднаннями), установами і організаціями.
54. Згідно з пунктом 1 Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року № 83 (далі - Положення № 83), яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (втратило чинність 18 грудня 2009 року), медико-соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя.
55. Пунктом 3 Положення № 83 передбачено, що медико-соціальна експертиза виявляє компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприятиме функціональній, психологічній, соціальній, професійній реабілітації та адаптації інваліда.
56. Відповідно до пункту 5 Положення № 83 органом, який здійснює медико-соціальну експертизу, є медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), що організуються в самостійні центри, бюро при управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
57. На підставі пункту 23 Положення № 83 медико-соціальна експертиза повинна здійснюватися після повного та всебічного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, визначення клініко-функціонального діагнозу, соціально-психологічного діагнозу, професійно-трудового прогнозу, одержання результатів відновного лікування, соціально-трудової реабілітації та інших даних, що підтверджують стійкий або необоротний характер захворювання.
58. Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність і обгрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу. Медико-соціальні експертні комісії проводять засідання тільки у повному складі і колегіально приймають рішення. Дані експертного огляду і рішення заносяться до акта огляду та протоколу засідання медико-соціальної експертної комісії, які підписуються головою, членами комісії і засвідчуються печаткою. Медико-соціальні експертні комісії при встановленні інвалідності керуються Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою Міністерством охорони здоров`я України за погодженням з Радою Федерації незалежних профспілок України (пункти 24-26 Положення № 83).
59. На підставі пункту 32 Положення № 83 медико-соціальні експертні комісії видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають копії цих документів управлінню праці та соціального захисту населення районної, районної в мм. Києві та Севастополі державної адміністрації та відповідному відділу, управлінню міської, районної у місті ради, на території якого проживає інвалід. Копія програми надсилається також підприємству, установі, організації, яка зобов`язана надавати соціальну допомогу і здійснювати реабілітацію інваліда. Форми документів, що використовуються у роботі медико-соціальних експертних комісій, затверджуються Міністерством охорони здоров`я України.
60. Пунктом 34 Положення № 83 передбачено, що у разі незгоди оглянутого з рішенням районної, міжрайонної, міської медико-соціальної експертної комісії він протягом місяця має право подати про це письмову заяву до республіканської, Кримської, обласної, центральної міської медико-соціальної експертної комісії або до медико-соціальної експертної комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного відділу (управління) охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або відділ (управління) охорони здоров`я в триденний строк з дня одержання заяви надсилають усі наявні документи разом із заявою на розгляд республіканської, Кримської, обласної, центральної міської медико-соціальної експертної комісії, яка не пізніш як через місяць з дня подання заяви проводить переогляд хворого і приймає відповідне рішення.
61. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року № 83 також було затверджено Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда.
62. Пунктом 1.2. Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 07 квітня 2004 року № 183, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та втратила чинність 02 грудня 2011 року, передбачено, зокрема, що інвалідність у повнолітніх осіб визначається шляхом експертного обстеження медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК), підпорядкованими Республіканському в АР Крим, обласним та міським в містах Києві та Севастополі центрам (бюро) медико-соціальної експертизи. Рішення про інвалідність ґрунтується на оцінці комплексу клініко-функціональних, соціально-педагогічних, соціально-побутових та професійних факторів. При цьому враховуються характер захворювання, ступінь вираженості порушених функцій організму, в тому числі, що значно впливають на професію, ефективність лікування, та реабілітаційних заходів, стан компенсаторно-адаптаційних можливостей організму, клінічний та трудовий прогноз, здатність до соціальної адаптації, потреба в різних видах реабілітації та соціальної допомоги, особисті установки, конкретні умови і зміст праці, освіта та професійна підготовка, вік, необхідність і можливість працевлаштування.
63. З 06 червня 2007 року набрало чинності Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю від 23 травня 2007 року № 757 (далі - Положення № 757). Це положення визначає механізм виконання та фінансування індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.
64. Пунктом 2 цього Положення № 757 визначено, що індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю (далі - індивідуальна програма) - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, строків реабілітаційних заходів з визначенням порядку, місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей особи з інвалідністю та дитини з інвалідністю.
65. За пунктом 3 Положення № 757 індивідуальна програма розробляється на підставі Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2006 р. № 1686.
66. На підставі пункту 4 Положення № 757 індивідуальна програма для повнолітніх осіб з інвалідністю розробляється медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК), для дітей з інвалідністю - лікарсько-консультативною комісією (далі - ЛКК) лікувально-профілактичних закладів за зареєстрованим місцем проживання або лікування осіб з інвалідністю.
67. Індивідуальна програма розробляється протягом одного місяця з дня звернення особи з інвалідністю до МСЕК, а законного представника дитини з інвалідністю - до ЛКК щодо встановлення інвалідності.
68. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 жовтня 2007 року № 623 затверджено форми індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання.
69. З 18 грудня 2009 року набрало чинності Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, відповідно до пункту 4 якого медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
70. Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 затверджено також Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
71. Згідно зі статтею 7 Закону України від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній інвалідом, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Також визначається причина інвалідності та час її настання.
72. Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662 затверджено Перелік професійних захворювань, а наказом Міністерства охорони здоров`я України, Академії медичних наук України, Міністерства праці та соціальної політики України 29 грудня 2000 року N 374/68/338 затверджено Інструкцію про застосування переліку професійних захворювань.
VІ. Позиція Верховного Суду
73. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
74. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
75. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
76. Посилання позивача у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції відкрито апеляційне провадження без поновлення строку на апеляційне оскарження є безпідставним, оскільки апеляційна скарга була подана в межах строків, визначених статтею частиною другою статті 186 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції).
77. Відкриття апеляційного оскарження за касаційною скаргою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не є порушенням статті 185 КАС України, оскільки особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право на апеляційне оскарження.
78. Разом з тим позовні вимоги позивача умовно можна поділити на дві групи, про що він сам наголошує у касаційній скарзі. Перша група вимог: вимоги щодо направлення довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 від 19 травня 2004 року № 001434 (серії 2-18 АГ), висновку та виписки з акта № 224к огляду у МСЕК 2004 року щодо цукрового діабету, акту за формою П-4 щодо цукрового діабету ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції відділення у м. Одесі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Друга група вимог: вимоги щодо коригування індивідуальної програми реабілітації та надання різних медичних та реабілітаційних заходів.
79. Аналізуючи установлені обставини справи, Верховний Суд дійшов висновку, що вказані документи не можуть бути направлені Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, оскільки вони підтверджують діагноз позивача - «цукровий діабет» і факт настання страхового випадку, за яким НАСК «Оранта» вже здійснила страхові виплати.
80. Посилання позивача на судові рішення в справі є безпідставними, оскільки у цій справі предметом розгляду була правомірність дій прокуратури Одеської області, в якій працював позивач, щодо відкликання довідки від 17 травня 2004 року № 14ф-2004 про розмір середньомісячної заробітної плати, з якої НАСК «Оранта» розраховувала страхові виплати.
81. Правомірність такої виплати та наявність підстав для її здійснення не може бути переглянуто в межах цієї справи, так само як окремі фрази мотивувальної частини («втрата працездатності в розмірі 25%, що пов`язана з проходженням служби»), на що посилається позивач. Беззаперечним є той факт, що відповідно до чинного на час настання страхового випадку законодавчого регулювання цукровий діабет не віднесено до Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662, а отже, у Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за жодних умов не виникає зобов`язань щодо позивача, особливо враховуючи факт здійснення страхової виплати НАСК «Оранта».
81.1. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" щодо не направлення довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 від 19 травня 2004 року № 001434 (серії 2-18 АГ), висновку та виписки з акта № 224к огляду у МСЕК 2004 року щодо цукрового діабету, акту за формою П-4 щодо цукрового діабету ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції відділення у м. Одесі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а також зобов`язання відповідача вчинити такі дії.
82. Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що, починаючи з 2004 року позивач неодноразово проходив огляди МСЕК, зокрема, у 2015 році. Щоразу супутнім захворюванням у позивача визначено «Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Цукровий діабет ІІ типу, середньої важкості, компенсований», а також інші захворювання. У подальшому у позивача відбулося погіршення здоров`я, що також підтверджено медичною документацією.
83. З метою реалізації статті 23 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" та відповідно до пунктів 6, 9 Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 757, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 жовтня 2007 року № 623 затверджено форми індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядок їх складання, зокрема передбачено необхідність заповнення пункту 11 «Клініко-функціональний діагноз та код за МКХ-10», пункту 12 «Супутні захворювання (код за МКХ-10)», пункту 13 «Обмеження життєдіяльності», пункту 14 «Реабілітаційні заходи та їх реалізація», пункт 15 «Реабілітаційний потенціал: високий, середній, низький (підкреслити)», пункту 16 «Мета реабілітації:», пункту 17 «Проведена співбесіда з інвалідом», пункту 18 «Додаткові відмітки (побажання інваліда, його законного представника)», пункту 19 «Дата контролю за виконанням ІПР»
84. Судом першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, досліджувався зміст індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_1 1 А групи від 23 січня 2015 року № 325-ТР та установлено, що в ній не визначено видів реабілітаційних та медичних заходів та строків їх виконання щодо супутніх захворювань як того вимагає чинне законодавство (мають бути визначені види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги інвалідам, які повинні бути визначені та встановлені органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації).
85. При цьому Верховний Суд зауважує, що не може підміняти у своїй діяльності інші органи державної влади та втручатися в їх дискреційні повноваження, саме тому визначення конкретних видів необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги особам з інвалідністю, в тому числі і з урахуванням супутніх захворювань, повинні бути визначені та встановлені органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації.
86. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи", яка виразилася у відсутності корегування індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_1 . 1А групи від 23 січня 2015 року № 325-ТР, а також зобов`язання Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" здійснити корегування індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_1 1А групи від 23 січня 2015 року № 325-ТР з урахуванням порядку заповнення індивідуальної програми реабілітації, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 жовтня 2007 року № 623, а саме: пунктів 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 (Форма індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається медико-соціальними експертними комісіями).
VІІ. Судові витрати
87. З огляду на категорію справи та результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року в справі № 815/2835/16 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи", яка виразилася у відсутності корегування індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_1 . 1А групи від 23 січня 2015 року № 325-ТР, а також зобов`язання Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" здійснити корегування індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_1 1А групи від 23 січня 2015 року № 325-ТР з урахуванням порядку заповнення індивідуальної програми реабілітації, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 жовтня 2007 року № 623, а саме: пунктів 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 (Форма індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається медико-соціальними експертними комісіями).
3. Прийняти в цій частині нову постанову, якою визнати протиправною бездіяльність Комунальної установи "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи", яка виразилася у відсутності корегування індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_1 . 1А групи від 23 січня 2015 року № 325-ТР та зобов`язати Комунальну установу "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" здійснити корегування індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_1 1А групи від 23 січня 2015 року № 325-ТР з урахуванням порядку заповнення індивідуальної програми реабілітації, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 жовтня 2007 року № 623, а саме: пунктів 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 (Форма індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається медико-соціальними експертними комісіями).
4. В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року в справі № 815/2835/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова
Судді: Н. А. Данилевич
М. І. Смокович