ПОСТАНОВА
Іменем України
28 лютого 2020 року
Київ
справа №825/824/17
касаційне провадження №К/9901/41590/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинміськбуд» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 (головуючий суддя - Шелест С.Б., судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі № 825/824/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинміськбуд» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніжинміськбуд» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2017 №0000161200.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 13.06.2017 позовні вимоги задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 11.07.2017 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 скасував та ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніжинміськбуд» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.06.2017.
В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 109.1 статті 109, пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на тому, що перешкодою для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені законодавством терміни слугували об`єктивні обставини, а саме: щодо розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом, щодо зміни найменування населеного пункту та вулиці Верховною Радою України.
Переглядаючи оскаржене судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку дотримання позивачем строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, результати якої оформлено актом від 06.04.2017 № 44/12-36715150.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, яке полягало у недотриманні законодавчо визначених граничних термінів реєстрації податкових накладних за червень, липень, вересень та жовтень 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі вищезазначеного рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2017 № 0000161200, яким до позивача застосовано штраф:
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 30 314,82 грн. у розмірі 10 %, що становить 3 031,48 грн.
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 31 календарних днів на суму податку на додану вартість 78 583,33 грн. у розмірі 20 %, що становить 15 716,67 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація податкових накладних з порушенням термінів такої реєстрації мала місце з поважних на те причин, а саме - у зв`язку з розірванням договору про визнання електронних документів та зміною адреси позивача.
Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове - про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що обставини, які зумовили допущення пропуску строку реєстрації податкових накладних не були об`єктивними.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Враховуючи викладене, податкові накладні підлягають реєстрації платником податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами у справі, позивачем було здійснено реєстрацію податкових накладних з порушенням встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України граничних термінів.
Згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дати складення податкових накладних) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.
Отже, допущення платником податку податкового правопорушення щодо недотримання граничного строку реєстрації податкових накладних має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості пропущених днів реєстрації.
При цьому, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З системного аналізу наведених положень вбачається, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніжинміськбуд» та відповідачем був укладений договір про визнання електронних документів від 11.06.2014 №1.
Відповідно до пункту 3 розділу 6 Договору договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.
Термін дії сертифіката директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинміськбуд» - до 10.06.2017.
Відповідно до пункту 4 розділу 6 Договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.
Договір від 11.06.2014 № 1 було розірвано автоматично на рівні ДФС України 07.07.2016 об 11 год. 15 хв. з причин недійсності сертифіката директора.
Позивачем того ж дня 07.07.2016 подано новий договір про визнання електронних документів, який 07.07.2016 об 17 год. 21 хв. підтверджений Ніжинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області.
Таким чином, в силу умов договору останній є пролонгованим з 07.07.2016, що спростовує посилання на те, що реєстрація спірних податкових накладних з порушенням термінів такої реєстрації мала місце у зв`язку з розірванням вказаного договору податковим органом.
Крім того, на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 № 317-VIII Григоро-Іванівською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області було прийнято рішення від 06.11.2015 про перейменування вулиць в селах Григоро-Іванівської сільської ради, згідно з яким, зокрема, змінено вулицю Колгоспна на вулицю Ніжинський шлях.
На підставі постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів» від 12.05.2016 № 1353-VIII, яка набрала чинності 22.05.2016, село Григоро-Іванівка Ніжинського району було перейменовано на село Ніжинське.
Таким чином, оскільки спірні податкові накладні, своєчасна реєстрація яких у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України мала б відбутися протягом 15 календарних днів, були виписані у червні, липні, вересні та жовтні 2016 року, то обставини щодо зміни податкової адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинміськбуд», у зв`язку зі зміною найменування населеного пункту і вулиці у травні 2016 року, обґрунтовано визнано судом апеляційної інстанції як такі, що не були об`єктивною перешкодою для своєчасної реєстрації вказаних податкових накладних.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для застосування до платника податків відповідальності у вигляді штрафу на підставі оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинміськбуд» без задоволення, а оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинміськбуд» залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 у справі № 825/824/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк