ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2020 року
Київ
справа №821/1159/17
адміністративне провадження №К/9901/4826/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправними та скасування постанов, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13.09.2017 (суддя Кисильова О. Й.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 (колегія суддів у складі: Димерлія О. О., Бойка А. В., Єщенка О. В.),
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач, Великоолександрівський РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області), в якому просив визнати протиправними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 19.07.2017 ВП № 54253003 та постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2017 ВП № 54340695.
Позовні вимоги мотивовано тим, що державний виконавець стягнув з ОСОБА_1 , ПП «Агропроменерго» та ДП «Агропроменерго» виконавчий збір у сумі 10 відсотків від вартості банно-прального комбінату з кожного боржника, що становило 30 відсотків від загальної вартості, не встановивши при цьому частки у майні кожного боржника.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 13.09.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017, адміністративний позов задоволено повністю.
Судові рішення мотивовано тим, що розмір судового збору, який підлягав стягненню з усіх трьох боржників повинен становити 10% від загальної вартості майна, а не по 10% вартості майна з кожного боржника. Натомість, відповідач 19.07.2017 прийняв постанови ВП № 54253003, ВП №54252837 та ВП № 54253135, якими стягнув виконавчий збір по 10% від вартості майна з кожного із боржників, чим порушив вимоги частини другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, як пояснив представник відповідача заходами примусового виконання рішення він вважає витребування нерухомого майна із незаконного володіння ОСОБА_1, про що складено Акт державного виконавця за відсутності боржника. Будь-яких актів передачі майна чи інших документів на вчинення примусових дій державний виконавець не складав. Також суд врахував, що право власності на будівлю банно-прального комбінату площею 1434 кв. м, загальною вартістю 281 864,00 грн, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 рада зареєструвала 11.05.2017, а виконавчий лист № 1 у справі № 650/1620/16-ц видано 22.05.2017, тобто через 10 днів з дня, коли стягувач набув права власності на спірне майно.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд. В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги норми Цивільного кодексу України та дійшли помилкового висновку, що право володіння припиняється відразу ж після перереєстрації нерухомого майна. Також зазначає, що рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16.03.2017 не зазначено, що ОСОБА_1 , ДП «Агропроменерго» та ПП «Агропроменерго» володіють частинами будівлі банно-прального комбінату. Отже, скаржник вважає, що кожна з осіб володіла одночасно чужим майном в повному обсязі. При цьому, скаржник посилається на частину другу статті 397 Цивільного кодексу України. Крім цього, наголошує на тому, що оскільки постанови про відкриття виконавчих проваджень щодо виконання виконавчих документів, виданих 22.05.2017 Великоолександрівським районним судом Херсонської області по справі № 650/1620/16-ц є чинними та не скасовані, то підстави для не стягнення виконавчого збору з боржників у державного виконавця відсутні, враховуючи вимоги статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Позиція інших учасників справи
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Білоуса О. В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г. від 07.02.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою Великоолександрівського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13.09.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04.06.2019 № 596/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 821/1159/17 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О. В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 821/1159/17.
Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2020 справу призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16.03.2017 у справі № 650/1620/16-ц витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 , дочірнього підприємства «Агропроменерго», приватного підприємства «Агропроменерго» на користь Великоолександрівської селищної ради Херсонської області будівлю банно-прального комбінату, площею 1434 кв. м літ. «А», будівлю котельної літ. «Б», загальною вартістю 281 864,00 грн, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано записи про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 , дочірнього підприємства «Агропроменерго», приватного підприємства «Агропроменерго» на нерухоме майно - частину будівлі банно-прального комбінату площею 1434 кв. м літ. «А», будівлю котельної літ. «Б», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за Великоолександрівською селищною радою Херсонської області право власності на нерухоме майно, загальною вартістю 281 864,00 грн, а саме: будівлю банно-прального комбінату площею 1434 кв. м літ. «А», будівлю котельної літ. «Б», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.11.2016 № 72881513 будівля банно-прального комбінату площею 1434 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 9/100 частки, дочірньому підприємству «Агропроменерго» 79/100 частки та приватному підприємству «Агропроменегро» 12/100 частки.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.07.2017 № 92620624 державним реєстратором Паляничкою В. А. 11.05.2017 проведено державну реєстрацію (запис № 20453270) права власності на нерухоме майно будівлю банно-прального комбінату площею 1434 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , за територіальною громадою Великоолександрівської селищної ради (форма власності - комунальна). Підставами виникнення права власності зазначені: рішення Апеляційного суду Херсонської області від 26.04.2017 у справі № 650/1620/16-ц та рішення Великоолександрівського районного суду від 16.03.2017 у справі № 650/1620/16-ц.
22.05.2017 стягувачу - Великоолександрівській селищній раді Херсонської області видано виконавчий лист № 1 у справі № 650/1620/16-ц, відповідно до якого необхідно витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 , дочірнього підприємства «Агропроменерго», приватного підприємства «Агропроменегро» на користь Великоолександрівської селищної ради Херсонської області будівлю банно-прального комбінату площею 1434 кв. м літ. «А», будівлю котельної літ. «Б», загальною вартістю 281 864,00 грн, розташованих за адресою: смт Велика Олександрівка, вул. Свободи (Леніна), 94 Херсонської області . Строк пред`явлення виконавчого листа - до 26.04.2020.
07.07.2017 начальник відділу Великоолександрівського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області Шахман А. В. на підставі виконавчого листа від 22.05.2017 № 1 прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 54253003, відповідно до якої боржнику - ОСОБА_1 необхідно протягом 10 робочих дні виконати рішення суду, а саме: передати оскаржуваний об`єкт нерухомого майна законному володільцю та сплатити виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
14.07.2017 начальником відділу Великоолександрівського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області Шахманом А. В. при примусовому виконанні виконавчого провадження № 54253003 складено Акт державного виконавця, згідно якого встановлено наступне: «Зазначене майно у виконавчому документі, а саме: будівля банно-прального комбінату площею 1434 кв. м літ. «А», будівля котельної літ. «Б», загальною вартістю 281 864,00 грн, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 - витребувана з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Великоолександрівської селищної ради Херсонської області».
Вказаний акт складено за адресою: АДРЕСА_1 за участю двох понятих та в присутності представника стягувача - Великоолександрівської селищної ради та селищного голови, за відсутності боржника ОСОБА_1
19.07.2017 начальник відділу Великоолександрівського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області Шахман А.В. прийняв постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 54253003, відповідно до якої з боржника - ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 28 186,40 грн.
Також 19.07.2017 начальник відділу Великоолександрівського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області Шахман А.В. прийняв постанову ВП № 54252837 про стягнення виконавчого збору з боржника - дочірнього підприємства «Агропроменерго» у розмірі 28 186,40 грн та постанову ВП № 54253135 про стягнення виконавчого збору з боржника - приватного підприємства «Агропроменерго» у розмірі 28 186,40 грн.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
Системний аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що за своєю правовою природою виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
Таким чином, для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов, а саме: здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості. Виконавчий збір є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі виконавчого листа № 1, виданого 22.05.2017 Великоолександрівським районним судом Херсонської області у справі № 650/1620/16-ц, начальник відділу Великоолександрівського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонський області 07.07.2017 прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54253003, відповідно до якої боржнику - ОСОБА_1 необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а саме: передати оскаржуваний об`єкт нерухомого майна законному володільцю та сплатити виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 54253003 від 07.07.2017 отримана позивачем 11.07.2017.
Отже, десятиденний строк, визначений державним виконавцем для добровільного виконання рішення, спливав 21.11.2017, проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, начальником відділу Великоолександрівського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонський області 14.07.2017 під час примусового виконання виконавчого провадження ВП № 54253003 складено акт про те, що зазначене у виконавчому документі майно витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Великоолександрівської селищної ради Херсонської області.
19.07.2017 начальник відділу Великоолександрівського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області прийняв постанову про стягнення виконавчого збору з боржника - ОСОБА_1 у розмірі 28 186,40 грн.
Одночасно, 19.07.2017 начальник відділу Великоолександрівського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області прийняв постанову про стягнення виконавчого збору з боржника - дочірнього підприємства «Агропроменерго» у розмірі 28 186,40 грн та постанову ВП № 54253135 про стягнення виконавчого збору з боржника - приватного підприємства «Агропроменерго» у розмірі 28 186,40 грн.
При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, в рішенні Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 16.03.2017 у справі № 650/1620/16-ц та виконавчому листі № 1 від 22.05.2017 визначено загальну вартість майна, що підлягає витребуванню із незаконного володіння ОСОБА_1 , дочірнього підприємства «Агропроменерго» та приватного підприємства «Агропроменерго» на користь Великоолександрівської селищної ради - 281 864,00 грн.
Отже, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, розмір виконавчого збору, який підлягав стягненню з усіх трьох боржників, з урахуванням загальної вартості майна, складав 28 186,40 грн, а не 84 559,20 грн, що складає 30 процентів вартості майна, яке підлягає витребуванню.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач 19.07.2017, позбавляючи можливості позивача виконати добровільно судове рішення, передчасно, прийняв постанови ВП № 54253003, ВП № 54252837 та ВП № 54253135, якими стягнув виконавчий збір по 10 відсотків від вартості майна з кожного із боржників.
Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій та відповідно до матеріалів справи, єдиною дією державного виконавця направленою на виконання заходів примусового виконання судового рішення стало складення державним виконавцем акту від 14.07.2014 про витребування з незаконного володіння боржників майна. Будь-яких актів передачі майна чи інших документів на вчинення примусових дій державний виконавець не складав.
Також судом першої інстанції встановлено, що право власності на будівлю банно-прального комбінату площею 1434 кв. м, загальною вартістю 281 864,00 грн, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , Великоолександрівська селищна рада зареєструвала 11.05.2017, а виконавчий лист № 1 у справі № 650/1620/16-ц видано 22.05.2017, тобто через 10 днів з дня, коли стягувач набув права власності на спірне майно.
Отже, примусове виконання рішення відбувалось за тих обставин, коли позивач фактично уже не був власником спірного майна, а рішення суду не передбачало вчинення ним певних дій.
З огляду на наведене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем вимог частини другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Також Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у даній справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, в касаційній скарзі не зазначено.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Великоолександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13.09.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Судді Верховного Суду