ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 815/5363/14
адміністративне провадження № К/9901/27216/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року (суддя Вовченко О.А.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року (головуючий суддя Єщенко О.В., судді: Димерлій О.О., Романішин В.Л.)
у справі № 815/5363/14
за позовом Агропромислового торгівельного дому «СГ» (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю)
до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
про скасування рішень,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2014 року Агропромисловий торгівельний дім «СГ» (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (далі - позивач, Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (після реорганізації Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області) (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, вимогу про сплату боргу зі сплати єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 11.11.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року, позов задовольнив.
Скасував податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2014 року № 0012431701.
Скасував вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.04.2014 року № Ю-06.
Скасував рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій від 10.04.2014 року № 7.
Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що висновки акта перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Податковий орган стверджує, що Товариство використовує працю найманих осіб без їх офіційного працевлаштування та без сплати передбачених законодавством податків та зборів в якості податкового агента.
Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає, що доводи податкового органу спростовуються наявними у справі матеріалами, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено фактичну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при виплаті заробітної плати робітникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у період з січня 2013 року - грудень 2013 року, за результатами якої складено акт №402/15-52-17-01-28/30948582.
Висновками акта перевірки встановлені порушення:
- пп. 163.1.2. п. 163.1 ст. 163, пп. 168.1.1. п. 168 ст. 168 Податкового кодексу України, враховуючи вимоги п. 167.1. ст. 167 Податкового кодексу України, донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 5 399,27 грн;
- п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України - не включення до податкових розрахунків по ф. 1-ДФ сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також суми утриманого з них податку за ІІ,ІІІ квартали 2013 року;
- пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» донараховано єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 1 634,40 грн;
- ст.3 ст. 21, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», в частині невиплати заробітної плати гр. ОСОБА_2 в сумі 4 860 грн, ОСОБА_6 - 7 500 грн, ОСОБА_5 - 3 750 грн, ОСОБА_4 - 3 450 грн, ОСОБА_7 - 6 000 грн, ОСОБА_8 - 1 650 грн, ОСОБА_9 - 5 850 грн.
На підставі акта податковим органом 10.04.2014 року прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0012431701, яким за встановлені порушення пп. 168.1.1. п. 168 ст. 168, п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України визначено позивачу суму грошового зобов`язання за основним платежем у розмірі 5 399,27 грн та за штрафними санкціями у розмірі 1 834,82 грн; вимогу № Ю-06 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 1 634,40 грн; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 7 на суму 750,87 грн.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин), податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Абзацом 1 п.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено доводами касаційної скарги, що підставою для висновків про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб, несплату єдиного внеску за період січень - грудень 2013 року та невключення до податкових розрахунків ф. № 1-ДФ за II, III квартали 2013 року сум доходу стали заява/пояснення про порушення трудових відносин та несплату у 2013 році заробітної плати, ОСОБА_10 за період червень, липень 2013 року, ОСОБА_6 за період червень, липень 2013 року, ОСОБА_5 за період липень, серпень 2013 року, ОСОБА_4 за період липень, серпень 2013 року, ОСОБА_8 за червень 2013 року, ОСОБА_11 за період квітень, травень, червень 2013 року, ОСОБА_9 за період квітень, травень, червень 2013 року.
Згідно пояснень ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , останні звертались до гр. ОСОБА_13 з метою працевлаштування по охороні об`єктів, що належать Товариству, та в подальшому ними здійснювалась робота, за яку їм не виплачено заробітну плату, по охороні нежитлової будівлі ПрАТ «Весело-Кутський комбінат хлібопродуктів».
Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що ОСОБА_13 з лютого 2013 року по 04.12.2013 року перебував на посаді директора ДП «Арсенал», що також підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Вказана юридична особа знаходиться в м. Одесі по вул. Космонавтів, 32, офіс 408, основним видом діяльності підприємства є, зокрема, діяльність охоронних служб.
Дочірнє підприємство «Арсенал» є самостійною юридичною особою, здійснює діяльність приватних охоронних служб та отримало від Міністерства внутрішніх справ ліцензію серії АВ № 592055.
Між ДП «Арсенал» та ВАТ «Весело-Кутський комбінат Хлібопродуктів» 31.12.2012 року укладено договір про надання охоронних послуг нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Одеська область, Великомихайлівський р-н, с. Новоборисівка, вул. Леніна, 2, яка згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно належить ВАТ «Весело-Кутський комбінат Хлібопродуктів».
Судом першої інстанції встановлено та не спростовано в ході розгляду справи що, доказів того, що елеватор перебуває й у власності Товариства податковим органом не надано. Будь-які докази на підтвердження наявності господарських чи інших відносин позивача з ПрАТ «Весело-кутський комбінат хлібопродуктів» також відсутні. Також не встановлено того факту, що позивачем здійснюється діяльність з надання охоронних послуг.
В акті перевірки податковим органом наведено перелік документів, які використовувались при проведенні перевірки , - це заява гр. ОСОБА_12 пояснення гр. ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , відомості про виплату грошей, видаткові касові ордери, акти про відсутність на робочих місцях, наказ, штатний розклад, розрахункові відомості, табелі обліку робочого часу, податковий розрахунок сум доходу.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано податковим органом, що висновки податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування ґрунтуються лише на поясненнях вказаних осіб, податковим органом не проводився належний аналіз первинної та бухгалтерської документації, яка ведеться на підприємстві, перевіркою не було встановлено факту оформлення посадовими особами позивача будь-яких видаткових відомостей чи інших документів на виплату заробітної плати вищевказаним особам за роботу на вказаному об`єкті, що призвело до необґрунтованих висновків податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій стосовно того, що, оскільки висновки податкового органу про перебування ОСОБА_10 у період з квітня-травень 2013 року у трудових відносинах, та не виплату позивачем вказаній особі заробітної плати у розмірі 4 000 грн не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи - донарахування податковим органом єдиного внеску на вказану суму суперечить вимогам законодавства.
Враховуючи викладене, оскільки обставини справи свідчать про відсутність підстав для відповідальності позивача за не нарахування, не утримання та не сплату (не перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб, відсутність обов`язку позивача подавати відповідні розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь осіб, які у відповідний період не перебували з позивачем у трудових відносинах, не надавали йому послуги з охорони відповідного об`єкту, та сум утриманого з них податку, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про безпідставність збільшення позивачу грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, донарахування єдиного внеску та застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваних рішень.
Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги
Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 243 246 250 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року у справі № 815/5363/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко