11.02.2023

№ 820/2734/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2022 року

м. Київ

справа №820/2734/17

касаційне провадження № К/9901/60024/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці ДФС

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Донець Л.О.; судді - Бенедик А.П., Гуцал М.І.)

у справі № 820/2734/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Біофарм»

до Харківської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Біофарм» (далі - ТОВ «НВП Біофарм»; позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС (далі - митниця; відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 28 грудня 2016 року № КТ-807000013-0467-2016 про визначення коду товару.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 19 квітня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовив, дійшовши висновку про правильність здійсненої відповідачем зміни опису імпортованого ТОВ «НВП Біофарм» товару та його коду згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 09 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення позову.

Митниця звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2018 року та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому звертає увагу на те, що препарат, імпортований позивачем, з урахуванням його складу має класифікуватися саме в товарній позиції 2309 за кодом 2309 90 96 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Верховний Суд ухвалою від 30 серпня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою митниці.

25 січня 2019 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 грудня 2016 року позивачем для здійснення митного контролю та митного оформлення подано електронну митну декларація типу ІМ 40 ДЕ № 807100000/2016/050369 на товар: «Ветеринарний лікарський засіб, розфасований для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці: ВІТ Е+Se 10% - розчин для перорального застосування у п/е флаконах по 1 л - 840 упак., серія 161205, діючі речовини: 1 мл препарату містить: вітамін Е - 100 мг; натрій селеніт - 360 мкг, що містить вітаміни, але не містить пеніцилінів або їх похідних, антибіотиків, алкалоїдів або їх похідних, гормонів або інших сполук товарної позиції 2937, йоду або сполук йоду, не містить наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Виробник: Джордан Bет, енд Агр. Мед. Інд. Ко. (Джовет) Країна виробництва: 10 Торговельна марка: JOVET».

За результатами здійснення процедури митного оформлення відповідачем прийнято рішення від 28 грудня 2016 року № КТ-807000013-0467-2016, згідно з яким змінено опис товару та його код згідно з УКТ ЗЕД, а саме: заявлений позивачем код 3004 50 00 00 змінено на код 2309 90 96 90 (пільгова ставка мита 10 %).

Надаючи оцінку правомірності прийняття митницею оскаржуваного акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами частини першої статті 68 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України) ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

За правилами частин першої, другої статті 67 МК України УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Відповідно до Закону України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами: 1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Визначення коду товару, що ввозиться на митну територію України, здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації класифікації товарів, Приміток до розділів та груп, номенклатури товарів та Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09 червня 2015 року № 401 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Товар, щодо якого прийняте оскаржуване рішення, класифіковано позивачем у товарній позиції 3004 згідно з УКТ ЗЕД як лікарський засіб, що містить вітаміни.

Згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД лікарські засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі класифікуються у товарній позиції 3004.

Відповідно до Додаткової примітки 1 до товарної групи 30 товарна позиція 3004 включає, зокрема, препарати, виготовлені на основі таких активних речовин, як вітаміни, мінеральні речовини, компоненти амінокислот або жирних кислот, в упаковках для роздрібної торгівлі. Ці препарати класифікуються у товарній позиції 3004, якщо вони мають на етикетці, упаковці або в інструкції для користувачів відповідні вказівки: (a) специфічні недуги, хвороби або їх ознаки, для лікування яких цей продукт повинен використовуватися; (b) концентрація активної речовини або речовин; (c) дозування; (d) спосіб застосування.

Якщо препарати виготовлені на основі вітамінів, мінеральних речовин, норма однієї з цих речовин у рекомендованій середньодобовій нормі вживання, яка зазначена в інструкції для користувачів, повинна бути значно більшою, ніж рекомендована середньодобова норма вживання з метою збереження загального стану здоров`я або доброго самопочуття.

Судом апеляційної інстанції за наслідками дослідження висновку судово-товарознавчої експертизи від 07 березня 2018 року № 25477, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса у цій адміністративній справі, встановлено, що переданий на експертизу товар, імпортований позивачем за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ № 807100000/2016/050369, відповідає характеристикам згідно з УКТ ЗЕД товарної підкатегорії 3004 50 00 00, а саме: лікарські засоби (ліки) (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді (включаючи лікарські засоби у вигляді трансдермальних систем) або розфасовані для роздрібної торгівлі: інші лікарські засоби, що містять вітаміни або інші сполуки товарної позиції 2936.

Митницею, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти, викладені у висновку судово-товарознавчої експертизи від 07 березня 2018 року № 25477.

В той час, як відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги митниці без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341 343 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова