16.11.2023

№ 826/14989/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року

м. Київ

справа № 826/14989/18

провадження № К/9901/13010/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Благодійного фонду Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр», народного депутата України ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство аграрної політики та продовольства України, про визнання бездіяльності протиправною, за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді колегії суддів: Кузьменка В.А., Арсірія Р.О., Огурцова О.П. від 23 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шурка О.І., Василенка Я.М., Кузьменка В.В. від 16 квітня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр», народний депутат України ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство аграрної політики та продовольства України, про визнання бездіяльності протиправною, у якому просили:

- визнати протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України, пов`язаної з відмовою усунути протиріччя та зобов`язання Кабінету Міністрів України привести у відповідність: положення пункту 5 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555, у якому установлено, що «на території... пам`яток природи... забороняється проведення суцільних санітарних рубок, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності», положенням частини першої статті 28 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», у якій встановлено, що «На території пам`яток природи забороняються суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності... та будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану»; положення пункту 5 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555, в якому встановлено, що «на території... заповідних урочищ... забороняється проведення суцільних санітарних рубок, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності» положенням частини першої статті 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», у якій встановлено, що: «На території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників»; положення пункту 5 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555, у якому установлено, що лише «у загальнозоологічних, ботанічних, лісових, орнітологічних та ландшафтних заказниках забороняється проведення суцільних санітарних рубок», положенням частини першої статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», у якій установлено, що «На територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності ...та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник»;

пункт 6 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724, в якому встановлено, що «У... заповідних урочищах забороняється проведення всіх видів поступових та суцільних рубок формування і оздоровлення лісів, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності», положенням частини першої статті 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», у яких установлено, що «На території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників»;

положення Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724, у яких взагалі не передбачено щодо заказників заборон на здійснення рубок чи інших видів діяльності, частині першій статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», у якій установлено, що: «На територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності ...та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, позовні вимоги Благодійного фонду Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр», народного депутата України ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприведення Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555, та Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724, у відповідність із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» від 23 травня 2017 року № 2063-VIII.

Зобов`язано Кабінет Міністрів України привести у відповідність:

положення пункту 5 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555, в якому установлено, що «на території... пам`яток природи... забороняється проведення суцільних санітарних рубок, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності», положенням частини першої статті 28 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», яка встановлює, що «На території пам`яток природи забороняються суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності... та будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану»;

положення пункту 5 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555, в якому установлено, що «на території... заповідних урочищ... забороняється проведення суцільних санітарних рубок, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності», положенням частини першої статті 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», якою установлено, що: «На території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників»;

положення пункту 5 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555, в якому установлено, що лише «у загальнозоологічних, ботанічних, лісових, орнітологічних та ландшафтних заказниках забороняється проведення суцільних санітарних рубок», положенням частини першої статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», якою установлено, що «На територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності ...та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України привести у відповідність:

пункт 6 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724, в якому установлено, що «У... пам`ятках природи забороняється проведення всіх видів поступових та суцільних рубок формування і оздоровлення лісів, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності", положенням частини першої статті 28 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», якою встановлено, що «На території пам`яток природи забороняються суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності... та будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану»;

пункт 6 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724, в якому установлено, що «У... заповідних урочищах забороняється проведення всіх видів поступових та суцільних рубок формування і оздоровлення лісів, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності», положенням частини першої статті 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», якою установлено, що «На території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників»;

положення Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724, в яких не передбачено щодо заказників заборон на здійснення рубок чи інших видів діяльності, частині першій статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», в якій установлено, що: «На територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності ...та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Кабінет Міністрів України вжив не всіх можливих та необхідних заходів (в межах його повноважень) для виконання вимог пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» від 23 травня 2017 року, а лише видав План організації виконання Закону.

4. Судом зазначено, що позивачі звернулись до суду з метою захисту гарантованих Конституцією суспільних прав та інтересів, а тому твердження відповідача про те, що їхні права не порушені є безпідставним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Кабінет Міністрів України звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити Благодійному фонду Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр», народному депутату України ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій установлено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» від 23 травня 2017 року № 2063-VIII внесено зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України «Про природно-заповідний фонд України»:

частину першу статті 26 викладено в такій редакції:

«На територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник»;

статтю 28 викладено в такій редакції:

«Стаття 28. Основні вимоги щодо режиму пам`яток природи

На території пам`яток природи забороняються суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності, полювання та будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану.

На території пралісових пам`яток природи забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів та видалення захаращеності (крім догляду за лінійними об`єктами та вирубування окремих дерев під час гасіння пожежі), будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об`єктів транспорту і зв`язку, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та транспортних засобів оперативних і спеціальних служб).

Навколо пралісових пам`яток природи установлюються охоронні зони завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу, в яких забороняються будь-які суцільні, у тому числі санітарні, а також поступові рубки.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Визначення належності територій до пралісових пам`яток природи здійснюється за спеціальною методикою, яка розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища»;

частину першу статті 30 викладено в такій редакції:

«На території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників».

Абзацом третім пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» від 23 травня 2017 року № 2063-VIII доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» від 23 травня 2017 року № 2063-VIII набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме 3 вересня 2017 року.

7. Після отримання офіційного тексту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» від 23 травня 2017 року № 2063-VІІІ на засіданні Уряду 23 вересня 2017 року був схвалений План організації виконання Закону України від 23 травня 2017 року № 2063-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат», відповідно до якого було визначено зміст заходів з виконання відповідних завдань (зокрема, подання в установленому порядку Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; подання в установленому порядку відповідно до компетенції Кабінетові Міністрів узгоджених пропозицій щодо приведення актів Уряду у відповідність із цим Законом; приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно- правових актів у відповідність з цим Законом; розроблення і затвердження в установленому порядку проекту нормативно-правового акту (методики) щодо визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів, природних лісів), визначені органи, відповідальні за виконання відповідних завдань (зокрема, Мінприроди, Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Мінрегіон, МВС, Держлісагентство, Мінекономрозвитку, Мінфін, Мінюст), визначено термін виконання - до 3 грудня 2017 року.

8. У зв`язку із тим, що Кабінет Міністрів України не привів у відповідність із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» від 23 травня 2017 року № 2063-VIII Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555, та Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724, в контексті внесених змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр», народний депутат України ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що офіційний текст Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» від 23 травня 2017 року № 2063-VІІІ надійшов до Секретаріату Кабінету Міністрів України 1 вересня 2017 року.

10. 23 вересня 2017 року на засіданні Уряду був схвалений План організації виконання Закону України від 23 травня 2017 року № 2063-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат», відповідно до якого було визначено зміст заходів з виконання відповідних завдань (зокрема, подання в установленому порядку Кабінету Міністрів України проектів нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; подання у установленому порядку відповідно до компетенції Кабінетові Міністрів України узгоджених пропозицій щодо приведення актів Уряду у відповідність із цим Законом; приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно- правових актів у відповідність з цим Законом; розроблення і затвердження в установленому порядку проекту нормативно-правового акту (методики) щодо визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів, природних лісів), визначені органи, відповідальні за виконання відповідних завдань (зокрема, Мінприроди, Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Мінрегіон, МВС, Держлісагентство, Мінекономрозвитку, Мінфін, Мінюст), визначено термін виконання - до 3 грудня 2017 року.

11. Кабінетом Міністрів України було отримано листи зазначених вище міністерств, згідно з якими у цих органів відсутні пропозиції щодо приведення актів Уряду у відповідність з зазначеним Законом, за винятком Мінприроди.

12. Відповідно до частини першої статті 38 Лісового Кодексу України нормативно- правові акти з ведення лісового господарства розробляються в установленому порядку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

13. Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, визначає Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Серед основних завдань Мінагрополітики зокрема є формування та реалізації державної політики у сферах рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сферах карантину та захисту рослин, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (підпункт 2 пункту 3 зазначеного Положення).

14. Відповідно до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 року № 521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

15. Відповідно до підпункту 2 пункту 11 вказаного Положення, голова Держлісагентства вносить на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, зокрема, розроблені Держлісагентством проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики, а також позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства.

16. Отже, розробка проєктів актів Уряду, які стосуються внесення змін до Санітарних правил в лісах України та Правил поліпшення якісного складу лісів, відноситься до виключної компетенції Мінагрополітики.

17. Міністерство аграрної політики та продовольства України листом від 11 грудня 2017 року № 37-13-6/27401 повідомило Уряд про відсутність власних нормативно- правових актів, які потребують приведення у відповідність із зазначеним Законом, та відсутність пропозицій щодо приведення у відповідність з Законом нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.

18. Отже, Кабінет Міністрів України, у межах своїх повноважень, вжив усіх необхідних заходів щодо реалізації положень пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» від 23 травня 2017 року.

19. Відповідач зазначає, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають, зокрема: юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. Самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

20. Скаржник уважає, що, встановлюючи право позивачів на звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції не встановив, які саме їх екологічні чи інші права порушуються.

21. Благодійним фондом Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» подано відзив на касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначено Законом України «Про Кабінет Міністрів України».

23. Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

24. Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» перебачено, що до основних завдань Кабінету Міністрів України належить забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України.

25. Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

26. Статтею 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» установлено, що Кабінет Міністрів України у сфері охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій:

забезпечує проведення державної політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки та природокористування;

забезпечує розроблення та виконання державних і міждержавних екологічних програм;

здійснює в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів.

27. Відповідно до пункту 1 параграфу 32 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950, проекти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем`єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог цього Регламенту.

Розроблення проекту акта починається невідкладно після отримання відповідного завдання та триває, виходячи з необхідності врахування у загальному часі підготовки проекту акта вимог, встановлених цим Регламентом щодо часу, достатнього для погодження проекту акта заінтересованими органами, та часу, достатнього для проведення Мін`юстом правової експертизи.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

28. До основних завдань Кабінету Міністрів України належить, зокрема, виконання Конституції та законів України, актів Президента України.

29. Як установлено судом, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» від 23 травня 2017 року № 2063-VIII, який набрав чинності 3 вересня 2017 року, внесено зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України «Про природно-заповідний фонд України»:

частину першу статті 26 викладено в такій редакції:

статтю 28 викладено в такій редакції:

«Стаття 28. Основні вимоги щодо режиму пам`яток природи

частину першу статті 30 викладено в такій редакції:

30. У встановлений у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» від 23 травня 2017 року № 2063-VIII строк Кабінет Міністрів України не привів Санітарні правила в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555, та Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724, у відповідність із цим Законом.

31. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що схвалення 23 вересня 2017 року на засіданні Уряду Плану організації виконання Закону України від 23 травня 2017 року № 2063-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» не свідчить про вжиття всіх можливих та необхідних заходів (в межах його повноважень) для виконання вимог пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» від 23 травня 2017 року № 2063-VІІІ.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний