ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №815/6682/15
адміністративне провадження №К/9901/40059/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року (головуючий суддя - Зуєва Л.Є.)
у справі №815/6682/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровітал»
до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області
про визнання недійсними дій та скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агровітал» (далі- позивач, Платник, Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси) про визнання недійсними дій та скасування податкового повідомлення - рішення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року (головуючий суддя - Бойко О.Я.) адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними дії ДПІ у Суворовському м. Одеси щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агровітал» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Полонське» за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Суворовському районі №0002432205 від 09.11.2015;
-стягнуто з ДПІ у Суворовському районі за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровітал" судові витрати у сумі 7 124, 25 грн.
Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (вх.№ 357/16 від 06.01.2016).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2016 року в задоволенні клопотання ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року відмовлено. Апеляційну скаргу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року у справі № 815/6682/15 залишено без руху, з підстав невідповідності її вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та надано скаржнику строк до 25 лютого 2016 року для усунення зазначеного недоліку, зокрема, надання доказів сплати судового збору (а.с. 145).
Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 01.02.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 148).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року по справі № 815/6682/15 повернуто апелянту.
Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 10.03.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року в касаційному порядку не оскаржувалася.
11 листопада 2016 року відповідач вдруге звернувся із апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду (вх.№30451/16 від 16.11.2016). До апеляційної скарги скаржник додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, на обґрунтування вимог якого зазначив про відсутність коштів для сплати судового збору у межах строків, встановлених КАС України.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси залишено без руху, оскільки остання не відповідає вимогам ст. 186 КАС України, та запропоновано ДПІ у Суворовському районі м. Одеси у тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вказати поважні причини пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 та надати відповідні докази на підтвердження своєї позиції. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що наведені у ньому підстави пропуску цього строку не є поважними та достатніми.
Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 28.11.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 171).
На виконання вимог ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року 13 грудня 2016 року відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, на обґрунтування вимог якого зазначив, що вперше із апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року звернувся в межах строку на апеляційне оскарження, встановленого КАС України, однак через недостатнє фінансування був позбавлений можливості сплатити судовий збір.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 грудня 2016 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015. Також суд апеляційної інстанції вказав про неповажність наведених скаржником причин пропуску стоку на апеляційне оскарження та зазначив про відсутність правових підстав для його поновлення та відкриття провадження у справі.
Не погодившись із ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що вперше з апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 він звернувся у межах строку, встановленого КАС України, однак був позбавлений можливості сплатити судовий збір. Вищевикладене, на думку скаржника, є поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
19 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 186 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов`язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.
Відповідно частини першої статті 2 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Таким чином, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Крім того, відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Устименко проти України (рішення від 29 січня 2016 року), зокрема, зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий тільки коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Верховний Суд звертає увагу на те, що вдруге відповідач звернувся із апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 лише 11.11.2016, тобто більш ніж через 8 місяців після отримання копії ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року (10.03.2016), якою первинна апеляційна скарга повернута відповідачу.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 343 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова