ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2020 року
м. Київ
справа №820/1576/15
адміністративне провадження №К/9901/37785/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Перцова Т.С., судді - Жигилій С.П., Дюкарєва С.В.)
у справі №820/1576/15
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Київському районі), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області за № 982 від 21.07.2014;
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на доходи фізичних осіб платником податків ОСОБА_1 з 01.08.2014 по 05.08.2014 на підставі наказу №982 від 21.07.2014, за результатами якої складено акт від 11.08.2014 за № 2927/20-31-17-02-08/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на доходи фізичних осіб платником податків ОСОБА_1 за 2011 рік;
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС від 26.09.2014 за № 006/951702.
На обґрунтування позовних вимог платник зазначив про відсутність правових підстав для проведення перевірки з огляду на те, що направлений на його адресу запит про надання інформації та її документального підтвердження не відповідає вимогам законодавства, оскільки в порушення абз. 2 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України не містить підстав для його направлення. З огляду на вищевикладене, платник не зобов`язаний був надавати відповідь на такий запит контролюючого органу. Враховуючи відсутність правових підстав для проведення перевірки, платник зазначив про протиправність прийнятого за результатами її проведення податкового повідомлення - рішення.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку про законність проведення перевірки позивача, оскільки направлений на адресу платника запит про надання інформації та її документального підтвердження відповідає вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, пунктам 10, 12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1245 від 27.12.2010. Вказали про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 26.09.2014 за № 006/951702 та правильність висновків контролюючого органу про заниження позивачем суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у періоді, що перевірявся на загальну суму 1 933 580, 94 грн. Зокрема, суди зазначили, що висновки контролюючого органу про несплату ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся на загальну суму 1 933 580, 94 грн (під час отримання прибутку від продажу частини своєї частки у статутному капіталі ТОВ «Фірма «Кондор» враховуючи, що позивач не здійснював внеску до статутного фонду підприємства грошима або майном, тобто не поніс жодних матеріальних витрат при придбанні інвестиційного активу і залишився у складі його учасників після продажу частини своєї частки) є правомірними та відповідають фактичним обставинам справи.
Ухвалою Верховного Суду України від 05 липня 2016 року відмовлено у допуску справи до провадження Верховного Суд України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2015 року
04 серпня 2016 року позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року. Обґрунтовуючи заяву про перегляд постанови за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 послався на те, що у 2011 році ним (Продавець) були підготовлені та передані ТОВ «Укр-Інвест» та ТОВ «Імпульс-Капітал» (Покупці) додаткові угоди до договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Фірма «Кондор», додаткові угоди до договорів купівлі-продажу векселів та акти прийому-передачі частин частки у статутному капіталі ТОВ «Фірма «Кондор», в яких позивачем запропоновано внести зміни щодо порядку переходу права власності на частини частки, а саме, право власності на частину частки, яке є предметом договору переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі частини частки. Крім того, продавцем запропонований наступний порядок сплати податку на доходи фізичних осіб: покупець при сплаті частини частки виконує функції податкового агента Продавця шляхом утримання податку на доходи фізичних осіб та перерахування його до державного бюджету. На звернення позивача до Покупців щодо прийнятих за результатами розгляду пропозицій позивача рішень, відповіді він не отримав і лише 02.08.2016 дізнався про те, що у 2011 році його пропозиції були прийняті Покупцями, а усі додаткові угоди підписані. Вищевикладені обставини, на думку заявника, є нововиявленими і свідчать про протиправність визначення відповідачем ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся на загальну суму 1 933 580, 94 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по адміністративній справі №820/1576/15 задоволено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 у справі №820/1576/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення скасовано, а адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 26.09.2014 за №0061951702; стягнуто з Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 487,20 грн.
Задовольняючи заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови, Харківський окружний адміністративний суд зазначив, що лише 02.08.2016 ОСОБА_1 отримав документи, які засвідчують факт укладення ще у 2011 році між позивачем (Продавець) та ТОВ "ІМПУЛЬС-КАПІТАЛ", ТОВ "УКР-ІНВЕСТ" (Покупці) підготовлених та переданих ним Покупцям додаткових угод до договорів купівлі - продажу частини частки у статному капіталі ТОВ "ФІРМА "КОНДОР" та додаткових угод до договорів купівлі - продажу векселів. За умовами цих додаткових угод право власності на частину частки, що є предметом вказаних договорів переходить від позивача (Продавця) до ТОВ "ІМПУЛЬС -КАПІТАЛ" та ТОВ "УКР-ІНВЕСТ" (Покупців) з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі частини частки продавцем Покупцю. Також Покупець при сплаті частини частки Продавцю, у відповідності до пп. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України виконує функції податкового агента Продавця, шляхом утримання податку на доходи фізичних осіб та перерахування його до державного бюджету. За таких обставин, оскільки обов`язок обчислення, утримання з доходів та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб вказаними вище додатковими угодами був покладений на Покупців (ТОВ "Укр-Інвест" та ТОВ "Імпульс-капітал"), які на час укладання договорів були професійними торговцями цінних паперів, висновки контролюючого органу про неправомірність дій позивача щодо несплати податку на доходи фізичних осіб є необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення від 26.09.2014 за №0061951702 протиправним.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року апеляційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задоволено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі № 820/1576/15 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 по справі №820/1576/15 за позовом ОСОБА_1 до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанцій та відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції, що викладені позивачем у заяві обставини щодо укладання між позивачем (Продавець) та ТОВ "ІМПУЛЬС -КАПІТАЛ" та ТОВ "УКР-ІНВЕСТ" (Покупці) додаткових угод до договорів купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Кондор» та векселів є нововиявленими з огляду на те, що ці обставни були або могли бути відомі позивачу на час попереднього розгляду справи у 2015 році, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015. Вказав, що наведені позивачем обставинами не спростовують факти, з яких виходив суд першої інстанції при прийнятті постанови від 16.06.2015, визнавши обґрунтованим донарахування податковим органом позивачеві грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1 933 580, 94 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що викладені заявником у заяві обставини є істотними для справи та нововиявленими у розумінні ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що була чинною до 15.12.2017), оскільки об`єктивно існували, однак не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Підпунктом 4 пункту першого Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
14 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 245 Кодекс адміністративного судочинства України (тут і надалі у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, далі - КАС України) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Згідно з п. 1 частини другої статті 245 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Тобто нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття судового рішення.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлення нових істотних юридичних фактів, що існували на час розгляду справи, у якій ухвалено судове рішення, яке переглядається, але не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.
Для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами важливим є наявність у ухваленому іншому судовому рішенні доведених істотних обставин, що існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, але не могли бути відомі ні особі, яка заявила про це, ні суду, в провадженні якого перебувала справа.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної про те, що на час розгляду справи Харківським окружним адміністративним судом та постановлення рішення від 16.06.2015 позивачу було/могло бути відомо про наявність обставин, на які він посилається, як на нововиявлені, оскільки, як зазначає заявник у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року, ще у 2011 році ним, як Продавцем були підготовлені та передані Покупцям - ТОВ «Укр-Інвест» та ТОВ «Імпульс-Капітал» додаткові угоди до договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Фірма «Кондор», додаткові угоди до договорів купівлі-продажу векселів та акти прийому-передачі частин частки у статутному капіталі ТОВ «Фірма «Кондор», в яких запропоновано Покупцям, зокрема, при сплаті частини частки виконувати функції податкового агента Продавця шляхом утримання податку на доходи фізичних осіб та перерахування його до державного бюджету. При цьому скаржник посилається на те, що лише 02.08.2016 він дізнався, що його пропозиції були прийняті, а всі додаткові угоди підписані Покупцями у 2011 році.
Вищевикладене на думку колегії суддів суду касаційної інстанції свідчить про те, що позивачу могло бути відомо про факт підписання Покупцями зазначених додаткових угод, оскільки він у 2011 році був обізнаний про їх існування та направлення на адресу контрагентів для підписання. Крім того, заявник, стверджуючи, що його пропозиції були прийняті, а вищевказані угоди підписані сторонами саме у 2011 році, не надає жодних доказів на підтвердження цього. Так, під час розгляду справи у 2015 році ані позивач, ані його представник не повідомляли суд про те, що платником надсилались на адреси контрагентів для підписання додаткові угоди до договорів купівлі-продажу, якими, зокрема, встановлено, що Покупці виконують функції податкового агента Продавця шляхом утримання податку на доходи фізичних осіб та перерахування його до державного бюджету.
Крім того, відповідно до відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 1 статті 640 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Приписами статті 645 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов`язань. Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією.
З вищевикладеного вбачається, що позивач не отримавши від TOB «Укр-Інвест» та TOB «Імпульс-Капітал» протягом нормального часу відповідь, не міг вважати додаткові угоди укладеними. Посилання позивача на існування на час розгляду справи у 2015 році додаткових угод, а також на те, що сторони при виконанні своїх зобов`язань керувались саме умовами, визначеними у цих додаткових угодах за відсутності на той момент відповіді контрагентів про прийняття пропозицій позивача є безпідставними та такими, що не підтверджуються жодними належними доказами.
За таких обставин, навіть за умови дійсності факту щодо направлення у 2011 році позивачем на адресу контрагентів додаткових угод, це не свідчить про те, що сторони при виконанні своїх обов`язків керувались саме визначеними у цих додаткових угодах умовами.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про помилковість висновків суду першої інстанції про наявність у спірних відносинах нововиявлених обставин у розумінні ст. 245 КАС України, зокрема, щодо наявності додаткових угод до договорів купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Кондор» та векселів, які за доводами позивача були фактично укладені між позивачем та його контрагентами ТОВ "ІМПУЛЬС -КАПІТАЛ" та ТОВ "УКР-ІНВЕСТ" у 2011 році, оскільки зазначені обставини були або принаймні могли бути відомі позивачу на час попереднього розгляду справи у 2015 році, а позивачем у свою чергу не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що зазначені додаткові угоди були укладені сторонами саме у 2011 році і існували на момент розгляду справи у 2015 році.
У зв`язку з вищевикладеним, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 у справі № 820/1576/15.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 КАС України).
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова