№ 816/589/17

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2020 року

Київ

справа №816/589/17

адміністративне провадження №К/9901/41771/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 (суддя - Клочко К.І.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3.10.2017 (колегія суддів: Сіренко О.І., Любчич Л.В., Спаскін О.А.) у справі № 816/589/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно -промислова компанія «Полтавазернопродукт» (далі - Товариство) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001631402 від 27.02.2017 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 414975,40 грн., в тому числі 331980,32 - податкове зобов`язання та 82995,08 грн. - штрафні санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки акту перевірки щодо несплати податку з доходів нерезидента є необґрунтованими і такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки за спірними операціями підприємства - нерезиденти отримали виручку за надані послуги та виконані роботи, що не є об`єктом оподаткування згідно пункту «й» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3.10.2017 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0001631402 від 27.02.2017.

Рішення судів обґрунтовано тим, що господарські операції позивача з контрагентами (нерезидентами) не належать до переліку операцій, що міститься в підпункті 141.4.1. пункту 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України та належать до винятку, встановленого абзацом «й» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, спірні господарські операції не підлягають оподаткуванню податком з доходів нерезидентів.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування матеріалів справи не надали правового значення відсутності у позивача довідки про підтвердження статусу резиденства Компаній та документів, що підтверджують обставини на території якої держави надавались послуги, у зв`язку із чим виплата доходів на користь нерезидентів підлягає оподаткуванню у розмірі 15%, відповідно до підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України.

У запереченні на касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України, позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів - без змін.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС в Полтавській області в період з 21.11.2016 по 03.01.2017 проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з 01.01.2015 по 30.06.2016, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2016, за результатами якої складений акт перевірки № 57/16-31-01-10/31059651 від 31.01.2017.

Перевіркою встановлено, що оскільки підприємством позивача не надано довідок нерезидентів - отримувачів доходу (AKKA AUSFUHRKREDIT GESELLSCHAFT MBH (Німеччина), ZAKLAD PRODUKCYJNO USLUGOWO HANDLOWY «HANMAR» (Польща), SEMENCES PROGRAIN INCORPORATED (Канада) та FIDEUROP GmbH (Німеччина), відповідач зробив висновок, що доходи отримані вищезазначеними підприємствами від позивача підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України в розмірі 15 % і до сплати підлягає сума 331 980,32 грн.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС в Полтавській області прийнято податкове повідомлення- рішення №0001631402 від 27.02.2017 про визначення грошового зобов`язання податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 414975, 40 грн., в тому числі 331980,32 - податкове зобов`язання та 82995,08 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду, який його скасував, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем здійснювались такі господарські операції:

- 23.10.2014 між ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» та компанією AKKA AUSFUHRKREDIT GESELLSCHAFT MBH (Німеччина) укладено Договір про надання послуг, за умовами якого нерезидент зокрема зобов`язався надати послуги у зв`язку з організацією фінансування у розмірі до 85 % вартості Експортного Контракту № А-(Ро)-14 (у розмірі до 23 105 євро).

- 1.04.2014 між ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» та компанією ZAKLAD PRODUKCYJNO USLUGOWO HANDLOWY "HANMAR" (Польща) було укладено Договір № 8229 про надання послуг, за яким нерезидент зобов`язався надати позивачу послуги з технічного супроводження ремонту барабанних бурякорізок Маген СRT 2000х600х60.

- 1.04.2014 між ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» та компанією ZAKLAD PRODUKCYJNO USLUGOWO HANDLOWY "HANMAR" (Польща) було укладено Договір № 8218 про надання послуг, за умовами якого нерезидент зобов`язався надати позивачу послуги з технічного супроводження ремонту барабанних бурякорізок Маген СRT 2000х600х60.

- 14.03.2014 між ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» та компанією SEMENCES PROGRAIN INCORPORATED (Канада) було укладено Контракт № 10-03-14 про надання послуг, за умовами якого компанія - нерезидент зобов`язалася надати позивачу послуги з перевірки та надання консультативних послуг під час підготовки насіння на насіннєвих заводах, контроль якості та регламентів обробки насіння фунгіцидами та інокулянтів; проведення обстежень та визначення порогів шкодочинності бур`янів та доцільності хімічних обробок, надання рекомендацій по технології застосування гербіцидів; проведення обстежень та визначення доцільності хімічних обробок від хвороб, надання рекомендацій по технології застосування фунгіцидів; обстеження посівів сої при проведенні видових прополок, надання консультативних послуг при апробації та виділенні насіннєвих ділянок.

- 19.11.2014 між ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» та компанією FIDEUROP GmbH (Німеччина) було укладено Договір про надання послуг процесуального агента, за умовами якого нерезидент зобов`язався виконувати функції агента замовника для вручення процесуальних документів з метою отримання будь - яких повідомлень та стосовно будь - яких судових проваджень, які розпочинаються проти замовника у зв`язку з кредитним договором на виконання умов статті 14 Кредитного договору № 8/01628/11316, укладеного між позивачем та AKKA AUSFUHRKREDIT GESELLSCHAFT MBH (Німеччина).

Обсяг отриманих послуг та їх оплата також встановлена судами попередніх інстанцій, що не заперечується відповідачем.

Пунктом «й» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Аналізуючи положення цієї норми, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що господарські операції по наданню Товариству послуг контрагентами нерезидентами підпадають саме під дію виключення з загального визначення пункту «й», а саме «крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента».

Суд погоджується з таким висновком, та вважає, що Товариство здійснило компенсацію вартості послуг, наданих резиденту від нерезидентів, що в силу вимог підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України є виключенням з переліку доходів, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Доводи відповідача в касаційній скарзі про те, що суди попередніх не надали правового значення відсутності у позивача довідки про підтвердження статусу резиденства є необгрунтованими, оскільки відповідач не заперечує, що контрагенти позивача є нерезидентами. При цьому Суд вважає за необхідне зауважити, що, враховуючи зміст господарських правовідносин позивача з нерезидентами, наявність або відсутність довідки, як правової підстави для звільнення від оподаткування нерезидентів, як то передбачено положеннями статті 103 Податкового кодексу України не є обов`язковою умовою, оскільки доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України звільнені від оподаткування прибутком іноземних юридичних осіб, на підставі пункту «й» підпункту 141.4.1. пункту 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3.10.2017 у справі № 816/589/17 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду