17.12.2024

№ 820/7636/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2020 року

Київ

справа №820/7636/15

касаційне провадження №К/9901/19602/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2015 (суддя Самойлова В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 (головуючий суддя - Бондар В.О., судді: Калитка О.М., Кононенко З.О.) у справі № 820/7636/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» до Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» звернулося до суду з адміністративним позовом до Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.09.2015 залишив позовну заяву без розгляду в частині вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0000472201 від 01.04.2015, №0001271501 від 08.04.2015, №0000482201 від 03.04.2015, №0000492201 від 03.04.2015, №0000212203 від 19.12.2014, №0000872201 від 19.05.2015, актів від 27.02.2015 № 765/20-38-22-01-04/37365100, від 10.03.2015 № 881/20-38-15-01-09/37365100, від 11.03.2015 № 890/20-38-22-05-08/37365100, від 12.12.2014 №5461/20-38-22-03-08/37365100 та наказів №654 від 27.05.2015, №693 від 09.06.2015, №151 від 13.02.2015, №195 від 19.02.2015, №1788 від 27.11.2014, №269 від 03.03.2015, №306 від 10.03.2015.

У подальшому предметом розгляду у справі № 820/7636/15 були такі вимоги:

скасувати рішення, оформлені у формі наказів від 02.06.2015 № 671, від 16.04.2015 № 489 про проведення документальних позапланових перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X»;

визнати протиправними дії з проведення документальних позапланових перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X», складання актів від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100, від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100, а також щодо викладення висновків про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал X» вимог податкового законодавства;

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.07.2015 № 0001112201, від 19.05.2015 № 0000882201 та № 0000892201;

визнати протиправною бездіяльність щодо неврахування всіх первинних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X» про фактичний рух товарно-матеріальних цінностей, наявності основних фондів, активів, приміщень, розрахунків з контрагентами при здійсненні перевірок щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна X» за березень, квітень 2015, за результатами яких складено акти від 30.06.2015 № 2127/20-38-22-01-04/37365100 і від 17.06.2015 № 2047/20-38-22-01-04/37365100, та визнати протиправними дії щодо формування висновків в зазначених актах за результатами таких перевірок по фінансово-господарським операціям Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X» із зазначеним контрагентом;

визнати протиправними дії щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також до інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X», здійснених на підставі висновків актів перевірок від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100, від 17.06.2015 № 2047/20-38-22-01-04/37365100, від 30.06.2015 № 2127/20-38-22-01-04/37365100, від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100;

зобов`язати відновити суми податкового кредиту та зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X» в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також в його інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100, від 17.06.2015 № 2047/20-38-22-01-04/37365100, від 30.06.2015 № 2127/20-38-22-01-04/37365100, від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 22.09.2015 позовні вимоги задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.12.2015 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2015 залишив без змін.

Основ`янська об`єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 85.2 статті 85, пунктів 138.1, 138.4, 138.6, 138.8 статті 138, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частини першої статті 2, частини першої статті 69, частини першої статті 71, статей 86 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередні інстанцій).

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Зокрема, посилається на неврахування судами попередніх інстанцій обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, в тому числі: позивач допустив до перевірки посадових осіб контролюючого органу, не скориставшись правом на недопуск, що свідчить про згоду платника з правомірністю дій Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо призначення контрольного заходу; викладені в акті перевірки висновки податкового органу не є обов`язковими для платника податків, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді; включення контролюючим органом до інформаційних баз даних відомостей, встановлених за наслідками контрольних заходів, не порушує прав платника; надані позивачем первинні документи щодо господарських відносин з задекларованими постачальниками не дають змоги встановити реальність спірних операцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Основ`янською об`єднаною державною податковою інспекцією міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказу від 16.04.2015 № 489 та відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків - Товариством з обмеженою відповідальністю «Тановер» за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100 про порушення позивачем вимог:

пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, яке полягало у завищенні валових витрат в сумі 20492118,55 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік в сумі 3688581,00 грн. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тановер» за період листопад 2014 року;

статей 1, 4, частини другої статті 3, частини шостої статті 8, частин першої, другої, третьої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тановер» за період листопад 2014 року, що призвело до завищення податкового кредиту за листопад 2014 року в сумі 1211301,00 грн., до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за листопад 2014 року, в сумі 1178283,00 грн., а також до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року в сумі 33018,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.05.2015:

№ 0000872201, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 5532881,5 грн., в тому числі: в сумі 3688581 грн. за основним платежем та в сумі 1844290,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000882201, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1767424,5 грн., в тому числі: в сумі 1178283 грн. за основним платежем та в сумі 589141,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000892201, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість за листопад 2014 року в сумі 33018 грн.

Крім того, Основ`янською об`єднаною державною податковою інспекцією міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказу від 02.06.2015 № 671 та відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача для з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку з податку на прибуток за 2014 рік питань взаємовідносин з контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес» за період липень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «НК Партнер» за період серпень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Азонтес» за період вересень, жовтень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Тановер» за період листопад 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донмас» за період жовтень, грудень 2014 року, за результатами якої складено акт від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100.

На підставі зафіксованих в акті висновків податкового органу про порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2014 року, в загальній сумі 117316389,00 грн., у тому числі: по Товариству з обмеженою відповідальністю «Антарес» у сумі 9236329,00 грн., по Товариству з обмеженою відповідальністю «НК Партнер» у сумі 19658930,00 грн., по Товариству з обмеженою відповідальністю «Азонтес» у сумі 48429208,00 грн., по Товариству з обмеженою відповідальністю «Донмас» у сумі 39991922,00 грн. Основ`янською об`єднаною державною податковою інспекцією міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2015 №0001112201, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 26384020,5 грн., в тому числі: в сумі 17589347 грн. за основним платежем та в сумі 8794673,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також, як встановлено судами, на підставі висновків актів перевірок відповідачем внесено зміни до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також до картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що положеннями підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не передбачено можливості контролюючого органу призначати позапланову перевірку у разі надання платником податку відповіді на запит відповідача не у повному обсязі, у зв`язку з чим дійшов висновку про протиправність наказів про проведення перевірки від 02.06.2015 № 671, від 16.04.2015 № 489 та дій з проведення контрольних заходів на підставі таких наказів. Крім того, вказавши, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» наявні всі належним чином оформлені документи, що підтверджують реальність укладених у період, що перевірявся, угод, суд дійшов висновку про протиправність складення актів перевірок від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100, від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100, від 30.06.2015 № 2127/20-38-22-01-04/37365100 і від 17.06.2015 № 2047/20-38-22-01-04/37365100 з викладенням висновків про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал X» вимог податкового законодавства за наслідками безтоварних господарських операцій та без врахування всіх первинних документів. Така позиція суду першої інстанції покладена і в основу висновків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2015 № 0001112201, від 19.05.2015 № 0000882201 та № 0000892201. Також суд першої інстанції зазначив, що внесення до інформаційних баз даних та картки особового рахунку платника податку відомостей за наслідками оспорюваних перевірок є необґрунтованим.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції, залишаючи судове рішення суду першої інстанції без змін, виходив з того, що предмет перевірки, визначений наказом Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 02.06.2015 № 671, вже охоплювався проведеними контрольними заходами:

щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість придбаних товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «НК «Партнер» за серпень 2014 року, за наслідками якого складено акт від 11.03.2015 № 890/20-38-22-05-08/37365100, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2015 № 0000472201 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 14010100 грн., у тому числі: в сумі 3931786 грн. за основним платежем та в сумі 1965893 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість придбаних товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес» за липень 2014 року, за наслідками якого складено акт від 12.12.2014 № 5461/20-38-22-03-08/37365100, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 № 0000212203 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 2309082,5 грн., в тому числі: в сумі 1847266 грн. за основним платежем та в сумі 461816,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість придбаних товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Азонтес» за вересень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донмас» за жовтень 2014 року, за наслідками якого складено акт від 27.02.2015 № 756/20-38-22-01-04/37365100, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.04.2015 № 0000482201 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 18765447 грн., в тому числі: в сумі 12510298 грн. за основним платежем та в сумі 6255149 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000492201 про зменшення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року в сумі 715392 грн. та зменшено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року у сумі 33018 грн.

щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість придбаних товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донмас» за грудень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Тановер» в частині виписаних податкових накладних виписаних у листопаді 2014 року за рахунок яких сформовано податковий кредит за грудень 2014 року, за наслідками якого складено акт від 10.03.2015 № 881/20-38-15-01-09/37365100, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2015 № 0001271501 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 5371236 грн., в тому числі: в сумі 3580824 грн. за основним платежем та в сумі 1790412 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

щодо документального підтвердження господарських відносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Тановер» за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100.

Таким чином, за висновками суду апеляційної інстанції, контролюючий орган під час прийняття наказу від 02.06.2015 № 671 про проведення перевірки порушив пряму заборону, передбачену положеннями пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що обставини щодо реальності здійснення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Азонтес» за вересень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донмас» за жовтень, грудень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Тановер» за листопад 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «НК Партнер» за липень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес» за липень 2014 року є доведеними та не потребують додатковому доказуванню в силу положень частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки були предметом дослідження при ухваленні постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2015 у справі № 820/4151/15, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015, якою скасовано податкові повідомлення-рішення від 01.04.2015 № 0000472201, від 08.04.2015 № 0001271501, від 03.04.2015 № 0000482201, від 03.04.2015 № 0000492201, від 19.12.2014 № 0000212203, прийняті на підставі висновків актів перевірок № 756/20-38-22-01-04/37365100 від 27.02.2015, № 881/20-38-15-01-09/37365100 від 10.03.2015, № 890/20-38-22-05-08/37365100 від 11.03.2015, № 5461/20-38-22-03-08/37365100 від 12.12.2014.

При цьому, суд апеляційної інстанції досліджував пред`явлені позивачем первинні документи за наслідками договірних відносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донмас» за період жовтень, грудень 2014 року (договори поставки нафтопродуктів ДГ-0323 від 23.12.2014, ДГ-0281 від 19.12.2014, ДГ-0231 від 01.12.2014, ДГ-00010 від 01.10.2014, ДГ-00041 від 15.10.2014, ДГ-00064 від 21.10.2014, ДГ-00093 від 26.10.2014), з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тановер» за листопад 2014 року (договори поставки нафтопродуктів Т-0048 від 07.11.2014, Т-0058 від 12.11.2014, Т-0062 від 13.11.2014, Т-0069 від 21.11.2014), з Товариством з обмеженою відповідальністю «Азонтес» за вересень та жовтень 2014 року (договори поставки нафтопродуктів НП-372 від 26.10.2014, НП-343 від 21.10.2014, №НП-318 від 15.10.2014, №НП-286 від 01.10.2014, №НП-260 від 22.09.2014, №НП-244 від 06.09.2014, №НП-214 від 01.09.2014), з Товариством з обмеженою відповідальністю «НК «Партнер» за серпень 2014 року (договори поставки нафтопродуктів №№ ДГ-00006 від 01.08.2014, ДГ-00104 від 14.08.2014, ДГ-00105 від 16.08.2014, ДГ-00037 від 21.08.2014), з Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес» за липень 2014 року (договори поставки нафтопродуктів №ДГ-2107-7 від 21.07.2014, ДГ-0107-18 від 01.07.2014), з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Х» за березень та квітень 2014 року (договори поставки нафтопродуктів №№ ФХ-0001 від 01.03.2015, ФХ-0002 від 01.03.20І5, ФХ-0003 від 01.03.2015, ФХ-0004 від 01.03.2015, ФХ-0005 від 01.03.2015, ФХ-0006 від 01.03.2015, ФХ-0007 від 01.03.2015, ФХ-0008 від 01.03.2015, ФХ-0009 від 01.03.2015, ФХ-0010 від 01.03.2015, ФХ-0011 від 01.04.2015, ФХ-0012 від 01.04.2015, ФХ-0013 від 01.04.2015, ФХ-0014 від 01.04.2015, ФХ-0015 від 01.04.2015, ФХ-0016 від 01.04.2015, ФХ-0017 від 01.04.2015, ФХ-0018 від 01.04.2015, ФХ-0019 від 01.04.2015, ФХ-0020 від 01.04.2015), в результаті чого дійшов висновку про те, що вони об`єктивно засвідчують фактичне виконання зобов`язань між сторонами, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.07.2015 № 0001112201, від 19.05.2015 № 0000882201 та № 0000892201 підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції в частині вимог щодо коригування показників інформаційних баз даних та інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X», здійсненого на підставі висновків актів перевірок від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100, від 17.06.2015 № 2047/20-38-22-01-04/37365100, від 30.06.2015 № 2127/20-38-22-01-04/37365100, від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100, суд апеляційної інстанції зазначив, що відображення показників неузгоджених грошових зобов`язань у податкових повідомленнях-рішеннях від 03.07.2015 № 0001112201, від 19.05.2015 № 0000882201 та № 0000892201 є неправомірним.

За результатами касаційного розгляду справи суд касаційної інстанції дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункти 62.1.2, 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 71 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час призначення перевірки) допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

При цьому слід зазначити, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його в суді або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до її проведення. Якщо ж допуск до виїзної податкової перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У випадку, що розглядається, як з`ясовано судами попередніх інстанцій, відповідачем фактично реалізовано його компетенцію на проведення позапланових виїзних перевірок на підставі наказів від 16.04.2015 № 489, від 02.06.2015 № 671 та оформлення їхніх результатів шляхом прийняття відповідних актів від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100, від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100, а також податкових повідомлень-рішень від 19.05.2015 № 0000872201, № 0000882201, № 0000892201, від 03.07.2015 №0001112201, у зв`язку з чим самі лише дії контролюючого органу щодо призначення та проведення контрольних заходів не є такими, що порушують права позивача.

Вирішуючи питання про правомірність здійсненого контролюючим органом коригування, слід відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України враховувати правовий висновок Верховного Суду України, висловлений, зокрема, в постановах: від 15.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «УКРФРІТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; від 02.12.2015 у справі за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська компанія «Зорецвіт» до Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії; від 04.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехноконструкція» до Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, згідно з яким інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників органів доходів і зборів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до баз даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, а також складення за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Неврахування у даному випадку податковим органом під час проведення контрольного заходу певних документів може бути оцінене при вирішенні питання про правомірність прийнятих за наслідками перевірки податкових повідомлень-рішень.

Вказуючи на те, що при прийнятті наказу від 02.06.2015 № 671 податковий орган порушив вимоги пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України (забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків), суд апеляційної інстанції не врахував, що предмети інших контрольних заходів, за результатами яких складено акти від 11.03.2015 № 890/20-38-22-05-08/37365100, від 12.12.2014 № 5461/20-38-22-03-08/37365100, від 27.02.2015 № 756/20-38-22-01-04/37365100, від 10.03.2015 № 881/20-38-15-01-09/37365100, охоплювали перевірку питань правильності нарахування та обчислення податку на додану вартість, в той час, коли визначений наказом від 02.06.2015 № 671 предмет перевірки стосувався обліку податку на прибуток.

З огляду на усе вищезазначене у сукупності суд касаційної інстанції вважає, що у даному випадку відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог щодо оскарження наказів від 02.06.2015 № 671, від 16.04.2015 № 489 про проведення документальних позапланових перевірок, дій з проведення перевірок на підставі таких наказів та складення за їх наслідками актів від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100, від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100, дій щодо неврахування всіх первинних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X» з приводу господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна X» при проведенні перевірок, за результатами яких складено акти від 30.06.2015 № 2127/20-38-22-01-04/37365100 і від 17.06.2015 № 2047/20-38-22-01-04/37365100, а також дій щодо коригування показників електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит» на підставі висновків актів перевірок від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100, від 17.06.2015 № 2047/20-38-22-01-04/37365100, від 30.06.2015 № 2127/20-38-22-01-04/37365100, від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100.

Разом з тим, у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Однак, з судових рішень судів попередніх інстанцій не вбачається дослідження обставин справи в частині позовних вимог з приводу внесення змін до інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X» на підставі висновків актів перевірок від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100, від 17.06.2015 № 2047/20-38-22-01-04/37365100, від 30.06.2015 № 2127/20-38-22-01-04/37365100, від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100, зокрема не з`ясовано, чи дотримано податковим органом алгоритму, встановленого Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.02.2014 за № 217/24994.

Також у спірному випадку позивачем реалізовано право на судовий захист щодо відновлення порушеного права за наслідками перевірок, призначених наказами від 16.04.2015 № 489 та від 02.06.2015 № 671, шляхом заявлення вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2015 № 0001112201, від 19.05.2015 № 0000882201 та № 0000892201.

При наданні оцінки висновкам судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині вимог суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що податковий орган свою позицію щодо нереального характеру господарських відносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес», Товариством з обмеженою відповідальністю «НК Партнер», Товариством з обмеженою відповідальністю «Азонтес», Товариством з обмеженою відповідальністю «Тановер», Товариством з обмеженою відповідальністю «Донмас» як фактична підстава для прийняття податкових повідомлень-рішень від 03.07.2015 № 0001112201, від 19.05.2015 № 0000882201 та № 0000892201 обґрунтовував, зокрема, неможливістю встановити походження придбаних нафтопродуктів у ланцюгу постачання, а також отримання таких товарів безпосередньо від задекларованих контрагентів (не надані первинні документи, які підтверджують факт навантаження, розвантаження товару, а також транспортування товару з урахування специфіки об`єкта поставки); відсутністю деяких контрагентів за адресою місцезнаходження; відсутністю у контрагентів умов, необхідних для виконання спірних поставок.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Докази, що можуть використовуватись при аналізі реальності операції - дані про існування активу з урахуванням його специфіки (де саме навантажувався та розвантажувався товар, хто безпосередньо здійснював його транспортування, здійснював прийняття нафтопродуктів за кількістю та якістю тощо).

Реальність також потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності отримано від указаних у первинних документах контрагентів.

Для цього необхідно встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб (у тому числі посадових осіб контрагентів, задіяних у такому процесі) як свідків з метою з`ясування умов та характеру здійснених операцій.

Не перевірено судами й фактичний альтернативний рух активів у порівнянні із задекларованим.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Не досліджено судовими інстанціями і технічну можливість постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Х» виконати спірні поставки товарів з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів, понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2015 № 0001112201, від 19.05.2015 № 0000882201 та № 0000892201 є передчасними, оскільки не здійснені на підставі належного з`ясування обставин справи.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 341 349 351 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі № 820/7636/15 скасувати в частині задоволення позову про:

скасування наказів Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 02.06.2015 № 671, від 16.04.2015 № 489 про проведення документальних позапланових виїзних перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X»;

визнання протиправними дій Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області з проведення документальних позапланових перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X», складання актів від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100, від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100, а також викладення висновків про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал X» вимог податкового законодавства;

визнання протиправною бездіяльності Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо неврахування всіх первинних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X» про фактичний рух товарно-матеріальних цінностей, наявність основних фондів, активів, приміщень, розрахунків з контрагентами при здійсненні перевірок щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна X» за березень, квітень 2015, за результатами яких складено акти від 30.06.2015 № 2127/20-38-22-01-04/37365100 і від 17.06.2015 № 2047/20-38-22-01-04/37365100, та визнання протиправними дій щодо формування висновків в зазначених актах з приводу фінансово-господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X» із зазначеним контрагентом;

визнання протиправними дій Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит» на підставі висновків актів перевірок від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100, від 17.06.2015 № 2047/20-38-22-01-04/37365100, від 30.06.2015 № 2127/20-38-22-01-04/37365100, від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100;

зобов`язання Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X» в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100, від 17.06.2015 № 2047/20-38-22-01-04/37365100, від 30.06.2015 № 2127/20-38-22-01-04/37365100, від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 03.07.2015 № 0001112201, від 19.05.2015 № 0000882201 та № 0000892201;

визнання протиправними дій Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо внесення змін до інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X» на підставі висновків актів перевірок від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100, від 17.06.2015 № 2047/20-38-22-01-04/37365100, від 30.06.2015 № 2127/20-38-22-01-04/37365100, від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100;

зобов`язання Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал X» в його інтегрованій картці, зміни до якої були внесені на підставі відомостей, викладених в актах від 15.06.2015 № 2035/20-38-22-03-08/37365100, від 17.06.2015 № 2047/20-38-22-01-04/37365100, від 30.06.2015 № 2127/20-38-22-01-04/37365100, від 29.04.2015 № 1552/20-38-22-01-04/37365100.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк