ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 822/1221/16
адміністративне провадження № К/9901/37528/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.11.2016 (суддя Матущак В.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 (судді: Полотнянко Ю.П. (головуючий), Драчук Т.О., Загороднюк А.Г. ) у справі № 822/1221/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проскурівбудмеханізатор» до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Проскурівбудмеханізатор» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач, контролюючий орган), з врахуванням уточнень, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2016 №000186200 та №000187200.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове законодавство не містить обмеження у здійсненні бюджетного відшкодування у зв`язку з наявністю чи відсутністю у платника податків права користування земельною ділянкою чи декларації про початок виконання будівельних робіт; їх відсутність не є підставою для позбавлення платника податків права на бюджетне відшкодування. Крім того, при здійсненні камеральної перевірки відповідач повинен був провести її виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ, при цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, при проведенні камеральної перевірки не проводяться.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.11.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
4. Рішення судів обґрунтовано тим, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених платником податків у податкових деклараціях (розрахунках), проте контролюючим органом фактично проведено документальну перевірку щодо правильності формування позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2016 без дотримання передбаченої податковим законодавством процедури її проведення, тобто досліджуючи обставини формування позивачем спірних сум податкового кредиту на підставі іншої інформації (відповідей на запити про наявність дозволів на виконання будівельних робіт та земельних ділянок), відповідач вийшов за межі камеральної перевірки, тобто діяв протиправно, що свідчить про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень- рішень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.11.2016, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу викладені в акті від 17.06.2016 №1517/12-02/39702233, оформленого за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Проскурівбудмеханізатор» у податковій звітності з податку на додану вартість - щодо правомірності нарахування ПДВ за квітень 2016 року.
В акті камеральної перевірки зроблено висновки про те, що:
- з врахуванням зібраної інформації відповідно до вимог п.72.1 ст.72, ст.74 Податкового кодексу України Товариство не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку (ряд.20.2.1, ряд.20.2), задекларованого у податковій декларації з ПДВ за квітень 2016 року в сумі 1 040 224,00 грн, відповідно до абз."в" п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України;
- в порушення абз."в" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України платником за квітень 2016 року занижено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1 040 224,00 грн.
Висновки про порушення позивачем вимог законодавства контролюючий орган обґрунтовує тим, що аналіз зібраної відповідно до п.72.1 ст.72, ст.74 Податкового кодексу України інформації, свідчить про відсутність у ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" земельної ділянки для будівництва та дозволів на виконання будівельних робіт.
Як встановлено судами, з метою дослідження правомірності заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ, контролюючим органом було направлено запити до: управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області; управління земельних ресурсів та земельної реформи, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області та виконавчому комітету управління містобудування та архітектури Рівненської міської ради.
Відповідями на заявлені запити повідомлено про відсутність відомостей про видачу дозволів на виконання будівельних робіт ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" з 01.01.2011, а також не передавання у власність, оренду чи постійне користування земельних ділянок для ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" на території м. Хмельницького.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на неврахуванння судами попередніх інстанції того, що при проведенні камеральної перевірки опрацьовується зокрема і аналіз формування податкового кредиту з використанням всіх наявних інформаційних баз даних, при перевірці позивача було встановлено, що неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування, оскільки податковий кредит було сформовано за операціями, які на думку контролюючого органу не відбулись. Крім того, відповідач вказує на те, що ним було отримано інформацію про наявність кримінального провадження відносно директора позивача, також зазначає про відсутність у господарюючого суб`єкту трудових та матеріальних ресурсів.
9. Товариством заперечень (відзиву) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.
Контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
10.2. Пункт 75.1 статті 75.
Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
10.3. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
10.4. Пункт 76.1 статті 76.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
10.5. Пункт 200.10 статті 200.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
Таким чином контролюючий орган зобов`язаний провести камеральну перевірку поданої платником податкової декларації у разі наявності поданої заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.
Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником, зокрема сум ПДВ, які платник податку заявив до бюджетного відшкодування. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
12. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами. Тобто предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків (та інші дані, визначені пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України), зокрема, - правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.
Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати будь-які документи, які були підставою для таких розрахунків, чи використовувати інші документи, зокрема і відповіді на запити інших уповноважених органів.
У разі ж, якщо дослідженню підлягають документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситись до категорії камеральної перевірки. За наявності підстав та для цілей з`ясування обставин формування відповідних показників податкової звітності на підставі іншої податкової інформації, ніж передбачені пп.75.1.1 п. 74.1 ст. 75 ПК України, у встановлених ПК України випадках (зокрема визначених у п. 78.1. ст. 78 ПК України), проводиться документальна перевірка з відповідним інформуванням платника податків про її проведення, що, у свою чергу, надає право останньому надавати пояснення та їх документальне підтвердження.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
14. Зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у контролюючого органу повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати правомірність формування позивачем податкового кредиту, який в подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування, з використанням будь - яких документів, включаючи відповіді на запити надані управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, управлінням земельних ресурсів та земельної реформи, управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, виконавчим комітетом управління містобудування та архітектури Рівненської міської ради. Така перевірка мала проводитись виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Враховуючи встановлені судами обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що досліджуючи обставини формування позивачем спірних сум податкового кредиту на підставі іншої інформації ніж передбачена пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України відповідач вийшов за межі камеральної перевірки, діяв протиправно, у зв`язку з чим прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення - рішення є протиправними.
Посилання контролюючого органу в касаційній скарзі на наявність інформації щодо кримінального провадження відносно директора позивача, відсутність у Товариства трудових та матеріальних ресурсів колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що вказані обставини не були підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, і як вже зазначалось вище наявність певних обставин, що свідчать про можливість неправомірного формування податкового кредиту і його подальше бюджетне відшкодування, може бути перевірена контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77 78 Податкового кодексу України з дослідженням первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
15. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.
16. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.11.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 слід залишити без задоволення.
17. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі № 822/1221/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова