ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2020 року
Київ
справа №824/303/19-а
адміністративне провадження №К/9901/22024/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року (Кушнір В. О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року (головуючий суддя Драчук Т. О., судді: Курко О. П., Капустинський М. М. ) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рустель" (далі - позивач ) звернувся до суду першої інстанції з позовом до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №22/1 від 30 січня 2018 року про затвердження актів з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради, внаслідок порушення земельного законодавства.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення виконкому про затвердження актів з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки у відповідача відсутні правові підстави для винесення вказаного рішення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року закрито провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 1 рішення №22/1 від 30 січня 2018 року.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що у даній справі відсутні підстави для перегляду справи в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду, оскільки оскаржуване рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №22/1 від 30 січня 2018 року не створює жодних правових наслідків для Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель", тому не може порушувати його права чи інтереси.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржник вважає, що суб`єктом владних повноважень порушено права, свободи та інтереси позивача станом на момент звернення до суду. Оскаржуване рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради зумовлює виникнення прав для відповідача та обов`язків для позивача, тому воно є і може бути предметом оскарження в суді в порядку адміністративного судочинства.
На думку позивача, судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме, не виконано вимоги статті 173 КАС України.
Позиція інших учасників справи.
Від інших учасників справи відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 05 лютого 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №22/1 від 30 січня 2018 року «Про затвердження актів з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради, внаслідок порушення земельного законодавства» затверджено акти з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради, внаслідок порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Рустель» земельного законодавства, яке полягає у користуванні земельними ділянками за адресами: вулиця Ярослава Мудрого, 33-Б, площею 0,3070 га, для обслуговування нежитлової будівлі автозаправної станції у період з 03 листопада 2014 року до 30 березня 2017 року, вулиця Південно-Кільцева, 2-А, площею 0,2173 га, для обслуговування будівель автозаправної станції №16 у період з 03 листопада 2014 року до 11 вересня 2017 року та вулиця Галицький шлях, 52-А, площею 0,7876 га, у період з 03 листопада 2014 року до 03 березня 2017 року для обслуговування нежитлової будівлі автозаправної станції без документів на землю.
Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся до суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції.
При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Предметом спору у цій справі є питання щодо правомірності дій відповідача при ухваленні рішення щодо затвердження розміру визначених збитків, завданих позивачем як землекористувачем.
У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 157 Земельного кодексу України встановлено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що Виконком, вважаючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рустель» завдало органу місцевого самоврядування збитків у вигляді неодержаних доходів, мав право та повноваження скласти акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затвердити його відповідним рішенням.
Водночас частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.
Оспорюваним рішенням Виконкому, зокрема, затверджено акт про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, розмір збитків, завданих Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" внаслідок користування земельною ділянкою, а також доручено директору департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради забезпечити контроль за виконанням цього рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі рішення Виконкому. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, оскаржуване рішення Виконкому не створює жодних правових наслідків для Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель", тому не може порушувати його права чи інтереси.
Верховний Суд зазначає, що рішення Виконкому про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель", тому воно не може бути предметом спору.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування рішення Виконкому про затвердження акта щодо визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також розміру таких збитків, завданих внаслідок користування земельною ділянкою, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №501/463/15-а від 12 грудня 2018 року.
Статтею 173 КАС України визначені завдання та строк підготовчого провадження.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального законодавства, оскільки справа не розглядалась судом по суті, а суд першої інстанції закрив провадження на стадії підготовчого провадження.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Висновки щодо розподілу судових витрат.
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" залишити без задоволення.
Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов