ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 822/711/17
адміністративне провадження № К/9901/96/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2017 (судді - Ковальчук О.К., Лабань Г.В., Петричкович А.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 (судді - Гонтарук В.М., Біла Л.М., Граб Л.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними дій,
в с т а н о в и в :
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного розрахунку та виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи;
зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІ групи, у розмірі 42 місячних грошових забезпечень, виходячи із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу на посаді начальника управління персоналу Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області.
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області 04.01.2016 №7, з урахуванням змін, внесених наказом від 10.032016 № 190, позивач звільнений зі служби у відставку за пунктами 173, 176 підпункту 3 (за станом здоров`я) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу з 18.02.2016. (а.с. 13)
Відповідно до грошового атестату №16 на дату звільнення позивач отримував такі види грошового забезпечення: оклад за спеціальним званням 135 грн, посадовий оклад 1350 грн, надбавка за вислугу років 35% 519,75 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% 1002,38 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% 135 грн та премія 100% 3142,13 грн. (а.с. 9)
Відповідно до довідки Хмельницької обласної МСЕК АГ 0017429 від 15.04.2016 позивачу встановлена ІІ група інвалідності (захворювання, пов`язане з проходженням служби). (а.с. 11)
Згідно витягу з протоколу №7 Комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту від 12.08.2016 позивачу на підставі підпункту 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №908, виплачено одноразову грошову допомогу у сумі 84199,50 грн, як інваліду ІІ групи. (а.с. 12)
Не погоджуючись із визначеним розміром одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач виплатив йому одноразову грошову допомогу у розмірі 84199,50 грн, проте здійснений відповідачем розрахунок зазначеної допомоги на підставі підпункту 2 пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №908, з урахуванням лише окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років та посадового окладу за останньою посадою суперечить порядку визначення грошового забезпечення, закріпленому пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2017, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що обчислення позивачу розміру одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до пункту 3 Порядку № 908. При цьому суди виходили з того, що Наведена норма не визначає складові грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які б суперечили визначенню такого забезпечення, закріпленому у Постанові № 1294 чи Інструкції, а лише відповідно до частини 2 статті 118 Кодексу цивільного захисту України встановлює порядок визначення розміру грошової допомоги, передбаченої цією статтею, яка до того ж не визначає одиницею обчислення допомоги саме грошове забезпечення відповідних осіб.
Крім того, суди виходили з того, що Закон №2011-XII не поширюється на спірні відносини, які виникли з приводу виплати передбаченої статтею 118 Кодексу цивільного захисту України одноразової грошової допомоги.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нову постанову про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Дія зазначеної постанови розповсюджується на осіб рядового і начальницького складу ДСНС України. Відповідно до грошового атестату №16 його грошове забезпечення складають: оклад за спеціальним званням - 135 грн, посадовий оклад - 13500 грн, надбавка за вислугу років у розмірі 35% - 519,75 грн, надбавка за ОВЗ 50% - 1002,38 грн, премія 100% - 3142,13 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 135 грн, тобто розмір місячного грошового забезпечення складав 6284,26 грн. Відповідач при прийнятті рішення відносно виплати йому грошової допомоги згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку, як інваліду II групи, повинен був виходити з суми грошового забезпечення у розмірі 6284,26 грн згідно з грошовим атестатом №16. При цьому сума одноразової грошової допомоги мала складати 263938,92 грн (6284,26 грн х 42).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, частиною 1 статті 101 Кодексу цивільного захисту України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, службу цивільного захисту визначено як державну службу особливого характеру, покликану забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігати і реагувати на надзвичайні ситуації, ліквідовувати їх наслідки у мирний час та в особливий період.
Згідно частин 2, 3 цієї статті порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Частиною другою статті 125 цього Кодексу передбачено, що порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За змістом пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294, якою, серед іншого, затверджено схеми посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Аналогічні положення щодо визначення грошового забезпечення містить і підпункт 1.3 пункту 1 Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затв. наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій України від 10.06.2008 №447 на виконання постанови №1294.
Згідно зі статтею 115 Кодексу цивільного захисту України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до частини другої статті 118 цього Кодексу у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
На виконання статті 118 цього Кодексу Кабінет Міністрів України затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту від 11.07.2007 №908, згідно з підпунктом 2 пункту 2 якого грошова допомога виплачується, зокрема, особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам IІ групи.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
Наведена норма не визначає складові грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які б суперечили визначенню такого забезпечення, закріпленому у постанові №1294 чи Інструкції, а лише відповідно до частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України встановлює порядок визначення розміру грошової допомоги, передбаченої цією статтею, яка до того ж не визначає одиницею обчислення допомоги саме грошове забезпечення відповідних осіб.
Таким чином, питання, пов`язані із проходженням громадянами України служби цивільного захисту, соціальним та правовим захистом осіб рядового і начальницького складу такої служби, грошовим забезпеченням цих осіб, як і питання щодо виплати їм допомоги у разі травми, поранення чи інвалідності, що заподіяні чи настали у період проходження служби, врегульовані спеціальним законодавством - Кодексом цивільного захисту України та Порядком №908.
При цьому Закон №2011-XII встановлює систему соціального та правового захисту саме військовослужбовців та членів їх сімей. І дія цього Закону відповідно до його статті 3 поширюється на:
військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;
військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
Отже, підстав для висновку про поширення положень Закону №2011-XII на спірні відносини, які виникли з приводу виплати передбаченої статтею 118 Кодексу цивільного захисту України грошової допомоги, немає.
Таким чином, оскільки законодавець у частині другій статті 118 Кодексу цивільного захисту України, який є спеціальним законодавчим актом у регламентації соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, передбачаючи виплату одноразової грошової допомоги, не встановив конкретних її розмірів, а відніс вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України, обчислення розміру цієї допомоги має здійснюватись відповідно до пункту 3 Порядку №908, затвердженого Урядом на виконання зазначеної статті Кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.10.2020 у справі № 761/18802/15-а і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук