№ 820/11728/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 820/11728/15

адміністративне провадження № К/9901/25158/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Державного підприємства «Харківський бронетанковий завод» до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року (судді: Бартош Н.С. (головуючий), Лях О.П., Донець Л.О.) у справі №820/11728/15.

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство «Харківський бронетанковий завод» (далі - позивач, ДП «Харківський бронетанковий завод») звернулось до суду з позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ЦОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2015 № 0001062203, № 0001052203 та № 0001042203.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.11.2015 № 0001062203, № 0001052203 та № 0001042203 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність встановлених під час перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, що призвело до неправомірного обрахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, та як наслідок обґрунтованості винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ДП «Харківський бронетанковий завод» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП «Харківський бронетанковий завод» у повному обсязі.

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ДП «Харківський бронетанковий завод» задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № 820/11728/15 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ДП «Харківський бронетанковий завод» задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.11.2015 № 0001062203, № 0001052203 та № 0001042203. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що податкові повідомлення-рішення від 24.11.2015 р. № 0001062203, № 0001052203 та № 0001042203, винесені за результатами проведення позапланової виїзної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, реальності та повноти відображення в обліку та їх подальшої реалізації або використання в господарській діяльності підприємства є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки відповідача про порушення позивачем чинного податкового законодавства не знайшли свого підтвердження та обґрунтування встановленими обставинами справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ЦОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № 820/11728/15.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу Західної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 483 від 13.10.2015 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Харківський БТЗ», згідно пп. 20.1.1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України контролюючим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП «Харківський бронетанковий завод» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Спецбудпостачання» за період з 01.10.2014 по 13.10.2015, ТОВ «Профбізнесгруп» за період з 01.01.2014 по 13.10.2015, реальності та повноти відображення в обліку, їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності.

За результатами проведення перевірки було складено акт № 486/20-33-22-03-07/08099848 від 06.11.2015, в якому перевіряючими були зафіксовані порушення підприємством позивача: 1) п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.36, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ДП «Харківський бронетанковий завод» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 11 601 944,63 грн, а саме: листопад 2014 року на суму ПДВ 620 673,57 грн, грудень 2014 року на суму ПДВ 3 452 466,33 грн, лютий 2015 року на суму ПДВ 1 078 804,72 грн, квітень 2015 року на суму ПДВ 6 450 000,01 грн, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19) на 620 673,57 грн, залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) на 1 328 183,00 грн та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (ряд. 25) на 9 653 088,00 грн; 2) п. 44.1 ст.44, пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, в результаті чого ДП «Харківський бронетанковий завод» занижено податок на прибуток за 2014 рік на 3 665 826,00 грн.

Контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001052203 від 24.11.2015, яким підприємству позивача збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на суму 14 479 632,00 грн, з яких: за основним платежем - 9 653 088,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 826 544,00 грн; № 0001042203 від 24.11.2015, яким підприємству позивача позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств на суму 5 498 739,00 грн, з яких: за основним платежем - 3 665 826,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 832 913,00 грн; №0001062203 від 22.11.2015, яким підприємству позивача зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 1 948 857,00 грн.

Згідно висновків вказаного акта перевірки, підставою для відображення в акті порушень і винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем з ТОВ «Спецбудпостачання», з яким підприємство позивача мало господарські відносини у перевіряємий період, зокрема, на вимогу контролюючого органу під час проведення перевірки позивачем документи на підтвердження реальності господарських відносин із контрагентом ТОВ «Спецбудпостачання» надано не було.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до постанови слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Харківській області від 11.05.2015 «Про витребування документів» по кримінальному провадженню № 22014220000000259 у посадових осіб ДП «Харківський бронетанковий завод» витребувано документи по взаємовідносинам з ТОВ «Спецбудпостачання» (код 35702376) за період з 01.10.2014 по 11.05.2015. Відповідно до опису вилучених документів, документи у кількості 47 одиниць видав 12.05.2015 головний бухгалтер ОСОБА_1 та одержав слідчий СВ УСБУ в Харківській області лейтенант ОСОБА_2 . На підставі п. 85.9 ст. 85 ПК України листами від 18.06.2015 № 3004/9/20-33-22-03-13 та від 06.07.2015 № 3214/20-33-22-03-13 відповідач звертався до слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Харківській області лейтенанта ОСОБА_2 з проханням надати фахівцям контролюючого органу можливість ознайомлення з вилученими документами або надати їх завірені копії у встановлені даним пунктом терміни, чи повідомити про теперішнє місцезнаходження вказаних документів.

Листом № 47/14189 від 08.07.2015 старшим слідчим відділу розслідувань особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами та злочинними організаціями, СУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_3 повідомлено відповідача про повернення ДП «Харківський бронетанковий завод» фінансово-господарських документів, що вилучались, та зобов`язано Західну ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області негайно поновити проведення перевірки ДП «Харківський бронетанковий завод», призначеної під час розслідування кримінального провадження від 03.02.2014 № 12014220060000284 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 205 КК України. До листа від 08.07.2015 № 47/14189 додано копію листа старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Харківській області підполковника юстиції О.С. Головко на ім`я директора ДП «Харківський бронетанковий завод» ОСОБА_4 про повернення отриманих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22014220000000259 від 06.10.2014 оригіналів документів щодо фінансово-господарських відносин між ДП «Харківський бронетанковий завод» та ТОВ «Спецбудпостачання», ТОВ «Торгівельно-будівельний альянс» за період 2014-2015 роки, на вказаній копії листа міститься запис: «Оригінали документів згідно описів отримав в повному обсязі. Заступник директора ДП «ХБТЗ» Піддубний» та стоїть підпис.

На підставі вказаного листа, контролюючим органом направлено письмовий запит на ім`я директора ДП «Харківський бронетанковий завод» Козонака В.М. №10949/10/20-33-22-03-14 від 14.07.2015 щодо надання вищезазначених документів до перевірки або повідомлення про їх місцезнаходження на теперішній час, а також надання пояснень щодо отримання цих документів у слідчого відділу УСБ України в Харківській області підполковника юстиції О.С. Головко працівником ДП «Харківський бронетанковий завод» на прізвище ОСОБА_6 . Листом позивач повідомив контролюючий орган про те, що документи підтверджуючі співпрацю підприємства з ТОВ «Спеубудпостачання» відсутні через їх вилучення Службою безпеки України відповідно до постанови про витребування документів від 11.05.2015, про що складений опис, а що стосується працівника за прізвищем ОСОБА_6 , підприємством позивача додатково, листом № 8/13/9 від 13.08.2015, повідомлено контролюючий орган, що ОСОБА_6 працював на ДП «Харківський бронетанковий завод» за трудовою угодою у період з 11.11.2014 по 08.07.2015. На підприємстві він виконував наступні функції: здійснення добового контролю та несенням варти працівниками служби охорони; недопущення випадків крадіжки майна держпідприємства; здійснення контролю за складським приміщенням; недопущення терористичних актів на території підприємства. Доручень ОСОБА_6 від керівництва ДП «Харківський бронетанковий завод» щодо одержання документів від СБ України, ні усно, ні письмово не отримував, а тому, документи які були вилучені СБ України на підприємство не повертались.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Західна ОДПІ м. Харкова листом №3433/9/20-33-22-03-13 від 15.07.2015 звернулася до слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області з проханням надати інформацію про обставини повернення ДП «Харківський бронетанковий завод» отриманих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22014220000000259 від 06.10.2014 оригіналів документів щодо фінансово-господарських відносин між ДП «Харківський бронетанковий завод» та ТОВ «Спецбудпостачання», ТОВ «Торгівельно-будівельний альянс» за період 2014-2015 роки згідно листа старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Харківській області підполковника юстиції О.С. Головко на ім`я директора ДП «Харківський бронетанковий завод» ОСОБА_4 . На вказаний лист контролюючим органом отримано лист-відповідь № 70/6-3641 від 01.09.2015, в якому зазначено, що фінансово-господарські документи по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ «Спецбудпостачання», ТОВ «Торгівельно-будівельний альянс» надані ДП «Харківський бронетанковий завод» на підставі постанови слідчого відділу Управління, повернуті у повному обсязі на адресу заводу старшим слідчим з ОВС СВ УСБУ у Харківській області Головко О.С . Документи передано на адресу ДП «Харківський бронетанковий завод» супровідним листом №70/6-259 від 03.07.2015 через помічника директора ДП «Харківський бронетанковий завод» Піддубного Ю.В., повноваження якого підтверджені службовим посвідченням № 2349 та який особисто отримав вказану документацію. До даного листа додано копію посвідчення № 2349 та лист № 70/6-259 від 03.07.2015. В подальшому, відповідно до протоколу допиту свідка від 22.10.2015 - ОСОБА_6 , свідок повідомив, що за період з 26.09.2014 по 29.10.2014 працював на ДП «Харківський бронетанковий завод» заступником директора по безпеці, а з 10.11.2014 по 08.07.2015 по трудовій угоді працював помічником директора ДП «Харківський бронетанковий завод» по режиму (згідно протоколу прийнято на роботу згідно трудової угоди та внутрішнього наказу). ОСОБА_6 також повідомив, що 07.07.2015 у слідчого Головко А. в управлінні СБУ у Харківській області по акту прийому-передачі отримав документи, але після цього забув документи на лавочці неподалік від церкви в районі Дзеркальної струї та коли виявив, що документів немає звернувся до Київського РВ ХО ГУМВД України в Харківській області з заявою, а 08.07.2015 після повідомлення директора про втрату документів, був звільнений (написав заяву про розірвання трудової угоди).

За висновками акту перевірки, порушення вимог податкового законодавства відповідач пов`язує з не підтвердженням реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем з ТОВ «Спецбудпостачання», з яким підприємство позивача мало господарські відносини у перевіряємий період, у зв`язку з тим, на вимогу контролюючого органу під час проведення перевірки позивачем документи на підтвердження реальності господарських відносин із контрагентом ТОВ «Спецбудпостачання» надано не було.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП «Харківський бронетанковий завод» (покупець) та з ТОВ «Спецбудпостачання» (постачальник) укладено договір поставки № 137 від 20.11.2014 (з урахуванням додаткових угод), згідно якого постачальник зобов`язується до 20.12.2014 поставити і передати у власність покупця товари згідно специфікацій у Додатках до даного договору. За умовами вказаного договору постачання товару здійснюється згідно правил ІНКОТЕРМС 2000, у строк не пізніше 20.12.2014. Дозволяється постачання Продукції партіями. Передача (поставка) Товару Покупцю здійснюється за адресою: місто Харків, вул. Котлова, 222. Датою передання Товару вважається дата вручення Товару Покупцю, що підтверджується підписаною уповноваженим представником Покупця актом прийому - передачі товару. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання обома Сторонами акту прийому-передачі на Товар. Строк цього Договору починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується виконанням Сторонами своїх обов`язків за цим Договором у повному обсязі. На виконання умов зазначеного договору між сторонами було складено та затверджено Специфікації за №№ 1-6, в яких зазначено номенклатуру товару, кількість, ціну за одиницю товару та загальну вартість товару по кожній із специфікацій.

На підтвердження реальності вчинення вказаного вище правочину, під час передачі ТМЦ між сторонами складалися видаткові накладні, рахунки фактури та податкові накладні. Крім того, на уповноважену особу підприємства позивача (провідний інженер ОСОБА_9 ) також складалися довіреності: № 531 від 26.11.2014; № 545 від 01.12.2014; № 568 від 09.12.2014; № 578 від 11.12.2014. Оприбуткування придбаних ТМЦ на підприємстві позивача здійснювалося у відповідності до вимог податкового законодавства та стандартів бухгалтерського обліку, що підтверджується відомістю по партіям товару на складах по ТОВ «Спецбудпостачанню». Усі придбані товари використовувалися у господарській діяльності підприємства, що не заперечувалося під час проведення перевірки, та підтверджується «Відомістю по партіям товару на складах по постачальнику ТОВ «Спецбудпостачання». Оплата за поставлені ТМЦ була проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. Транспортування придбаних ТМЦ здійснювалося автомобільним транспортом на замовлення та за рахунок ТОВ «Спецбудпостачання». Послуги щодо перевезення надавали автомобільні перевізники - ПП «Вегамакс», ТОВ «Профбізнесгруп», ТОВ «Лаккі».

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між ДП «Харківський бронетанковий завод» (покупець) та ТОВ «Профбізнесгруп» (постачальник) укладений договір поставки № 27/15/123 від 27.01.2015, згідно якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця товари згідно специфікацій у Додатках до даного договору. За умовами вказаного вище договору постачання Товару здійснюється згідно правил ІНКОТЕРМС 2000, у строк не пізніше 20.12.2015. Дозволяється постачання Продукції партіями. Передача (поставка) Товару Покупцю здійснюється за адресою: місто Харків, вул. Котлова, 222. Датою передання Товару вважається дата вручення Товару Покупцю, що підтверджується підписаною уповноваженим представником Покупця актом прийому - передачі товару. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання обома Сторонами акту прийому - передачі на Товар. Строк цього Договору починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується виконанням Сторонами своїх обов`язків за цим Договором у повному обсязі.

На виконання зазначеного договору між Сторонами було складено та затверджено Специфікації товарів. Постачальником, в ході виконання договору поставки, виписувалися на адресу підприємства позивача видаткова накладна № ПФ-0000001 від 02.02.2015. Оприбуткування товару на підприємстві позивача здійснювалося у відповідності до вимог податкового законодавства та стандартів бухгалтерського обліку, оскільки відповідальною особою на підприємстві позивача складалися прибуткові ордери за формою № М-23. Усі придбані товари використовувалися у господарській діяльності підприємства, що не заперечувалося під час проведення перевірки, та підтверджується «Відомістю по партіям товару на складах по постачальнику ТОВ «Профбізнесгруп». Оплата за поставлені ТМЦ у розмірі 1 626 016,56 грн була проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючий орган посилаючись на висновки попередніх актів перевірок та податкову інформацію дійшов до висновків про нереальність здійснення господарських операцій, зокрема, відповідач послався на акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №9/20-30-22-01-14/39573185 від 07.10.2015 про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ПРОФБІЗНЕСГРУП» (код 39573185) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2012 по 31.08.2015, в якому зазначено про відсутність у ТОВ «ПРОФБІЗНЕСГРУП» об`єкта оподаткування податком на додану вартість та відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій (відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та ін.). Інших підстав для висновків про нереальність здійснення господарських операцій в акті перевірки не наведено.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що належними та допустимими, в розумінні ст.124 Конституції України та положень процесуального законодавства, доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно ст. 207, ст. 208, ст. 250 ГК України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно ч. 3 ст. 228 ЦК України вчинення платником податків правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним). Однак, відповідачем не надано доказів наявності обвинувального вироку суду відносно посадових (службових) осіб платника податків, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Крім того, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних кожний контрагент позивача був платником податку на додану вартість, який був зареєстрований відповідно до положень діючого законодавства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення перевірки ДП «Харківський бронетанковий завод» був встановлений факт відсутності оригіналів даних первинних документів. У зв`язку з цим контролюючим органом було надано термін для відновлення оригіналів втрачених документів у відповідності до вимог п.44.5 ст. 44 ПК України. Згідно пояснень представника позивача, оригінали втрачених документів по господарським операціям між ТОВ «Спецбудпостачання» та ДП «Харківський бронетанковий завод» наразі не відновлені та відсутні у ДП «Харківський бронетанковий завод».

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щодо оформлення позивачем відповідних первинних документів на підтвердження відповідних даних податкового обліку, а також ненадання позивачем документів на підтвердження реальності господарських операцій з його контрагентом - ТОВ «Спецбудпостачання», що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

10. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункти 14.1.27, 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

11.2. Пункти 44.1, 44.3-44.6 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

11.3. Пункт 44.7 статті 44.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

11.4. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

11.5. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

11.6. Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

12. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

12.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

12.3. Частини перша та друга статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

13. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:

13.1. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

13.2. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

15. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

16. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

18. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

19. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

20. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

21. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

22. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

23. Колегія суддів зазначає, що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, стосуватись саме господарських операцій за якими було сформовано спірні суми податкового кредиту, та які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій.

24. Платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання вищевказаних документів, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

У разі втрати первинних документів платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності. Крім того, у разі пропажі або знищення первинних документів керівник господарюючого суб`єкту письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, а його копія в 10-денний строк надсилається зокрема і територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи.

Також платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанції робили висновки про належність та достовірність (чи неналежність та недостовірність) первинних документів наданих позивачем без врахування вказаних вимог чинного податкового законодавства. Суди першої та апеляційної інстанції не встановили та не надали належної оцінки та обґрунтованого аналізу дотримання позивачем вимог законодавства в частині строку, визначених законодавством, для повідомлення контролюючого органу про втрату первинних документів, не встановили чи дотримався позивач порядку призначення комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх втрати або знищення, чи долучені до такої комісії представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду, чи оформлялися результати роботи комісії відповідним актом та чи направлявся такий, зокрема і контролюючому органу, а також чи були вказані документи відновлені у повному обсязі та в порядку встановленому, чинним на момент виникнення спірних відносин, податковим законодавством.

25. Щодо окремих доводів контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які базувались на посиланнях на матеріали кримінальних проваджень від 03.02.2014 № 12014220060000284 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, а також на обставини встановлені в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22014220000000259 від 06.10.2014, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції вказані доводи контролюючого органу були обґрунтовано відхилені, оскільки відповідачем не було надано до судів першої та апеляційної інстанції жодних допустимих та достатніх доказів на підтвердження таких доводів, посилань підтверджених конкретними даними вказаного провадження, а також не було надано копій обвинувального або виправдувального вироку відносно незаконної діяльності посадових осіб позивача (його контрагентів) при здійсненні господарської діяльності, за ознаками злочину передбаченого ч. 5, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України. Крім того, колегія суддів зазначає, що порушення вимог закону щодо порядку формування засобів доказування, як процесуальної форми судових доказів, тягне за собою їх недопустимість як доказів, що унеможливлює використання сторонами та судом даних (інформації), що містяться в них, для вирішення спору, зокрема, недотримання контролюючим органом порядку легалізації матеріалів кримінального провадження (встановлені положеннями статті 95 Кримінального процесуального кодексу України), які контролюючий орган хоче використати як доказ в адміністративному судочинстві. У справі, що розглядається, докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано в повному обсязі у розпорядження та, те що він має право їх використання, у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

27. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

28. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

29. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

30. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

31. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судом не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

32. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

33. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

34. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої РозділуПерехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі № 820/11728/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова