№ 816/982/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2020 року

Київ

справа №816/982/18

адміністративне провадження №К/9901/68797/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Диканського комбінату комунальних підприємств на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року (головуючий суддя - Бойко С.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року (головуючий суддя - Яковенко М.М., судді: Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі №816/982/18 за позовом Диканського комбінату комунальних підприємств до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, за участю третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання протиправним і скасування припису,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У березні 2018 року Диканський комбінат комунальних підприємств (далі -Диканський ККП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області), за участю третіх осіб - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), у якому просив визнати протиправним і скасувати припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін №2 від 06 березня 2018 року.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що спірний припис прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Вказував на те, що правильність розрахунку вартості послуг з централізованого опалення в опалювальний період споживачам ОСОБА_2 і ОСОБА_1 підтверджена судовими рішеннями у справах №529/611/17, №529/613/17, якими указаним особам відмовлено у задоволенні позовів до Диканського КПП про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку вартості зазначеної послуги. Споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо фактично ними користуються. Позивач зазначив, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення від оплати цих послуг. На час спірних правовідносин рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради №196 від 17 жовтня 2016 року, яким Диканському ККП погоджено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення, було чинним. Висновок ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області про те, що виконавцем послуг з централізованого опалення є ПАТ «Укртрансгаз» є суперечливим з огляду на відсутність договірних відносин. Безпідставним є висновок відповідача про необхідність застосування тарифу 44,93 грн за 1 м2 на місяць при здійсненні перерахунку споживачам розміру заборгованості за послуги з централізованого опалення, оскільки його встановлено для ПАТ «Укртрансгаз». Існування обставин, які є підставою для здійснення зазначеного перерахунку, відповідачем не з`ясовувались.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, складений ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, прийнято правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, Диканський ККП звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вимоги касаційної скарги є аналогічними змісту позовної заяви. Додатково зазначено, що договір купівлі-продажу теплової енергії №1610000767 від 31 жовтня 2016 року, укладений між Диканським ККП та ПАТ «Укртрансгаз», є таким, що відповідає вимогам законодавства України, що підтверджується рішенням Господарського суду Полтавської області від 28 серпня 2017 року і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2017 року. Крім того зазначив, що постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2018 року залишено без змін рішення суддів у справі № 529/611/17 за позовом ОСОБА_1 до КП «Диканський комбінат комунальних підприємств», за участю третіх осіб - Диканської селищної ради Полтавської області, ПАТ «Укртрансгаз», Управління соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації Полтавської області про захист прав споживачів. Цими судовими рішеннями підтверджено правильність застосування тарифу 0,0548 Гкал м2 опалювальної площі на місяць, а також зроблено висновок про те, що відсутність договору про надання послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати таких послуг. Скаржник відзначив, що згідно відповіді-роз`яснення НКРЕКП №3897/18/17 від 23 квітня 2018 року: встановлення тарифів на теплову енергію та на послуги з централізованого опалення для виконавця належать до повноважень Диканської селищної ради Полтавської області; тариф був встановлений для теплових мереж Чернігівської області, однак оскільки мережі передані, то ПАТ «Укртрансгаз» не є ліцензіатом. Позивач наголосив, що судами попередніх інстанцій безпідставно не залучено до участі у справі в якості третьої особи ПАТ «Укратрансназ».

Позиція інших учасників справи

У відзивах на касаційну скаргу ОСОБА_2 та ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, посилаючись на законність судових рішень, просять залишити їх без змін.

Рух касаційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2019 року для розгляду справи визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач- Коваленко Н.В., судді: Берназюк Я.О., Гімон М.М.

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Диканського ККП.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року №21/0/78-20, у зв`язку із зміною спеціалізації призначено повторний автоматизований розподіл вказаної справи.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: Соколов В.М. - головуючий суддя, Єресько Л.О., Калашнікова О.В.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

15 серпня 2003 року між Диканським ККП та споживачами ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено договори про надання населенню послуг з теплопостачання №724 та № 705 відповідно.

На підставі звернень ОСОБА_2 і ОСОБА_1 від 12 січня 2018 року щодо правомірності нарахування плати за централізоване теплопостачання, ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області проведено позапланову перевірку Диканського ККП з питань дотримання порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення за опалювальний період 2016-2017 років.

За результатами перевірки складено акт №3, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог Законів України: «Про житлово-комунальні послуги», «Про ціни та ціноутворення», «Про теплопостачання»; постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року; постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №1101 від 09 червня 2016 року «Про внесення змін до Постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 31 березня 2015 року №1171».

За наслідками перевірки 06 березня 2018 року ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області складено оспорюваний припис № 2, у якому від Диканського ККП вимагалось:

- в 15-денний термін з дня направлення припису зменшити заборгованість споживача ОСОБА_1 за послуги з централізованого опалення у 2016-2017 роках перед Диканським ККП з 25310,15 грн до 1363,75 грн;

- в 15-денний термін з дня направлення припису зменшити заборгованість споживача ОСОБА_2 за послуги з централізованого опалення у 2016-2017 роках перед Диканським ККП з 2756,59 грн до 1866,01 грн.

Вважаючи вказаний припис № 2 протиправним, Диканський ККП звернувся до суду із позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За приписами статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у редакції на час спірних правовідносин, підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

За змістом пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» уповноважені органи мають право надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Згідно з пунктом 10 Положення про ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 04 серпня 2017 року № 647, відповідач здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Перевіркою встановлено, що рішенням виконавчого комітету Диканської селищної ради №196 від 17 жовтня 2016 року Диканському ККП погоджено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівнях, встановлених постановою НКРЕКП від 09 червня 2016 року №989 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Укртрансгаз»: тариф на теплову енергію - 947,50 грн/Гкал (без ПДВ), в тому числі: тариф на виробництво теплової енергії - 913,25 грн/Гкал (без ПДВ), тариф на транспортування теплової енергії - 31,98 грн/Гкал (без ПДВ), тариф на постачання теплової енергії - 2,27 грн/Гкал (без ПДВ).

Указаним рішенням позивачу доручено укласти договір купівлі-продажу теплової енергії, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення, та проводити щомісячні розрахунки вартості послуги з централізованого опалення в залежності від використаної теплової енергії та опалювальної площі у відповідності до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року.

31 жовтня 2016 року між Диканським ККП та ПАТ «Укртрансгаз» укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №1610000767 (договір - №1610000767).

На підставі рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради №196 від 17 жовтня 2016 року та договору №1610000767 позивач проводив нарахування населенню плати за послуги з централізованого опалення за опалювальний період у 2016-2017 роках та перераховував кошти ПАТ «Укртрансгаз».

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24 червня 2004 року, чинного на час спірних правовідносин (далі - Закон № 1875-IV), виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Аналогічні положення містяться у Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг, затвердженому наказом Держжитлокомунгоспу України №60 від 25 квітня 2005 року, а саме: виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

У статті 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплопостачальна організація - це суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії; постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Відповідно до листа Диканського ККП від 27 лютого 2018 року №70 на підприємстві відсутня ліцензія на провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання; воно не є балансоутримувачем котелень по виробництву теплової енергії, яка використовувалася на опалення житлового масиву; в квартирах та у житлових будинках, у які поставлялося тепло в опалювальному сезоні в 2016-2017 роках, прилади комерційного обліку теплової енергії були відсутні, кількість спожитої енергії визначалась за приладами комерційного обліку, які встановленні в котельнях теплопостачальної організації, про що складався акт прийому-передачі теплової енергії.

Так, згідно рахунків на оплату, які виставлялись Диканському КПП, теплова енергія вироблялася на трьох котельнях, які розташовані за адресами: смт. Диканька, вул. Леніна, вул. Кутузова та вул. Куйбишева.

Відповідно до додатків 2.1 та 2.2 до договору №1610000767 теплові мережі від котелень по вулицях Кутузова та Куйбишева до житлових будинків знаходяться на балансі Диканського ЛВУМГ Філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» (далі - Філія).

Відповідно до довідки №73 від 27 лютого 2018 у Диканського КПП на балансі знаходиться теплотраса по вул. Кутузова, буд 4А, блок «А» від теплокамери №1 до секції А з орієнтовною протяжністю 36 м та по вулиці Кутузова, буд 4А, блок «Б» від секції «А» до секції «Б» орієнтовною протяжністю 49 м.

Між тим, облік теплових мереж від котельні по вулиці Леніна до споживачів не знайшов свого підтвердження.

Зі змісту частини третьої статті 29 Закону № 1875-IV слідує, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про наявність з боку Диканського КПП порушень вимог указаної норми з огляду на те, що воно не є теплопостачальною організацією, а відтак не можуть бути виконавцем послуг з централізованого опалення.

Також під час розгляду справи судами встановлено, що на виконання подання Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №159-ПВ від 30 травня 2017 року виконавчим комітетом Диканської селищної ради прийнято рішення №101 від 21 червня 2017 року «Про скасування рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 17 жовтня 2016 року №196», яким Диканському ККП було погоджено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі №816/2487/17, частково задоволено позов ОСОБА_1 до Диканської селищної ради, зокрема визнано протиправним і нечинним рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради №196 від 17 жовтня 2016 року «Про погодження Диканському ККП тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення».

Як зазначалося, 15 серпня 2003 року між Диканським ККП та споживачами ОСОБА_2 і ОСОБА_1 було укладено договори про надання населенню послуг з теплопостачання №724 та № 705 відповідно.

У статті 1 Закону України № 1875-IV визначено наступні поняття:

- виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

- комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 1 розділу VIII Прикінцевих положень Закону №1875-IV договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону №1875-IV виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

За змістом пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року (далі -Правила №630), послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Перевіркою встановлено, що Диканським ККП із споживачами послуг з централізованого опалення договори не укладались.

У статті 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено поняття теплової енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії врегульовано Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198 (далі - Правила №1198).

Відповідно до цих Правил споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору. За наявності технічної можливості споживач має право після погодження з теплопостачальною організацією приєднувати до своїх теплових мереж інших споживачів, які укладають договори безпосередньо з теплопостачальною організацією.

Згідно з пунктом 1.5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою НКРЕП від 24 березня 2016 року №377, формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо. Тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо -комерційної діяльності); інші споживачі.

Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.

Згідно з договором №1610000767, укладеним між Диканським ККП та ПАТ «Уктрансгаз», теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на опалення - в період опалювального сезону; ПАТ «Уктрансгаз» обраховує приєднане максимальне теплове навантаження на опалення в розрізі житлових будинків; тарифи за спожиту теплову енергію застосовуються як для населення, але за Гкал, а не за квадратний метр; споживач зобов`язується встановити прилади обліку теплової енергії після отримання письмового узгодження теплопостачальної організації.

Відповідно до пункту 23 Правил №1198 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Згідно з пунктами 21, 40 Правил № 630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, а саме з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Розмір щомісячної плати (П) за послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії за розрахунковий період протягом опалювального сезону у разі застосування одноставкового тарифу визначається виконавцем за формулою:

П= ТО* S * Кі * (nфі/ni'),

де ТО - одноставковий тариф на послугу з централізованого опалення для населення (фізичних осіб) житлових будинків без будинкових та квартирних засобів обліку теплової енергії, гривень за 1 кв. метр (гривень за 1 куб. метр) за розрахунковий період протягом опалювального сезону (з податком на додану вартість);

S - опалювана площа (об`єм) квартири (будинку садибного типу) споживача, який отримує послугу з централізованого опалення та не має будинкового або квартирного засобу обліку теплової енергії, кв. метрів (куб. метрів);

Кі - коефіцієнт, що враховує відхилення фактичної температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального сезону від врахованих під час розрахунку діючого тарифу в і-му місяці;

nфі - фактична кількість діб надання послуги з централізованого опалення у розрахунковому періоді в і-му місяці;

ni' - календарна кількість діб в і-му місяці.

Постановою НКРЕКП від 09 червня 2016 року № 1101 «Про внесення змін до Постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 березня 2015 року №1171» (далі -Постанова НКРЕП №1101) встановлено одноставковий тариф на послугу з централізованого опалення, що надається населенню ПАТ «Укртрансгаз» (для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії) у розмірі 44,93 грн/м2 (з ПДВ) опалювальної площі за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення (з податком на додану вартість).

Згідно інформації, викладеної Диканським ККП у листі від 27 лютого 2018 року №70, Філія визначала обсяг спожитої теплової енергії за показниками засобу обліку теплової енергії, встановленого на виході з котельні та фіксувала їх в щомісячних актах приймання-передачі теплової енергії.

Перевіркою встановлено, що Диканське КПП не є кінцевим споживачем послуг, предметом договору є фактично послуги з централізованого опалення для населення смт Диканька, а комерційні засоби обліку теплової енергії у споживачів відсутні.

Розмір плати за надану послугу з централізованого опалення споживачам багатоквартирних будинків розраховано виходячи з розміру спожитої теплової енергії по конкретній котельні, визначеного Філією, щомісячно у актах прийому передачі теплової енергії, пропорційно опалювальної площі квартири та тарифу на теплову енергію встановлену для ПАТ «Укртрансгаз» постановою НКРЕКП від 09 червня 2016 року №989, а саме 947,50 грн за Гкал (без ПДВ) та 1137,00 грн за Гкал (з ПДВ).

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про наявність з боку Диканського ККП також порушень вимог Правил № 630 та Постанови НКРЕП №1101.

Виходячи з системного аналізу чинного законодавства, що регулює відносини у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області спірний припис прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки матеріалами справи підтверджено та доводено факт зайвого нарахування Диканським ККП ОСОБА_2 і ОСОБА_1 оплати за послугу з централізованого опалення за 2016-2017 роки.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведеною нормою встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Водночас, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Таким чином, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, але в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року № 6-327цс15.

Оскільки обставини у справах №529/613/17 та 529/611/17 є різними, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи позивача про те, що вони мають преюдиційне значення для вирішенні цієї справи.

Відповідь-роз`яснення НКРЕКП №3897/18/17 від 23 квітня 2018 року, на яку посилається позивач, не є нормативним документом, а лише є інформаційним носієм, а тому судами попередніх інстанцій обґрунтовано його відхилено.

Відповідно до частини першої статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що 07 червня 2018 року Диканський ККП звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із клопотанням про залучення до участі в справі Філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ПАТ «Укртансгаз».

Протокольною ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року Диканському ККП відмовлено у задоволенні указаного клопотання з підстав його необґрунтованості.

Отже, вказаним спростовуються доводи Диканського ККП про безпідставне незалучення судами попередніх інстанцій до участі в справі вказаного підприємства. До того ж правом заперечення проти такої ухвали позивач не скористався.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В обсязі встановлених у справі обставин і правового регулювання спірних відносин колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про законність та обґрунтованість припису ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, а відтак відсутності правових підстав для задоволення позову.

Суди попередніх інстанцій надали вірну юридичну оцінку встановленим обставинам справи і правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених судових рішень відсутні.

Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Диканського комбінату комунальних підприємств - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року і постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі №816/982/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько ,

О.В. Калашнікова

Судді Верховного Суду