№ 817/1590/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 817/1590/16

адміністративне провадження № К/9901/39692/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №817/1590/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 (суддя Гломб Ю.О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 (головуючий суддя Іваненко Т.В., суддя: Зарудяна Л.О., Франовська К.С.),

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" (далі - ПАТ "Рівнеазот") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002821402 та №0002831402 від 26.09.2016.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2016, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків ДФС звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу в справі №817/1590/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №817/1590/16 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.

За результатами автоматизованого розподілу справ суддею-доповідачем для розгляду цієї справи у Касаційному адміністративному суді визначено суддю Хохуляка В.В.

Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2021 справу прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у порядку письмового провадження на 14.09.2021.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що встановлено порушення позивачем норм Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за зовнішньоекономічними контрактами, та вимоги пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" по розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами. Відповідач вказує, що положення статті 250 ГК України не поширюється на застосування санкцій за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на податкові органи. Зазначає, що рішення судів постановлено без додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано неправильно.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач посилається на те, що контролюючим органом застосовано штрафні санкції з порушенням строку, визначеного статтею 250 Господарського кодексу України. Крім того, зазначає, що застосування відповідачем при прийнятті повідомлення-рішення здійснено поза межами повноважень органів державної фіскальної служби.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 13.11.1995; види діяльності за КВЕД: виробництво добрив і азотних сполук; виробництво електроенергії; торгівля електроенергією; організація будівництва будівель; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; загальна медична практика (а.с.51).

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, уповноваженими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в період з 09.08.2016 по 30.08.2016 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Рівнеазот" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за угодами: №784-15-006 від 28.10.2015, №784-15-001 від 02.10.2015, №784-15-005 від 07.10.2015, №756-15-027 від 03.04.2015, №756-15-060 від 15.05.2015, №756-15-050 від 05.05.2015, №756-15-049 від 05.05.2015, №756-15-046 від 28.04.2015, №756-15-061 від 12.05.2015, №756-15-064 від 15.05.2015, №756-15-054 від 05.05.2015, №756-15-044 від 24.04.2015, №756-15-025 від 03.04.2015, №756-15-042 від 20.04.2015, №756-15-037 від 14.04.2015, №756-15-035 від 14.04.2015, №756-15-062 від 12.05.2015, №756-15-045 від 24.04.2015, №756-15-058 від 08.05.2015, №756-15-053 від 05.05.2015, №756-15-031 від 06.04.2015, №756-15-059 від 15.05.2015, №756-15-048 від 30.04.2015, №69783/03/15 від 17.02.2015, №БИ-1538-15 від 15.07.2015, №756-14-081 від 24.11.2014, №756-15-007 від 12.02.2015, №756-15-009 від 18.02.2015, №756-15-023 від 27.03.2015, №756-15-021 від 16.03.2015, №756-15-024 від 02.04.2015, №756-15-026 від 03.04.2015, №756-15-028 від 03.04.2015, №756-15-029 від 03.04.2015, №756-15-032 від 07.04.2015, №756-15-034 від 09.04.2015, №756-15-036 від 14.04.2015, №756-15-038 від 15.04.2015, №756-15-039 від 15.04.2015, №756-15-040 від 15.04.2015, №756-15-041 від 15.04.2015, №69783/12/15 від 01.12.2015.

За результатами перевірки складено акт №1354/28-10-14-02/05607824 від 06.09.2016 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Рівнеазот" (код ЄДРПОУ 05607824) з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій на підставі отриманих листів від ПАТ "КБ "НАДРА" та АБ "Кліринговий дім" (а.с.123-191).

В акті перевірки вказано про порушення позивачем термінів розрахунків згідно з статтею 1 та статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.08.1994 №185/94-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон України №185/94-ВР), за зовнішньоекономічними контрактами, та порушення вимог пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 №15-93 (із змінами та доповненнями) (далі - Декрет №15-93), а саме невиконання ПАТ "Рівнеазот" вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна.

Судами встановлено, що ПАТ "Рівнеазот" укладено експортний контракт №756-15-035 від 14.04.2015 з нерезидентом "NF Trading AG" (Швейцарія) ("Покупець") на поставку рідкого аміаку марки "АК".

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 16.06.2015 до Договору про перевод боргу від 28.05.2015, укладеного між "NF Trading AG" (Швейцарія) ("Початковий боржник"), "NF Trading FZE" (Об`єднані Арабські Емірати) ("Новий боржник") та ПАТ "Рівнеазот" ("Кредитор"), Початковий боржник переводить на Нового боржника свій борг, який на момент підписання Договору становив 5 693 763,79 дол. США, а Новий боржник змінює Початкового боржника у зобов`язанні яке виникло із Контракту та приймає зобов`язання Початкового боржника у частині оплати вартості товару.

При цьому, в ході перевірки встановлено, що у зв`язку з невиконанням нерезидентом умов контракту та відповідно до п.9.2 Контракту ПАТ "Рівнеазот" звернулось до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовними заявами:

від 25.06.2015 №445-юв (вх. до МКАС при ТПП України від 16.07.2015) про стягнення з "NF Trading AG" заборгованості у сумі 872 761,51 дол. США;

від 04.08.2015 №490-юв (вх. до МКАС при ТПП України від 19.08.2015) про стягнення з "NF Trading AG" заборгованості у сумі 4 561 549,48 дол. США;

від 25.08.2015 №551-юв (вх. до МКАС при ТПП України від 01.09.2015р.) про стягнення з "NF Trading FZE" заборгованості у сумі 258 452,80 дол. США.

Рішенням від 10.03.2016 по справі АС №492ш/2015 про стягнення заборгованості у сумі 872 761,51 дол. США МКАС при ТПП України задовольнив позов на користь ПАТ "Рівнеазот".

Рішенням від 29.03.2016 по справі АС №579ш/2015 про стягнення заборгованості у сумі 4 561 549,48 дол. США МКАС при ТПП України задовольнив позов на користь ПАТ "Рівнеазот".

Рішенням від 12.05.2016 по справі АС №606ш/2015 про стягнення заборгованості у сумі 258 452,80 дол. США МКАС при ТПП України задовольнив позов на користь ПАТ "Рівнеазот".

В Акті перевірки наявний висновок, що між граничним терміном отримання коштів на суму 4' 561' 549,48 дол.США, який закінчується 17.08.2015, та днем прийняття позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України), тобто 19.08.2015, виникає порушення статті 1 Закону України №185/94-ВР, у кількості 1 день (18.08.2015) (аркуш акта 72, а.с.189а).

Також встановлено порушення по наступних контрактах: №756-15-053 від 05.05.2015 з компанією "NF Trading AG" на поставку рідкого аміаку марки "АК".

На виконання умов контракту ПАТ "Рівнеазот" на користь нерезидента відвантажило товар на загальну суму 1'117' 181,84дол. США (24' 710' 567,60грн.). Між граничним терміном отримання коштів, який закінчується 17.08.2015, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 19.08.2015, виникає порушення статті 1 Закону України №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) у кількості 1 день (18.08.2015).

По експортному контракту №756-15-021 від 16.03.2015 з нерезидентом "NF Trading AG" (Швейцарія) ("Покупець") на поставку аміачно-нітратних добрив ПАТ "Рівнеазот" на користь нерезидента відвантажило товар на загальну суму 471296,00дол. США (10' 982' 378,28грн). Між граничним терміном отримання коштів, який закінчується 06.07.2015, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 08.07.2015, виникає порушення статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) у кількості 1 день (07.07.2015).

По експортному контракту №756-15-029 від 03.04.2015 з нерезидентом "NF Trading AG" (Швейцарія) ("Покупець") на поставку вапняково-аміачної селітри ПАТ "Рівнеазот" на користь нерезидента відвантажило товар на загальну суму 5' 775' 000,00дол. США (132' 400'832,03грн). Між граничним терміном отримання коштів, який закінчується 14.07.2015, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 16.07.2015, виникає порушення статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) у кількості 1 день (15.07.2015).

По експортному контракту №756-15-032 від 07.04.2015 з нерезидентом "NF Trading AG" (Швейцарія) ("Покупець") на поставку аміачно-нітратних добрив ПАТ "Рівнеазот" на користь нерезидента відвантажило товар на загальну суму 251256,00дол. США (5' 659' 586,41грн). Між граничними термінами отримання коштів, які закінчуються 13.07.2015 та 14.07.2015 відповідно, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 16.07.2015, виникає порушення статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) у кількості 2 дні (14.07.2015 - 15.07.2015) та 1 день (15.07.2015) відповідно до кожної з недоодержаної суми.

По експортному контракту №756-15-034 від 09.04.2015 з нерезидентом "NF Trading AG" (Швейцарія) ("Покупець") на поставку аміачно-нітратних добрив ПАТ "Рівнеазот" на користь нерезидента відвантажило товар на загальну суму 448630,00дол. США (9' 852' 419,74грн). Між граничним терміном отримання коштів, який закінчується 14.07.2015, та днем прийняття позовної до МКАС при ТПП України, тобто 16.07.2015, виникає порушення статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) у кількості 1 день (15.07.2015).

На підставі акта перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

№0002821402 від 26.09.2016, яким нарахована сума грошового зобов`язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, у розмірі 862926,87грн. (а.с.9);

№0002831402 від 26.09.2016, яким нарахована сума грошового зобов`язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, у розмірі 1360,00грн. (а.с.12).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що порушення статті 1 Закону №185/94-ВР є порушеннями валютного законодавства, що підпадають під визначення порушень, за які застосовуються адміністративні-господарські санкції, передбачені статтею 238 Господарського кодексу України, і на них не поширюються штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначається податковим законодавством. Відтак, приписи статті 250 Господарського кодексу України підлягає застосуванню у правовідносинах, що виникли. Суди дійшли висновку, що відповідачем пропущено річний термін, передбачений статтею 250 Господарського кодексу України, а тому, нарахування ПАТ "Рівнеазот" пені за порушення строків зарахування валютної виручки є протиправними.

На підставі викладеного, нарахування позивачу пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є неправомірним, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.09.2016 № 0002821402 підлягає скасуванню.

Також, суди вважали, що застосування Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби до ПАТ "Рівнеазот" штрафних санкцій не належить до його компетенції, а тому таке нарахування є протиправним. Отже, податкове повідомлення-рішення від 26.09.2016 №0002831402 про збільшення суми грошового зобов`язання на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За змістом статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності-з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною четвертою вказаної статті Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" доповнено частину першу статті 25 Закону України "Про Національний банк України" шляхом надання Національному банку України повноважень щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Так, Правлінням Національного банку України прийнято постанови від 14.11.2013 №453 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті", від 12.05.2014 №270"Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті", від 03.03.2015 №160 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" та від 03.06.2015 № 354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", пунктом 1 яких встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" Порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Спірним питанням є правомірність застосування до позивача відповідальності за встановлені у акті перевірки порушення вимог валютного законодавства в частині недотримання контролюючим органом строків, визначених частиною першою статті 250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій, а також з підстав знаходження позивача на території проведення антитерористичної операції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції також виходив з того, що відповідачем застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені з порушенням строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Як вважали суди попередніх інстанцій у цій справі, враховуючи те, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби в Акті перевірки встановлено порушення граничних термінів отримання валютної виручки по шести контрактах укладених "NF Trading AG": на 1 день - 07.07.2015 (№ 756-15-021 від 16.03.2015); на 2 дні - 14-15.07.2015 (№ 756-15-032 від 07.04.2015); на 1 день - 15.07.2015 (№ 756-15-029 від 03.04.2015; № 756-15-032 від 07.04.2015; № 756-15-034 від 09.04.2015) та на 1 день - 18.08.2015 (№ 756-15-035 від 14.04.2015; № 756-15-053 від 05.05.2015), при цьому, Акт перевірки складено 06.09.2016, а оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято 26.09.2016, то з урахуванням річного терміну, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України, суди дійшли висновку, що нарахування ПАТ "Рівнеазот" пені за порушення строків зарахування валютної виручки є протиправним.

Разом з тим, касаційний суд не погоджується висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, чинній на час виникнення відносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно з пунктом 1 постанови Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 03.03.2016 № 140 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно зі статтею 4 цього Закону порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, у разі порушення строку зарахування виручки резидента в іноземній валюті на валютний рахунок в уповноваженому банку підлягає нарахуванню пеня за кожний день прострочення.

Частиною першою статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З набранням 01.01.2011 чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 №2756-VI зі сфери дії статті 250 Господарського кодексу України виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

З 01.01.2011 порядок застосування фінансової відповідальності за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, врегульовано Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність), зокрема, платників податків, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 109.2 статті 109 цього Кодексу вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 111.1.1 пункту 111.1 статті 111 цього Кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.

Пунктом 111.2 статті 111 цього Кодексу фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

У статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" фінансова відповідальність за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону визначена у виді пені.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо, зокрема згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, слід враховувати, що до спірних правовідносин не застосовуються положення статті 250 Господарського кодексу України в силу обмеження, що містить частина друга цієї статті. 01.01.2011 статтю 250 Господарського кодексу України доповнено частиною другою, в якій прямо передбачено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

За таких обставин, висновок судів про неправомірність покладення контролюючим органом на позивача обов`язку сплати грошового зобов`язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, у розмірі 862926,87грн., є передчасним, оскільки такий висновок здійснено у результаті неправильного застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд визнає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми права у їх системному тлумаченні, передбачені вимоги процесуального законодавства не виконано, що і потягло за собою прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Вказане позбавляє суд касаційної інстанції можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

За правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Як вбачається з викладеного, рішення судів попередніх інстанцій в частині встановлення правомірності податкового повідомлення-рішення від 26.09.2016 №0002821402 підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд наголошує, що суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та взаємозв`язку за правилами статті 90 КАС України та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам. Судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити обставини справи, належним чином їх оцінити, перевірити якими доказами вони підтверджуються, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Крім того, у цій справі, судами скасовано податкове повідомлення-рішення №0002831402 від 26.09.2016, яким нарахована сума грошового зобов`язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, у розмірі 1360,00грн., оскільки застосування Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби до ПАТ "Рівнеазот" штрафних санкцій не належить до його компетенції.

Пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" встановлено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Тобто, відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" органи державної податкової служби не наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, відповідні санкції застосовуються Національним банком України.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0002831402 від 26.09.2016 обґрунтовано підлягає скасуванню.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 09.04.2019 у справі №806/2450/16, від 31.01.2020 у справі №П/811/1144/17.

Керуючись статтями 345 349 350 353 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі №817/1590/16 в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0002821402 від 26.09.2016, яким нарахована сума грошового зобов`язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, у розмірі 862926,87грн. скасувати. У цій частині передати справу №817/1590/16 на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі №817/1590/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду