ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2023 року
м. Київ
справа № 820/2474/17
касаційне провадження № К/9901/4749/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 (суддя Біленський О.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 (головуючий суддя - Бершов Г.Є., судді - Ральченко І.М., Катунов В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет" до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними, скасування акту та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Євромет" (далі у тексті - позивач, Товариство, платник) звернулось з адміністративним позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області (далі у тексті - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому просило: визнати протиправними дії Інспекції щодо складання акту опису майна від 14.03.2017 №4339-17; визнати протиправним та скасувати акт опису майна від 14.03.2017 №4339-17; зобов`язати Інспекцію вилучити публічне обтяження - податкову заставу від 14.03.2017 за №16181294 з реєстру обтяжень.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що акт опису майна складено відповідачем із численними порушеннями вимог статей 87-89 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572 "Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів". Вважає, що в порушення вимог статті 89 ПК України акт опису не містить детального переліку ліквідного майна Товариства і, відповідно, на підставі зазначеного акту до Реєстру обтяжень фактично внесена заборона №16181294 розпоряджатись всім майном Товариства, що відповідно до фінансового звіту за 2016 рік на кінець періоду становить 78817400,00 грн, що значно більше суми податкового боргу.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 12.09.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017, позов задовольнив частково, визнав протиправними дії Інспекції щодо складання акту опису майна від 14.03.2017 №4339-17, визнав неправомірним та скасував акт опису майна Інспекції від 14.03.2017 №4339-17. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Задовольняючи позовні вимоги у визначеній судами частині, суди дійшли висновку, що при складенні акта опису майна податковим керуючим не виконано передбачені ПК України заходи і складено акт опису усього майна Товариства та майна, на яке платник податків набуде права власності в майбутньому, у той час як відповідно до фінансового звіту позивача від 01.01.2017 балансова вартість оборотних та необоротних активів станом на 31.12.2016 становить 78817400,00 грн, а сума податкового боргу за податковою вимогою від 14.03.2017 №4339-17 становить 452642,08 грн.
Інспекція подала до суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин у справі, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У касаційній скарзі, відповідач доводить правомірність прийнятих ним рішення щодо опису майна у податкову заставу з підстав наявності у позивача податкового боргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.01.2018 відкрив касаційне провадження за касаційної скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.07.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 25.07.2023.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій установили, що Інспекцією винесено податкову вимогу від 14.03.2017 №4339-17 щодо Товариства, відповідно до якої сума податкового боргу позивача складає 452642,08 грн, який складається з пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Зазначена вимога отримана платником 14.04.2017, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти з результатами пошуку інформації про поштове відправлення за штрихованим ідентифікатором №6116608817557.
18.04.2017 позивач отримав лист Інспекції від 12.04.2017 №6024/10/20-30-17-18 із пропозицією до 27.04.2017 надати контролюючому органу перелік активів, на які розповсюджується право податкової застави.
Разом з цим, Товариству стало відомо, що Інспекцією 14.03.2017 зареєстровано за №16181294 публічне обтяження - податкову заставу, об`єктом якого є майно платника податків відповідно до акту опису майна від 14.03.2017 №4339-17, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 16.05.2017 №52267222.
Позивач 17.05.2017 звернувся із запитом до Інспекції з вимогою надати примірник зазначеного акту опису майна.
01.06.2017 на адресу позивача засобами поштового зв`язку від контролюючого органу надійшла копія акту опису майна від 14.03.2017 №4339-17, підписаного податковим керуючим Анненковою А.О. , призначеною наказом Головного управління ДФС у Харківської області від 23.02.2017 №23, на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 14.03.2017 №4339-17/10/20-30-17-15 про опис майна у податкову заставу платника податків.
Акт складено на підставі податкової вимоги від 14.03.2017 №4339-17 Головним управлінням ДФС в Харківській області на суму податкового зобов`язання 452642,08 грн на все майно підприємства та майно, на яке платник податків набуде право власності в майбутньому. В акті також зазначено, що податковий керуючий провів опис майна згідно відомостей від Товариства.
Надаючи оцінку правомірності діям відповідача та прийняття ним оскаржуваного рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За правилами пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджені суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Згідно з підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Таким чином, наявність у платника податків податкового боргу є правовою підставою для передачі його майна відповідної вартості у податкову заставу з метою забезпечення виконання ним податкових зобов`язань.
Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Механізм застосування податкової застави органами доходів і зборів визначався Порядком застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572 (далі по тексту - Порядок №572).
Процедура опису майна, на яке поширюється право податкової застави, регламентована розділом ІІ Порядку № 572, зокрема, відповідно до пункту 2.1 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.
Згідно з пунктом 2.4 Порядку №572 у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
У такому випадку орган доходів і зборів звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. У разі прийняття судом рішення щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу його копія надсилається (надається) органом доходів і зборів банкам та іншим фінансовим установам, а також платнику податків.
Водночас, як установлено судовими інстанціями, відповідачем своєчасно не направлено на адресу позивача рішення про опис майна у податкову заставу, не складено і податковим керуючим акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, відповідачем не надано доказів звернення податкового органу до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
За правилами пунктів 2.5-2.7 Порядку №572 до акта опису насамперед включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Із системного аналізу наведених норм вбачається, що поширення права податкової застави на майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, можливе виключно у разі, якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, окрім того, опису підлягає майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.
Водночас, як встановлено судовими інстанціями, відповідачем під час складання акта опису майна не виконано передбачені ПК України та Порядком №572 заходи та складено акт опису усього майна платника і майна, на яке платник податків набуде права власності в майбутньому, у той час як відповідно до фінансового звіту позивача від 01.01.2017 балансова вартість оборотних та необоротних активів станом на 31.12.2016 становить 78817400,00 грн, сума податкового боргу за податковою вимогою від 14.03.2017 №4339-17 становить 452642,08 грн, тобто розмір податкової застави значно перевищує суму податкового боргу.
Забезпечення надходження до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів має здійснюватися шляхом запровадження податкової застави на активи платника податків у такому розмірі, який би забезпечував гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі.
Поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, яка перевищує суму податкового зобов`язання чи податкового боргу, може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку діяльність аж до її припинення.
Ураховуючи встановлені обставини у даній справі та наведені правові норми, колегія суддів вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо неправомірності опису всього майна платника та іншого майна, на яке платник податків набуде права власності в майбутньому.
Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 КАС України (у редакції на час прийняття судами рішень).
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган, приймаючи оскаржуване рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. У контролюючого органу не було законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки сума податкового боргу була значно меншою, ніж сума майна, на яку було описано майно позивача
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача на судові рішення першої та апеляційної інстанцій у даній справі слід залишити без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.
Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова