№ 820/1381/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 820/1381/17

адміністративне провадження № К/9901/22500/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Смоковича М.І., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції справу за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради Харківської області , третя особа - Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації , зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Прокуратури Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року (головуючий суддя - Шевцова Н.В., судді - Макаренко Я.М., Мінаєва О.М.).

І. Суть спору

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В березні 2017 року Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - позивач, ДСНС в Харківській області) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради Харківської області (далі - відповідач, КП «Благоустрій»), в якому просив:

- зобов`язати Комунальне підприємство "Благоустрій" привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №76723, що перебуває на його балансі та знаходиться за адресою: Харківська область, м. Валки, вул. Шевченка, буд.28, у придатний стан для використання за цільовим призначенням, відповідно до припису Валківського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 6 від 18.02.2015 (пункти припису 1-31).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, адміністративний позов Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради Харківської області, третя особа - Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.

Зобов`язано Комунальне підприємство «Благоустрій» привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №76723, що перебуває на його балансі та знаходиться за адресою: Харківська область, м. Валки, вул. Шевченка, буд.28, у придатний стан для використання за цільовим призначенням, відповідно до припису Банківського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області №6 від 18.02.2015 (пункти припису 1-31).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2017 року постановлено виправити описки в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 року та вказати :

- «зобов`язати Комунальне підприємство «Благоустрій» Валківської міської ради привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційне укриття №76723 у придатний стан для використання за цільовим призначенням, відповідно до вимог припису Валківського районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області №163 від 12.09.2016 (пункти припису 1-29).»

- назву районного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області по тексту постанови суду від 01.06.2017 року як «Валківський».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у добровільному порядку не виконав припис №6 від 18.02.2015 та не надав плану усунення вказаних недоліків, матеріали справи таких доказів також не містять. Крім того, суд зазначив, що заявлена суб`єктом владних повноважень вимога щодо зобов`язання Комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради Харківської області, привести в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту (приміщення протирадіаційного укриття) №76723, у придатний стан для використання за цільовим призначенням є цілком правомірною, адже судовим розглядом підтверджено факт недотримання суб`єктом господарювання законодавства у сфері цивільного захисту населення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року апеляційну скаргу Комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради Харківської області задоволено.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 по справі № 820/1381/17 скасовано.

Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради Харківської області, третя особа - Департамент цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ані позивачем - Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, ані прокурором, не вказано будь-якої норми іншого Закону, яка б надавала повноваження прокурору на звернення до суду з позовом про покладення на юридичну особу, яка не є суб`єктом владних повноважень обов`язку виконати складений позивачем припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Суд зазначив, що позов по цій справі має інший предмет, ніж повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг підприємством відповідача. Предметом позову є покладення обов`язку на відповідача виконати припис, складений позивачем, підставою звернення до суду - невиконання припису позивача підприємством відповідача. Таким чином, виходячи з предмету та підстав позову щодо виконання припису, обов`язковості виконання припису для суб`єкта господарювання, на підставі закону, визначення законом наслідків його не виконання, враховуючи приписи ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п.48 ч.4 Положення «Про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 за №1052 та приписи КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що у позивача відсутні повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про покладення на суб`єкта господарювання обов`язку виконати припис.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

23 жовтня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга прокуратури Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, в якій вона просить скасувати зазначене рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої касаційної скарги прокуратура Харківської області (далі - скаржник) вказує на те, що, враховуючи, що ГУ ДСНС у Харківській області прямо уповноважена законом на проведення заходу державного нагляду (контролю) проведення перевірок з питань, що належать до їх компетенції, та вживати за їх результатами обов`язкові для виконання приписи, а тому звернення до суду з вимогою про зобов`язання вчинити певні дії, а саме - привести в належний технічний стан і готовність укриття населення захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційного укриття, у придатний стан є правомірним, адже суб`єкти владних повноважень не позбавлені права звернення до суду у випадку невиконання вимог діючого законодавства. Тому обраний спосіб захисту відповідає повноваженням ГУ ДСНС у Харківській області, а відтак, і передбачає право на звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Інакше, як зазначає скаржник, це призведене до втрати мети діяльності контролюючого органу.

30 листопада 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшли заперечення КП «Благоустрій» на дану касаційну скаргу, в яких відповідач вважає доводи, викладеній і ній необґрунтованими та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року касаційну скаргу прокуратури Харківської області прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Валківським відділом Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області під час вивчення стану законності у сфері використання та забезпечення об`єктів цивільної оборони, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №48р від 26.01.2015, Валківським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області було проведено перевірку стану готовності захисних споруд на території м. Валки та Валківського району, за результатами яких виявлено порушення щодо утримання приміщення протирадіаційного укриття №76723, яке перебуває на балансі Комунального підприємства «Благоустрій» та знаходиться за адресою: Харківська область, м. Валки, вул. Шевченка, буд.28.

Під час перевірки додержання відповідачем - КП «Благоустрій» вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, яка проводилась у період з 17.02.2015 по 18.02.2015, Валківським РВ ГУ ДСНС в Харківській області виявлено, що технічний стан ПРУ №.16123 оцінюється як «обмежено готове» до прийняття осіб, що укриваються.

За результатами проведеної перевірки Валківським РВ ГУ ДСНС в Харківській області, з метою приведення ПРУ №76723 у готовність до використання за призначенням, було внесено КП «Благоустрій» припис №6 від 18.02.2015 про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту та запропоновано директору КП «Благоустрій» вжити наступні заходи (зі строком виконання до 01.03.2015), а саме:

- розробити та вивісити інструкцію щодо утримання протирадіаційного укриття у мирний час;

- розробити та вивісити опис обладнання та майна протирадіаційного укриття;

- розробити та вивісити схеми зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж із вказівками відключаючи пристроїв протирадіаційного укриття;

- забезпечити вимірювальними приладами (термометр, психометр) протирадіаційне укриття;

- розробити та вивісити правила користування вимірювальними приладами в протирадіаційному укритті;

- розробити та затвердити щорічний та перспективний план ремонту протирадіаційного укриття;

- завести журнал перевірки стану протирадіаційного укриття;

- проводити провітрювання протирадіаційного укриття згідно графіку, про проведену роботу ставити відмітки в установленому журналі;

- забезпечити місцевими джерелами освітлення від переносних електричних ліхтарів, акумуляторних світильників в протирадіаційному укритті;

- створити ланку (формування) з захисної споруди протирадіаційного укриття;

- розробити функціональні обов`язки формування з обслуговування захисної споруди (ланка);

- формування з обслуговування протирадіаційного укриття забезпечити засобами індивідуального захисту, радіаційної та хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку, медичним майном та інструментом відповідно до норм оснащення;

- у приміщеннях протирадіаційного укриття, які не опалюються за умов мирного часу передбачити місця для установлення тимчасових підігрівальних пристроїв відповідно до СНіП 2.04.05-91;

- забезпечити одноярусне розміщення нар з нормою площі під основні приміщення 0,6 кв.м. на одну особу, що уривається;

- забезпечити протирадіаційне укриття санітарними вузлами та санітарними обладнаннями згідно норм належності;

- біля вхідних дверей розробити та вивісити табличку із зазначенням місць зберігання ключів, відповідальної особи, адреси і телефону, а також номера захисної споруди;

- провести гідроізоляцію огороджувальних конструкцій захисної споруди;

- передбачити заходи, спрямовані на швидке відведення дощових вод від захисної споруди для запобігання проникнення їх в ґрунт;

- забезпечити протирадіаційне укриття системою вентиляції;

- забезпечити протирадіаційне укриття водопостачанням;

- забезпечити протирадіаційне укриття системою каналізації;

- забезпечити електроручними вентиляторами (резерв) протирадіаційне укриття;

- протирадіаційне укриття укомплектувати необхідним майном на розрахункову кількість осіб, що укриваються відповідно до переліку майна;

- забезпечити написами, покажчиками входи протирадіаційного укриття в нічний час освітленням (або дубльовані світловими покажчиками);

- протирадіаційне укриття забезпечити необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами тощо) згідно норм належності;

- сховище забезпечити запасом засобів захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин із розрахунку не менше 20% від найбільшої працюючої зміни;

- захисну споруду забезпечити необхідною документацією (такою як - паспорт захисної споруди; опис обладнання та майна; схеми зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж з вказівкою відключаючи пристроїв; журнал перевірки стану захисної споруди; план захисної споруди з зазначенням пристроїв для видіння і лежання та шляхів евакуації; план приведення захисної споруди у готовність; інструкції з експлуатації фільтровентиляційного та іншого інженерного обладнання; правила користування приладами (копіюються або використовуються формуляри приладів); журнал експлуатації фільтровентиляційного обладнання; інструкція з обслуговування ДЕС; інструкція заходів безпеки при експлуатації ДЕС; журнал обліку роботи ДЕС; журнал результатів оглядів та контрольних перевірок фільтрів-поглиначів ФП, фільтрів ФГ-70, приладів регенерації і підпору повітря; формуляр фільтровентиляційного агрегату; порядок провітрювання захисної споруди; щорічний акт огляду санепідстанцією ємкостей для питної води; експлуатаційні схеми систем життєзабезпечення (вентиляції, водопостачання і каналізації, електропостачання) з вказівкою вимикаючих пристроїв; список сигналів оповіщення цивільної оборони; список телефонів міста, району, підприємства; щоквартальна довідка про перевірку захисної споруди на герметичність; правила поведінки у захисній споруді; список особового складу формування з обслуговування споруди, його функціональні обов`язки і дії за сигналами і командами цивільної оборони; інструкції щодо використання засобів індивідуального захисту; проектна документація пристосування захисної споруди для використання у господарських та побутових потребах);

- захисну споруду цивільної оборони (цивільного захисту) привести у відповідність та забезпечити її готовність, у разі необхідності, для укриття персоналу в будь-який час доби;

- біля вхідних дверей захисної споруди вивісити табличку розміром 60 х 50 см із зазначенням місць зберігання ключів, відповідальної особи, її місця проживання і телефону, а також номера споруди; замки від дверей та інших приміщень мають бути у двох екземплярах;

- на дверних полотнах указати напрями закриття та відкриття - клинових затворів і штурвалів; сальникові затвори заповнити: сальниковою набивкою;

- захисну споруду забезпечити телефонним зв`язком з диспетчерською службою та репродуктором, підключеним до районної або місцевої радіотрансляційної мережі.

За результатами повторної перевірки, проведеної Валківським РВ ГУ ДСНС в Харківській області за період з 06.09.2016 по 12.09.2016 встановлено, що вказані у приписі №6 від 18.02.2015 вимоги щодо приведення захисної споруди у придатний для використання стан керівником вказаного підприємства не виконані.

За невиконання вимог пожежної безпеки 18.03.2015 стосовно директора КП «Благоустрій» було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.175 КУпАП, адміністративний штраф у розмірі 34 грн.

За результатами повторної перевірки Валківським РВ ГУ ДСНС в Харківській області зафіксовано факт невиконання попереднього припису від 18.02.2015, та у подальшому директору КП «Благоустрій» було винесено припис №163 від 12.09.2016 з зазначенням про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, з граничним терміном виконання до 12.10.2016.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом частин третьої-п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 (далі - Закон №1697-VII) установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Окремими абзацами частини четвертої статті 23 Закону №1697-VII установлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Аналіз частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

У постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вже зробив правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, підстав відступу від якого Суд не вбачає.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Суд зауважує, що Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, визначено, що ДСНС є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до частин першої і другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Цей орган реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу (пункт 1); складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень (пункт 11); звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 12); складення протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності та притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян, винних у порушенні законів та інших нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту (пункт 14); застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (пункт 18); розгляд відповідно до закону справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з порушенням установлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, і накладення адміністративних стягнень (пункт 19).

Отже, здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, які, у визначений законом спосіб, реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.

Відтак, враховуючи викладене, Суд зазначає про відсутність визначених законом підстав для звернення до адміністративного суду прокурора в інтересах держави (за наявності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції) з позовом про зобов`язання власника суб`єкта господарювання забезпечити виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також вимог приписів уповноваженого органу.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2019 року в справі №320/1724/19, від 09 жовтня 2019 року в справі №0440/4892/18, від 04 жовтня 2019 року в справі №804/4728/18, від 30 липня 2019 року в справі №0440/6927/18, від 27 квітня 2020 року в справі № 826/10807/16.

Відтак, враховуючи викладене, Суд приходить до висновку про необхідність зміни рішення суду апеляційної інстанції в мотивувальній частині із врахуванням позиції, викладеній у даній постанові Верховного Суду.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приписами частини 3 статті 351 КАС України визначено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно частини 4 статті 351 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись статтями 341 344 349 351-356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Прокуратури Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року змінити у частині мотивів щодо відмови у задоволенні позову, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови Верховного Суду.

У решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич М.І. Смокович О. Р. Радишевська