ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 824/822/16-а
адміністративне провадження № К/9901/18575/18, № К/9901/52129/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Чиркіна С.М., Коваленко Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюка Владислава Сергійовича
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Брезіної Т. М від 04.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії: головуючого судді Полотнянка Ю. П., суддів: Драчук Т. О., Загороднюка А. Г. від 15.06.2017
та касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії: головуючого судді Залімського І. Г., суддів: Смілянця Е. С., Сушка О. О. від 19.04.2018
у справі №824/822/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»,
третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюка Владислава Сергійовича (далі також - відповідач, Уповноважена особа), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - третя особа, Фонд), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюка Владислава Сергійовича щодо невключення до реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відомостей про його банківські вклади згідно з наступними договорами:
1. Договір №21-1/41328 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Стандарт» в іноземній валюті від 14.01.2008 у сумі 1800 (одна тисяча вісімсот) євро 00 центів;
2. Договір №21-1/41331 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Оптіма» в іноземній валюті від 14.01.2008 у сумі 500 (п`ятсот) доларів США, 00 центів ;
3. Додаткова угода до договору №21-1/41331 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Оптіма» в іноземній валюті від 14.01.2008 у сумі 85 (вісімдесят п`ять) доларів США 00 центів;
4. Додаткова угода від 21.02.2008 до договору №21-1/41331 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Оптіма» в іноземній валюті від 14.01.2008 у сумі 2200 (дві тисячі двісті) доларів США 00 центів;
5. Договір №ID209468 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 20.02.2009 у сумі 3 926,10 (три тисячі дев`ятсот двадцять шість) доларів США 00 центів;
6. Договір №ID209469 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 20.02.2009 у сумі 3 099,16 (три тисячі дев`яносто дев`ять) євро 16 євроцентів;
7. Договір №ID217772 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 23.03.2009 у сумі 3 099,00 (три тисячі дев`яносто дев`ять) євро 00 євроцентів;
8. Договір №ID217770 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 23.03.2009 у сумі 3 920,00 (три тисячі дев`ятсот двадцять) доларів США 00 центів;
9. Договір №ID225413 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 24.04.2009 у сумі 3 099,00 (три тисячі дев`яносто дев`ять) євро 00 центів;
10. Договір №ID225411 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 24.04.2009 у сумі 3 920,00 (три тисячі дев`ятсот двадцять) доларів США 00 центів;
11. Договір №21-44413/840 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 26.05.2009 у сумі 3 950,00 (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят) доларів США 00 центів;
12. Договір №21-44413/978 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 26.05.2009 у сумі 3 100,00 (три тисячі сто) євро;
13. Договір №21-1/52 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 19.06.2009 у сумі 1620,00 (тисяча шістсот двадцять) доларів США 00 центів;
14. Додаткова угода від 17.07.2009 до договору №21-1/52 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 19.06.2009 у сумі 500 (п`ятсот) доларів США;
15. Додаткова угода від 06.08.2009 до договору №21-1/52 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 19.06.2009 у сумі 510 (п`ятсот десять) доларів США;
16. Договір №21-44413 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 26.08.2009 у сумі 3 462,35 (три тисячі чотириста шістдесят два) євро 35 євроцентів;
17. Додаткова угода від 28.05.2010 до договору №21-44413 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 26.08.2009;
18. Договір №21-44413 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 18.09.2009 у сумі 2900 (дві тисячі дев`ятсот) доларів США 00 центів;
19. Додаткова угода від 30.10.2009 до Договору №21-44413 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 18.09.2009 у сумі 650 (шістсот п`ятдесят) доларів США 00 центів;
20. Договір №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит)«Блискуча сімка» в доларах США від 13.11.2009 у сумі 3400 (три тисячі чотириста) доларів США 00 центів;
21. Додаткова угода №3 від 25.12.2009 до Договору №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 13.11.2009 на суму 1200 (тисяча двісті) доларів США 00 центів;
22. Додаткова угода від 29.01.2010 до Договору №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 13.11.2009 на суму 600 (шістсот) доларів США 00 центів;
23. Договір №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 16.02.2010 у сумі 5200 (п`ять тисяч двісті) доларів США 00 центів;
24. Договір №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 23.03.2010 у сумі 3200 (три тисяч двісті) доларів США 00 центів;
25. Додаткова угода від 07.05.2010 на суму 800 (вісімсот) доларів США;
26. Договір №21-44413/7/840 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 23.06.2010 у сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США 00 центів;
27. Додаткова угода від 24.06.2010 до Договору №21-44413/7/840 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 23.06.2010 на суму 2000 (дві тисячі) доларів США;
28. Договір №21-1/68 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 23.09.2010 у сумі 6062,13 (шість тисяч шістдесят два) долара США 13 центів;
29. Додаткова угода від 29.10.2010 до Договору №21-1/68 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 23.09.2010 на суму 800 (вісімсот) доларів США;
30. Договір банківського вкладу «Блискуча сімка» від 18.11.2010 на суму 2062,13 (дві тисячі шістдесят два) долари США тринадцять центів;
31. Договір банківського вкладу Ф$К «Класік» від 30.11.2010 на суму 556,88 (п`ятсот п`ятдесят шість) євро 88 євроцентів;
32. Договір банківського вкладу №21-44413/7 від 2011 року на суму 2 706,91 (дві тисячі сімсот шість) доларів США 91 цент;
33. Договір банківського вкладу «Блискуча сімка» №21-44413/7 від 17.02.2011 на суму 2 087,99 (дві тисячі вісімдесят сім) доларів США 99 центів;
34. Договір №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 17.03.2011 у сумі 2094,08 (дві тисячі дев`яносто чотири) долари США 08 центів;
35. Додаткова угода до договору №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) від 01.04.2011 на суму 600 (шістсот) доларів США;
36. Додаткова угода до договору №21-44413/7 від 17.03.2011 про банківський строковий вклад (депозит) від 03.06.2011 на суму 1000 (тисячу) доларів США;
37. Договір №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» від 17.06.2011 на суму 3707,86 (три тисячі сімсот сім) доларів США 86 центів;
38. Договір №11570-11 від 16.12.2011 на суму 535, 09 (п`ятсот тридцять п`ять) євро 9 євроцентів;
39. Договір №11573/0/11 від 16.12.2011 на суму 1720,94 (тисяча сімсот двадцять) доларів США 94 цента;
40. Договір № 2491/0-12 від 23.03.2012 на суму 1736,49 (тисяча сімсот тридцять шість) доларів США 49 центів;
41. Договір №5158/0-12 від 22.06.2012 на суму 1752,15 доларів США;
42. Договір №5157/3-12 від 22.06.2012 на суму 900, 43 (дев`ятсот) доларів США 43 цента;
43. Договір №8691/0-12 від 01.10.2012 на суму 264,67 договір США;
44. Договір №12316/00-12 про банківський вклад (депозит) на вимогу «Вільні гроші» в іноземній валюті від 24.12.2012 на суму 1 євро;
45. Договір 12315/3-12 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 місяці в іноземній валюті від 24.12.2012 у сумі 6900 (шість тисяч дев`ятсот) доларів США;
46. Договір № 12315/3-12 від 24.12.2012 у сумі 690 (шістсот дев`яносто) доларів США;
47. Договір №3160/00-13 про банківський вклад (депозит) на вимогу «Вільні гроші» в іноземній валюті від 12.04.2013 на суму 1,00 долар США;
48. Договір №4366/3-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. в іноземній валюті від 03.06.2013 у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США 00 центів;
49. Договір-заяву №6697/3-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. в іноземній валюті від 12.09.2013 на суму 1950,00 (тисяча дев`ятсот п`ятдесят) доларів США 00 центів;
50. Договір-заяву №6697/3-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. в іноземній валюті від 12.09.2013 року на суму 560, 00 (п`ятсот шістдесят) євро 00 центів;
51. Договір-заява №336235/9468/3-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. в іноземній валюті від 23 грудня 2013 року на суму 4800,00 (чотири тисячі вісімсот) доларів США 00 центів;
52. Договір-заява №300131/76905/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. в іноземній валюті від 27 червня 2014 року у сумі 3900 (три тисячі дев`ятсот) доларів США 00 центів;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюка Владислава Сергійовича включити ОСОБА_1 до реєстру вкладників ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» шляхом надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо нього із визначенням розрахункової суми нарахованих відсотків за вкладами по день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» включити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до ІІІ та ІV черг кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» із вимогами згідно із цими договорами.
2. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017, позовні вимоги задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо невключення до переліку (реєстру) вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відомостей про банківські вклади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за договорами:
1) Договір №ID209468 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 20.02.2009 у сумі 3926,10 (три тисячі дев`ятсот двадцять шість) доларів США 00 центів;
2) Договір №ID209469 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 20.02.2009 у сумі 3099,16 (три тисячі дев`яносто дев`ять) євро 16 євроцентів;
3) Договір №ID217772 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 23.03.2009 у сумі 3099,00 (три тисячі дев`яносто дев`ять) євро 00 євроцентів;
4) Договір №ID225413 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 24.04.2009 у сумі 3099,00 (три тисячі дев`яносто дев`ять) євро 00 центів;
5) Договір №ID225411 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 24.04.2009 у сумі 3920,00 (три тисячі дев`ятсот двадцять) доларів США 00 центів;
6) Договір №21-1/52 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 19.06.2009 у сумі 1620,00 (тисяча шістсот двадцять) доларів США 00 центів;
7) Додаткова угода від 17.07.2009 до договору №21-1/52 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 19 червня 2009 року у сумі 500 (п`ятсот) доларів США;
8) Додаткова угода від 06.08.2009 до договору №21-1/52 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 19.06.2009 у сумі 510 (п`ятсот десять) доларів США;
9) Договір №21-44413 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 26.08.2009 у сумі 3462,35 (три тисячі чотириста шістдесят два) євро 35 євроцентів та додаткова угода від 28.05.2010 до договору №21-44413 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 26.08.2009;
10) Договір №21-44413 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 18.09.2009 у сумі 2900 (дві тисячі дев`ятсот) доларів США 00 центів;
11) Додаткова угода від 30.10.2009 до Договору №21-44413 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 18.09.2009 у сумі 650 (шістсот п`ятдесят) доларів США 00 центів;
12) Договір №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 13.11.2009 у сумі 3400 (три тисячі чотириста) доларів США 00 центів;
13) Додаткова угода №3 від 25.12.2009 до Договору №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 13.11.2009 на суму 1200 (тисяча двісті) доларів США 00 центів;
14) Додаткова угода від 29.01.2010 до Договору №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 13.11.2009 на суму 600 (шістсот) доларів США 00 центів;
15) Договір №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 16.02.2010 у сумі 5200 (п`ять тисяч двісті) доларів США 00 центів;
16) Договір №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 23.03.2010 у сумі 3200 (три тисяч двісті) доларів США 00 центів;
17) Договір №21-44413/7/840 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 23.06.2010 у сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США 00 центів;
18) Додаткова угода від 24.06.2010 до Договору №21-44413/7/840 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 23.06.2010 на суму 2000 (дві тисячі) доларів США;
19) Договір банківського вкладу №21-44413/7 від 2011 року на суму 2706,91 (дві тисячі сімсот сім) доларів США 91 цент;
20) Договір банківського вкладу «Блискуча сімка» №21-44413/7 від 17.02.2011 на суму 2087,99 (дві тисячі вісімдесят сім) доларів США 99 центів;
21) Додаткова угода до договору №21-44413/7 від 17.03.2011 про банківський строковий вклад (депозит) від 03.06.2011 на суму 1000 (тисячу) доларів США;
22) Договір-заява №6697/3-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. в іноземній валюті від 12.09.2013 на суму 1950,00 (тисяча дев`ятсот п`ятдесят) доларів США 00 центів;
23) Договір-заява №6697/3-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. в іноземній валюті від 12.09.2013 на суму 560,00 (п`ятсот шістдесят) євро 00 центів;
24) Договір-заява №336235/9468/3-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. в іноземній валюті від 23.12.2013 на суму 4800,00 (чотири тисячі вісімсот) доларів США 00 центів;
25) Договір-заява №300131/76905/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. в іноземній валюті від 27.06.2014 на суму 3900 (три тисячі дев`ятсот) доларів США 00 центів (далі також - Договори).
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» включити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до реєстру вкладників ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» шляхом надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 відповідно до цих Договорів із визначенням розрахункової суми нарахованих відсотків за вкладами по день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» включити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до ІІІ та ІV черг кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» із вимогами згідно з цими договорами із визначенням розрахункової суми нарахованих відсотків за вкладами по день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Повернуто позивачу із рахунків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб сплачений судовий збір у розмірі 826,80 грн. Зобов`язано відповідача суб`єкта владних повноважень Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» подати у двадцятиденний строк з дня отримання рішення суду звіт про виконання судового рішення.
3. 28.07.2017 до Вищого адміністративного суду України від відповідача надійшла касаційна скарга на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюка В. С. на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017.
5. 02.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшли письмові пояснення третьої особи.
6. 08.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу.
7. У подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»).
8. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.11.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2018, задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Встановлено Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» новий строк, а саме 10 днів з дня отримання рішення суду по даному клопотанню, для подання звіту про виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017. Накладено на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, а саме 32 000,00 грн, за неподання звіту про виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 в адміністративній справі №824/822/16-а.
9. 04.12.2017 від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов звіт про виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 в адміністративній справі №824/822/16-а.
10. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.01.2018 встановлено Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» новий строк, а саме 10 днів з дня отримання даного рішення суду для подання звіту про виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017; накладено на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» штраф у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, встановлених станом на 04.12.2017, а саме 64 000,00 грн, за невиконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 в адміністративній справі №824/822/16-а; половину штрафу у розмірі 32 000,00 грн ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 , іншу половину у розмірі 32 000,00 грн на користь Державного бюджету України; попереджено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», що відповідно до частини сьомої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
11. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.01.2018 скасовано.
12. 31.05.2018 від позивача надійшла касаційна скарга на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.01.2018.
13. 02.07.2018 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 - без змін.
14. 02.07.2018 від третьої особи надійшов відзив (додаткові письмові пояснення) на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюка В. С. на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017, в якому просить її задовольнити та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
15. Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2018 за касаційною скаргою позивача на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
16. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2021 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Коваленко Н. В., Чиркіна С. М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 2008 по 2014 роки між позивачем та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», який в подальшому змінено на ПАТ «Фінанси та Кредит», укладено депозитні Договори (договори банківського строкового вкладу) та додаткові угоди до них. На підтвердження укладення таких надано суду квитанції про переказ готівки на рахунок позивача та квитанції про зняття готівки за вказаними договорами.
18. Позивач 17.09.2014 звертався до банку щодо повернення депозитного внеску у розмірі 6000 доларів США та нарахованих відсотків.
19. Згідно з листом АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на звернення ОСОБА_1 від 17.09.2014 останнього запрошено на зустріч керівництва банку для вирішення цієї ситуації.
20. Листом від 20.10.2014 позивача повідомлено про необхідність вирішення розбіжностей у розмірах належних до виплати коштів.
21. Згідно з Довідкою Слідчого відділу розслідування ОВС та злочинів учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ УМВС України в Чернівецькій області від 26.09.2014 зазначено про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви позивача про вчинення кримінального правопорушення працівниками банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» у період з 24.04.2009 по 27.06.2014.
22. Згідно з листом СУ УМВС України в Чернівецькій області від 24.09.2015 позивача проінформовано, що підозрювану Мотозюк І. І. у кримінальному провадженні №12014260000000595 від 28.07.2014 оголошено в міжнародний розшук, а по вказаному кримінальному провадженні триває досудове розслідування.
23. Згідно з висновком комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи №564-565-К від 10.04.2015 зазначено перелік договорів, угод, а також заяв на переказ та видачу готівки, які виконані Банком та ОСОБА_1 , а також перелік заяв на видачу готівки, підписи яких виконані не ОСОБА_1 .
24. На підставі цього висновку експерта встановлено, що згідно з Договорами, які підтверджені платіжними документами, встановлено факт укладення договорів строкового банківського вкладу, зарахування коштів на рахунки ОСОБА_1 (зазначено про ідентифікацію підпису Банку) та зняття готівки з них не позивачем, оскільки підпис ОСОБА_1 не був ідентифікований на заявах на видачу готівки згідно з цими Договорами.
25. 17.09.2015 рішенням дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №171 у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» створено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
26. Позивач 01.10.2015 звертався із заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» щодо повернення коштів по депозитних договорах, укладених між ОСОБА_1 та банком.
27. Згідно із відповіддю на звернення позивача від 01.10.2015 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено, що немає достатніх підстав для задоволення заяви позивача, оскільки інформація про вклади не включена до бази даних вкладників та роз`яснено про можливість включення його до складу вкладників на підставі рішення суду.
28. Відповідно до листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.02.2016 зазначено, що ліквідація ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» триватиме з 15.12.2015 по 17.12.2017. Також вказано, що відповідно до наявної інформації у Фонді ОСОБА_1 включено до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів та рекомендовано позивачу звернутись з цього приводу до банку-агента ПАТ «Альфа-Банк».
29. Згідно із Заявою на видачу готівки №610441 від 11.04.2016 позивачу як вкладнику банку АТ «Банк «Фінанси та кредит» виплачено кошти в сумі 10808,01 грн.
30. Відповідно до поданого звіту на виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 листом АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 23.11.2017 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб були подані зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів та пояснення до клопотання про внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів, згідно із якими включено вимоги ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Зазначені документи отримані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 23.11.2017. Крім того, АТ «Банк «Фінанси та Кредит» листом від 29.11.2017 подано зміни до переліку вкладників АТ «Банк «Фінанси та Кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема, подана інформація щодо ОСОБА_1 з пропозицією виплатити йому гарантовану суму відшкодування в розмірі 189191,99 грн на підставі постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 у справі №824/822/16-а.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
31. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його не включено згідно з усіма депозитними договорами, укладеними із ним, до переліку вкладників, а тому наявна бездіяльність з цього приводу Уповноваженої особи.
32. Відповідач на третя особа заперечували щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що зазначені позивачем договори жодним чином не обліковуються в операційній системі Банку, грошові кошти за ними не надходили на відповідні рахунки, а тому посилання на них є безпідставним та не можуть створювати жодних правових наслідків. Враховуючи те, що підписант договорів - Мотозюк І. І. не мала повноважень на підписання вказаних угод і договорів та враховуючи відсутність виписок за вкладами (рахунками), правочини є нікчемними. ОСОБА_1 не є вкладником АТ «Банк «Фінанси та кредит» і, відповідно, не може бути включеним до списків вкладників банку, які мають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
33. В обґрунтування своєї позиції щодо протиправності ухвали суду першої інстанції від 16.01.2018 відповідач зазначив, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» вжито всіх можливих заходів для виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 в адміністративній справі №824/822/16-а. Відповідач подав до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до реєстру акцептованих вимог, у який включено вимоги позивача, а інших дій, в тому числі й внести зміни до вказаного реєстру та затвердити його, відповідач здійснити не може.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
34. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи судові рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що на підставі висновку експерта за вказаними у позові Договорами, які підтверджені платіжними документами, встановлено факт укладення договорів строкового банківського вкладу. Позивач є вкладником банку на час створення тимчасової адміністрації, враховуючи те, що кошти з його рахунків зняті працівниками банку шляхом підроблення підписів, відповідальність за вказане лежить на банку, а не на позивачу, який виконував умови цивільно-правової угоди та добросовісно вніс кошти в банківську установу, отже Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» зобов`язана включити позивача до III та IV черги кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» як вкладника та кредитора банку, оскільки позивачем договірні зобов`язання фактично були виконані. Відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанцій виходив з того, що згідно з іншою частиною договорів договірні зобов`язання фактично були виконані.
35. Постановляючи ухвалу від 16.01.2018 суд першої інстанції розглянув звіт про виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 та дійшов висновку про неналежне виконання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017. Пунктом 6 резолютивної частини постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 вирішено повернути позивачу ОСОБА_1 з рахунків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб сплачений судовий збір у розмірі 826,80 грн, однак, як вбачається з поданого звіту, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не надано підтвердження повернення позивачу судового збору у розмірі 826,80 грн.
36. Скасовуючи зазначену ухвалу суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції та зазначив, що Уповноважена особа Фонду на ліквідацію AT «Банк «Фінанси та Кредит» здійснила всі дії в межах своїх повноважень та своєї компетенції, в той час як дії, невчинення яких суд першої інстанції вважає невиконанням постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017, відповідач вчинити не має права, а тому висновки суду першої інстанції в цій частині є необґрунтованими. Уповноважена особа Фонду не зобов`язана виконувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 в частині пункту 6 щодо повернення ОСОБА_1 судового збору та, як наслідок, подавати звіт про виконання вказаної постанови в цій частині.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА НИХ, ПИСЬМОВИХ ПОЯСНЕНЬ
37. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що договори, за якими суд зобов`язав включити ОСОБА_1 до реєстру вкладників АТ «Банк «Фінанси та кредит», не обліковуються у операційній системі банку, грошові кошти за ними не надходили на відповідні рахунки, а тому посилання на них не можуть створювати жодних правових наслідків. На квитанції про внесення грошових коштів та договорах банківського вкладу зі сторони представника банку проставлені ідентичні підписи. Зважаючи на те, що Мотозюк І. І. як начальник відділення була уповноважена на підписання договору, вона не могла відповідно до своєї посадової інструкції підписувати документи про внесення коштів. Позивачем недотримано письмової форми договору банківського вкладу, а тому згідно з частиною другою статті 1059 Цивільного кодексу України такий правочин є нікчемним. Оскільки кредиторські вимоги позивача не були підтверджені фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, кошти та договори, вказані у вимозі позивача не обліковувались на балансі банку, а тому кредиторські вимоги ОСОБА_1 були відхилені Уповноваженою особою. До III черги кредиторських вимог відносяться вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до банку, що перебуває в стані ліквідації, включення інших вимог до цієї черги Законом не передбачено; до IV черги вимог кредиторів відносяться вимоги вкладників фізичних осіб, які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.
38. В письмових поясненнях третя особа зазначає, що відсутні підстави для задоволення позову. Судами попередніх інстанцій не враховано, що позивача включено до Загального реєстру Фондом на ту суму, яка була визначена Уповноваженою особою - 10808,01 грн, яку 11.04.2016 отримано позивачем.
39. Позивач у запереченнях на касаційну скаргу вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази, які б містили інформацію про те, що під час дії тимчасової адміністрації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» договори за банківськими вкладами позивача були віднесені до нікчемних, отже підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
40. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, порушено принцип змагальності сторін, рішення суду не містить мотивів відхилення кожного аргументу, викладеного у відзиві на апеляційну скаргу.
41. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу позивача заперечує щодо задоволення такої, оскільки відповідач вжив усіх можливих заходів щодо виконання рішення у цій справі, про що подав звіт до суду першої інстанції. Вимога щодо повернення судового збору стосується Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який є окремою юридичною особою, та відповідач не може виконати в частині задоволення цієї позовної вимоги постанову суду. Вимоги, які викладені в ухвалі Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.01.2018 у цій справі, що висунуті до Директора фонду та до Уповноваженої особи виходять за межі суті спору у цій справі.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
42. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
43. Зі змісту касаційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюка Владислава Сергійовича на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 вбачається, що такі оскаржуються лише в частині, в якій позов задоволено, а тому суд касаційної інстанції здійснює їх перегляд у зазначеній частині.
44. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі також - Закон № 4452-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
45. Відповідно до пунктів 3, 4 статті 2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
46. Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
47. Згідно з частиною першою статті 1 та частиною третьою статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
48. За змістом частини першої статті 26 цього Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
49. Частиною першою статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
50. Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі також - Закон № 2121-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
51. Отже, з урахуванням вищевказаних приписів Закону № 4452-VI право на відшкодування грошових коштів в межах гарантованої суми грошових коштів має вкладник банку.
52. Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи Уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (ст. 2, 25 цього Закону).
53. Аналіз наведених вище законодавчих норм дає підстави дійти висновку, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 000,00 грн.
54. Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення Уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку рахунків, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
55. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 2008 по 2014 роки між позивачем та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено депозитні Договори.
56. На підставі рішення Правління Національного банку України від 17.05.2015 року №612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
57. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління Національного банку України №898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».
58. 01.10.2015 позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з заявою щодо повернення коштів по депозитних договорах.
59. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що, на його думку, договори позивача, зазначені у позовній заяві, є нікчемним, оскільки в операційній системі банку такий вклад не обліковується, грошові кошти за ними не надходили на відповідні рахунки, а тому позивач правомірно не включений Уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за рахунок Фонду.
60. У даному контексті колегія суддів зазначає наступне.
61. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено ряд Договорів банківського вкладу, які на дату прийняття постанови Правління Національного банку України № 612 від 17.09.2015 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних», були чинними.
62. Відповідно до висновку комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи №564-565-К від 10.04.2015 встановлено, що згідно з Договорами (Договір №ID209468 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 20.02.2009 у сумі 3926,10 доларів США 00 центів; Договір №ID209469 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 20.02.2009 у сумі 3099,16 євро 16 євроцентів; Договір №ID217772 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 23.03.2009 у сумі 3099,00 євро 00 євроцентів; Договір №ID225413 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 24.04.2009 у сумі 3099,00 євро 00 центів; Договір №ID225411 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 24.04.2009 у сумі 3920,00 доларів США 00 центів; Договір №21-1/52 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 19.06.2009 у сумі 1620,00 доларів США 00 центів; Додаткова угода від 17.07.2009 до договору №21-1/52 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 19 червня 2009 року у сумі 500 доларів США; Додаткова угода від 06.08.2009 до договору №21-1/52 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 19.06.2009 у сумі 510 доларів США; Договір №21-44413 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 26.08.2009 у сумі 3462,35 євро 35 євроцентів та додаткова угода від 28.05.2010 до договору №21-44413 про банківський строковий вклад (депозит) Ф$К «Класік» в іноземній валюті від 26.08.2009; Договір №21-44413 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 18.09.2009 у сумі 2900 доларів США 00 центів; Додаткова угода від 30.10.2009 до Договору №21-44413 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 18.09.2009 у сумі 650 доларів США 00 центів; Договір №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 13.11.2009 у сумі 3400 доларів США 00 центів; Додаткова угода №3 від 25.12.2009 до Договору №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 13.11.2009 на суму 1200 доларів США 00 центів; Додаткова угода від 29.01.2010 до Договору №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 13.11.2009 на суму 600 (шістсот) доларів США 00 центів; Договір №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 16.02.2010 у сумі 5200 доларів США 00 центів; Договір №21-44413/7 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 23.03.2010 у сумі 3200 (три тисяч двісті) доларів США 00 центів; Договір №21-44413/7/840 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 23.06.2010 у сумі 4000 доларів США 00 центів; Додаткова угода від 24.06.2010 до Договору №21-44413/7/840 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в доларах США від 23.06.2010 на суму 2000 доларів США; Договір банківського вкладу №21-44413/7 від 2011 року на суму 2706,91 доларів США 91 цент; Договір банківського вкладу «Блискуча сімка» №21-44413/7 від 17.02.2011 на суму 2087,99 доларів США 99 центів; Додаткова угода до договору №21-44413/7 від 17.03.2011 про банківський строковий вклад (депозит) від 03.06.2011 на суму 1000 доларів США; Договір-заява №6697/3-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. в іноземній валюті від 12.09.2013 на суму 1950,00 доларів США 00 центів; Договір-заява №6697/3-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. в іноземній валюті від 12.09.2013 на суму 560,00 євро 00 центів; Договір-заява №336235/9468/3-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. в іноземній валюті від 23.12.2013 на суму 4800,00 доларів США 00 центів; Договір-заява №300131/76905/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. в іноземній валюті від 27.06.2014 на суму 3900 доларів США 00 центів), які підтверджені платіжними документами, встановлено факт укладення Договорів строкового банківського вкладу, зарахування коштів на рахунки ОСОБА_1 та зняття готівки з них не позивачем, оскільки підпис ОСОБА_1 не був ідентифікований на заявах на видачу готівки згідно з вказаними Договорами. Кошти згідно з вказаними договорами не обліковувались на рахунку позивача внаслідок неправомірних дій працівників банківської установи.
63. З огляду на наведене колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки позивач був вкладником банку на час створення тимчасової адміністрації та враховуючи те, що кошти з його рахунків зняті працівниками банку шляхом підроблення підписів, відповідальність за вказане лежить на банку, а не на позивачу, який, як встановлено судами попередніх інстанцій, виконував умови цивільно-правової угоди та добросовісно вніс кошти в банківську установу.
64. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.
65. Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України».
66. Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
67. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
68. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
69. Згідно з частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
70. Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
71. Відповідно до частини третьої статті 38 КАС України правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
72. Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом».
73. Тоді як Фонд або його уповноважена особа, застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI, зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
74. Відповідач, забезпечуючи виконання статті 38 Закону 4452-VI, фактично позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
75. Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
76. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним лише відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.
77. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15.
78. Зважаючи на наведене, суд виходить з того, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону 4452-VI, а тому відхиляє відповідні доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі.
79. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №826/2203/16.
80. Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для адміністративних судів.
81. Водночас судами попередніх інстанцій не встановлена наявність жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача під час укладення договору банківського рахунку чи здійснення трансакції щодо зарахування суми коштів на поточний рахунок.
82. Суд касаційної інстанції зауважує, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, Уповноважена особа не позбавлена права відповідно до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.
83. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Наведені ж у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів, але правильності висновків суду першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в межах гарантованої суми відшкодування не спростовують.
84. Колегія судів також враховує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
85. Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058 1066 Цивільного кодексу України та статей 8, 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.
86. Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
87. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій у частині визнання бездіяльності Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» щодо невключення позивача в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з урахуванням виплачених сум до переліку вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протиправною та зобов`язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з урахуванням виплачених сум, є законними, обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.
88. При вирішенні справи в частині задоволення вимог позивача, що перевищують гарантовану суму відшкодування за вкладом, та щодо зобов`язання Уповноважену особу Фонду включити позивача до ІІІ та ІV черг кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернівецький окружний адміністративний суд з висновком якого погодився Вінницький апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що спір в цій частині є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
89. Колегія суддів не погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій і, вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, у межах якої має розглядатись ця справа, виходить з такого.
90. Відповідно до статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та ухвалення оскаржуваних судових рішень) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
91. Пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та ухвалення оскаржуваних судових рішень) визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
92. За правилами статті 17 КАС України у зазначеній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
93. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та ухвалення оскаржуваних судових рішень).
94. Таким чином, до компетенції адміністративних судів на час розгляду справи судами попередніх інстанцій належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
95. Наведене узгоджується й з положеннями статей 2 4 19 КАС України у чинній редакції, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
96. Як установлено матеріалами справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду, направленим, зокрема, і на включення його кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та повернення йому невиплаченої залишкової суми банківських вкладів.
97. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
98. За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
99. Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
100. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих із джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, в тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
101. На підставі частини п`ятої статті 34 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
102. Відповідно до частини другої статті 37 зазначеного Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.
103. Згідно з приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
104. Таким чином, за змістом наведених правових норм на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
105. Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
106. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
107. Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
108. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
109. Повноваження Уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені пунктом 3 частини першої статті 48 Закону № 4452-VI.
110. Відповідно до частини першої статті 52 зазначеного Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.
111. Системний аналіз наведених норм свідчить, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом тимчасової адміністрації та ліквідації.
112. Зазначене дає підстави стверджувати, що оскільки лише Фонду згідно з Законом № 4452-VI доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а заявлені позивачем вимоги в частині випливають із зобов`язань банку за укладеними між ними договорами, Уповноважена особа та Фонд у цьому випадку діють як представники сторони договірних відносин.
113. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 826/5206/17.
114. Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
115. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
116. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 Цивільного процесуального кодексу України в чинній редакції).
117. З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що у частині позовних вимог, які не пов`язані з виплатою гарантованої державою суми відшкодування, а зумовлені невиконанням банком зобов`язань за договорами щодо повернення суми вкладу, яка перевищує встановлений законом граничний розмір гарантованого державою відшкодування за вкладом, спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому помилковими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про розгляд цих вимог в порядку адміністративного судочинства, оскільки такі мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
118. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 816/214/16 та постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 824/483/16-а, від 19.10.2020 у справі № 826/5206/17.
119. За змістом пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.
120. Частиною першою статті 354 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених, зокрема, статтею 238 цього Кодексу.
121. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
122. Згідно з частиною першою статті 319 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
123. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули позов у частині позовних вимог, які не пов`язані з виплатою гарантованої державою суми відшкодування, а зумовлені невиконанням банком зобов`язань за договорами щодо повернення суми вкладу, яка перевищує встановлений законом граничний розмір гарантованого державою відшкодування за вкладом, з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвалених у справі судових рішень із закриттям провадження у вказаній частині.
124. Водночас суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувані судові рішення про часткове задоволення позову в іншій частині не зазначили, що протиправною є бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення до переліку (реєстру) вкладників ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» відомостей про банківські вклади позивача та зобов`язання включити останнього до реєстру вкладників ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» шляхом надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_1 відповідно до Договорів із визначенням розрахункової суми нарахованих відсотків за вкладами по день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, саме у межах встановленої гарантованої суми відшкодування з урахуванням виплачених сум.
125. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 та постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 в частині доповнення пункту другого та третього резолютивної частини постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 словосполученням «у межах встановленої гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами з урахуванням виплачених сум».
126. Щодо доводів касаційної скарги позивача на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 колегія суддів зазначає наступне.
127. Оскільки Верховний Суд встановив, що спір у цій справі в частині не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, а у порядку Цивільного процесуального кодексу України такої форми судового контролю як подання суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення не передбачено, така позовна вимога в межах цієї справи у цій частині не може бути вирішена в судовому порядку.
128. Натомість щодо позовних вимог в іншій частині судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем подана інформація щодо ОСОБА_1 з пропозицією виплатити йому гарантовану суму відшкодування в розмірі 189191,99 грн на підставі постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 у справі №824/822/16-а. Крім того, згідно із заявою на видачу готівки №610441 від 11.04.2016 позивачу як вкладнику банку АТ «Банк «Фінанси та кредит» виплачено кошти в сумі 10808,01 грн.
129. З огляду на викладене, оскільки колегія суддів у цій справі дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та суди встановили, що судове рішення у цій частині виконане, відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
130. Ураховуючи результат розгляду справи у суді касаційної інстанції про скасування у частині судових рішень у цій справі, колегія суддів не надає оцінки висновкам судів попередніх інстанцій щодо виконання відповідачем таких у цій частині.
131. Щодо невиконання відповідачем судового рішення в частині стягнення судового збору Суд зазначає таке.
132. Оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону № 4452-VI є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб`єкта владних повноважень.
133. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
134. Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.
135. Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 №1691 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2012 за № 33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.
136. Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 №2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за №1581/12/21893) оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.
137. Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 29.05.2019 у справі № 826/9960/15.
138. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із позицією суду апеляційної інстанції про те, що Уповноважена особа не повинна подавати звіт про виконання вказаної постанови в цій частині.
139. Ухвалюючи рішення у цій справі, Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
140. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29).
141. З огляду на викладене постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 необхідно змінити шляхом доповнення пунктів другого та третього резолютивної частини постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 словосполученням «у межах встановленої гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами з урахуванням виплачених сум».
142. В іншій частині постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 необхідно скасувати, а провадження у справі - закрити.
143. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями 341 349 350 351 354 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюка Владислава Сергійовича задовольнити частково.
2. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 змінити шляхом доповнення пунктів другого та третього резолютивної частини постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 словосполученням «у межах встановленої гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами з урахуванням виплачених сум».
3. В іншій частині постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.01.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 скасувати, а провадження у справі - закрити та роз`яснити, що спір у цій частині може бути розглянуто за правилами цивільного судочинства, а тому позивач має право звернутися протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
4. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Желєзний
Судді: Н. В. Коваленко
С. М. Чиркін