№ 820/1042/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 820/1042/17

адміністративне провадження № К/9901/24044/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.

розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №820/1042/17

за позовом ОСОБА_1 до Борівського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій, відмови та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Мельникова Р.В ., суддів Білової О.В., Мар`єнко Л.М. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Дюкарєвої С.В., суддів Жигилія С.П., Перцової Т.С.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області та Державної міграційної служби України направлені на невизнання приналежності до громадянства України ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним рішення, викладене у висновку Борівського районного сектору головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області №5/2017 від 26.01.2017, погодженому головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області та затвердженому Державною міграційною службою України щодо визнання паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 07.05.2002 Борівським РВ ГУМВС України в Харківській області, та паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Борівським РВ ГУМВС України в Харківській області 21.07.2006, такими, що оформлені з порушенням законодавства України;

- визнати протиправними дії головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо вилучення та знищення паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 21.07.2006 Борівським РВ ГУМВС України в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити реєстрацію місця постійного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з моменту її скасування;

- визнати протиправною відмову головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформити та видати громадянці України ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- зобов`язати головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформити та видати громадянці України ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області подати звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 10 днів з дня набрання постановою Харківського окружного адміністративного суду законної сили.

2. На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що оскаржувані рішення та дії відповідачів є протиправними та такими, що порушують права позивачки, оскільки вона була прийнята до громадянства України у 2001 році та документована Борівським РВ ГУМВС України в Харківській області 07.05.2002 року паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 . При цьому позивачка подавала до паспортного відділу весь необхідний пакет документів, як того потребувало законодавство для прийняття до громадянства України. В тому числі вона оформила договір медичних послуг, пройшла медичне обстеження, заповнювала заяву про видачу паспорта, здала паспорт громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_3 , виданого 13.06.1893 Дзержинським РВВС м. Харкова. Також у 2002 році позивачка пройшла процедуру виходу з громадянства Туркменістану. Посилається на те, що вона проживала в Україні з травня 1991 по березень 1993 року, з серпня 1997 року по травень 2002 року, а після одержання паспорта громадянина України з 07.05.2002 року взагалі нікуди не виїжджала з України.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення у формі висновку Борівського районного сектору головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області №5/2017 від 26.01.2017; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 06.02.2017 про відмову у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон з урахуванням висновків суду у даній справі; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області подати звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 10 днів з дня набрання постановою Харківського окружного адміністративного суду законної сили.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позбавлення позивачки громадянства України та вилучення у неї паспорта громадянина України, виданого 21.07.2006 року Борівським РВ ГУМС України в Харківській області є протиправним та таким, що порушує права особи, гарантовані Конституцією України. У зв`язку з цим суди дійшли висновку про протиправність оскаржуваних рішень відповідачів.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанці норм матеріального та процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили приписи Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215 та статтю 3 Закону України "Про громадянство України", що призвело до неправильного вирішення справи.

ІV. Позиція інших учасників справи.

7. Позивачка подала до суду заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

V. Рух справи в суді касаційної інстанції

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року.

9. 16 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бевзенка В.М.. (головуючого судді), Шарапи В.М., Данилевич Н.А.

10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 28 квітня 2020 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А. на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Деревицької від 27 квітня 2020 року №676/0/78-20.

11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 28 квітня 2020 року касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області прийнято до провадження.

12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 11 серпня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 13 серпня 2020 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

13. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Буркандя, Сусуманського району, Магаданської області, 07.05.2002 року документована Борівським РВ ГУМВС України в Харківській області паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

14. 21.07.2006 ОСОБА_1 документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 замість втраченого паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Борівським РВ ГУМВС України в Харківській області.

15. Після звернення ОСОБА_1 із заявою про надання паспорта громадянина України для виїзду за кордон, листом від 22.02.2017 року №03/7-х-55 позивача повідомлено про з`ясування під час проведення перевірки обставин того, що Борівським РС ГУДМС України в Харківській області проводилась службова перевірка щодо законності підстав документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 21.07.2006 Борівським РВ ГУДМС України в Харківській області та було прийнято рішення про призупинення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Також повідомлено, що 26.01.2017 ДМС України затверджено рішення ГУДМС України в Харківській області про визнання паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 07.05.2002 Борівським РВ ГУДМС України в Харківській області, та паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 21.07.2006 Борівським РВ ГУДМС України в Харківській області, такими, що оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

16. Керівництвом ГУ ДМС України в Харківській області 06.02.2017 прийнято рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

17. Згідно з висновком Борівського районного сектору головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області №5/2017 від 26.01.2017, погодженого Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області та затвердженого Державною міграційною службою України, відповідно до якого паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 07.05.2002 Борівським РВ ГУДМС в Харківській області та паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 21.07.2006 Борівським РВ ГУДМС в Харківській області вирішено вважати такими, що оформлені з порушеннями чинного законодавства; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 21.07.2006 Борівським РВ ГУДМС в Харківській області підлягає вилученню та знищенню у встановленому законодавством порядку.

18. Крім того, пунктом 5 визначено проінформувати адміністрацію Державної прикордонної служби України про визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням чинного законодавства, а також пунктом 6 визначено надіслати копію висновку до Орджонікідзевського РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області для скасування реєстрації місця проживання громадянки ОСОБА_1 та приведення облікових документів у відповідність.

19. Підставою для визнання паспорта громадянина України, виданого Борівським РВ ГУДМС України в Харківській області серії №843529 на ім`я ОСОБА_1 таким, що оформлений з порушеннями, слугував висновок про відсутність у позивача підстав для набуття громадянства України за п.1 ст.3 Закону України "Про громадянство України", оскільки на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) позивач постійно не проживала на території України, жодних доказів на підтвердження постійного проживання на території України не надала, а отже станом на час звернення до Борівського РС ГУДМС України в Харківській області із заявою про видачу паспорта громадянина України, по відношенню до держави Україна була іноземцем, однак до органів УГІРФО УМВС України в Харківській області з питань громадянства не зверталась.

20. На підставу відсутності у позивача підтвердження постійного проживання на території України станом на час проголошення незалежності України відповідачем у висновку №5/2017 від 26.01.2017 року вказано, що громадянка ОСОБА_1 раніше була документована 04.07.1980 Борівським РВВС Харківській області паспортом колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_4 по досягненню 16-річного віку, виданого на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Буркандською сільською радою Сусуманського району Магаданської області. 13.05.1983 року позивач була документована Дзержинським РВВС м. Харкова паспортом колишнього СРСР зразка 1974 року у зв`язку із зміною прізвища " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ".

21. Листом від 02.03.2017 №03/2-4771 повідомлено, що паспорт колишнього СРСР виданий на ім`я позивача було знищено у встановленому законодавством порядку, документи, що були надані для оформлення паспорта громадянина України замість втраченого, знищені за терміном зберігання у встановленому законодавством порядку, а будь-які документи щодо перевірки у 2012 році підстав видачі паспорта громадянина України відсутні.

22. Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 24.11.2016 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Богуславська сільська рада Борівського району Харківської області, про встановлення факту проживання на території України, яким вирішено заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання на території України задовольнити, встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Буркандя, Сусуманського району, Магаданської області РФ, за адресою: АДРЕСА_2 з серпня 1997 року по травень 2002 року без реєстрації.

23. Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 24.01.2017 року за заявою ОСОБА_1 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із дітьми ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на території України в с. Богуславка Борівського району Харківської області, в період з травня 1991 року по березень 1993 року.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

24. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Законом України "Про правонаступництво України" від 12 вересня 1991 року передбачено, що всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України.

26. Закон України "Про громадянство України" визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про громадянство України" громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Згідно пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року №2235-ІІІ громадянин України- особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року №2235-ІІІ громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Пунктом 8 частини першої статті 1 зазначеного Закону передбачено, що реєстрація громадянства України - це внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи.

Разом з тим, пунктами 1, 3 частини першої статті 2 Закону України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року №2235-ІІІ закріплено, що законодавство України про громадянство ґрунтується, серед іншого, на принципах єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Відповідно до п.п. 1-3 ч.1 ст.3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

27. Відповідно до п.п.10.4 розділу Х Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України від 13.04.2012 року №320, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 року за № 1089/21401) (чинного на час проведення службового розслідування та складання висновку), погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв`язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові; у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки); осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України; не отримані власником протягом року.

28. Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001, №215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"" (далі - Порядок №215/2001) визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Відповідно до пункту 4 Порядку №215/2001, в редакції чинній станом на час звернення позивача із заявою про видачу паспорта громадянина України, передбачено, що заяви та інші документи з питань громадянства подаються, зокрема, особою, яка проживає в Україні, - до районного, районного у місті, міського управління або відділу Міністерства внутрішніх справ України за місцем проживання особи.

Пунктом 8 Порядку №215/2001, в редакції чинній станом на час звернення позивача із заявою про видачу паспорта громадянина України, визначено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка органу внутрішніх справ про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала у громадянстві колишнього СРСР;

в) рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

За правилами, викладеними у пункті 90 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, головне управління міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі перевіряє відповідність оформлених документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства та підтвердженням наявності фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України.

Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує належність особи до громадянства України, начальник головного управління міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступник приймає рішення про встановлення належності особи до громадянства України.

29. Станом на момент розгляду заяви позивача про видачу паспорта замість втраченого, основні положення практичної діяльності паспортної служби органів внутрішніх справ щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України визначався Наказом МВС України від 17.08.1994 №316 "Про затвердження Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України".

Відповідно до п. 25 Наказу МВС України від 17.08.1994 № 316 "Про затвердження Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" (із змінами і доповненнями в редакції, чинній на момент видачі паспорта (далі - Інструкція), громадяни, які втратили паспорти, подають до паспортної служби органу внутрішніх справ за місцем проживання письмові заяви із зазначенням у них, де, коли і за яких обставин втрачено паспорт, а також заяви форми N 1 і три фотокартки.

Заяви про втрату паспортів реєструються в загальному порядку по органу внутрішніх справ. На підставі заяв складаються довідки-висновки форми N 6 (додаток N 4) і заводяться справи про втрату паспортів, в яких у подальшому зосереджуються всі матеріали з цього питання. Справам привласнюються номери: чисельником - реєстраційні номери заяв, знаменником - порядкові номери справ у поточному році.

Згідно п. 26 Інструкції, громадяни, які заявили про втрату паспорта, перевіряються за обласним адресним бюро, при необхідності особа перевіряється службою віз і реєстрації щодо належності до громадянства України.

Якщо втрачені паспорти були одержані в органах внутрішніх справ не за місцем проживання заявників, то водночас із перевіркою за адресним бюро надсилаються запити за формою N 7 (додаток N 5) із доданням фотокарток заявників для підтвердження видачі паспортів таким особам і одержання відомостей про них.

Відомості, вказані в запитах, додані до них фотокартки порівнюються з даними і фотокартками заяв форми N 1, а також проводиться перевірка таких осіб за оперативними обліками органів внутрішніх справ. Про наслідки перевірки ініціаторам запитів надсилаються відповіді за формою N 8 (додаток N 6) з доданням копій заяв форми N 1. Одночасно в розділі "Службові відмітки" оригіналів заяв зазначається, коли втрачено паспорт і яким органом внутрішніх справ оформляється видача паспорта замість втраченого, після чого такі заяви вміщуються до архівної картотеки. Якщо особи, які перевіряються, знаходяться в розшуку, наслідки перевірки повідомляються негайно телеграфом з висиланням відповідних матеріалів поштою. Запити, пов`язані із втратою паспортів, надсилаються не пізніше наступного дня після надходження заяв, а відповіді висилаються не пізніше 48 годин після надходження запитів.

Пунктом 28 вказаної Інструкції передбачено, що при підтвердженні видачі втрачених паспортів заявникам і встановленні їх осіб складаються висновки про видачу паспортів замість втрачених, які затверджуються начальниками органів внутрішніх справ або їх заступниками. У цих випадках у заявах форми N 1 у рядку "Паспорт виданий на підставі" вказується "замість втраченого" і вносяться відомості про втрачений паспорт.

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

31. Колегія суддів Верховного Суду вважає правильними посилання судів попередніх інстанцій на те, що видачі документу, що посвідчує особу громадянина України, передувало подання позивачем відповідних документів та проведення суб`єктом владних повноважень перевірки вказаних документів. Жодних зауважень до документів та порядку їх надання в уповноваженого органу під час видачі позивачеві нового паспорта замість втраченого у 2006 році, не було.

32. За результатами розгляду вказаної заяви позивачки та поданих нею документів, після здійснення відповідної перевірки, Борівським РВ ГУМС України в Харківській області 21 липня 2006 року було видано паспорт ОСОБА_1 замість втраченого.

33. Отже, позивачка при оформленні паспорта громадянина України надала всі наявні у неї документи, відомостей щодо перебування у громадянстві іншої держави до 2002 року не приховувала, а зазначила про них у заяві про видачу паспорта, надавши при цьому довідку з Посольства Туркменістану в Україні № 02-0567 від 22.04.2002 щодо задоволення її клопотання про вихід із громадянства Туркменістану. У зв`язку з цим, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що не може бути підставою для вилучення та знищення паспорта громадянина України та обставина, що паспорт було оформлено з порушенням Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України. Ці порушення, навіть якщо і були допущені, то не з вини позивача.

34. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вилучення у позивачки паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 21.07.2006 року Борівським РВ ГУМС України в Харківській області, за наведених вище обставин є протиправним.

35. Також суди правильно врахували правову позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20 січня 2012 року "Рисовський проти України" (заява №29979/04) зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, повинен покладатись на саму державу та її органи. Так, розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин", яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов`язок виправити свої помилки.

36. З урахуванням наведеного колегія суддів Верховного Суду зазначає, що втручання відповідачів у приватне життя позивача не відповідало закону, воно жодним чином не було виправданим та необхідним у суспільстві та не було пропорційним законній меті його здійснення, тобто необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, не був дотриманий.

37. Так, приймаючи рішення про вилучення і знищення паспорта позивачки, відповідачі не врахували тих обставин, що з моменту отримання ОСОБА_1 паспорта громадянина України пройшов тривалий проміжок часу.

38. Колегія суддів Верховного Суду з огляду на принцип верховенства права, вважає, що прийняття рішення про вилучення та знищення паспорта громадянина України через 15 років після видачі особі паспорта громадянина України для того, щоб позивач звернулась із заявою про набуття громадянства України, вочевидь не може вважатися виправданим та необхідним, отже воно не відповідає справедливому балансу між цілями, яких намагався досягнути суб`єкт владних повноважень та несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів позивача, які настали внаслідок прийняття цього рішення.

39. Оскільки під час розгляду справи судами встановлено протиправність висновку службового розслідування від 26.01.2017, який слугував підставою для прийняття рішення ГУДМС України в Харківській області від 06.02.2017 про відмову позивачці в видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом скасування зазначеного рішення відповідача та зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон з урахуванням висновків суду у даній справі.

40. З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій.

41. У зв`язку з цим, відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

ІХ. Судові витрати

42. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року в справі №820/1042/17залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий : О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С.А. Уханенко