ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 824/57/24
провадження № 61-9945ав24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи (сторони третейського розгляду):
позивач у третейському спорі - Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»,
відповідач у третейському спорі - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Абдуллазаде Ламія Рагіб Кизи на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, постановлену у складі судді Євграфової Є. П., у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 серпня 2013 року у справі № 729/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Зміст заявлених вимог
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 серпня 2013 року у справі № 729/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Водночас, просила визнати поважними причини пропуску строку на оскарження вказаного рішення третейського суду та поновити його.
На обґрунтування поданої заяви заявниця зазначала, що про існування оскаржуваного рішення їй стало відомо 20 березня 2024 року, коли за місцем її роботи - до Вищебулатецького дошкільного навчального закладу (дитячого садку) «Вербиченька» Засульської сільської ради Полтавської області було направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, з якої вбачається, що з її заробітної плати в примусовому порядку будуть списуватися кошти. Надалі від бухгалтера підприємства, у якому вона працює, їй стало відомо, що списання коштів відбулося через наявність виконавчого провадження, в якому нібито вона є боржником.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року заяву адвоката Абдуллазаде Л. Р. Кизи, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 серпня 2013 року у справі № 729/13 за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто заявнику.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення третейського суду оспорюється заявницею через одинадцять років після його ухвалення, на стадії виконання, з метою повторного слухання справи. Заявниця не навела поважних причин, які свідчать про наявність об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню із заявою про скасування рішення третейського суду.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Улипні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Абдуллазаде Л. Р. Кизи звернулася до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги представник заявниці посилається на те, що апеляційний суд як суд першої інстанції, повертаючи заяву про скасування рішення третейського суду, не врахував доводів про те, що заява подана в межах дев`яноста днів з 20 травня 2024 року - дня коли ОСОБА_1 дізналася про існування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 серпня 2013 року у справі № 729/13, а тому дійшов передчасних висновків щодо неможливості поновлення строку на його оскарження, чим позбавив заявницю права оскаржити рішення третейського суду, порушив її право на доступ до правосуддя.
Рух апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Абдуллазаде Л. Р. Кизи на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, витребувано з Київського апеляційного суду справу та роз`яснено іншим учасникам справи право подати відзив на апеляційну скаргу.
26 липня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.
Відзив на апеляційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи
30 серпня 2013 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків в складі третейського судді Андреєва В. А. ухвалено рішення у справі № 729/13 за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» суму боргу у розмірі 41 882,14 грн, а також витрати, пов`язані з розглядом справи в третейському суді в сумі 818,82 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 лютого 2014 року у справі № 755/1924/14-ц задоволено заяву ПАТ «ВТБ Банк» та видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 серпня 2013 року у справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість у розмірі 41 882,14 грн та суму витрат, пов`язаних з розглядом справи в третейському суді, у розмірі 882,82 грн.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 17 грудня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2020 року у справі № 755/1924/14-ц заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про заміну сторони у справі задоволено.
Замінено стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 755/1924/14-ц, виданим Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №R53100296922B від 19 липня 2012 року у розмірі 41 882,14 грн, компенсації судових витрат, пов`язаних з розглядом в третейському суді, в сумі 818,82 грн і судовий збір в розмірі 229,40 грн, а саме: ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс».
20 березня 2024 року державним виконавцем Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно з якою звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .
Згідно з листом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27 травня 2024 року термін зберігання справи сплив, третейська справа № 729/13 знищена. ОСОБА_1 повідомлялась про розгляд третейської справи № 729/13 рекомендованим листом та про рішення третейського суду могла довідатись із цивільної справи № 755/1924/14.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів врегульовано розділом VІІІ ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом (частина третя статті 454 ЦПК України).
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п`ятої, частини сьомої статті 454 ЦПК України № 2-р(II)/2022 від 06 квітня 2022 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 1 частини п`ятої, частину сьому статті 454 ЦПК України в тім, що вони унеможливлюють поновлення судом строку на подання особою, яка є стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, заяви про скасування рішення третейського суду.
Водночас Конституційний Суду України вказав, що пункт 1 частини п`ятої, частина сьома статті 454 ЦПК України, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
Законом України від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ частину п`яту статті 454 ЦПК України викладено в новій редакції, згідно з якою заява про скасування рішення третейського суду подається стороною, третьою особою у справі, розглянутій третейським судом, протягом дев`яноста днів з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - протягом дев`яноста днів з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
Згідно з частиною сьомою статті 454 ЦПК України (в редакції Закону України від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ) заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою або шостою цієї статті, повертається. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Рішення у справі DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, від 21 жовтня 2010 року, § 47).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (Рішення ЄСПЛ у справі PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, від 03 квітня 2008 року, § 41).
У постанові від 28 вересня 2023 року у справі № 824/84/23 Верховний Суд за результатами тлумачення частини сьомої статті 454 ЦПК України дійшов висновку що зазначена норма не є імперативною, а передбачений нею строк не є преклюзивним (присічним), оскільки не містить заборони на поновлення цього строку, як, наприклад, це передбачено у частині другій статті 358, частині третій статті 394, частині третій статті 424 ЦПК України та інших нормах.
У справі, яка переглядається, встановлено, що третейський суд ухвалив рішення 30 серпня 2013 року, а з заявою про скасування цього рішення ОСОБА_1 звернулася 13 травня 2024 року, через одинадцять років після його ухвалення, тобто із значним пропуском строку, встановленого у частині п`ятій статті 454 ЦКП України.
Звертаючись із заявою про скасування рішення третейського суду від 30 серпня 2013 року, заявниця вказувала, що не знала про розгляд справи третейський судом, не отримувала викликів та рішення цього суду, а про рішення третейського суду дізналася лише 20 березня 2024 року, після отримання постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату.
Надаючи оцінку цим доводам заявниці, суд першої інстанції вважав, що строк на оскарження рішення третейського суду ОСОБА_1 пропущений без поважних причин. Обставини, які б підтверджували неможливість подання заяви про скасування рішення третейського суду протягом одинадцяти років, заявницею не доведені.
Суд першої інстанції встановив, що судова кореспонденція направлялася третейським судом ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за цією ж адресою направлялась судова кореспонденція у справі № 755/1924/14-ц і ця ж адреса зазначена заявницею у скерованій до суду заяві про скасування рішення третейського суду, а також в апеляційній скарзі.
Колегія суддів погоджується з висновками, які містяться в ухвалі Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року про те, що строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду пропущений ОСОБА_1 без поважних причин, оскільки впродовж 2013-2024 років ОСОБА_1 не змінювала зареєстрованого місця проживання, судова кореспонденція у третейській справі, у справі за заявою ПАТ «ВТБ Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання оспорюваного рішення третейського суду та у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про заміну сторони виконавчого провадження направлялася заявниці на зазначену адресу.
ОСОБА_1 , знаючи про невиконане кредитне зобов`язання, умови кредитного договору, мала б вживати заходів, щоб дізнатись про наявність або відсутність відповідного провадження відносно неї.
Отже, повертаючи заяву ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для поновлення визначеного законом процесуального строку.
Інших доводів, які б підтверджувати поважність причин пропуску строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, апеляційна скарга не містить.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року - без змін.
Керуючись статтями 24 351 367 368 374 375 381-384 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Абдуллазаде Ламія Рагіб Кизи залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник