21.09.2023

№ 817/1545/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 817/1545/17

адміністративне провадження № К/9901/57690/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські лісопильні»

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (Суддя: Друзенко Н.В.),

та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року (Судді: Охрімчук І.Г., Капустинський М.М., Моніч Б.С.),

у справі № 817/1545/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські лісопильні»

до Головного управління ДФС у Рівненській області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські лісопильні» (далі - позивач, ТОВ «Українські лісопильні») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Рівненській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.07.2017року №0004561407 та від 04.10.2017 року №0007071407 (а.с. 3-4).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову (а.с. 99-106, 135-138).

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої зазначив на тому, що сплачені контрагенту ТОВ «Свиспан Лімітед» кошти в загальній сумі 472 089,84 грн за надані послуги із сортування, пакування та відправки імпортного обладнання та включення цих сум із розбивкою відповідачем по митним деклараціям за іншим методом визначення митної вартості, відмінної від першого, зроблено із порушенням вищевказаних положень Митного кодексу України, що вказує на їх необґрунтованість та незаконність. Отже, збільшення грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 118 446,75 грн, а також донарахування додаткового імпортного збору в сумі 2 122, 61 грн суперечить положенням Митного кодексу України та судовій практиці з цих питань, викладеної в постановах Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі № 21-498а15, та постанові від 13 липня 2016 року у справі № 805/778/13-а. Враховуючи викладене, позивач просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про задоволення адміністративного позову.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій із матеріалів адміністративної справи, в період з 12.06.2017 року по 24.06.2017 року на підставі наказу від 31.05.2017 року № 557, відповідно до п.2 ст. 346 Митного кодексу України, відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання ТОВ «Українські лісопильні» вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 30.09.2014 по 31.03.2017, за результатами якої складено акт перевірки від 06.07.2017 №436/17-00-14-07-06/0039414678 із висновками про порушення позивачем:

1) статей 52, пунктів 5, 6 частини 10 статті 10, частини 1 статті 257 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті додаткового імпортного збору в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 698,09 грн.;

2) статей 52, пунктів 5, 6 частини 10 статті 10, частини 1 статті 257 Митного кодексу України, п.190.1 ст.19 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 102 757,43 грн (а.с.5-17).

19.07.2017 року Головним управлінням ДФС у Рівненській області на підставі акту перевірки від 06.07.2017 №436/17-00-14-07-06/0039414678 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0004551407, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 128 446,79 грн.; №0004561407, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "додатковий імпортний збір" на 2 122,61 грн. (а.с.18).

Судами також встановлено, що рішенням Державної фіскальної служби України від 29.09.2017 року №21799/6/99-99-11-03-03-25 скаргу ТОВ «Українські лісопильні» задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0004551407 про визначення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ у розмірі 128446,79 грн та зобов`язано Головне управління ДФС у Рівненській області направити ТОВ «Українські лісопильні» нове податкове повідомлення-рішення за платежем «податок на додану вартість» на зменшену суму грошового зобов`язання, а податкове повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0004561407 залишено без змін (а.с. 30-34).

Підставою для такого висновку контролюючого органу, слугувало спростування за результатами розгляду скарги висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, що стосувалися невключення в повному обсязі до складу митної вартості витрат на перевезення товарів до кордону (по контрагенту ТОВ «Аркада Транс»), але залишено без змін висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п.6 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, що стосувалися невключення до складу митної вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України (по контрагенту ТОВ «Свиспан Лімітед»).

Враховуючи викладене, керуючись рішенням Державної фіскальної служби України від 29.09.2017 №21799/6/99-99-11-03-03-25 Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 04.10.2017 №0007071407, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України" на 118446,75 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на 94757,41 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 23689,34 грн (по контрагенту ТОВ «Свиспан Лімітед») (а.с.19).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сутність робіт за договором по контрагенту ТОВ «Свиспан Лімітед», які полягали в сортуванні та пакуванні для відправки обладнання бувшого у використанні для лісопильного виробництва за своїм змістом є роботами по обробці товарів, яка пов`язана з їх транспортуванням, позаяк і сам позивач визнав, що відправка частин лінії без пакування у відповідності до маркування, не дозволила б зібрати лінію на території України з відповідних частин. У актах виконаних робіт також прямо зазначено, що підрядник здав а позивач, як замовник, прийняв роботи по сортуванню, пакуванню та відправці обладнання до пункту призначення. Розшифровки ціни робіт на кожний окремий вид робіт акти не містять. Враховуючи, що усі, сплачені позивачем для ТOB «Свиспан Лімітед» кошти в рахунок оплати таких робіт є його витратами на обробку товарів, які пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України та повинні бути включенні до складу митної вартості імпортованої лінії для лісопильного виробництва в силу вимог пункту 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0004561407 та №0007071407 якими ТOВ «Українські лісопильні» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «додатковий імпортний збір» та «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України». До того ж, суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивача на висновки, викладені в постановах Верховного Суду України, враховуючи, що останні регулюють відносини, які не є подібними предметно даній справі (а.с. 99-106, 135-138).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Так, у відповідності до вимог статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що транспортування товарів на митну територію України здійснювалось за договорами про надання транспортних, транспортно-експедиційних послуг, укладеними із транспортними і транспортно-експедиційними організаціями, фізичними особами-підприємцями, на умовах поставки згідно з ІНКОТЕРМС 2010: FCA - Kamijarvi, FCA - Vullpula (Фінляндія). За даними перевірки TOВ "Українські лісопильні" в перевіряємий період отримувало іноземні інвестиції (обладнання) від засновника UKRESTA HOLDINGS LIMITED (Gr. Xenopoulou, 17, 3106, Limassol, Кіпр) (а.с.11).

Перевіркою встановлено, що TOВ "Українські лісопильні" (Замовник) 03.11.2014 укладено договір підряду №С14/178 з TOB "Свиспан Лімітед" (Підрядник) (а.с.35-37). Згідно з умовами даного договору Підрядник зобов`язується на свій ризик, власним інструментом та обладнанням за Замовника виконати роботи із сортування, пакування та відправки обладнання бувшого у використані заводу лісопильного виробництва (далі - роботи), а Замовник зобов`язується прийняти виконані Підрядником роботи та оплатити їх вартість. Місце проведення підрядних робіт - м.Кеміярві, Фінляндія. Строк виконання робіт: початок 03.11.2014, закінчення 31.02.2015 (додаткова угода від 31.12.2014 №1) (а.с.38).

Відповідно до п.6.1 Договору №С14/178 приймання виконаних Підрядником робіт підтверджується підписаними сторонами Актами здачі-приймання виконаних робіт.

Так, судами встановлено, що виконання умов Договору №С14/178 підтверджується: 1) видатковою накладною від 30.11.2014 №133 на суму 138749,86 грн. та ПДВ 27749,97 грн., всього 166499,83 грн.; переліком наданих послуг за листопад 2014 року на загальну суму 166499,83 грн.; актом здачі-приймання від 30.11.2014 виконаних робіт згідно з Договором підряду №С14/178 від 03.11.2014 на загальну суму 166499,83 грн., в тому числі ПДВ 27749,97 грн. (а.с.42-44); 2) видатковою накладною від 31.12.2014 №187 на суму 282648,24 грн. та ПДВ 56529,65 грн., всього 339177,89 грн.; переліком наданих послуг за грудень 2014 року на загальну суму 339177,89 грн.; актом здачі-приймання від 31.12.2014 виконаних робіт згідно з Договором підряду №С14/178 від 03.11.2014 на загальну суму 339177,89 грн., в тому числі ПДВ 56529,65 грн. (а.с.45-47); 3) видатковою накладною від 31.01.2015 №112 на суму 50691,74 грн. та ПДВ 10138,35 грн., всього 60830,09 грн.; переліком наданих послуг за січень 2015 року на загальну суму 60830,09 грн.; актом здачі-приймання від 31.01.2015 виконаних робіт згідно з Договором підряду №С14/178 від 03.11.2014 на загальну суму 60830,09 грн., в тому числі ПДВ 10138,35 грн. (а.с.39-41).

З наданих актів здачі-приймання виконаних робіт, складених TOВ «Українські лісопильні» та TOB «Свиспан Лімітед» на виконання договору №С14/178 вартість робіт по сортуванню, пакуванню та відправки обладнання бувшого у використанні для лісопильного виробництва з м. Кеміярві, Фінляндія, до пункту призначення м. Костопіль, Рівненська область, Україна, за перевірений період склала 472 089,84 грн (без ПДВ).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними акту перевірки, вартість робіт наданих на виконання Договору №С14/178 відображена в бухгалтерському обліку TOВ "Українські лісопильні" проведенням Дт 151 Кт 631, а саме: 01.12.2014 в сумі 138749,86 грн, документ - транспортні послуги УЛ-0000022, операція - лінія сортових колод в-ва Kongan Teollisuus Oy., транспортні витрати, прихід; 31.12.2014 в сумі 282 648,24 грн., документ - транспортні послуги УЛ-0000016, операція - лінія кінцевої обробки, сортовки пиломатеріалів Almab, транспортні витрати, прихід; 31.01.2015 в сумі 50691,74 грн., документ - транспортні послуги УЛ-0000067, операція - лінія розпиловки в-ва Kockums, транспортні витрати, прихід (а.с.13-14, аркуші акта 9-10).

Разом з тим, перевіркою встановлено, що в порушення статей 52, пункту 6 частини 10 статті 58, частини 1 статті 257 Митного кодексу України, внаслідок незаявлення до митного оформлення відомостей щодо витрат на обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, TOВ "Українські лісопильні" занижено митну вартість імпортованих товарів, що призвело до заниження бази оподаткування на суму 472089,84 грн. та, як наслідок, до несвоєчасного, недостовірного та неповного нарахування та сплати митних платежів, що справляються у разі ввезення товарів на митну територію України.

Документально підтверджено актами здачі-приймання виконаних робіт, складених ТOВ "Українські лісопильні" та TOB "Свиспан Лімітед" згідно з Договором №С14/178, позивачем оплачено підряднику роботи в загальній сумі 472089,84 грн., сутність яких полягала в сортуванні та пакуванні для відправки обладнання бувшого у використанні для лісопильного виробництва. Як враховано судами попередніх інстанцій з пояснень позивача, необхідність таких робіт була зумовлена тим, що лінія знаходилася в розібраному стані і для забезпечення можливості її зібрання на території України необхідно було нанести відповідне маркування на частини і вузли такої лінії і відповідним чином спакувати їх для відправки. Такі роботи проводились в м. Кеміярві, Фінляндія.

Враховуючи викладене, судами вірно встановлено, що за своїм змістом такі роботи є роботами по обробці товарів, яка пов`язана з їх транспортуванням, позаяк і сам позивач визнав, що відправка частин лінії без пакування у відповідності до маркування, не дозволила б зібрати лінію на території України з відповідних частин. У актах виконаних робіт також прямо зазначено, що підрядник здав а позивач, як замовник, прийняв роботи по сортуванню, пакуванню та відправці обладнання до пункту призначення. Розшифровки ціни робіт на кожний окремий вид робіт акти не містять.

Оброблення - це технологічний процес, який здійснюється з метою збереження певних видів продукції, надання їм деяких властивостей або для упередження шкідливого впливу, який може виявлятися у результаті їх використання (Держкомстат України, Національний класифікатор України, Класифікація видів економічної діяльності (NACE, Rev. 1.1-2002). ДК 009:2005 (п.3.1) 26.12.2005 №375)

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що підтверджено в ході розгляду справи позивачем, необхідність отримання від TOB "Свиспан Лімітед" послуг відповідно до договору №С14/178 була зумовлена якраз тим, щоб зберегти частини і вузли лінії у такому стані, який дозволить безперешкодно зібрати лінію у місці призначення. Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що такі роботи відносяться до робіт по обробці товарів, а з урахуванням того, що послуги надавалися у м.Кеміярві, Фінляндія, витрати, то понесені імпортером на їх оплату є складовими митної вартості товарів у розумінні ч.10 ст.58 Митного кодексу України.

Колегія суддів вважає, що усі сплачені позивачем для ТOB "Свиспан Лімітед" кошти в рахунок оплати таких робіт є його витратами на обробку товарів, які пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. З урахуванням встановлених обставин та норм чинного законодавства, позивач мав включити такі витрати до складу митної вартості товару, як його складова в силу вимог пунктів 1, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України. Отже висновки контролюючого органу про заниження позивачем митної вартості імпортованих товарів, що призвело до заниження бази оподаткування на суму 472089,84 грн. та, як наслідок, до неповного нарахування та сплати митних платежів, що справляються у разі ввезення товарів на митну територію України є правильними.

До того ж, судами попередніх інстанцій перевірено застосовану відповідачем методологію розрахунків, при якій загальна вартість робіт була розподілена між партіями товару (частин лінії), що ввозилися і подавалися до митного оформлення за окремими ВМД, за вагою брутто (а.с.93-95) і зроблено висновок про правомірність та обґрунтованість такої методології.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими ТOВ «Українські лісопильні» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «додатковий імпортний збір» та «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України», що не спростовано доводами касаційної скарги.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до неврахування судами попередніх інстанцій під час розгляду справи правових позицій, викладених в постановах Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі № 21-498а15, та постанові від 13 липня 2016 року у справі № 805/778/13-а, які на думку скаржника є подібними правовідносинам у даній справі.

Разом з тим, як вбачається з постанови суду апеляційної інстанції, судом відхилені такі посилання скаржника оскільки, оскільки обставини у наведених ним справах не є подібними предметно даній справі. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки дійсно, у наведених скаржником справах предметом позову були вимоги про визнання протиправними (нечинними) карток відмов в прийнятті митної декларації та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товару, під час вирішення яких, судами, в кожному окремому випадку надавалася оцінка правомірності прийняття митним органом таких рішень, враховуючи обсяг поданих декларантом документів в підтвердження правомірності застосування декларантом основного методу при визначенні митної вартості товарів, та наявність/або відсутність підстав для витребування митницею додаткових документів, необхідних митного оформлення товарів в межах наданих повноважень. Вищенаведене свідчить про безпідставність посилань скаржника про подібність одних і тих самих відносин у наведених ним справах та даній справі.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушили норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243 246 341 349 350 356 359 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські лісопильні» залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі №817/1545/17, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк

Судді Верховного Суду