17.07.2024

№ 826/14772/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2020 року

Київ

справа №826/14772/17

провадження №К/9901/57176/18, К/9901/57206/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до дитячого спеціалізованого санаторія "Салют" територіального медичного об`єднання "Санаторного лікування" у місті Києві про застосування заходів реагування, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами ОСОБА_1 та дитячого спеціалізованого санаторія "Салют" територіального медичного об`єднання "Санаторного лікування" у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року, прийняту у складі головуючого судді Аверкової В. В., постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Безименної Н. В., суддів: Аліменка В. О., Кучми А. Ю.

І. Суть спору

1. У листопаді 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС у м. Києві) звернулось до суду з адміністративним позовом до дитячого спеціалізованого санаторія "Салют" територіального медичного об`єднання "Санаторного лікування" у місті Києві (далі - ДСС "Салют" ТМО "Санаторного лікування" у м. Києві), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації дитячого спеціалізованого санаторія "Салют" територіального медичного об`єднання "Санаторного лікування" у місті Києві, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 28, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в ході проведеної посадовими особами ГУ ДСНС у м. Києві позапланової перевірки щодо додержання та виконання ДСС "Салют" ТМО "Санаторного лікування" у м. Києві вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача за адресою: вулиця Гоголівська, 28 в Шевченківському районі міста Києва, виявлено ряд порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю людей.

2.1. З метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей, ГУ ДСНС у м. Києві звернулось до суду з вимогою про застосування заходів реагування у сфері пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2017 року № 643-р Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про ГУ ДСНС у м. Києві, наказу ДСНС України від 22 вересня 2017 року № 509, позивачем видано наказ від 29 вересня 2017 року № 337 "Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки", згідно з яким доручено провести позапланові перевірки стану техногенної і пожежної безпеки у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, закладах охорони здоров`я із стаціонарним лікуванням, будинках для людей похилого віку та інвалідів, закладах відпочинку та оздоровлення державної і комунальної форми власності у відповідності до переліку, що додається, в тому числі і відповідача.

4. На підставі вказаного наказу та відповідно до посвідчення на проведення перевірки від 06 листопада 2017 року № 315 у період з 09 листопада 2017 року по 10 листопада 2017 року проведено позапланову перевірки відповідача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за наслідком якої складено акт від 10 листопада 2017 року № 327, в якому зафіксовано порушення ДСС "Салют" ТМО "Санаторного лікування" у м. Києві, а саме:

1) розділу ІІ пункту 3 Правил пожежної безпеки України (далі - ППБУ) (в приміщеннях санаторію не дотриманий протипожежний режим, допускається куріння в приміщеннях);

2) розділу ІІ пункту 3 ППБУ (в приміщеннях санаторію не дотриманий протипожежний режим, допускається проїзд та стоянка транспортних засобів у невизначених наказом місцях);

3) розділу ІІ пункту 7 ППБУ (в приміщеннях на видимих місцях біля телефонів не вивішені таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів);

4) розділу ІІ пункту 8 ППБУ (приміщення не в повному обсязі забезпечені знаками безпеки відповідно ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности");

5) розділу ІІ пункту 16 ППБУ (посадова особа, відповідальна за протипожежний стан будівель та приміщень, не пройшла навчання та перевірку пожежної безпеки);

6) розділу ІІІ пункту 1.2. ППБУ (на території санаторію влаштовано звалище горючих матеріалів (будівельні матеріали, листя));

7) розділу ІІІ пункту 2.5. ППБУ (не проведено вогнезахисну обробку (просочення) дерев`яних конструкцій будівель санаторію);

8) розділу ІІІ пункту 2.22. ППБУ (об`єкт не забезпечено адресними вказівками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби);

9) розділу ІІІ пункту 2.23. ППБУ, п.5.24. ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» (стіни на шляхах евакуації в адмін. корпусі №1, 2 та лікувальному корпусі оздоблені горючими матеріалами);

10) розділу ІІІ пункту 2.34. ППБУ (на випадок відключення електроенергії у працівників, які чергують на об`єкті у вечірній та нічний час відсутні ліхтарі);

11) розділу ІІІ пункту 2.37 ППБУ (допускається захаращення шляхів евакуації горючими матеріалами, меблями в адмін. №2 корпусі та спальному корпусах);

12) розділу ІІІ пункту 2.37. ППБУ (запасний евакуаційний вихід зі спального корпусу, а саме з їдальні заблокований (влаштоване житлове приміщення));

13) розділу ІV пункту 1.6. ППБУ (з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів);

14) розділу ІV пункту 1.8. ППБУ (в приміщеннях допускається влаштування та експлуатація тимчасових електромереж).

15) розділу ІV пункту 1.17. ППБУ (допускається влаштування електоророзеток та вимикачів на горючій основі (конструкцій) без підкладання суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра);

16) розділу ІV пункту 1.18. ППБУ (допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами));

17) розділу ІV пункту 1.18. ППБУ (допускається підвішування світильників безпосередньо струмопровідні проводи);

18) розділу ІV пункту 1.18. ППБУ (допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією та потребує капітальному ремонту);

19) розділу VІ пункту 3.13. ППБУ (допускається експлуатація приміщень для лікувально-профілактичних цілей санаторію не за призначенням (проживання людей));

20) розділу ІV пункту 3.13. ППБУ (в приміщеннях санаторію допускається користування прасками, електроплитками, мікрохвильовими печами, тощо);

21) розділу V пункти 1.1., 1.2. ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (об`єкт не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації);

22) розділу V пункту 2.1. ППБУ (на видному місці не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них літерного індексу ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра);

23) розділу V пункту 3.9. ППБУ (будівлі та приміщення не в повному обсязі забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками));

24) розділу V пункту 3.11. ППБУ (пожежний щит не укомплектований із розрахунку: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м. - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.);

25) розділу VІ пункту 5.7. ППБУ (допускається користування електронагрівальними приладами в приміщеннях санаторію з тимчасовим проживанням людей).

5. У зв`язку з виявленими порушеннями позивачем винесено припис від 17 листопада 2018 року № 317 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та встановлено строки його виконання, з метою усунення виявлених під час перевірки порушень.

6. В подальшому на підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 15 березня 2018 року № 156 та посвідчення на перевірку від 19 березня 2018 року № 11, Шевченківським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві проведено позапланову перевірку ДСС "Салют" ТМО "Санаторного лікування" у м. Києві, за наслідками якої складено акт від 20 березня 2018 року № 18, згідно з яким під час перевірки виявлено наступні порушення:

1) розділу ІІ пункту 3 ППБУ (в приміщеннях санаторію не дотриманий протипожежний режим, допускається проїзд та стоянка транспортних засобів у невизначених наказом місцях);

2) розділу ІІІ пункту 2.5. ППБУ (не проведено вогнезахисну обробку (просочення) дерев`яних конструкцій будівель санаторію);

3) розділу ІІІ пункту 2.23. ППБУ, п.5.24. ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» (стіни на шляхах евакуації в адмін. корпусі №1, 2 та лікувальному корпусі оздоблені горючими матеріалами);

4) розділу ІV пункту 1.8. ППБУ (в приміщеннях допускається влаштування та експлуатація тимчасових електромереж).

5) розділу ІV пункту 1.17. ППБУ (допускається влаштування електоророзеток та вимикачів на горючій основі (конструкцій) без підкладання суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра);

6) розділу ІV пункту 1.18. ППБУ (допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією та потребує капітальному ремонту);

7) розділу VІ пункту 3.13. ППБУ (допускається експлуатація приміщень для лікувально-профілактичних цілей санаторію не за призначенням (проживання людей)).

8) розділу ІV пункту 3.13. ППБУ (в приміщеннях санаторію допускається користування прасками, електроплитками, мікрохвильовими печами, тощо);

9) розділу V пунктів 1.1., 1.2. ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (об`єкт не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації);

10) розділу VІ пункту 5.7. ППБУ (допускається користування електронагрівальними приладами в приміщеннях санаторію з тимчасовим проживанням людей).

7. У поясненнях до вказаного акту перевірки зазначено, що виявлені порушення №№ 1, 4, 8, 10 неможливо усунути у зв`язку з проживанням вимушено переміщених осіб в санаторії.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

8.1. Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації Дитячого спеціалізованого санаторію "Салют" територіального медичного об`єднання "Санаторного лікування" у місті Києві, розташованого за адресою: вулиця Гоголівська, 28, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

9. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості доводів контролюючого органу щодо існування підстав для застосування заходів реагування у сфері пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, за адресою: АДРЕСА_1 районі міста Києва.

10. Зазначена позиція підтримана Київським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

11. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

12. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами попередніх інстанцій приписів частини другої статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки, на думку ОСОБА_1 , до відповідача могла бути застосована лише мінімальна штрафна санкція передбачена законом, а не захід реагування у формі повного зупинення експлуатації санаторію, враховуючи, що останнім усунуто 15 із 25-ти встановлених порушень.

13. Водночас, у касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове рішення, не передаючи справу на новий розгляд.

14. Свою касаційну скаргу відповідач мотивує неврахуванням судами першої та апеляційної інстанцій того, що майно санаторію належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і закріплюється за ним на праві оперативного управління. З огляду на гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, порушення не можуть бути усунені у зв`язку з проживанням у санаторії мешканців Автономної Республіки Крим.

15. Натомість представник ГУ ДСНС у м. Києві у відзиві вказує на безпідставність касаційних скарг і просить залишити їх без задоволення, а рішення судів попередніх інстанції - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

17. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

18. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

19. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

20. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

23. Згідно з частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

24. Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

25. Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

26. Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

27. Пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

28. Частиною першою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

29. Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

30. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

31. Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

32. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

33. Приписами статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

34. Частиною першою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

35. Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

36. Приписами статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

37. Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

38. Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

39. За змістом пунктів 1, 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями ДСНС є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

40. Згідно з частиною дванадцятою статті 183-2 КАС України, в редакції, чинній на момент звернення до суду з цим позовом, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

VI. Позиція Верховного Суду

41. Застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

42. Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

43. З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування, у даному випадку опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

44. Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який у цій справі звернувся з позовом, а саме на ГУ ДСНС в м. Києві. Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Разом з цим, у спірних правовідносинах, які склались у цій справі ГУ ДСНС в м. Києві діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення, а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

45. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у період з 09 листопада 2017 року по 10 листопада 2017 року проведено позапланову перевірки відповідача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за наслідком якої складено акт від 10 листопада 2017 року № 327, в якому зафіксовано 25 порушень ДСС "Салют" ТМО "Санаторного лікування" у м. Києві.

46. Також судами встановлено, що позивачем проведено повторну позапланову перевірку ДСС "Салют" ТМО "Санаторного лікування" у м. Києві, за результатами якої складено акт від 20 березня 2018 року № 18.

47. В ході повторної перевірки встановлено, що 10 із попередньо встановлених 25-ти порушень залишились не усунутими, наявність яких й слугувала підставою для звернення позивача до суду.

48. Приписами пунктів 25, 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що небезпечна подія - це подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

49. Наведене свідчить, що законодавець пов`язує створення реальної загрози життю та/або здоров`ю людини від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

50. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначені позивачем в акті від 10 листопада 2017 року № 327 та акті від 20 березня 2018 року № 18 порушення пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

51. Доводи відповідача щодо неможливості усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 20 березня 2018 року № 18, у зв`язку з розміщенням у санаторії переселенців з Автономної Республіки Крим не приймаються до уваги, оскільки обґрунтовують неможливість усунення лише чотирьох порушень, під №№ 1, 4, 8, 10, а саме: в приміщеннях санаторію не дотриманий протипожежний режим, допускається проїзд та стоянка транспортних засобів у невизначених наказом місцях; в приміщеннях допускається влаштування та експлуатація тимчасових електромереж; в приміщеннях санаторію допускається користування прасками, електроплитками, мікрохвильовими печами, тощо; допускається користування електронагрівальними приладами в приміщеннях санаторію з тимчасовим проживанням людей. В той же час, доказів вжиття заходів для усунення інших порушень до суду надано не було.

52. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що порушення зазначені в акті перевірки від 20 березня 2018 року № 18 під №№ 1, 4, 8, 10, фактично можуть бути усунуті, зокрема, шляхом визначення наказом місць для проїзду та стоянки транспортних засобів, заборони використання тимчасових електромереж, встановлення користування прасками, електроплитами у інших приміщеннях тощо.

53. Таким чином, виявлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людини, пов`язані не з проживанням на території ДСС "Салют" ТМО "Санаторного лікування" у м. Києві внутрішньо переміщених осіб, а у зв`язку з недотриманням Правил протипожежної безпеки України та Державних будівельних норм В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

54. Слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

55. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

56. Доводи ж касаційних скарг не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

57. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

58. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 та дитячого спеціалізованого санаторія "Салют" територіального медичного об`єднання "Санаторного лікування" у місті Києві залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич