№ 826/16607/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 826/16607/16

адміністративне провадження № К/9901/45028/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 826/16607/16

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій, визнання нечинними окремих положень постанов, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року (суддя Смолій І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року (суддя-доповідач - Земляна Г.В., судді: Ісаєнко Ю.А., Сорочко Є.О.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року позивач - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом», позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), у якому просив:

- визнати протиправними дії НКРЕКП щодо зменшення товарної продукції згідно акту перевірки на суму 2534,9 млн. грн шляхом включення відповідної графи до Середньорічної структури тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на АЕС;

- визнати протиправними дії НКРЕКП щодо зменшення товарної продукції згідно акту перевірки на суму 74,1 млн. грн шляхом включення відповідної графи до Середньорічної структури тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на АЕС;

- визнати нечинними положення постанови НКРЕКП від 29 вересня 2016 року № 5-ДСК в частині значень графи «зменшення товарної продукції згідно акту перевірки» на суму 2609,0 млн. грн, що міститься у Середньорічній структурі тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на АЕС, що є додатком до цієї постанови.

Позивач уважає протиправними дії НКРЕКП щодо перегляду тарифу та його зниження шляхом зменшення товарної продукції у зв`язку з відсутністю передбачених законодавством передумов для таких дій. Вказує, що згідно з пунктом 1.5 Процедури перегляду та затвердження тарифів для ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12 жовтня 2005 року № 898, перегляд тарифів - зміна раніше затверджених тарифів та їх структури за заявою ліцензіата або ініціативою НКРЕ. Разом з тим, ДП «НАЕК «Енергоатом» не зверталося до відповідача щодо перегляду тарифів у частині зменшення товарної продукції. При цьому, у відповідача не було підстав для перегляду тарифів за своєю ініціативою та зменшення товарної продукції та, як наслідок, зниження тарифу.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, в задоволенні позову ДП «НАЕК «Енергоатом» відмовлено.

Викладена у вказаних судових рішеннях позиція полягає у тому, що дії відповідача щодо зменшення товарної продукції згідно акта перевірки та положення постанови НКРЕКП від 29 вересня 2016 року № 5-ДСК в частині значень графи «зменшення товарної продукції згідно акту перевірки» на суму 2609,0 млн. грн є правомірними, законними та обґрунтованими.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

У листопаді 2017 позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, а справу направити на новий розгляд.

Скарга ДП «НАЕК «Енергоатом» мотивована тим, що вказані судові акти прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права - абзацу 3 статті 17 Закону України «Про теплопостачання» та пункту 4 Положення про НКРЕКП та порушенням норм процесуального права - пункту 3 частини першої статті 156 та частини третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Скаржник вказує на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність у НКРЕКП повноважень щодо встановлення та зміни структури тарифу, оскільки законодавством відповідачу надано право встановлювати виключно тариф, тобто ціну продажу продукції. У свою чергу, структура тарифу за своєю суттю не є тарифом, оскільки визначає напрямки використання коштів позивача, а не ціну продажу ним продукції. По суті, структура тарифу передбачає як позивач повинен витрачати кошти, які отримав від продажу своєї продукції, що, на його думку, неприпустимо.

Також скаржник уважає помилковими посилання суду апеляційної інстанції на постанови НКРЕ від 12 жовтня 2005 року № 896 та № 898, оскільки вони не є нормативно-правовими актами та не можуть розширювати повноваження відповідача у порівнянні із законодавством і не містять положень про повноваження відповідача встановлювати структуру тарифу. В цьому контексті скаржник звертає увагу на те, що 14 червня 2017 року на офіційному веб-сайті НКРЕКП оприлюднено проект постанови «Про затвердження Порядку формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на атомних станціях», який має ознаки регуляторного акту. В обґрунтуваннях щодо схвалення указаного рішення, зокрема зазначено, що Порядок та Процедура на сьогодні не відповідають вимогам діючих нормативно-правових актів у сфері виробництва електричної енергії та теплової енергії. Крім того, діючою процедурою не передбачено встановлення структури тарифів. Отже, на момент зміни структури тарифу жодним законом чи підзаконним нормативно-правовим актом у відповідача були відсутні повноваження щодо встановлення/зміни структури тарифу та не було визначено процедуру встановлення чи зміни структури тарифів на відпуск електричної та виробництво теплової енергії АЕС.

На додаток скаржник відзначає про передчасність висновків судів про те, що під час позапланової перевірки позивача, здійсненої у 2016 році на підставі наказу НКРЕКП від 18 січня 2016 року № 9, відповідачем було виявлено невикористані кошти Інвестиційної програми позивача, що стало підставою для зміни структури тарифу. Вказує, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа № 826/2937/16 за позовом ДП «НАЕК «Енергоатом» до НКРЕКП про визнання протиправною та скасування постанови від 04 лютого 2016 року № 140 у зв`язку із порушеннями, які мали місце зі сторони відповідача під час проведення перевірки. Про наявність цих обставин було поінформовано суди попередніх інстанцій. Відтак, оскільки відповідач обґрунтовує правомірність своїх дій лише обставинами, встановленими під час позапланової перевірки, законність якої є предметом судового контролю, то провадження у цій справі мало бути зупинене до вирішення справи № 826/2937/16.

За наведених обґрунтувань позивач уважає, що оскаржувані судові рішення прийняті при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.\

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДП «НАЕК «Енергоатом».

НКРЕКП у запереченнях на касаційну скаргу просить у задоволенні скарги позивача відмовити, а судові рішення залишити без змін.

На спростування наведених у касаційній скарзі доводів відповідач зазначає, що при встановленні тарифів для ДП «НАЕК «Енергоатом», Комісія керувалась Порядком розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС та на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕ від 12 жовтня 2005 року № 896 (далі - Порядок), а при перегляді - Процедурою перегляду та затвердження тарифів для ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії, затвердженою постановою НКРЕ від 12 жовтня 2005 року № 898 (далі - Процедура). Виходячи з положень пунктів 1.5, 1.6 Процедури, на момент прийняття постанов, які є предметом оскарження у даній справі, НКРЕКП наділена повноваженнями встановлювати тарифи (структури тарифів) для ДП «НАЕК «Енергоатом». Обґрунтування до проекту постанови «Про затвердження Порядку формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на атомних станціях», на яке посилається касатор, було розміщено на офіційному сайті НКРЕКП 14 червня 2017 року, тобто вже після прийняття постанов, які є предметом оскарження у цій справі, та набрання чинності Законом про НКРЕКП.

На переконання відповідача, рішення у справі № 826/2937/16 не впливає та не може вплинути на рішення у справі № 826/16607/16. Зазначає, що предметом розгляду справи № 826/2937/16 є постанова НКРЕКП від 04 лютого 2016 року № 140 «Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «Енергоатом» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії». Отже, позивач оскаржує лише постанову НКРЕКП, а не дії щодо проведення позапланової перевірки та акт складений за результатами цієї перевірки.

Наголошує, що НКРЕКП наведено підстави правомірності дій та постанов в обґрунтованих запереченнях на адміністративний позов, що містяться в матеріалах справи, та які не обмежуються обставинами встановленими позаплановою перевіркою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року касаційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2018 року визначено склад судової колегії: Стародуб О.П. (суддя-доповідач), Анцупова Т.О., Кравчук В.М.

Позивач у заявах, які надійшли до Верховного Суду 05 та 10 травня, 20 червня 2018 року, просить врахувати, що судовими рішеннями у справі № 826/2937/16 визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП від 04 лютого 2016 року про накладення на ДП «НАЕК «Енергоатом» штрафу за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, що, на думку скаржника, вказує на необхідність зупинення провадження у цій справі до вирішення справи № 826/2937/16, чого судами зроблено не було.

У заяві від 13 червня 2018 року ДП «НАЕК «Енергоатом» повідомив суд касаційної інстанції про звершення розгляду справи № 826/2937/16 з огляду на наявність ухвали Верховного Суду від 31 травня 2018 року про відмову у відкритті касаційного провадження у цій справі.

У заяві від 11 січня 2019 року ДП «НАЕК «Енергоатом» просив Суд при розгляді даної справи урахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 826/14481/17.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року №114/0/78-22 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 13), що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2022 року для розгляду вищевказаної касаційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючого судді Стародуба О.П., суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.

27 січня 2022 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 26 січня 2022 року № 147/0/78-22, у зв`язку з постановленням Верховним Судом 25 січня 2022 року ухвали про відведення судді-доповідача Стародуба О.П. та суддів : Єзерова А.А., Кравчука В.М. від розгляду матеріалів касаційної скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» № К/9901/45028/18, визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Ухвалою від 16 серпня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду у попередньому судовому засіданні.

ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

29 грудня 2015 року НКРЕКП прийняла постанову № 3148 «Про встановлення тарифів ДП «НАЕК «Енергоатом» на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях».

Постановою НКРЕКП від 29 грудня 2015 року № 4-ДСК «Про встановлення ДП «НАЕК «Енергоатом» середньорічної структури тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях» установлено середньорічну структуру тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях, установлених постановою НКРЕКП від 29 грудня 2015 року № 3148 «Про встановлення тарифів ДП «НАЕК «Енергоатом» на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях», згідно з додатком.

Постановою НКРЕКП від 26 квітня 2016 року № 2-ДСК «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2015 року № 4-ДСК» внесено зміни до середньорічної структуру тарифів для ДП «НАЕК «Енергоатом» на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях, а саме, додано графу «Зменшення товарної продукції згідно акту перевірки» на суму «-2534,9 млн. грн» (сума значень «електрична енергія» і «теплова енергія»).

Постановою НКРЕКП від 17 червня 2016 року № 3-ДСК «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2015 року № 4-ДСК» внесено зміни до середньорічної структуру тарифів для ДП «НАЕК «Енергоатом» на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях, а саме, у графі «Зменшення товарної продукції згідно акту перевірки» вказано суму «-2 609 млн. грн» (сума значень «електрична енергія» і «теплова енергія»).

28 липня 2016 року НКРЕКП прийняла постанову № 4-ДСК, якою внесла зміни до середньорічної структуру тарифів для ДП «НАЕК «Енергоатом» на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях. При цьому, залишила без змін графу «Зменшення товарної продукції згідно акту перевірки».

29 вересня 2016 року НКРЕКП прийняла постанову № 5-ДСК, якою внесла зміни до середньорічної структуру тарифів для ДП «НАЕК «Енергоатом» на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях. При цьому, залишила без змін графу «Зменшення товарної продукції згідно акту перевірки».

Також установлено, що в період з 20 січня по 02 лютого 2016 року відповідно до наказу НКРЕКП від 18 січня 2016 року №9, посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку дотримання ДП «НАЕК «Енергоатом» Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, за період діяльності з 01 січня по 31 грудня 2014 року.

Перевіркою встановлено, що ДП «НАЕК «Енергоатом» не виконало постанову НКРЕ від 19 грудня 2013 року № 1700 «Про встановлення тарифів ДП «НАЕК «Енергоатом» на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях» (зі змінами), в результаті чого не виконано 18 заходів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою з виробництва електричної енергії на 2014 рік, та залишились недоосвоєними кошти в сумі 1040,4 млн. грн.

ДП «НАЕК «Енергоатом» за 2014 рік по статтях виробничої собівартості та елементах інших операційних витрат показав недотримання планових показників діяльності, які використовувались при розрахунку тарифу на відпуск електричної енергії на 2014 рік, в результаті чого був отриманий додатковий дохід у розмірі 1 091,11 млн. грн.

За результатами перевірки встановлено отримання додаткового доходу від купівлі та подальшої реалізації уранового оксидного концентрату у сумі 403,42 млн. грн.

Однак зазначені кошти не були передбачені структурою тарифу ДП «НАЕК «Енергоатом», затвердженого постановою НКРЕКП від 29 грудня 2015 року № 3148 «Про встановлення тарифів ДП «НАЕК «Енергоатом» на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях». У зв`язку з чим, 04 лютого 2016 року на засіданні НКРЕКП (відкрите слухання) прийнято постанову від 04 лютого 2016 року № 140 «Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «Енергоатом» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою накладено штраф на ДП «НАЕК «Енергоатом» у розмірі 85 тис. грн за порушення пп. 3.5.1 п.3.5 Ліцензійних умов в частині ненадання інформації про ліцензовану діяльність ліцензіата, яка необхідна Комісії для виконання своїх обов`язків.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 04 лютого 2016 року №140 ДП «НАЕК «Енергоатом» зобов`язано надати:

- обґрунтовані пояснення щодо відхилення фактичних витрат від планових витрат, наданих ліцензіатом при розрахунку тарифів та затверджених постановою НКРЕ від 19 грудня 2013 року № 5-ДСК (зі змінами), разом із завіреними належним чином копіями підтвердних документів;

- обґрунтовані пояснення щодо відхилення фактичних показників виконання заходів, передбачених Інвестиційною програмою 2014 року від запланованих, відповідно до обсягів робіт у кількісному та вартісному вираженні, що фінансувалися за рахунок тарифів на відпуск електричної енергії, разом із завіреними належним чином копіями документів, що підтверджують факт виконання (освоєння) заходів Інвестиційної програми 2014 року;

- інформацію щодо переліку кредитних договорів, які діяли протягом 2014 року, із зазначенням заборгованості на початок періоду, отриманих та повернутих коштів, заборгованості на кінець періоду, а також нарахованих та сплачених відсотків та заборгованості по ним, депозитних договорів, нарахування курсових різниць по кредитних та депозитних договорах в іноземній валюті, а також договорів овернайт (Overnight) із зазначенням сум отриманих та розміщених коштів, сплачених/отриманих відсотків по цих договорах, та напрямки використання додатково отриманих коштів за 2014 рік;

- належним чином завірені копії документів щодо здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг на тендерних засадах.

Крім того на засіданні НКРЕКП (відкрите слухання) прийнято протокольне рішення № 2, відповідно до якого Комісія зобов`язала ДП «НАЕК «Енергоатом» у місячний термін надати до НКРЕКП зміни до Інвестиційної програми на 2016 рік, передбачивши додаткове джерело фінансування, а саме, статтю «неосвоєні кошти Інвестиційної програми 2014 року в сумі 1 040,4 млн. грн (без ПДВ)», без джерел фінансування. Зазначено, що у разі неподання вказаних змін НКРЕКП розгляне питання щодо вилучення зазначеної суми з тарифу на відпуск електричної енергії ДП «НАЕК «Енергоатом». Також вказано, що при найближчому перегляді тарифів на відпуск електричної енергії ДП «НАЕК «Енергоатом», Комісія проаналізує можливість урахування додатково отриманих коштів за результатами діяльності у 2014 році в сумі 1 494,53 млн. грн (без ПДВ), як додаткове джерело фінансування заходів Інвестиційної програми.

Проте ДП «НАЕК «Енергоатом» не надано зазначених змін до Інвестиційної програми на 2016 рік.

На засіданнях НКРЕКП, що відбулися 26 квітня 2016 року у формі відкритого та закритого слухань, були прийняті рішення (постанови НКРЕКП від 26 квітня 2016 року № 665 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29.12.2015 №3148» та № 2-ДСК «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29 грудня 2015 року № 4-ДСК») про вилучення з тарифів ДП «НАЕК «Енергоатом» коштів у сумі 2 534,9 млн. грн.

V. Нормативне регулювання та позиція Верховного Суду

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд зауважує, що доводи касаційної скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» побудовані не незгоді з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у НКРЕКП повноважень щодо встановлення чи зміни структури тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях, а також щодо неврахування судами рішення у справі № 826/2937/16.

Надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, у 2016 році посадовими особами НКРЕКП проведено позапланову перевірку дотримання позивачем Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, за період діяльності з 01 січня по 31 грудня 2014 року.

За результатами вказаної перевірки було встановлено, що ДП «НАЕК «Енергоатом» не виконало постанову НКРЕ від 19 грудня 2013 року № 1700 «Про встановлення тарифів ДП «НАЕК «Енергоатом» на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях» (зі змінами), в результаті чого не виконано 18 заходів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою з виробництва електричної енергії на 2014 рік, та залишились недоосвоєними кошти в сумі 1 040,4 млн. грн.

При цьому, аналіз результатів ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії ДП «НАЕК «Енергоатом» за 2014 рік по статтях виробничої собівартості і елементах інших операційних витрат показав недотримання ДП «НАЕК «Енергоатом» планових показників діяльності, які використовувались при розрахунку тарифу на відпуск електричної енергії на 2014 рік, в результаті чого був отриманий додатковий дохід у розмірі 1 091,11 млн. грн.

Разом із тим, за результатами перевірки встановлено отримання додаткового доходу від купівлі та подальшої реалізації уранового оксидного концентрату у сумі 403,42 млн. грн. Між тим, ці кошти не передбачені структурою тарифу ДП «НАЕК «Енергоатом», затвердженого постановою НКРЕКП від 29 грудня 2015 року № 3148 «Про встановлення тарифів ДП «НАЕК «Енергоатом» на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях».

Наведені обставини стали підставою для прийняття НКРЕКП постанови від 26 квітня 2016 року № 2-ДСК, якою були внесені зміни до середньорічної структуру тарифів для ДП «НАЕК «Енергоатом» на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях, а саме, додано графу «Зменшення товарної продукції згідно акту перевірки» на суму «-2534,9 млн. грн».

Окрім того судами встановлено, що листами від 25 травня 2015 року № 7643/24 та від 09 липня 2016 року № 9878/24 ДП «НАЕК «Енергоатом» зверталося до НКРЕКП щодо перегляду структури та рівня тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на АЕС, шляхом включення додаткових витрат на виробництво електро- та теплоенергії. Також листами від 10 червня 2015 року № 8450/24, від 15 червня 2015 року № 8724/05, від 18 червня 2015 року № 8918/03, від 24 червня 2015 року № 9164/24, від 24 червня 2015 року № 177-кт ДП «НАЕК «Енергоатом» надано додаткові розрахунки та обґрунтування зазначених витрат тарифів.

Під час опрацювання наданих ДП «НАЕК «Енергоатом» матеріалів, відповідачем була виявлена розрахункова додаткова товарна продукція, що підлягає розподілу між статтями структури тарифів на електричну та теплову енергію АЕС, на суму 1 032,3 млн. грн і яка складається з:

- додаткової товарної продукції на суму 666,6 млн. грн за рахунок збільшення річного відпуску електричної енергії атомними станціями з 81 762 млн. кВт год. до 83 400 млн. кВт год. відповідно до затвердженого 22 травня 2015 року Прогнозного балансу електроенергії ОЕС України на 2015 рік (лист Міненерговугілля від 03 червня 2015 року № 03/32-2732);

- вивільнених коштів у сумі 365,7 млн грн за рахунок перерахунку витрат на закупівлю свіжого та вивіз відпрацьованого ядерного палива.

30 липня 2015 року на засіданні НКРЕКП було прийнято протокольне рішення щодо коригування структури тарифу на електричну енергію ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2015 рік, збільшивши окремі її складові на суму 439,7 млн. грн, та скориговано загальні витрати на паливо (свіже ядерне паливо та відпрацьоване ядерне паливо) в сторону зменшення на суму 365,7 млн. грн.

Також, на засіданні, Комісією прийнято рішення щодо заборони ДП «НАЕК «Енергоатом» використовувати кошти у обсязі 592,6 млн. грн, що становлять різницю між сумою додаткової товарної продукції і вивільнених коштів (1 032,3 млн. грн) та збільшенням окремих складових тарифів (439,7 млн. грн) до прийняття НКРЕКП окремого рішення щодо використання цих коштів.

Листами від 07 грудня 2015 року № 17837/24 та від 18 грудня 2015 року № 18497/24 ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулося до НКРЕКП із пропозицією щодо коригування напрямків використання залишку нерозподілених коштів (529,6 млн. грн) відповідно до пункту 1 протокольного рішення засідання НКРЕКП від 30 липня 2015 року, яке відбулося у формі закритого слухання, та запропоновано спрямувати ці кошти на фінансування таких витрат:

- збільшення витрат на оплату праці на 306 млн. грн;

- викуп облігацій у розмірі 212,5 млн. грн;

- будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива на суму 74,1 млн. грн.

24 грудня 2015 року на засіданні НКРЕКП прийнято протокольне рішення щодо коригування структури тарифів на електричну та теплову енергію для АЕС, урахувавши в ній збільшення витрат на оплату праці та викуп облігацій.

Витрати на будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива не були прийняті до структури тарифів, як такі, що не мали достатніх розрахунків та обґрунтувань. У зв`язку із чим, зобов`язано ДП «НАЕК «Енергоатом» до 01 лютого 2016 року надати пропозиції щодо заходів Інвестиційної програми підприємства на 2016 рік, яку будуть фінансуватися за рахунок залишку коштів у обсязі 74,1 млн. грн.

На виконання цього протокольного рішення відповідача ДП «НАЕК «Енергоатом» надало лист від 01 лютого 2016 року № 38-кт, у якому не було пропозицій щодо фінансування заходів Інвестиційної програми за рахунок залишку коштів у обсязі 74,1 млн гривень, що і стало підставою для вилучення зазначених коштів із тарифу.

У зв`язку із цим НКРЕКП прийняла постанови від 17 червня 2016 року № 1158 «Про внесення змін до постанови ННКРЕКП від 29.12.2015р. № 3148» та № 3-ДСК «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 29.12.2015 № 4-ДСК», якими було затверджено рішення Комісії про вилучення з тарифів ДП «НАЕК «Енергоатом» коштів у сумі 74,1 млн. грн.

Також 28 липня 2016 року на засіданні НКРЕКП було прийнято протокольне рішення №10, відповідно до якого позивач до 01 вересня 2016 року мав надати уточнений перелік та обсяг заходів капітального характеру, що будуть фінансуватися за рахунок вивільнених коштів з податку на прибуток, та інші витрати, що мають бути враховані при перегляді тарифів з урахуванням відповідних обґрунтувань до зазначених матеріалів.

На виконання зазначеного протокольного рішення № 10, ДП «НАЕК «Енергоатом» листом від 01 вересня 2016 року № 12742/03 надано уточнений перелік та обсяг заходів капітального характеру, що будуть фінансуватися за рахунок вивільнених коштів з податку на прибуток. Позивачем повідомлено, що у зв`язку із перенесенням терміну виведення енергоблока №2 ВП «ЮУАЕС» у ППР-2016 на листопад, потреба у додаткових коштах на виконання будівельно- монтажних робіт зменшилась у порівнянні з раніше заявленою. Окрім того зазначено, що роботи та поставки, які планувалися раніше для ВП «ХАЕС» за рахунок цих коштів, вже не зможуть бути здійсненні до кінця поточного року. Таким чином, потреби в них немає.

Згідно проведеного аналізу додатково наданих ДП «НАЕК «Енергоатом» матеріалів, відповідачем установлено, що додатковий відпуск електричної енергії дозволить компанії отримати додатково 590,4 млн. грн товарної продукції.

29 вересня 2016 року на засіданні НКРЕКП прийнято постанову № 1697 про установлення ДП «НАЕК «Енергоатом» з 01 жовтня 2016 року тарифу, зокрема, на виробництво теплової енергії, що виробляється на АЕС, на рівні 52,93 грн за 1 Гкал (без ПДВ), при цьому тариф на відпуск електричної енергії, виробленої на атомних станціях залишився незмінним, на рівні 51,02 коп. за 1 кВт год (без ПДВ) та збільшено інвестиційну програму ДП «НАЕК «Енергоатом» на 326,7 млн. грн та схвалено її на рівні 6 217,924 млн грн. (у тому числі кредитні кошти - 2 170,286 млн. грн, вивільнені від оподаткування кошти - 326,7 млн. грн).

Отже, зазначені вище зміни до тарифу на виробництво теплової енергії, що виробляється на АЕС та збільшення інвестиційної програми потребувало внесення змін до структури тарифу, що слугувало підставою для прийняття НКРЕКП постанови від 29 вересня 2016 року № 5-ДСК «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 29.12.2015р. №4-ДСК».

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин першої, другої статті 11 Закону України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику» (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин), державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб`єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до статті 12 Закону № 575/97-ВР основними завданнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, є державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій в електроенергетиці; забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці в межах повноважень, визначених законодавством; видача суб`єктам господарської діяльності ліцензій на здійснення діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; контроль за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності і застосування до них відповідних санкцій за їх порушення.

Згідно з абзацом 3 статті 17 Закону України від 02 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень НКРЕ, у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення та регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектростанціях, ТЕС, АЕС та когенераційних установах і установах з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.

До набрання чинності Законом України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» - 26 листопада 2016 року, НКРЕКП діла на підставі Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 (далі - Положення).

Пунктами 1, 2 цього Положення визначено, що НКРЕКП є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

За пунктом 3 Положення, основними завданнями НКРЕКП є, з-поміж іншого, державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.

Відповідно до пункту 4 Положення НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань установлює: ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання; тарифи на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.

Згідно з пунктом 13 Положення, рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов`язкові до виконання суб`єктами природних монополій. Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Постановою НКРЕКП від 12 жовтня 2005 року № 898 затверджено Процедуру перегляду та затвердження тарифів для ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії (далі - Процедура). Ця Процедура діяла на час виникнення спірних правовідносин і втратила чинність 29 вересня 2017 року.

Пунктами 1.2, 1.3 Процедури передбачено, що вона застосовується Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ, Комісія) при затвердженні або перегляді тарифів та поширюється на суб`єктів господарювання, які здійснюють або мають намір здійснювати підприємницьку діяльність з виробництва електричної та теплової енергії.

Тарифи на електричну та теплову енергію ліцензіату затверджуються, як правило, на термін не менший одного року.

У пункті 1.5 Процедури визначено, що перегляд тарифів - це зміна раніше затверджених тарифів та їх структури за заявою ліцензіата або ініціативою НКРЕ, а структура тарифів - це перелік обґрунтованих витрат заявника (операційних витрат та витрат з прибутку) на здійснення ліцензованої діяльності, що групуються за економічними елементами і на основі яких розраховуються та затверджуються тарифи.

Як обумовлено пунктом 1.6 Процедури, заявник зобов`язаний використовувати кошти, отримані внаслідок здійснення ліцензованої діяльності, виключно на витрати, передбачені встановленою структурою тарифів.

Водночас, при невиконанні ліцензіатом інвестиційної програми НКРЕ може зменшити діючі тарифи ліцензіата, вилучивши зі структури тарифів невикористані кошти, що були передбачені на реалізацію інвестиційної програми, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми на прогнозний період (пункт 2.8 Процедури).

У свою чергу, підстави для перегляду тарифів на виробництво електричної та теплової енергії визначені у розділі 4 Процедури.

Так, згідно з пунктами 4.1, 4.2 перегляд тарифів може бути ініційований шляхом надання ліцензіатом до НКРЕ заяви на перегляд діючих тарифів, оформленої і зареєстрованої відповідно до вимог розділів 2 та 3 цієї Процедури з обов`язковим доданням до неї розрахункового обґрунтування.

Підставою для звернення до НКРЕ з пропозицією про перегляд тарифів за ініціативою ліцензіата і оформлення заяви відповідно до вимог розділу 2 цієї Процедури можуть бути такі обставини, що впливають або можуть вплинути на результати діяльності ліцензіата в період регулювання, зокрема, істотна зміна витрат на виробництво електричної енергії внаслідок інфляційних процесів та підвищення цін на паливо, сировину, матеріали, послуги.

Системний аналіз наведених норм законодавства свідчить, що на момент вчинення дій та прийняття рішень, які оспорюються позивачем у цій справі, НКРЕКП була наділена повноваження переглядати та змінювати тарифи (структури тарифів) для ДП «НАЕК «Енергоатом», як за власною ініціативою, так і за ініціативою ліцензіата.

З огляду на встановлені судами обставини та правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність дій НКРЕКП щодо зміни структури тарифу ДП «НАЕК «Енергоатом» на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на АЕС.

Колегія суддів уважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що постанови НКРЕ від 12 жовтня 2005 року № 896 та № 898 не є нормативно-правовими актами та не можуть розширювати повноваження відповідача у порівнянні із законодавством і не містять положень про повноваження відповідача встановлювати структуру тарифу.

Суд зауважує, що в преамбулах постанов НКРЕ № 896 і № 898 зазначено, що Порядок розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС та на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії та Процедура перегляду та затвердження тарифів для ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії затверджені НКРЕ згідно з повноваженнями, наданими Законами України «Про електроенергетику» та «Про теплопостачання», Указом Президента України від 21 квітня 1998 року № 335/98 «Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України».

Указом Президента України від 21 квітня 1998 року № 335/98 затверджено Положення про НКРЕ, згідно з пунктом 3 якого (у редакції чинній станом на 12 жовтня 2005 року) одним із основних завдань Комісії є розробка і затвердження обов`язкових для виконання нормативних актів з питань, що належать до її компетенції.

Тож ураховуючи, що відповідно до Законів України «Про електроенергетику» та «Про теплопостачання» саме НКРЕ формує тарифну політику в сферах електроенергетики та теплопостачання, то розробка та затвердження нормативних актів з указаних питань є її виключною компетенцією.

При цьому положення постанов НКРЕ від 12 жовтня 2005 року № 896 та № 898 не суперечать вимогам законодавства, як про це вказує позивач, оскільки прийняті відповідно до Законів України «Про електроенергетику» та «Про теплопостачання» з метою виконання НКРЕ своїх повноважень у сферах електроенергетики та теплопостачання щодо формування тарифної політики.

Крім того, на час виникнення спірних правовідносин постанови НКРЕ від 12 жовтня 2005 року № 896 та № 898 були чинними, а отже, підлягали застосуванню.

Щодо посилання скаржника на Обґрунтування до проекту постанови НКРЕКП «Про затвердження Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на атомних електростанціях» (у тексті - Обґрунтування), де вказано, що Порядок та Процедура, затверджені постановами НКРЕ від 12 жовтня 2005 року № 896 та № 898, на сьогодні не відповідають вимогам діючих нормативно-правових актів у сфері виробництва електричної та теплової енергії, то колегія суддів уважає їх безпідставними.

Верховний Суд звертає увагу, що вказане Обґрунтування складено 01 серпня 2017, тобто після виникнення спірних правовідносин. При цьому, саме по собі Обґрунтування не є свідченням неправомірності чи незаконності постанов НКРЕ від 12 жовтня 2005 року № 896 та № 898, натомість навпаки підтверджує, що при формуванні тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на атомних електростанціях НКРЕКП керується саме Порядком і Процедурою, затвердженими постановами НКРЕ від 12 жовтня 2005 року № 896 та № 898.

На підставі наведеного Верховний Суд констатує, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій абзацу 3 статті 17 Закону України від 02 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання» та пункту 4 Положення про НКРЕКП не підтвердилися під час касаційного розгляду справи.

Оцінюючи доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права - пункту 3 частини першої статті 156 та частини третьої статті 159 КАС України колегія суддів зазначає наступне.

Так, судами попередніх інстанцій установлено, що за наслідками проведеної посадовими особами НКРЕКП у січні 2016 року позапланової перевірки дотримання ДП «НАЕК «Енергоатом» Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії за період діяльності з 01 січня по 31 грудня 2014 року відповідачем було прийнято постанову від 04 лютого 2016 року № 140, якою на позивача накладено штраф у розмірі 85 000,00 грн за порушення підпункту 3.5.1 пункту 3.5 Ліцензійних умов - у частині ненадання інформації про ліцензійну діяльність ліцензіата, яка необхідна Комісії для виконання своїх обов`язків.

Вказана постанова НКРЕКП від 04 лютого 2016 року № 140 була оскаржена позивачем у судовому порядку до Окружного адміністративного суду міста Києва (справа № 826/2937/16).

На час ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, що розглядається, спір щодо правомірності постанови НКРЕКП від 04 лютого 2016 року № 140 ще не був вирішений.

Однак у подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2017 року у справі № 826/2937/16 позов ДП «НАЕК «Енергоатом» було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП від 04 лютого 2016 року №140 «Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «Енергоатом» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії».

Позивач уважає, що оскільки НКРЕКП обґрунтовує правомірність своїх дій щодо внесення змін до структури тарифів ДП «НАЕК «Енергоатом» на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на АЕС виключно обставинами, встановленими під час вищевказаної позапланової перевірки (виявлення невикористаних коштів Інвестиційної програми), законність якої є предметом перевірки у справі № 826/2937/16, то суд першої інстанції повинен був зупинити провадження у даній справі на підставі пункту 3 частини третьої статті 156 КАС України до вирішення справи № 826/2937/16.

Колегія суддів уважає вказані доводи скаржника необґрунтованими, оскільки, по-перше, предметом судового контролю у справі № 826/2937/16 була постанова НКРЕКП від 04 лютого 2016 року №140 «Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «Енергоатом» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії»; по-друге, в указаній справі суди першої та апеляційної інстанцій не досліджували висновки посадових осіб НКРЕКП, викладені в акті позапланової перевірки дотримання позивачем Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії від 02 лютого 2016 року № 3. Зокрема, судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/2937/16 взагалі не перевірялися виявлені під час позапланової перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом» порушення законодавства, що могло б мати значення для вирішення даної справи.

За таких обставин Верховний Суд не вбачає підстав уважати, що рішення у справі № 826/2937/16, предметом розгляду у якій була постанова НКРЕКП «Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «Енергоатом» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», могло вплинути на вирішення розглядуваної справи, в якій предметом судового контролю є дії НКРЕКП та її постанова щодо зміни структури тарифів.

Окрім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що НКРЕКП обґрунтовує правомірність своїх дій щодо внесення змін до структури тарифів ДП «НАЕК «Енергоатом» виключно обставинами, встановленими під час вищевказаної позапланової перевірки, оскільки це спростовується установленими судами обставинами, які наведені вище в цій постанові.

Підсумовуючи наведене колегія суддів констатує, що під час касаційного розгляду справи не знайшли підтвердження доводи касаційної скарги про порушення судами норм процесуального права.

Зважаючи на правильність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення у цій справі відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Отже, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

VІ. Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у справі № 826/16607/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько