ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 820/3097/16
адміністративне провадження № К/9901/37788/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник Головне управління ДПС у Харківській області)
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року (Суддя Мар`єнко Л.М.),
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 року (Судді: Русанова В.Б., Присяжнюк О.В., Курило Л.В.),
у справі № 820/3097/16
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -
ВСТАНОВИВ:
В червні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник Головне управління ДПС у Харківській області, далі-відповідач), в якому, враховуючи збільшення позовних вимог, просив суд: 1) скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.05.2016 року №0002351304, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з єдиного податку фізичних осіб на суму 501 547,36 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням - 401 237,81 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 100 309,45 грн; 2) скасувати податкову вимогу від 13.06.2016 №7187-17, якою ФОП ОСОБА_1 визначена сума податкового боргу з єдиного податку фізичних осіб в розмірі 501547,36 грн, в т.ч. за основним платежем - 401 237,81 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 100 309,45 грн (т. 1 а.с. 4-8, 55-56).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 27.05.2016 № 0002351304, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (т. 2 а.с. 225-234).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року за наслідками апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою відповідача, змінено мотивувальну частину постанови суду першої інстанції від 16 серпня 2016 року в частині підстав та мотивів задоволення позову, в іншій частині постанову залишено без змін (т. 3 а.с. 45, 46-50).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої посилався на зафіксовані під час проведеної на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у справі № 757/12053/16-к) документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, результати якої оформлені актом перевірки від 13.05.2016 №1573/20-30-13-04/ НОМЕР_1 , порушення позивачем вимог пункту 292.1 статті 292, пункту 293.3 статті 293, статті 295 Податкового кодексу України при формуванні доходу за результатами господарських операцій по договорам комісії, укладеним позивачем із контрагентами, зокрема ТОВ "ЕКСПО - ПАСАЖ", ТОВ "НІПРІС", ТОВ "ФРГ ЛТД", ТОВ "РЕТЕЙЛ СМАРТ" , реальність яких не підтверджена в ході перевірки, враховуючи наявну податкову інформацію щодо контрагентів позивача, а також по взаємовідносинам із ТОВ «ДЕРЕКСГРУП», ТОВ «САМСЕЛ», ТОВ «ТРЕЙДТРЕВЕЛ». На підставі викладеного, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Касаційна скарга не містить доводів про незгоду скаржника із постановою суду апеляційної інстанції в контексті підстав для зміни мотивувальної частини постанови суду першої інстанції (т. 3 а.с. 59-61).
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, відповідачем у період з 25.04.2016 року по 29.04.2016 року на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у справі № 757/12066/16-к), відповідно до наказу від 14.04.2016 року № 428, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, вимог валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 09.04.2014 року по 16.03.2016 року, за результатами якої складений акт перевірки від 13.05.2016 №1573/20-30-13-04/ НОМЕР_1 з висновками про порушення позивачем:
- частини 1 пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України, а саме, встановлено заниження доходу платника єдиного податку за 2015 рік в сумі 10 030 945,21 грн.;
- частини 1 підпункту 293.3.1 пункту 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України в частині заниження суми єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік в сумі 401 237,81 грн (т.1 а.с.12-37).
На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2016 року №0002351304, яким позивачеві визначено до сплати грошове зобов`язання з єдиного податку фізичних осіб на суму 501 547,36 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 401 237,81 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 100 309,45 грн (т. 1 а.с.11).
Також, відповідачем 13.06.2016 року прийнята вимога №7187-17, якою ФОП ОСОБА_1 визначена сума податкового боргу з єдиного податку фізичних осіб в розмірі 501547,36 грн, в т.ч. за основним платежем - 401 237,81 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 100 309,45 грн (том 1 а.с.57).
Суд першої інстанції, розглянувши по суті адміністративну справу і задовольнивши позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2016 року №0002351304, дійшов висновку про документальне підтвердження позивачем реальності господарських операцій із контрагентами за перевіряємий період і як наслідок, про спростування ним порушень, зафіксованих відповідачем в акті перевірки від 13.05.2016 №1573/20-30-13-04/ НОМЕР_1 . Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкової вимоги від 13.06.2016 №7187-17, оскільки на час розгляду справи податкова вимога є відкликаною (внаслідок проведення контролюючим органом в базі АІС «Податковий блок» відкриття провадження у цій справі по оскарженню податкового повідомлення-рішення), що підтверджено листом Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про надання інформації від 12.08.2016 №8532/8/20-30-10-06 в якому, з посиланням на такі обставини зазначено про її автоматичне анулювання в базі АІС «Податковий блок» (т. 2 а.с. 225-234).
За наслідками апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції змінив постанову суду апеляційної інстанції в частині підстав та мотивів задоволення позову (в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2016 року №0002351304), застосувавши вимоги пункту 36 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України до встановлених обставин щодо проведення перевірки позивача на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у кримінальній справі №757/12063/16-к (постановленої під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32014220000000147, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2014 року) і дійшов висновку про передчасність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, за відсутністю на час його прийняття обвинувального вироку суду або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами, які набрали законної сили (т. 3 а.с. 46-50).
Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Так, у відповідності до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України однією з підстав проведення документальної позапланової перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
За змістом пункту 86.9 статті 86 ПК України (в редакції, чинній до 01 вересня 2015 року) у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.
17 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків». Вказаним Законом, який набрав чинності 01 вересня 2015 року, виключено пункт 86.9 ПК України.
Цим же Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 36, за змістом якого, у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом № 655-VIII (01 вересня 2015 року) і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
Таким чином, підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, яка проводилась відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, є отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), однак лише у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих до набрання чинності Законом № 655-VIII, тобто до 01 вересня 2015 року. Якщо ж перевірка призначена та проведена в межах кримінального провадження, порушеного після 01 вересня 2015 року, то застереження, встановлені пунктом 36 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, на такі правовідносини не розповсюджуються.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 липня 2021 року у справі № 820/3095/16 (адміністративне провадження № К/9901/19705/18), від 09 квітня 2021 року у справі № 820/3091/16 (К/9901/27621/18), від 22 жовтня 2019 року у справі № 820/3094/16 (адміністративне провадження № К/9901/28620/18), від 19 вересня 2019 року у справі № 820/3096/16 (адміністративне провадження № К/9901/27285/18, але не виключно.
Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України слугувала ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у справі № 757/12063/16-к про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за період з 09.04.2014 року по 16.03.2016 року, яка постановлена в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014220000000147, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 липня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205, частиною третьою статті 212, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що відповідач в акті перевірки вказує, що перевірка проведена на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у справі № 757/12066/16-к, а потім в касаційній скарзі зазначає інший номер справи 757/12053/16-к, що фактично свідчить про помилку в номері справи, оскільки відповідачем до матеріалів справи надана копія ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у справі № 757/12063/16-к, яка стосується призначення документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 98-99). Ті номери справ, на які посилався скаржник, стосуються інших фізичних осіб-підприємців.
Так, з наведеної ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у справі № 757/12063/16-к вбачається, що до слідчого судді надійшло клопотання прокурора Генеральної прокуратури України Васенкова П.В., про призначення податкової перевірки, в обґрунтування якого зазначено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво на досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні №32014220000000147, внесеному до ЄРДР 22.07.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 263 КК України. При проведені досудового розслідування встановлено, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 продовжує здійснювати підприємницьку діяльність та ухилятися від сплати податків шляхом реєстрації своїх працівників торгівельної мережі магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичними особами підприємствами. Окрім інших, ФОП - ОСОБА_1 , ніяких документів на майно, яке було вилучено під час обушків надано не було як до органів досудового розслідування так і до суду. У зв`язку з викладеним, необхідно у кримінальному провадженні призначити документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ФОП - ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), який знаходиться на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою перевірки достовірності та повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання іншого законодавства, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, за період часу з 08.04.2014 по 16.03.2016, проведення якої доручити спеціалістам ГУ ДФС у Харківській області. З урахуванням наведеного, керуючись ст. 93, 132, 309 КПК України, ст. 75 78 82 Податкового кодексу України, ч. 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-V-III, слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора і призначив у кримінальному проваджені №32014220000000147 документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ФОП - ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), з питань дотримання податкового законодавства за період з 08.04.2014 по 16.03.2016, проведення якої доручив спеціалістам ГУ ДФС у Харківській області (т. 2 а.с. 98-99).
Отже, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, документальна позапланова невиїзна перевірка позивача призначена на виконання ухвали слідчого судді в межах кримінального провадження №32014220000000147, розпочатого 22 липня 2014 року (до набрання чинності Законом № 655-VIII) й на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були відсутні судові рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), які б набрали законної сили.
За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про порушення відповідачем порядку прийняття податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження в даній справі є правильним.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що касаційна скарга відповідача є повністю ідентичній запереченням на позов, а також апеляційній скарзі і містить посилання виключно на доведеність під час перевірки факту вчинення позивачем зафіксованих в акті перевірки порушень. Однак доводи касаційної скарги не містять посилань на неправильне застування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального в контексті підстав для зміни мотивувальної частини постанови суду першої інстанції у зв`язку із порушенням відповідачем порядку прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
До того ж, колегія суддів звертає увагу, що представником відповідача на адресу Вищого адміністративного суду України супровідним листом для долучення до матеріалів справи, як доказ правомірності визначеного до спати податкового зобов`язання, надсилався висновок судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13.02.2017 року № 652/17-45, складений за результатами проведеної судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню від 22.07.2014 року № 32014220000000147 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 263 КК України (т. 3 а.с. 85-86, 88-139). Однак такі докази, враховуючі межі касаційного перегляду, передбачені частиною 2 статті 341 КАС України судом касаційної інстанції не приймається.
Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник Головне управління ДПС у Харківській області) залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 року у справі № 820/3097/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя: І.А. Васильєва
Судді: В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк