ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 820/2183/17
адміністративне провадження № К/9901/34312/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 (суддя - Біленський О.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 (колегія суддів: І.С. Чалий, Я.В. П`янова, І.М. Ральченко) у справі № 820/2183/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріг» до Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Бріг" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС України у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.05.2017 №0000361415, №0000371415, №0000381415.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача про наявність порушень митного законодавства є помилковими, а податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, зважаючи на те, що митний орган, прийнявши від позивача митні декларації, на думку позивача, втратив в подальшому право здійснювати митний контроль щодо правильності застосування методу визначення митної вартості. У додаткових поясненнях представником позивача зазначено, що при митному оформленні товару, отриманого від Brunger Export в періоді, що перевірявся, позивачем надавались як обов`язкові (інвойс, договір, експортна декларація тощо), так і додаткові документи, зокрема відвантажувальні специфікації. При цьому в договорах та інвойсах зазначена ціна за одиницю товару, загальна вартість партії визначається виходячи з кількості поставленого товару в штуках або метрах. Представником позивача вказано, що загальна вага поставленого товару є ідентичною у всіх без винятку документах, ідентичною є також ціна і кількість поставленого товару. Оскільки під час здійснення митного контролю в момент переміщення товарів через митний кордон України жодних претензій з боку державних органів висловлено не було, позивач вважає, що висновки акта перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 позов задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Харківській області від 12.05.2017 №0000361415, №0000371415, №0000381415.
Рішення судів обґрунтовано тим, що такий показник як вага одиниці продукції не є визначальним, адже не бере участь в обчисленні договірної ціни і тому жодним чином не може вплинути на митну вартість та розмір митних платежів. При цьому, загальна вага поставленого товару є ідентичною у всіх без винятку документах, ідентичною є також ціна і кількість поставленого товару.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. За змістом повторюється висновки акту перевірки та апеляційної скарги.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до суду касаційної інстанції не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірми «Бріг» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за фактами митного оформлення товару, отриманого від Brunger Export за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, результати якої оформлені актом від 24.04.2017 №3046/20-40-14-12-07/21174655.
У висновках акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 2 частини 2 статті 52 глави 8 розділу III Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-1V (із змінами та доповненнями) щодо заниження бази оподаткування (митної вартості імпортованого товару), на загальну суму 840946,45 грн., частини 1, пункту 5 частини 8 статті 257, статті 278, пункту 1 частини 1 статті 279, частини 1 статті 293, частини 1 статті 295 Митного кодексу України, у зв`язку з чим ТОВ ФІРМА «БРІГ» було занижено податкове зобов`язання з ввізного мита на загальну суму 42518,87 грн., частини 1, пункту 5 частини 8 статті 257, статті 278, пункту 1 частини 1 статті 279, частини 1 статті 293, частини 1 статті 295 Митного кодексу України (далі - МК України) та статті 4 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 » від 28.12.2014 № 73-VIII, у зв`язку з чим було занижено податкове зобов`язання з додаткового імпортного збору загальну суму 17210,47 грн., пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість на суму мита, у зв`язку з чим було занижено податкове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 180135,16 грн.
За висновками перевірки ТОВ ФІРМА «БРІГ» занижено податкові зобов`язання на суму 239864,49 грн., з них з ввізного мита - 42518,87 грн.; з додаткового імпортного збору 17210,47 грн.; з податку на додану вартість -180135,16 грн., на підставі чого контролюючим органом ухвалено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.05.2017 №0000361415, №0000371415, №0000381415.
Згідно із частиною першою статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст. 52 МК України).
Статтею 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів визначений приписами статті 54 МК України. Згідно якої, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Як було встановлено судами під час розгляду даної справи, що в дійсності відповідає матеріалам справи, відповідач своїм актом виявив невідповідність ваги завезеного позивачем і розмитненого ним товару на територію України згідно 6-ти митних декларацій з відомостями відносно такого товару, що були отриманні за результатами аналізу характеристик аналогічного товару. З урахуванням чого податковий орган зазначив про те, що значення невірної ваги товару, може вплинути на його кількість, а остання на вартість.
Надаючи оцінку виявленим відповідачем порушенням, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що такі побудовані на припущеннях, адже згідно акту жодних доказів про те, що надані позивачем митні декларації і долучені до них документи містили недоліки надано не було. Відсутні відповідні свідчення про не розгляд таких доказів судами попередніх інстанцій і в касаційній скарзі відповідача.
Водночас, суди попередніх інстанцій здійснили повний аналіз виявлених відповідачем порушень, шляхом співставлення даних, які вказувались в митних деклараціях та відомостях, що були самостійно визначені відповідачем під час проведення перевірки. Доводи відповідача в касаційній скарзі про те, що такий аналіз зроблений невірно чи поверхнево не приймаються до уваги, з огляду на відсутність належних обґрунтувань.
Варто зауважити, в матеріалах справи є прибуткові накладні, які підтверджують заявлені при розмитненні кількісно-вагові показники товару та відсутність виявлених контролюючим органом розбіжностей, а також відповідь Харківської митниці ДФС№ 4748/00-1/20-70-61 від 20.07.2017, в якій повідомляється, що під час розмитнення товару за деклараціями № 807100000/2014/026733 від 26.06.2014; № 807100000/2014/044411 від 24.10.2014; № 807100000/2015/14099 від 30.04.2015 була здійснена митна формальність «проведення митного огляду».
При цьому судом першої інстанції було установлено, що до відповіді додано Акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (надалі - Акти), з яких вбачається, що наданий для огляду (переогляду) товар за декларацією № 807100000/2014/026733 відповідає заявленому за кількістю місць, описом та маркуванню; за декларацією № 807100000/2014/044411 відповідає заявленому за кількістю місць, кількістю, описом та маркуванню; за декларацією № 807100000/2015/14099 відповідає заявленому за кількістю місць, описом та маркуванню. В усіх актах зазначено, що невідповідностей при огляді не виявлено.
Таким чином, суди попередніх інстанцій на виконання завдання адміністративного судочинства надали оцінку всім виявленим відповідачем фактам в акті перевірки, які стали підставою для винесення спірних в даній справі податкових повідомлень-рішень. Натомість, Суд визнає, що відповідач просить здійснити переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірного податкового повідомлення-рішення скасованого в частині, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.
Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 - без змін.
2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник