ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2020 року
Київ
справа №817/979/17
адміністративне провадження №К/9901/52910/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №817/979/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, ухвалену в складі: головуючого судді Махаринець Д.Є, суддів Жуковської Л.А., Борискіна С.А., та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, ухвалену в складі: головуючого судді Кузьменко Л.В., суддів Іваненко Т.В., Франовської К.С.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач-1, ГУ НП в Рівненській області), Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач-2, МВС України), Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Рівненській області (далі - відповідач-3, Ліквідаційна комісія УМВС України в Рівненській області), із вимогами, з урахуванням уточнень:
1.1. визнати протиправними дії ГУ НП в Рівненській області, Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області, МВС України, які полягають у відмові виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю (смертю) її чоловіка - працівника міліції ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю, яка передбачається постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707 «Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» (далі - Постанова №707) у розмірі 10-річного грошового забезпечення;
1.2. зобов`язати ГУ НП в Рівненській області, Ліквідаційну комісію УМВС України в Рівненській області, МВС України виплатити ОСОБА_1 (на солідарній основі) одноразову грошову допомогу, яка передбачається Постановою №707, у зв`язку з загибеллю (смертю) її чоловіка - працівника міліції ОСОБА_3 при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю у розмірі 10-річного грошового забезпечення.
2. На обґрунтування вимог позивачка зазначила, що 26 липня 2012 року загинув її чоловік - старший лейтенант міліції ОСОБА_3 , який працював у Рівненському міському відділі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (далі - Рівненський МВ УМВС України в Рівненській області) старшим оперуповноваженим 2-го сектору відділу карного розшуку.
3. За фактом нещасного випадку, відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року №1346 (далі - Порядок №1346), було сформовано відповідну комісію, яка провела розслідування і склала: акт від 20 листопада 2013 року №6, згідно з яким було встановлено, що нещасний випадок із ОСОБА_3 стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю; акт спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 26 липня 2012 року о 20 год 42 хв із старшим оперуповноваженим 2-го сектору відділу карного розшуку Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 (складений за формою Н-5), згідно з яким нещасний випадок з ОСОБА_3 стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю.
4. Ураховуючи встановлені розслідуванням зазначені факти, позивачка уважає, що у неї відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII (чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №565-XII) та Постанови №707 виникло право на отримання виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її чоловіка ОСОБА_3 .
5. Відповідач-1 та відповідач-3 проти позову заперечували, зазначили, що 30 липня 2012 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника УМВС України в Рівненській області затверджено висновок службового розслідування і встановлено, що смерть старшого оперуповноваженого 2-го сектору відділу карного розшуку Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 настала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди під час проходження служби в органах внутрішніх справ України при виконанні службових обов`язків.
6. Отже, з урахуванням висновків службового розслідування і вимог Постанови №707, підстави для виплати позивачці одноразової грошової допомоги, у зв`язку з загибеллю її чоловіка ОСОБА_3 , відсутні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
7. 26 липня 2012 року загинув чоловік позивачки, який працював старшим оперуповноваженим 2-го сектору відділу карного розшуку Рівненського УМВС України в Рівненській області - старший лейтенант міліції ОСОБА_3 .
8. Згідно з розпорядженням керівництва підрозділу карного розшуку Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області від 25 липня 2012 року №25 «Про проведення цільового комплексного профілактичного відпрацювання території міста Рівне», у зв`язку зі збільшенням у місті Рівне кількості крадіжок із квартир і з метою профілактики цього виду злочину силами працівників карного розшуку 26 липня 2012 року, зокрема за участю ОСОБА_3 , здійснювалося відповідне профілактичне відпрацювання території на предмет запобігання та припинення скоєння злочинів.
9. Відповідно до плану проведення відпрацювання заходи здійснювалися з 17 год 00 хв до 23 год 00 хв. Також було здійснено розстановку працівників відділу карного розшуку, зокрема ОСОБА_3 , біля будинків по вулицях міста Рівне, що становили оперативний інтерес. Згідно з планом працівники несли службу по вулицях біля будинків.
10. ОСОБА_3 ніс службу по вул. Чорновола в місті Рівне та прилеглих до неї вул. Котляревського і вул. Приходька. Під час несення служби близько 20 год 20 хв ОСОБА_3 помітив праворуч від будівлі «Західінкомбанк», біля входу в магазин, який розташований у підвальному приміщенні, двох молодих людей, які зчинили між собою бійку.
11. ОСОБА_3 , зупинившись через дорогу навпроти вказаного магазину, вийшов із автомобіля і підійшов до молодих людей. Він намагався припинити бійку, однак один із хлопців завдав йому удар в область носа, у зв`язку чим останній повернувся до автомобіля, щоб взяти спецзасоби (наручники). Після цього направився назад до молодих людей, які продовжували бійку. Переходячи дорогу, ОСОБА_3 був збитий автомобілем «Mersedes-Benz A-150» і від завданих ушкоджень помер.
12. За фактом нещасного випадку, що призвів до смерті, відповідно до Порядку №1346 було сформовано відповідну комісію, яка провела розслідування і склала: акт від 20 листопада 2013 року №6, згідно з яким було встановлено, що нещасний випадок з ОСОБА_3 стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю; акт спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 26 липня 2012 року о 20 год 42 хв із старшим оперуповноваженим 2-го сектору відділу карного розшуку Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 (складений за формою Н-5), згідно з яким нещасний випадок із ОСОБА_3 стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю.
13. 30 липня 2012 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника УМВС України в Рівненській області затверджено висновок службового розслідування та встановлено, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди під час проходження служби в органах внутрішніх справ України при виконанні службових обов`язків.
14. Наказом УМВС України в Рівненській області від 06 грудня 2013 року №2384 призначено службове розслідування за фактом загибелі ОСОБА_3 .
15. Висновком службового розслідування, затвердженого начальником УМВС України в Рівненській області 10 грудня 2013 року, установлено, що смерть ОСОБА_3 необхідно вважати такою, що настала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди під час проходження служби в органах внутрішніх справ України при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі із злочинністю.
16. Наказом УМВС України в Рівненській області від 22 січня 2014 року №1294 призначено службове розслідування за фактом загибелі ОСОБА_3 .
17. 28 січня 2014 року начальником УМВС України в Рівненській області затверджено висновок службового розслідування та встановлено, що обставини події, які були затверджені висновком службового розслідування від 30 липня 2012 року, є об`єктивними, тому висновок службового розслідування від 10 грудня 2013 року підлягає скасуванню.
18. ОСОБА_1 звернулась до ГУ НП в Рівненській області із заявою про отримання одноразової грошової допомоги.
19. Матеріали на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_5 надійшли до МВС України на опрацювання. Однак листом Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України (далі - ДФЗБО МВС України) від 17 лютого 2014 року №15/5-729 були повернуті з повідомленням про те, що для перевірки об`єктивності проведення службового розслідування та правильності кваліфікації нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 , було надіслано листа до Департаменту кадрового забезпечення МВС України (далі - ДКЗ МВС України) щодо прийняття рішення за вказаними матеріалами можливе після проведення цієї перевірки.
20. За результатом опрацювання висновку службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_3 листом ДКЗ МВС України від 07 березня 2014 року №6/6-1263 ДФЗБО МВС України було поінформовано, що у висновку належним чином не задокументовано фактів, які б підтверджували зазначені у висновку обставини його загибелі.
21. Листом ДФЗБО МВС України від 13 березня 2014 року №15/5-1102 копію листа ДКЗ МВС України було надіслано до відома та використання в роботі до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Рівненській області (далі - УФЗБО УМВС України в Рівненській області).
22. Листом ДФЗБО МВС України від 31 травня 2016 року №15/2-Л-695 позивачу роз`яснено, що відповідно до Порядку, затвердженого Постановою №707, рішення про призначення виплати МВС України приймає на підставі висновку щодо можливості проведення грошової допомоги та відповідних документів, які готуються та перевіряються органом, у якому працівник міліції проходив службу. Згідно із зазначеним Порядком ДФЗБО МВС України у 2014 році опрацьовані матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги надіслані УМВС України у Рівненській області, які на підставі результатів перевірки, проведеної ДКЗ МВС України, повернуті на доопрацювання до вказаного підрозділу через їхню невідповідність вимогам законодавства. Станом на 31 травня 2016 року документи на призначення одноразової грошової допомоги до МВС України не надходили. Таким чином, для вирішення питання можливості призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю чоловіка - працівника міліції ОСОБА_3 , позивачу необхідно звернутися до Ліквідаційної комісії УМВС України у Рівненській області та надати відповідні документи разом із заявою встановленого зразка.
23. Листом ГУ НП в Рівненській області від 27 квітня 2017 року №11/Л-591 ОСОБА_1 повідомлено, що оскільки, згідно з висновком службового розслідування, ОСОБА_3 загинув при виконанні службових обов`язків непов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю правових підстав для здійснення виплати відповідної одноразової грошової допомоги немає.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
24. Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 13 грудня 2017 року, яку залишено без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, позов задовольнив:
24.1. Визнав протиправними дії МВС України, які полягають у відмові виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з загибеллю (смертю) її чоловіка - працівника міліції ОСОБА_3 при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю, яка передбачається Постановою №707 у розмірі 10-річного грошового забезпечення;
24.2. Зобов`язав МВС України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, яка передбачається Постановою №707, у зв`язку із загибеллю (смертю) її чоловіка - працівника міліції ОСОБА_3 при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю в розмірі 10-річного грошового забезпечення;
24.3. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
25. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що одноразова грошова допомога є різновидом страхової виплати, право на отримання якої мають особи на підставі статті 23 Закону №565-XII та Постанови №707.
26. Пунктом 8 Порядку, затвердженого Постановою №707, визначено, що грошова допомога не виплачується, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) або інвалідність настали: у зв`язку із засудженням працівника міліції за вчинення злочину за рішенням суду, що набрало законної сили, чи адміністративного правопорушення або вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; унаслідок вчинення самогубства чи умисного заподіяння працівником міліції собі тілесного ушкодження; унаслідок шкоди, яку працівник міліції заподіяв собі джерелом підвищеної небезпеки у разі, коли він особисто на відповідній правовій підставі або без неї (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володів транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом з порушенням правил їх використання, зберігання або утримання.
27. Суди попередніх інстанцій вказали, що жодна з указаних підстав невиплати одноразової грошової допомоги не може бути застосована до обставин смерті чоловіка позивачки.
28. Водночас комісія, яка провела розслідування, дійшла висновку, що нещасний випадок з ОСОБА_3 стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю.
29. Ураховуючи, що позивачка є вдовою старшого оперуповноваженого 2-го сектору відділу карного розшуку Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 , який на момент смерті в результаті дорожньо-транспортної пригоди, згідно з розпорядженням керівництва підрозділу карного розшуку Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області від 25 липня 2012 року №25 «Про проведення цільового комплексного профілактичного відпрацювання території міста Рівне», був задіяний у відпрацюванні, спрямованому саме на запобігання та припинення скоєння злочинів, тобто виконував службові обов`язки, які пов`язані з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для виплати їй одноразової грошової допомоги.
30. Також суд першої інстанції зазначив, що згідно з частиною першою статті 96 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) юридична особа самостійно несе відповідальність за своїми зобов`язаннями.
31. На момент розгляду справи в суді першої інстанції повноваження щодо управління справами юридичної особи УМВС України в Рівненській області здійснювала Ліквідаційна комісія УМВС України в Рівненській області.
32. Проте виплата відповідно до Постанови №707 здійснюються з 01 січня 2007 року за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.
33. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково шляхом визнання протиправними дій МВС України щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із загибеллю її чоловіка ОСОБА_3 , і зобов`язання МВС України призначити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку із загибеллю її чоловіка ОСОБА_3 у період проходження ним служби в органах внутрішніх справ під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
34. 11 червня 2018 року до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду надійшла касаційна МВС України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року і постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року.
35. У касаційній скарзі МВС України посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
36. Скаржник пояснює, що законодавством України передбачено відповідний порядок звернення до державних органів для отримання виплат грошової допомоги.
37. Матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку із загибеллю її чоловіка ОСОБА_3 , надійшли до МВС України на опрацювання, однак листом від 17 лютого 2014 року №15/5-729 були повернуті з повідомленням про те, що для перевірки об`єктивності проведення службового розслідування та правильності кваліфікації нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 , було надіслано листа до ДКЗ МВС України про те, що прийняття рішення за вказаними матеріалами можливе після проведення цієї перевірки.
38. За результатом опрацювання висновку службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_3 листом ДКЗ МВС України від 07 березня 2014 року №6/6-1263 ДФЗБО МВС України було поінформовано, що у висновку належним чином не задокументовано фактів, які б підтверджували обставини його загибелі.
39. Листом ДФЗБО МВС України від 13 березня 2014 року №15/5-1102 копію листа ДКЗ МВС України було надіслано до відома та використання в роботі до УФЗБО УМВС України в Рівненській області.
40. Водночас документи після усунення вказаних недоліків від Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області чи від позивачки не надходили. У зв`язку з цим, рішення про призначення чи відмову у виплаті одноразової допомоги МВС України не приймалося.
41. Таким чином, на думку МВС України, рішення судів попередніх інстанцій є передчасними.
42. Також скаржник наголошує на тому, що виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за останнім місцем проходження служби міліціонера.
43. Проте останнім місцем проходження служби ОСОБА_3 є УМВС України в Рівненській області, де він займав посаду старшого оперуповноваженого 2-го сектору відділу карного розшуку Рівненського МВ УМВС в Рівненській області.
44. У службових (трудових) відносинах безпосередньо з МВС України ОСОБА_3 не перебував.
45. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2018 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Стрелець Т.Г., суддям Білоусу О.В., Желтобрюх І.Л.
46. Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
47. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 06 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
48. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
49. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
50. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
51. Згідно з пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (який набрав чинності 7 листопада 2015 року; далі - Закон №580-VIII) визнано таким, що втратив чинність Закон №565-XII.
52. Відповідно до пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VIII.
53. До набрання чинності Законом №580-VIII порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався приписами статті 23 Закону №565-XII.
54. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №565-XII у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов`язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім`ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
55. Порядок, затверджений Постановою №707 (далі - Порядок №707; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції.
56. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Порядку №707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі загибелі (смерті) працівника міліції, податкової міліції під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Грошова допомога виплачується членам сім`ї загиблого (померлого), а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення.
57. Пунктом 4 Порядку №707 визначено, що для виплати грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції, податкової міліції члени його сім`ї, а в разі їх відсутності - батьки та утриманці подають органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження таким працівником служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; копію довідки кадрового підрозділу органу про обставини загибелі; копію свідоцтва про смерть; копію свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); копії свідоцтва про народження дітей - для виплати грошової допомоги дітям; копію свідоцтва про народження працівника міліції, податкової міліції - для виплати грошової допомоги батькам; довідку про перебування на утриманні у загиблого (померлого) працівника міліції, податкової міліції - для виплати грошової допомоги утриманцям; копію посвідчення про призначення особи опікуном чи піклувальником (у разі здійснення опіки чи піклування над дітьми особи рядового або начальницького складу); довідку про грошове забезпечення працівника міліції, податкової міліції; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера.
58. Згідно з пунктом 7 Порядку орган внутрішніх справ, в якому проходив службу працівник міліції, подає МВС України у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті). МВС України у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для проведення виплати. Виплата грошової допомоги працівнику міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, у разі його загибелі (смерті) членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - його батькам або утриманцям. Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі. Працівник міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім`ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред`явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої виплати.
59. Пунктом 8 Порядку передбачено, що грошова допомога не виплачується, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) або інвалідність настали: у зв`язку із засудженням працівника міліції за вчинення злочину за рішенням суду, що набрало законної сили, чи адміністративного правопорушення або вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; унаслідок вчинення самогубства чи умисного заподіяння працівником міліції собі тілесного ушкодження; унаслідок шкоди, яку працівник міліції заподіяв собі джерелом підвищеної небезпеки у разі, коли він особисто на відповідній правовій підставі або без неї (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володів транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом з порушенням правил їх використання, зберігання або утримання.
VI. Позиція Верховного Суду
60. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем дотримано процедуру звернення до органу внутрішніх справ за місцем проходження служби її чоловіка для отримання одноразової грошової допомоги.
61. У подальшому до МВС України надійшли матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку із загибеллю її чоловіка ОСОБА_3 , однак вони були повернуті на доопрацювання.
62. Суд зазначає, що такі дії МВС України за наслідками розгляду заяви та документів щодо виплати одноразової грошової допомоги чинним на той час законодавством, зокрема Порядком №707, не передбачені.
63. Водночас за приписами пункту 7 Порядку №707 МВС України зобов`язане було у встановлений строк прийняти відповідне рішення про призначення чи відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.
64. Отже, оскільки судами попередніх інстанцій було встановлено право позивачки на отримання спірної одноразової грошової допомоги, рішення щодо виплати якої не прийнято саме МВС України, то Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про визнання таких дій протиправними.
65. Щодо зобов`язання МВС України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, Суд зазначає таке.
66. За змістом пункту 7 Порядку №107 орган внутрішніх справ у семиденний строк з дня реєстрації документів подає МВС України висновок щодо можливості проведення грошової допомоги, а МВС України у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його органу внутрішніх справ для проведення виплати.
67. Пунктом 2 Постанови №707 передбачено, що виплати згідно з цією постановою здійснюються з 01 січня 2007 року за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.
68. Під зобов`язанням МВС України провести виплату одноразової грошової допомоги необхідно розуміти виконання відповідачем передбачених законодавством дій для здійснення вказаної виплати.
69. Отже, ураховуючи обставини цієї справи і зважаючи на тривалість спірних правовідносин, такий спосіб захисту прав позивачки необхідно вважати ефективним.
70. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унесені зміни.
71. Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
72. Приписами частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
73. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
74. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
75. З огляду на викладене висновки судів першої і апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
76. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій та обставин справи не спростовують.
VII. Судові витрати
77. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
78. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
79. Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.
80. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року і постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року залишити без змін.
81. Судові витрати не розподіляються.
82. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко