ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 820/302/17
адміністративне провадження № К/9901/48313/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 (суддя Мельников Р.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 (колегія суддів: Мінаєва О.М., Бартош Н.С., Макаренко Я.М.) у справі № 820/302/17 за позовом ОСОБА_1 до Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, відповідач 1), Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, відповідач 2), Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач 3), в якому з урахуванням уточнень просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення:
- від 03.08.2016 № 158-2026130111, винесене Салтівською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичним особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в розмірі 5334, 84 грн., за 2015 рік;
- від 03.08.2016 № 157-2026130111, винесене Салтівською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичним особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 7205, 69 грн., за 2015 рік;
- від 29.06.2016 № 3908/1456, винесене Східною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичним особами в розмірі 8372, 5 грн. за 2015 рік;
- від 29.06.2016 № 16454-13, винесене ГУ ДФС у Харківській області, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичним особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 11845, 29 грн. за 2016 рік.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення щодо визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки прийняті контролюючим органом всупереч вимог діючого законодавства, а отже підлягають скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017, адміністративний позов задоволено частково. Скасовані податкові повідомлення-рішення від 03.08.2016 № 157-2026130111, № 158-2026130111, в задоволенні решти позовних вимог судом було відмовлено.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність визначення контролюючим органом ОСОБА_1 , податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2015 рік на підставі не зареєстрованого технічного паспорту від 05.03.2014.
Щодо нарахування контролюючим органом податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичним особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 11845, 29 грн. за 2016 рік, суд першої інстанції визнав його правомірним.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 задоволено частково апеляційну скаргу позивача, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 скасовано в частині відмови позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 29.06.2016 р. №3908/1456 на 8372,50 грн. та в цій частині позовні вимоги задоволено. Суд апеляційної інстанції встановив, що вказана податкове повідомлення-рішення було скасовано Головним управлінням ДФС у Харківській області, про що свідчить копія листа від 07.12.2017 року №572/20-40-13-09, але в матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення податкового органу про його скасування.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 06.11.2007 ОСОБА_1 придбано нежитлову нерухомість (будівлю кінотеатру) за адресою: АДРЕСА_1 . Будівля кінотеатру на 300 місць цегляна, загальною площею 859,6 кв.м., на плані зазначена літ. "А", та зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вказаний об`єкт нерухомості.
Рішенням №115 від 05.02.2008 Виконавчого комітету Куп`янської міської ради надано поштову адресу будівлі колишнього кінотеатру ВАТ "Куп`янський цукрокомбінат", що належить ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
Згідно рішення Виконавчого комітету Куп`янської міської Ради від 19.02.2008 "Про переведення будівлі колишнього кінотеатру з нежитлового фонду в житловий фонд", зокрема, виключено з нежилого фонду та переведено в жилий фонд, реконструювавши будівлю колишнього кінотеатру, загальною площею 859,6 кв.м., розташованого на АДРЕСА_2 , в чотириквартирний житловий будинок садибного типу та господарські приміщення.
Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 24.05.2012 року у справі №2023/1974/2012 встановлено факт, що будинок, загальною площею 859,6 кв.м. в АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 , є одним і тим же будинком, який належить ОСОБА_1 на праві власності за договором купівлі-продажу від 06 листопада 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Черняєвою А.О., реєстр. № 7078.
Рішенням Куп`янської міської ради від 23.01.2015 №1486-VI встановлено: розмір ставки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів житлової нерухомості встановлена ставка податку у розмірі 2 відсотки та нежитлової нерухомості у розмірі 1 відсоток від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року (1218 гривень); база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.
Судом першої інстанції встановлено, що Салтівською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 22.06.2016 №94-2026130111 про збільшення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 10469,93 гривень.
При цьому, позивач, керуючись п.п. 266.7.3 Податкового кодексу України звернулась до Салтівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області з питань звірки об`єкту оподаткування та нарахованої суми податку.
Під час судового розгляду справи представником відповідачів у наданих до суду поясненнях було вказано, що позивач на проведення звірки надала копію технічного паспорту на житловий будинок від 05.03.2014.
За даними наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту на житловий будинок від 05.03.2014 року загальна площа житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_3 складає 339 кв.м., сукупна загальна площа нежитлової нерухомості складає 591,6 кв.м. (ґанок 8,2 кв.м. + гараж 99 кв.м. + гараж 275,8 кв + сарай 173 кв.м. + сарай 34,7 кв.м.).
За результатами такої звірки Салтівською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області з урахуванням листа від 03.08.2016 №1280/Г/20-26-08-24 проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.08.2016 №157-2026130111 про збільшення сум податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від ділянки на суму 7205,69 грн. та №158-2026130111 про збільшення сум податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 5334,84 грн.
29.06.2016 Східною ОДПФ ГУ ДФС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №3908/1456, яким, згідно пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, повідомлено позивача про визначення суми податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами за 2015 рік в розмірі 8372,50 грн.
29.06.2017 ГУ ДФС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №16454-13, яким, згідно пп. 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, повідомлено позивача про визначення суми податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік в розмірі 11845,29 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі позивач просить скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 та ухвалити нове рішення про задоволення решти позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, не надано належної оцінки доказам позивача, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Короткий зміст заперечень відповідача
У запереченні на касаційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, зазначаючи про відсутність порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах зазначеного правозастосування дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Предметом касаційного перегляду є вимога скаржника про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 р. №16454-13 на суму 11845,29 грн., яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичним особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості площею 859,6 кв.м. за даними Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно за 2016 рік. Верховний Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів та здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 266 ПК України введено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, відповідно до вищевказаної норми, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування визначено об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пп. 266.3.2 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Вищевказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за наступним розрахунком: 859,6 кв.м. * (1378грн. *1 %) = 11845,3 грн., де 859,6 кв.м. - база оподаткування (відповідно до Єдиного державного реєстру на нерухоме майно зазначено, що у власності ОСОБА_1 наявна нежитлова будівля загальною площею 859,6 кв.м.), 1378 грн. - мінімальна заробітна плата на 01.01.2016 року; 1% - ставка податку для нежитлової нерухомості (встановлено рішенням Куп`янської міської ради від 14.01.2016 року).
В касаційній скарзі позивач доводить суду про відсутність даних про наявність в неї нерухомості. Зазначені доводи спростовуються відомостями Єдиного державного реєстру на нерухоме майно, в якому за реєстраційним номером майна 1735886 вчинено відповідну реєстрацію.
Стосовно доводу касаційної скарги, який є аналогічним вимозі позовної заяви та доводу апеляційної скарги, що податкове повідомлення-рішення не містить розрахунку, колегія суддів не приймає, оскільки відсутність зазначеного розрахунку не можна вважати підставою для визнання недійсним самого податкового повідомлення-рішення, яким платнику визначено відповідне грошове зобов`язання, з чим погоджується Верховний Суд.
Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345 349 352 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 у справі № 820/302/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник