ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 826/15212/17
адміністративне провадження № К/9901/55503/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №826/15212/17
за позовом Громадської організації «Центр вивчення з проблем безпеки» до державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», третя особа - Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Громадської організації «Центр вивчення з проблем безпеки» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року (суд у складі головуючої судді - Власенкової О.О.) та постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року (суд у складі головуючої судді- Бєлової Л.В., суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2017 року Громадська організація «Центр вивчення проблем безпеки» звернулась до суду з позовом до державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», третя особа - Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, у якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення від 21 липня 2017 року керівної ради національного органу стандартизації Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», оформленого протоколом від 21 липня 2017 року №3, яким вирішено не схвалювати пропозиції щодо створення технічного комітету стандартизації «Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування»;
1.2. зобов`язати керівну раду національного органу стандартизації Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» повторно розглянути пакет документів щодо створення технічного комітету «Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування».
2. Позовна заява мотивована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки відповідачем не враховано нагальну потребу щодо створення технічного комітету стандартизації "Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування", що сприятиме досягненню кінцевої мети гуманітарного розмінування - повної придатності місцевості для цивільного використання. Позивач також вказує на порушення процедури прийняття сіпрного рішення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення судів мотивовані тим, що під час голосування пропозиції щодо створення технічного комітету стандартизації «Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування» не набрали необхідну кількість голосів «за», що унеможливило їх затвердження керівною радою національного органу стандартизації Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Громадська організація «Центр вивчення проблем безпеки» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення. Позовні вимоги задовольнити повністю.
6. Касаційна скарга аргументована тим, що у керівної ради не було повноважень на відхилення проекту утворення технічного комітету з мотивів необхідності його доопрацювання, оскільки, на думку скаржника, у відповідності до положень ДСТУ такі повноваження у керівної ради відсутні.
7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гриціва М.І., суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М. ухвалою від 02 серпня 2018 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
8. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 02 липня 2019 року було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді - Стрелець Т.Г., суддів: Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
9. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 червня 2022 року прийнято до провадження зазначену вище касаційну скаргу.
10. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. 21 березня 2017 року відповідно до протоколу засідання організаційного комітету щодо створення технічного комітету стандартизації гуманітарної протимінної діяльності та гуманітарного розмінування від №1 утворено однойменний організаційний комітет, членом якого є позивач.
12. Згідно з протоколом від 28 березня 2017 року№2 на засіданні організаційного комітету розглянуто питання щодо опрацювання та підготовки документів для подання пропозиції стосовно створення технічного комітету стандартизації «Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування» відповідно до ДСТУ 1.14:2015.
13. Листом від 11 квітня 2017 року №22/4.2-1414 Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України направило на адресу відповідача пакет документів щодо створення нового технічного комітету «Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування».
14. 26 квітня 2017 року керівна рада національного органу стандартизації Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» попередньо розглянула вищевказану пропозицію організаційного комітету щодо створення ТК та повернула на адресу заступника голови організаційного комітету Тація Д.О. пакет документів на доопрацювання.
Причина: необхідність уточнення сфери та об`єктів стандартизації відповідно до отриманих листів погоджень від інших технічних комітетів, які теж використовують зазначені у пропозиції коди об`єктів стандартизації згідно з ДК 004:2008.
15. Листом від 23 травня 2017 року №22/4.2-2311-17 Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України направило до відповідача додаткові документи щодо створення технічного комітету стандартизації «Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування».
16. На засіданні керівної ради національного органу стандартизації Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» 31 травня 2017 року прийнято рішення, оформлене протоколом від №2, згідно з пунктом 8 якого на організаційний комітет покладено обов`язок доопрацювати питання щодо створення технічного комітету стандартизації «Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування» та визначення сфери його діяльності з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
17. 21 липня 2017 року на засіданні керівної ради національного органу стандартизації Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» прийнято рішення, оформлене протоколом №3, згідно з пунктом 3 якого не схвалено пропозицію щодо створення технічного комітету стандартизації «Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування».
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
19. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
21. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
22. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
23. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує рішення від 21 липня 2017 року керівної ради національного органу стандартизації Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», яким вирішено не схвалювати пропозиції щодо створення технічного комітету стандартизації «Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування».
Закон України «Про стандартизацію» від 5 червня 2014 року № 1315-VII (далі - Закон № 1315-VII) установлює правові та організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення формування та реалізації державної політики у відповідній сфері.
Згідно ст. 8 Закону № 1315-VII суб`єктами стандартизації є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації; національний орган стандартизації; технічні комітети стандартизації; підприємства, установи та організації, що здійснюють стандартизацією.
Частиною 1 ст. 7 Закону № 1315-VII передбачено, що Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації організовує, координує та провадить діяльність щодо розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, розповсюдження національних стандартів відповідно до цього Закону і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних та регіональних організаціях із стандартизації.
У відповідності до частини 1 ст. 10 Закону № 1315-VII функції національного органу стандартизації виконує державне підприємство, що не підлягає приватизації, утворене центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 1315-VII функції національного органу стандартизації виконує державне підприємство, що не підлягає приватизації, утворене центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №1163 «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації» функції НОС виконує державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (далі - ДП «УкрНДНЦ»).
Судами встановлено, що Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2003 № 1337«Про утворення Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості» (за пропозицією Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики) на базі Українського науково-дослідного інституту стандартизації, сертифікації та інформатики (надалі - УкрНДІССІ), Українського інституту якості та Українського учбово- навчального центру стандартизації, метрології та якості продукції, які ліквідовано.
Статут державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.12.2014 №1491[50] та зареєстрованого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 29.01.2015 за № 10721050024001127.
Відповідно до п. 3.1 Статуту ДП «УкрНДНЦ» основною метою діяльності ДП «УкрНДНЦ» є виконання функцій національного органу стандартизації та органу із сертифікації (оцінки відповідності).
Як вбачається зі змісту пункту 8 частини 2 статті 10 Закону № 1315-VII до повноважень національного органу стандартизації належить прийняття рішень щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначення сфери їх діяльності.
Таким чином, суди попередніх інстанцій правильно вказали, що повноваження щодо створення технічних комітетів належить відповідачу - ДП «УкрНДНЦ» як центральному органу виконавчої влади у сфері стандартизації.
При цьому, законодавством не передбачено жодних умов з настанням яких у центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації з`явився б обов`язок щодо створення того чи іншого технічного комітету. Такий комітет створюється за необхідності та за своєю суттю являється формою співробітництва заінтересованих юридичних та фізичних осіб з метою організації і виконання робіт з міжнародної, регіональної, національної стандартизації у визначених сферах діяльності та за закріпленими об`єктами стандартизації. З огляду на положення Закону України «Про стандартизації» технічні комітети формуються у разі наявності відповідної потреби у національного органу стандартизації щодо їх створення з метою належного виконання делегованих державою функцій у сфері стандартизації.
З огляду на зазначене, зобов`язання відповідача прийняти рішення про утворення технічного комітету за відсутності такої потреби за вимогою громадської організації у судовому порядку буде розцінюватися як втручання у дискрецію відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є неприпустимим.
24. З приводу дотримання відповідачем порядку розгляду питання щодо створення технічного комітету стандартизації «Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування» та визначення сфери його діяльності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 13 Закону № 1315-VII керівна рада є дорадчо-наглядовим органом національного органу стандартизації до повноважень якої поміж іншого належить схвалення проектів рішень щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначення сфери їх діяльності.
У відповідності до абз. 1 п. 2 ч. 3 ст. 13 Закону № 1315-VII, до повноважень керівної ради належить, в тому числі, схвалення проектів рішень щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначення сфери їх діяльності.
Згідно Р. IV Положення про керівну раду національного органу стандартизації, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 лютого 2015 року № 76 (далі - Положення №76), організаційною формою роботи керівної ради є засідання, які проводяться в разі необхідності, але не рідше ніж один раз на три місяці (ч. 1).
Частиною 10 цього Положення визначено, що засідання керівної ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні представники п`ятьох сторін. Загальна кількість присутніх членів керівної ради повинна бути не менше половини.
Рішення керівної ради приймається відкритим голосуванням і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів керівної ради, присутніх на засіданні. Під час голосування голова, його заступники та кожний із членів керівної ради мають один голос. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні керівної ради. У разі незгоди з прийнятим рішенням член керівної ради може висловити окрему думку, яку вносять до протоколу.
Згідно частини 14 Положення №76 рішення керівної ради оформлюють протоколом, який підписують її голова та секретар. За вимогою будь-якого члена керівної ради та в разі прийняття рішення, щодо якого хоча б один член керівної ради проголосував «проти», протокол підписують усі члени керівної ради, присутні на засіданні. Копії протоколів надсилає секретар керівної ради не пізніше п`яти робочих днів після дня проведення засідання керівної ради всім членам керівної ради, Мінекономрозвитку України та національному органу стандартизації.
З наведеного вбачається, що схвалення проектів рішень щодо створення та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, визначення сфери їх діяльності належить до виключної компетенції керівної ради як дорадчо-наглядового органу національного органу стандартизації.
Повноваження зі створення технічних комітетів стандартизації НОС передбачено також п. 3.2.1 Статуту ДП «УкрНДНЦ», затвердженого наказом Мінекономрозвитку 18 травня 2017 року №72.
Відповідно до ч. 2 Розділу ІІІ Положення №76 керівна рада для вирішення питань, що належать до її повноважень, має право: запитувати та одержувати в установленому порядку від національного органу стандартизації інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на неї повноважень; залучати до участі у своїй роботі необхідних фахівців, у тому числі працівників національного органу стандартизації (за згодою керівника національного органу стандартизації), а в разі потреби - інших консультантів та експертів (за згодою); утворювати постійні та тимчасові робочі групи, залучати до участі в їх роботі спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності за погодженням з їх керівниками, а також незалежних експертів (за згодою).
Судами встановлено, що на засіданні керівної ради національного органу стандартизації Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» 31 травня 2017 року прийнято рішення, оформлене протоколом від №2, згідно з пунктом 8 якого на організаційний комітет покладено обов`язок доопрацювати питання щодо створення технічного комітету стандартизації «Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування» та визначення сфери його діяльності з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
Згідно з п. 7.3.3 розділу УІІ ДСТУ 1.14:2015, НОС (національний орган стандартизації) за результатом попереднього розгляду пропозиції оргкомітету щодо створення ТК у термін, що не перевищує 30 календарних днів з дня її надходження: а) готує проект рішення щодо створення ТК та визначення його сфери діяльності для розгляду керівною радою НОС; б) повертає оргкомітету пропозиції щодо створення ТК на доопрацювання разом із супровідним листом, у якому зазначає встановлені невідповідності; в) повертає оргкомітету пропозицію щодо створення ТК разом із супровідним листом, у якому зазначає мотиви їх відхилення.
Оскільки функції НОС згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №1163 виконує відповідач - державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», твердження касатора про відсутність у відповідача повноважень щодо повернення проекту на доопрацювання у відповідності до п. 7.3.3 розділу УІІ ДСТУ 1.14:2015, колегія суддів вважає необґрунтованими.
25. Суди попередніх інстанцій також встановили, що законність оскаржуваного рішення відповідача від 31 травня 2017 року, оформленого протоколом від №2, встановлена судовими рішеннями, що набрали законної сили, зокрема, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2018 року у справі №826/8318/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідачем було дотримано порядок розгляду питання щодо створення технічного комітету стандартизації «Безпека. Протимінна діяльність. Гуманітарне розмінування» та визначення сфери його діяльності з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій та прийнято з цього питання правомірне рішення у спосіб та в межах повноважень дорадчо-наглядового органу національного органу стандартизації, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не дають підстав для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/чи процесуального права.
26. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
27. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
28. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
29. Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Громадської організації «Центр вивчення з проблем безпеки» - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року по справі №826/15212/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій