ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 820/3939/16
касаційне провадження № К/9901/30869/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС (далі у тексті - Митниця) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 (суддя - Зінченко А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 (головуючий суддя - Зеленський В.В., судді - П`янова Я.В., Чалий І.С.) у справі № 820/3939/16 за позовом Приватного підприємства "АЗЧ Постач" (далі у тексті -ПП «АЗЧ Постач», Підприємство) до Чернігівської митниці ДФС (далі у тексті - Митниця) про скасування рішення та картки відмови, -
У С Т А Н О В И В:
ПП «АЗЧ Постач» звернувся до суду із адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби, у якому просив суд скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 19.07.2016 № 102000010/2016/000185/2 та № 102000010/2016/000186/2; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернігівської митниці ДФС № 102110001/2016/00188 та № 102110001/2016/00189.
На обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначив те, що таке рішення відповідача є невмотивованим, оскільки картка відмови у прийнятті митної декларації не містить конкретних причин відмови у прийнятті митної декларації та роз`яснення в чому полягає порушення позивачем вказаної норми та свідчить виключно про формальність вказаних причин відмови, а відтак картка відмови є незаконною та підлягає скасуванню.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 29.09.2016, залишеною в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017, задовольнив позов: скасовано рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 19.07.2016 №102000010/2016/000185/2 та №102000010/2016/000186/2; скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00188 та №102110001/2016/00189 Чернігівської митниці ДФС. Вирішено питання судових витрат.
Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.01.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що рішення були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказується про поверховість розгляду справи судами в частині дослідження факту не надання позивачем документального підтвердження дійсної вартості придбаного ним товару, поставленого з-за кордону, а саме: не підтверджено дійсної вартості товару та вартості ціни транспортування й страхування товару.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 15.11.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Суди встановили, що відповідно до умов Договору від 20.10.2014 №20/10-14/03 про надання послуг по декларуванню товарів Приватне підприємство «Національні традиції» на себе зобов`язання надати Приватному підприємству «АЗЧ Постач» послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, звернулося до Чернігівської митниці ДФС з митними деклараціями № 102110001/2016/201590 та № 102110001/2016/201599 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту від 02.12.2015 № AZ/BT12-15, укладеного між Приватним підприємством «АЗЧ Постач» та CHANGXING ВАІТЕ ІМРОRТ AND EXPORT CO., LTD (Постачальник), відповідно до умов якого Постачальник взяв на себе зобов`язання поставити Приватному підприємству «АЗЧ Постач» товари в асортименті, а Приватне підприємство «АЗЧ Постач» зобов`язалося оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.
Відповідно до ст. 3 Контракту від 02.12.2015 № AZ/BT12-15 поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з «ІНКОТЕРМС-2010».
Партія товару, яку було поставлено на виконання умов контракту від 02.12.2015 № AZ/BT12-15, за митним оформленням (випуском) якої Приватне підприємство «Національні традиції» звернулося до Чернігівської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсами від 03.06.2016 № BTCN2016287 (Інвойс-1) та від 03.06.2016 № BTCN2016289 (Інвойс-2), відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки СFR ОСОБА_2 (вартість і фрахт) Інкотермс 2010, тобто Постачальник взяв на себе зобов`язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.
Статтею 2 Контракту загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається в інвойсах на кожну партію товару.
Із змісту інвойсу від 03.06.2016 № BTCN2016287 та пакувального листа вбачається, що партія товару, яка підлягає поставці складається з товару у асортименті, загальною вартістю 18 578, 67 доларів США.
Товар, визначений інвойсом-1 було передано перевізнику, що підтверджується коносаментом DХG1606837, в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером DFSU3507250 як і вказано в пакувальному листі до інвойсу.
Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною від 02.06.2016 № 0000002016287, яка визначає, що на виконання Контракту контейнером DFSU3507250 буде здійснено поставку товару у асортименті, загальною вартістю 18 578, 67 доларів США.
Товар, визначений інвойсом-2 передано перевізнику, що підтверджується коносаментом DХG1605860А, у якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером MAEU9162397, як і вказано в пакувальному листі до інвойсу.
Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною від 03.06.2016 № 0000002016289, яка визначає, що на виконання Контракту контейнером MAEU9162397 буде здійснено поставку товару у асортименті загальною вартістю 27 514,9 6 доларів США.
До порту призначення товар, якій поставлено за Контрактом, прибув у липні 2016 року.
Крім того, встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, що товар у порту призначення отримано перевізником для доставки його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов вказаного Контракту декларантом було подано: контракт від 02.12.2015 №AZ/BT12-15; інвойси від 03.06.2016 № BTCN2016287 та № BTCN2016289; пакувальні листи до інвойсу від 03.06.2016 № BTCN2016287/3 та № BTCN2016289/1; видаткові накладні від 02.06.2016 № 0000002016287 та від 03.06.2016 № 0000002016289; відвантажувальні специфікації; міжнародні товарно-транспорті накладні; коносаменти; калькуляції; звіти про оцінку майна; листи від CHANGXING ВАІТЕ ІМРОRТ AND EXPORT CO., LTD; листи від ПП «АЗЧ Постач»; прайс-листи, наявні у матеріалах справи.
Відповідно до інвойсу, на підставі якого відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR - UA ODESSA (вартість і фрахт) Інкотермс 2010.
Поставка товару на умовах СFR - UA ODESSA (вартість і фрахт) Інкотермс 2010 передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листами Постачальника, в яких чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчать і калькуляції, надані Постачальником.
Чернігівська митниця ДФС винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 19.07.2016 №102000010/2016/000185/2 та № 102000010/2016/000186/2 за резервним методом.
За результатами розгляду митної декларації та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами Контракту, Чернігівською митницею ДФС було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2016/00188 та № 102110001/2016/00189).
У Картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00188 та №102110001/2016/00189 вказується, що причиною відмови у митному оформленні (випуску) товарів є порушення вимог ст. 54 Митного кодексу України у зв`язку із поданням декларантом неповних відомостей про митну вартість товару.
Таким чином, відповідач вважає, що отриманий позивачем вантаж був переміщений через митний кордон України шляхом подання митному органу документів, що містять недостовірні відомості для визначення митної вартості товару.
Вважаючи дії відповідача неправомірними, а картку відмови невмотивованою, такою, що не містить конкретних причин відмови у прийнятті митної декларації та роз`яснення в чому полягає порушення, вважаючи формальними причини відмови у митному оформленні товарів звернулась із позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції та у частині суд апеляційної інстанції виходили з того, що товар лісоматеріали, заявлені до митного оформлення мали відповідний сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів; митним органом порушено приписи статті 249 Митного Кодексу України в частині присутності під час огляду товару представника поліції за відсутності доказів порушення кримінального провадження відносно позивача чи його участі в організованому злочинному угрупованні; відповідачем не вчинено дій щодо виконання мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного Кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Отже з аналізу положень Митного кодексу України, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.
Крім цього, для підтвердження визначеної в митній декларації ціни товарів, що поставлялися відповідно до умов вказаного Контракту декларантом було подано: контракт від 02.12.2015 №AZ/BT12-15; інвойси від 03.06.2016 № BTCN2016287 та № BTCN2016289; пакувальні листи до інвойсу від 03.06.2016 № BTCN2016287/3 та № BTCN2016289/1; видаткові накладні від 02.06.2016 № 0000002016287 та від 03.06.2016 № 0000002016289; відвантажувальні специфікації; міжнародні товарно-транспорті накладні; коносаменти; калькуляції; звіти про оцінку майна; листи від CHANGXING ВАІТЕ ІМРОRТ AND EXPORT CO., LTD; листи від ПП «АЗЧ Постач»; прайс-листи.
До того ж посилання відповідача на те, що калькуляції та звіти про оцінку майна містять розбіжності щодо транспортних витрат не знайшли свого підтвердження, оскільки судами встановлено, що у фактурну вартість товару включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме: перевезення товару до порту призначення (фрахт).
Крім цього, у відповідності до умов Контракту від 01.12.2015 № AZ/BT12-15 ціна товару включає, зокрема вартість транспортування, навантаження/вивантаження, а обов`язку страхування товару умовами Контракту на жодну із сторін не покладено та відповідно не здійснювалось, тому подання вказаних документів в рамках вищенаведеної статті позивачем реалізовуватись не повинно. Крім цього, ці документи не запитувались митним органом.
Враховуючи той факт, що для митного оформлення товару позивач надав Митниці належні та допустимі докази на підтвердження визначеної суми товару, а документи не містять розбіжностей та свідчать, що наведені у них дані піддаються обчисленню, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Митним органом необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів з посиланням на те, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Тому відповідач під час здійснення контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.
За приписами частин 1, 3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які перемішуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
За приписами статті 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів/ транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи,, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.
Відповідно до частини 1 статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматно-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено у встановленому чинним законодавством порядку правомірність прийняття митним органом оскаржуваної картки відмови.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, Касаційний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для визнання неправомірною спірної картки відмови.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга Митниці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова