11.05.2024

№ 826/15423/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року

м. Київ

справа № 826/15423/17

адміністративне провадження № К/9901/68286/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фармак» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В. від 27 листопада 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фармак» до Головного державного ревізора-інспектора відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів Головного управління ДФС у м. Києві Анохіної Анни Геннадіївни, Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправними дії,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство «Фармак» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного державного ревізора-інспектора відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів Головного управління ДФС у м. Києві Анохіної Анни Геннадіївни (далі - відповідач 1, ревізор-інспектор), Офісу великих платників податків ДФС (правонаступник - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України; далі - відповідач 2, Офіс) та Головного управління ДФС у м. Києві (залучено співвідповідачем судом першої інстанції в судовому засіданні 20 грудня 2017 року; далі - відповідач 3, Управління), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність ревізора-інспектора щодо непогодження Довідки про цільове використання спирту етилового, отриманого на підставі виданого податкового векселя від 06 квітня 2017 року серії АА №1240621;

- визнати протиправними дії Офісу щодо подання приватному нотаріусу Васильєвій Н.І. заяви про здійснення протесту у неплатежі за простим векселем серії АА 1240621, виданим Товариством 06 квітня 2017 року зі строком платежу 02 жовтня 2017 року на суму 3427920,00 грн.;

- визнати протиправними дії Офісу щодо подання приватному нотаріусу Васильєвій Н.І. заяви про здійснення протесту у неплатежі за простим векселем серії АА 1240622, виданим Товариством 06 квітня 2017 року зі строком платежу 02 жовтня 2017 року на суму 3427920,00 грн.;

- визнати протиправними дії Офісу щодо подання ПАТ «ІНГ Банк Україна» заяви від 04 жовтня 2017 року за №51591/10/28-110-41-04-08.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало, що Товариством подано усі необхідні та визначені чинним законодавством документи для підтвердження цільового використання спирту етилового, водночас відповідачем 1 належним чином не обґрунтовано підстав відмови у погодженні відповідних довідок та не надано доказів, які б свідчили про наявність порушень позивачем використання спирту етилового; у свою чергу вказана бездіяльність ревізора-інспектора призвела до порушень його прав Офісом, який вжив заходи з метою стягнення коштів за векселями, які у зв`язку із висновком щодо нецільового використання спирту, вважалися непогашеними.

Судами встановлено, що Товариство перебуває на обліку в Офісі й основним видом його діяльності є виробництво фармацевтичних препаратів та матеріалів; є виробником більш як 200 найменувань лікарських засобів, під час виробництва деяких із них, таких як «Корвалол», «Барбовал», «Хепілор», «Кейвер» та інших, використовується етиловий спирт.

З метою отримання безакцизного спирту етилового для виробництва лікарських засобів позивачем видано 2 податкових векселя від 06 квітня 2017 року серії АА №1240621 та АА №1240622 на загальну суму 6855840,00 грн., по 3427920,00 грн. кожний, які було авальовано ПАТ «ІНГ Банк Україна» та взято на облік Офісом, останній день погашення вказаних векселів - 02 жовтня 2017 року.

28 вересня 2017 року позивачем подано ревізору-інспектору на погодження Довідки про цільове використання спирту етилового до податкових векселів від 06 квітня 2017 року №1240621 та №1240622, а також Звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового за період з 05 травня по 26 вересня 2017 року до податкового векселя від 06 квітня 2017 року №1240621 та Звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового за період з 01 червня по 26 липня 2017 року до податкового векселя від 06 квітня 2017 року №1240622, у погодженні яких відповідачем 1 було відмовлено, про що працівниками Товариства складено відповідні акти від 28 вересня 2017 року.

Управлінням 29 вересня 2017 року розпочато фактичну перевірку з питань цільового використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів за ставкою акцизного податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового, за результатами якої встановлено отримання Товариством спирту етилового в кількості 5400 дал за ставкою акцизного податку 0 грн. за літр 100-відсоткового спирту етилового, з яких використано для виробництва лікарських засобів 20,22 дал за ставкою 126,96 грн., 5379,78 дал за ставкою 0 грн., з яких 1691,3278 дал використано не за цільовим призначенням.

У акті перевірки від 02 жовтня 2017 року №26/2199/40/00481198 контролюючий орган дійшов висновку, що позивач використав спирт етиловий не за цільовим призначенням, оскільки у довідках та у звітах про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового до податкових векселів наведено лікарські засоби, номери реєстраційних посвідчень яких не внесено до Державного реєстру лікарських засобів, та які призначені для реалізації за межами України.

З огляду на це, вважаючи, що позивачем не дотримано строку платежу по векселях, який встановлено до 02 жовтня 2017 року, відповідно до вимог підпункту 229.1.9 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Офіс як векселедержатель здійснив протест таких векселів та 03 жовтня 2017 року направив Товариству вимогу №51321/10/28-10-41-04-08 про сплату акцизного податку по векселях на загальну суму 6855840,00 грн., у відповідь на яку позивач листом від 03 жовтня 2017 року за №17-9/53 повідомив Офіс про безпідставну відмову ревізора-інспектора у погодженні Довідок про цільове використання спирту етилового до податкових векселів від 06 квітня 2017 року №1240621 та №1240622.

03 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васильєвою Наталією Іванівною направлено позивачу вимоги за №171/02-29 та №172/02-29 про здійснення платежу, в яких повідомлено, що відповідач 2 звернувся до останньої із заявою про здійснення протесту за простими векселями від 06 квітня 2017 року №1240621 та №1240622 зі строком платежу 02 жовтня 2017 року на суму 3427920,00 грн. кожний.

В подальшому банк-аваліст (ПАТ «ІНГ Банк Україна») надіслав листа від 05 жовтня 2017 року вих. №2282, яким повідомив позивача про здійснення платежу у сумі 6855840,00 грн. з поточного рахунку Товариства за опротестованими векселями від 06 квітня 2017 року серії АА №1240621 та АА №1240622 згідно заяви Офісу від 04 жовтня 2017 року №51591/10/28-10-41-04-08.

Вважаючи, що використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів, номери реєстраційних посвідчень яких не внесено до Державного реєстру лікарських засобів та які призначені для їх реалізації за межами України, не свідчить про використання такого не за цільовим призначенням, враховуючи подання ревізору-інспектору необхідних документів для підтвердження цього, позивач вказує, що оскаржувана бездіяльність та дії відповідачів призвели до безпідставної сплати з поточного рахунку Товариства коштів за опротестованими векселями на користь векселедержателя (Офісу). Наведене стало підставою для звернення до суду із цим позовом за захистом своїх прав.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року позов задоволено повністю.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано усі необхідні та визначені чинним законодавством документи для підтвердження цільового використання спирту етилового й відповідачами у ході розгляду справи не доведено зворотне, а відтак дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 листопада 2018 року скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову Товариства.

Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що на погодження до ревізора - інспектора Товариством було надано Довідки про цільове використання спирту етилового до податкових векселів, у яких наведено медичні препарати (засоби), номери реєстраційних посвідчень яких не внесено до Державного реєстру лікарських засобів, що свідчить про порушення позивачем пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 січня 2011 року №19 «Питання використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів», у зв`язку з чим, за висновком цього суду, бездіяльність ревізора-інспектора щодо непогодження таких довідок та подальші дії Офісу стосовно подання приватному нотаріусу та банківській установі заяв про здійснення протесту у неплатежі за простими векселями та переказу коштів за визначеними реквізитами відповідають вимогам законодавства.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість позиції суду апеляційної інстанції та неправильне застосування ним норм матеріального права, адже лікарські засоби, номери реєстраційних посвідчень яких не внесено до Державного реєстру лікарських засобів та які призначені для реалізації за межами України, в розумінні Закону України «Про лікарські засоби» від 04 квітня 1996 року №123/96-ВР (далі - Закон №123/96-ВР) та, відповідно, підпункту 229.1.9 пункту 229.1 статті 229 ПК України відносяться до лікарських засобів, а тому акцизний податок зі спирту етилового, який використовується для їх виробництва, справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту. Наведене, за висновком позивача, свідчить про використання отриманого ним з акцизного складу спирту за цільовим призначенням - для виробництва продукції, передбаченої підпунктом 229.1.9 пункту 229.1 статті 229 ПК України, й дає підстави для погашення податкових векселів від 06 квітня 2017 року серії АА №1240621 та АА №1240622 на загальну суму 6855840,00 грн. Також стверджує про порушення апеляційним судом і процесуальних норм внаслідок надання переваги положенням підзаконного нормативно-правового акту (пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 січня 2011 року №19 «Питання використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів»), які не відповідають законам України.

Відповідачі правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористалися.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд виходить з такого.

За змістом підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), і в силу вимог підпункту 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу є загальнодержавним податком.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПК України спирт етиловий належить до підакцизних товарів.

Як визначено підпунктом «б» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 299 ПК України, податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів.

За правилами підпункту 229.1.2 пункту 229.1 статті 229 ПК України до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які підпунктом 229.1.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у пункті 215.3 статті 215 цього Кодексу.

У свою чергу підпунктом 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 ПК України установлено, що податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) - це простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем, зокрема, до отримання з акцизного складу спирту етилового і є забезпеченням виконання ним зобов`язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу.

Підпунктом 229.1.3 пункту 229.1 статті 229 ПК України визначено строк, на який видається податковий вексель, зокрема, для підприємств - виробників лікарських засобів такий не може перевищувати 180 календарних днів.

Згідно з підпунктом 229.1.8 пункту 229 1 статті 229 ПК України податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виробництва продукції, визначеної в підпункті 229.1.1 цієї статті.

У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов`язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю (підпункт 229.1.9 пункту 229 1 статті 229 ПК України).

Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб`єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1257 (далі - Порядок №1257), у відповідності до пункту 2 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) векселедавцем є суб`єкт господарювання, який видає податковий вексель під час отримання спирту етилового з акцизного складу для виробництва окремих видів продукції, а векселедержателем - орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.

Умови погашення податкового векселя встановлено у пункті 11 Порядку №1257, за якими податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий для виробництва окремих видів продукції. Для погашення податкового векселя векселедавець подає векселедержателю довідку про цільове використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий за формою, що затверджується Державною податковою службою. Векселедавець, що використовує спирт етиловий для виробництва лікарських засобів, разом з довідкою подає звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового, який складається за формою, що затверджується МОЗ за погодженням з Мінфіном. Довідка про цільове використання спирту етилового складається на основі первинних документів та погоджується з представником поста, встановленого на підприємстві, де використовують спирт етиловий за нульовою ставкою. Порядок роботи податкового поста визначається Державною податковою службою.

Зміст наведених положень дає підстави для висновку, що на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами підприємницької діяльності для виготовлення лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і виготовлених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, ставку акцизного збору встановлено у розмірі 0 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту. Підставою для застосування нульової ставки акцизного збору є документально підтверджений факт цільового використання отриманого спирту етилового - для виготовлення (виробництва) лікарських засобів.

Відтак, суб`єкт господарювання, який отримує спирт по нульовій ставці для виробництва лікарських засобів для погашення податкового векселя по акцизному податку, повинен подати контролюючому органу наступні документи: довідку про цільове використання спирту етилового (до кожного податкового векселя окрема довідка); звіт про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового.

За своєю правовою природою погашення податкового векселя є виконанням обов`язку зі сплати податку, одним із видів якого є акцизний збір. У разі ж недотримання цільового використання спирту етилового векселедавець здійснює заходи щодо опротестування податкового векселя, а банк-аваліст переказує суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

У цій справі судами встановлено, що відмовою у погоджені наданих Товариством довідок разом із звітами про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового до податкових векселів слугували обставини зазначення в таких документах лікарських засобів, номери реєстраційних посвідчень яких не внесено до Державного реєстру лікарських засобів та які призначені для реалізації за межами України, що, як наслідок, власне й стало підставою для висновку ревізора-інспектора (представника податкового поста) при відмові у прийнятті документів та в подальшому Управління у ході фактичної перевірки про нецільове використання позивачем спирту етилового у кількості 1691,3278 дал.

В контексті правовідносин, що склалися у даній конкретній ситуації, слід зазначити, що згідно підпункту 229.1.13 пункту 229.1 статті 229 ПК України відвантаження спирту етилового для виробництва лікарських засобів проводиться в межах квот, установлених Кабінетом Міністрів України. Перелік лікарських засобів для виробництва яких використовується спирт етиловий, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 05 січня 2011 року №19 «Питання використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів», пунктом 2 якої (в редакції, чинній до 29 грудня 2017 року) встановлювалося, що лікарські засоби, для виробництва яких використовується спирт етиловий за ставкою акцизного податку в розмірі 0 грн. за літр 100-відсоткового спирту етилового, належать лікарські засоби, включені до Державного реєстру лікарських засобів, крім лікарських засобів, що мають міжнародну непатентовану назву «Етанол».

Верховний Суд раніше вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні норм законодавства в контексті подібних за своїм змістом правовідносин, зокрема, у своїй постанові від 29 червня 2022 року у справі №826/16577/17 сформулював правовий висновок про те, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 січня 2011 року №19 «Питання використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів» звужує коло лікарських засобів, для виробництва яких використовується безакцизний спирт етиловий до тих, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів. Відтак, вжитий у пункті підпункті 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України термін слід розглядати у значенні, наведеному в статті 2 Закону №123/96-ВР, згідно з яким лікарський засіб - це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. Наведене у Законі №123/96-ВР визначення поняття «лікарський засіб» серед переліку його ознак і властивостей не передбачає такого критерію (ознаки) як реєстрація у Державному реєстрі лікарських засобів.

Верховний Суд у згаданій постанові зазначив, що чинним національним законодавством не передбачено необхідності державної реєстрації в Україні лікарських засобів у разі їх експорту в інші країни, а тому дійшов висновку, що вимога щодо реєстрації лікарських засобів в Державному реєстрі лікарських засобів не поширюються на лікарські засоби, що призначені для експорту за межі України.

Також суд касаційної інстанції у справі №826/16577/17 врахував і прийняття 27 грудня 2017 року Кабінетом Міністрів України постанови №1082 (набрала чинності 30 грудня 2017 року), якою пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 січня 2011 року №19, викладено в такій редакції: « 2. Установити, що до лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів, еліксирів та лікарських засобів, які мають міжнародну непатентовану назву «Етанол», для виробництва яких використовується спирт етиловий за ставкою акцизного податку в розмірі 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового, належать лікарські засоби, включені до Державного реєстру лікарських засобів, а також лікарські засоби, зареєстровані в інших країнах в установленому законодавством порядку, що підтверджується реєстраційним посвідченням, виданим відповідною країною».

Пунктом 2 цієї постанови Кабінету Міністрів України також установлено, що вироблені на експорт до набрання чинності цією постановою лікарські засоби (у тому числі компоненти крові та виготовлені з них препарати), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів і еліксирів та лікарських засобів, які мають міжнародну непатентовану назву «Етанол», що зареєстровані в інших країнах в установленому законодавством порядку, що підтверджується реєстраційним посвідченням, виданим відповідною країною, належать до лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий за ставкою акцизного податку в розмірі 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового.

Наведене дало Верховному Суду підстави стверджувати про усунення урядом розбіжностей між нормами постанови Кабінету Міністрів України від 05 січня 2011 року №19 та положеннями ПК України.

Встановлені у цій справі обставини свідчать, що 28 вересня 2017 року позивачем подано ревізору-інспектору на погодження Довідки про цільове використання спирту етилового до податкових векселів від 06 квітня 2017 року №1240621 та №1240622, а також Звіти про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового за відповідні періоди, у яких наведено перелік лікарських засобів, номери реєстраційних посвідчень яких не внесено до Державного реєстру лікарських засобів та які призначені для реалізації за межами України, а саме: Диклофенак натрію гель (10 мл/г) 40 г для республіки Азербайджан, Корвалол краплі 25 мл для республіки Грузія, Корвалол краплі 25 мл для республіки Казахстан, Корвалол краплі 25 мл для республіки Узбекистан, Хепілор спрій д/рот, пор. 50 мл для республіки Киргизія, Корвалол краплі 25 мл для республіки Молдова, Лесфаль д/і 50мг/мл 5мл №5 для республіки Росія, Кейвер 25мг/мл 2 мл №10 для республіки Білорусія, Корвал-G таб №10 для республіки Грузія, Корвалдін краплі 25 мл для республіки Казахстан, Корвалол краплі 25 мл для республіки Азербайджан, Корвалол р-н 25 мл (стаб.) для республіки Білорусія, Корвалол краплі 25 мл. для республіки Грузія, Корвалол краплі 25 мл для республіки Узбекистан, Хепілор р-н д/полоск. рот, пор 100 мл для республіки Киргизія. Також залучено реєстраційні посвідчення країн замовників (Корвалол краплі 25 мл. для республіки Грузія (№R-010690), Корвалол краплі 25 мл. для республіки Казахстан (р/н РК-ПС-5№011684) тощо).

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем подано усі необхідні та визначені чинним законодавством документи для підтвердження цільового використання спирту етилового й у ревізора-інспектора (відповідача 1) не було правових підстав для непогодження Довідок про цільове використання спирту етилового, отриманого на підставі виданих податкових векселів від 06 квітня 2017 року серії АА №1240621 та серії АА №1240622, що зумовлює необхідність задоволення позовних вимог у цій частині шляхом визнання протиправною відповідної бездіяльності відповідача 1.

Наведене в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі свідчить про неправильне застосування апеляційним судом згаданих норм матеріального права щодо окресленого епізоду та помилкове скасування законного рішення суду першої інстанції у відповідній частині позовних вимог.

Натомість, що стосується позовних вимог про визнання протиправними подальших дій Офісу стосовно подання приватному нотаріусу та банківській установі заяв про здійснення протесту у неплатежі за простими векселями та переказу коштів за визначеними реквізитами, слід зазначити наступне.

Як вже вказувалося вище, законодавством регламентовано алгоритм відповідних послідовних дій платника, контролюючих органів і їх посадових осіб для застосування нульової ставки акцизного податку для спирту, що використовуються для виробництва лікарських засобів, зокрема: видання платнику податкового векселя на суму податку, нарахованого на обсяг спирту до його отримання з акцизного складу; подання платником звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового та довідки про цільове використання спирту етилового, погодженої представником поста податкового органу на відповідному підприємстві.

У зв`язку з неподанням позивачем довідок про цільове використання спирту етилового, погоджених представником поста податкового органу на його підприємстві у встановлений строк, Офіс на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин, не мав іншого альтернативного варіанту поведінки та діяв за процедурою, визначеною вищенаведеними нормами законодавства, відтак підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Офісу відсутні.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З урахуванням того, що висновок суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду першої інстанції щодо задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, постанова апеляційного суду у відповідній частині підлягає скасуванню із залишенням у силі у цій частині рішення суду першої інстанції. В іншій частині підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції немає.

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фармак» задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року в частині скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року (щодо задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного державного ревізора-інспектора відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів Головного управління ДФС у м. Києві Анохіної Анни Геннадіївни щодо непогодження Довідок про цільове використання спирту етилового, отриманого на підставі виданих податкових векселів від 06 квітня 2017 року серії АА №1240621 та від 06 квітня 2017 року серії АА №1240622) - скасувати, залишивши у цій частині в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року.

В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.Я.Олендер