ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2022 року
м. Київ
справа № 826/11710/17
касаційне провадження № К/9901/59386/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року (головуючий суддя - Аблов Є.В.)
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Пилипенко О.Є., судді - Глущенко Я.Б., Кузьмишина О.М.)
у справі № 826/11710/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Лайф Україна»
до Київської міської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Форт-Лайф Україна» (далі - ТОВ «Форт-Лайф Україна»; позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - митниця; відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення від 31 серпня 2017 року № UA100010/2017/000102/1 про коригування митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2017/00253, рішення від 19 квітня 2017 року № UA100010/2017/000075/2 про коригування митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2017/00129, рішення про коригування митної вартості товарів від 31 серпня 2017 року № UA100010/2017/000096/1, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2017/00246, рішення від 31 серпня 2017 року № UА100010/2017/000101/1 про коригування митної вартості товарів, рішення від 31 серпня 2017 року № UА100010/2017/000101/1 про коригування митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2017/00251, рішення від 31 серпня 2017 року № UA100010/2017/000097/1 про коригування митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2017/00247, рішення від 20 квітня 2017 року № UA100010/2017/000074/2 про коригування митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2017/00133.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 01 лютого 2018 року адміністративний позов задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 24 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Митниця звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що подані позивачем документи не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів.
Верховний Суд ухвалою від 12 листопада 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою митниці.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 листопада 2016 року між WELLSTAR LIMITED, Великобританія, (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено зовнішньоекономічний договір - КОНТРАКТ ПРОДАЖУ WF-1/16.
З метою декларування імпортованих товарів відповідно до Додатків 1, 2, 3, 6, 7, 8 до наведеного вище зовнішньоекономічного договору ТОВ «Форт-Лайф Україна» подало до митниці тимчасові митні декларації від 23 березня 2017 року № 100250001/2017/256445, від 23 лютого 2017 року № 100250001/2017/256441, від 22 лютого 2017 року № 100250001/2017/256365, від 23 лютого 2017 року № 100250001/2017/256442, від 23 лютого 2017 року № 100250001/2017/256646, від 24 лютого 2017 року № 100250001/2017/256521 та товаросупровідні документи на товар.
Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основним методом).
За відсутності відомостей щодо однозначного визначення коду імпортованого товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) у відповідності до приписів статті 260 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України) позивач здійснив його митне оформлення за тимчасовими митними деклараціями із застосуванням найбільшої ставки ввізного мита з тих, під яку може підпадати вказаний товар (8%).
З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару згідно з Додатками 1, 2, 3, 6, 7, 8 до КОНТРАКТУ ПРОДАЖУ WF-1/16, відповідачем відібрано проби (зразки).
Після проведення лабораторних досліджень товару, на підставі відповідних експертних висновків та згідно з положеннями статей 260 261 МК України ТОВ «Форт-Лайф Україна» подало митниці додаткові декларації № UA100010/2017/275593, № UA100010/2017/260142, № UА100010/2017/275596, № UA100010/2017/275594, № UA100010/2017/275580, № UA100010/2017/260296 з додатками: копіями експертних висновків; листами WELLSTAR LIMITED з оновленими інвойсами, пакувальними листами, Додатками 1, 2, 3, 6, 7, 8 до КОНТРАКТУ ПРОДАЖУ WF-1/16; прайсами на товари WELLSTAR LIMITED.
За наслідками аналізу поданих для визначення митної вартості товару документів відповідач дійшов висновку, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, з огляду на що відповідно до статті 53 МК України запропонував ТОВ «Форт-Лайф Україна» надати в десятиденний термін шляхом надсилання електронного повідомлення додаткові документи.
Електронними повідомленнями позивачем скеровано митниці експертні висновки від 23 серпня 2017 року № Ц-725, від 13 квітня 2017 року № Ц-331, від 23 серпня 2017 року № Ц-726, від 23 серпня 2017 року № Ц-727, від 23 серпня 2017 року № Ц-728, від 13 серпня 2017 року № Ц-332 Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, а також листи Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехтранс» від 31 серпня 2017 року № 31/08-4, від 19 квітня 2017 року № 19/04-4, від 30 серпня 2017 року № 5, від 31 серпня 2017 року № 31/08-5, від 31 серпня 2017 року № 31/08-1, від 20 квітня 2017 року № 20/04-1.
Не погодившись із заявленою ТОВ «Форт-Лайф Україна» митною вартістю товарів, що поставлялися згідно з Додатками 1, 2, 3, 6, 7, 8 до КОНТРАКТУ ПРОДАЖУ WF-1/16, відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, за якими визначено митну вартість із застосуванням резервного методу, та відмовлено у прийнятті декларацій шляхом оформлення карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьмортранс» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрос-Нова», про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, який має враховуватися при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивачем подано митниці належні та допустимі докази на підтвердження ціни імпортованих товарів. Зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.
В свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги митниці без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341 343 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова