14.07.2023

№ 826/17088/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року

м. Київ

справа № 826/17088/16

касаційне провадження № К/9901/40846/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 (суддя Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2017 (головуючий суддя - Коротких А. Ю., судді - Кобаль М.І., Файдюк В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі у тексті - позивач, Товариство, платник) звернулось з адміністративним позовом до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області (далі у тексті - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 15.08.2016 №8230-17, рішення про опис майна у податкову заставу від 25.10.2016 №292.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані вимога та рішення є протиправними і підлягають скасуванню як такі, що складені безпідставно, оскільки на час їх складання у позивача був відсутній податковий борг, адже рішення, якими контролюючим органом позивачу визначено грошове зобов`язання, останнім були оскаржені у судовому порядку і такі грошові зобов`язання не були узгодженими на час прийняття оскаржуваних рішення та вимоги.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 19.04.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2017, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкову вимогу від 15.08.2016 №8230-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 25.10.2016 №292.

Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для прийняття оскаржуваних рішення та вимоги, оскільки у позивача був відсутній податковий борг.

Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин у справі, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У касаційній скарзі, відповідач, посилаючись на положення статті 16, підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункти 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), вважає правомірними прийняті рішення та вимогу, яка формується автоматично на підставі даних інформаційної системи органів Державної фіскальної служби з підстав наявності у позивача податкового боргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.07.2023 прийняв касаційну скаргу відповідача до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 11.07.2023.

Позивач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву (заперечень) на касаційну скаргу відповідача.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій установили, що Управлінням проведено фактичну перевірку магазину «ЕКО-маркет», розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 3, що належить позивачу, з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та паливом, за результатами якої складено акт від 16.06.2016 №194/40/32104254 (далі - акт перевірки).

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято рішення №0000564002 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 17000 грн.

За наслідками адміністративного оскарження прийнятого рішення, рішенням ДФС України від 29.07.2016 №16354/6/99-99-11-01-25 рішення відповідача залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

У подальшому позивач звернувся із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про скасування рішення №0000564002.

Одночасно зі зверненням до суду, на виконання вимог пункту 56.18 статті 56 ПК України, позивач повідомив відповідача про оскарження рішення про застосування штрафних санкцій.

Управлінням 07.06.2016 також проведено фактичну перевірку магазину «ЕКО-маркет», розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Генерала Потапова, 1, що належить позивачу, з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та паливом, за результатами якої складено акт від 16.06.2016 №190/40/32104254.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, 08.07.2016 відповідачем прийнято рішення №0000574002 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 17000 грн.

За наслідками адміністративного оскарження прийнятого рішення, рішенням ДФС України від 29.07.2016 №16353/6/99-99-11-03-01-25 прийняте рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням №0000574002, позивач звернувся із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

07.06.2016 Управлінням проведено фактичну перевірку магазину «ЕКО-маркет», розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська 2/7, що належить позивачу, з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та паливом, за результатами якої складено акт від 16.06.2016 №187/40/32104254.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем 08.07.2016 прийнято рішення №0000584002 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 17000 грн.

За наслідками адміністративного оскарження прийнятого рішення, рішенням ДФС України від 29.07.2016 №16358/6/99-99-11-1-01-25 рішення №0000584002 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням №0000584002, позивач звернувся із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Як установлено судовими інстанціями, під час оскарження позивачем у судовому порядку прийнятих контролюючим органом рішень про застосування до позивача фінансових санкцій на загальну суму 51000 грн, відповідачем складено оскаржувану у межах даної справи податкову вимогу від 15.08.2016 №8230-17, якою позивача зобов`язано сплати суму податкового боргу у розмірі 51000 грн. Крім того, відповідачем було прийняте оскаржуване рішення про опис майна позивача у податкову заставу від 25.10.2016 №292.

Судами установлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №826/12230/16 за позовом ТОВ «ЕКО» до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 08.07.2016 №0000574002 у розмірі 17000 грн. Судовий розгляд справи був призначений на 20.10.2016.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 10.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №826/12231/16 за позовом ТОВ «ЕКО» до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 08.07.2016 №0000564002 у розмірі 17000 грн. Судовий розгляд справи призначений на 01.11.2016.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №826/12233/16 за позовом ТОВ «ЕКО» до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 08.07.2016 №0000584002 у розмірі 17000 грн. Судовий розгляд справи був призначений на 27.10.2016.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішення та вимоги, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджені суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України встановлено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Ураховуючи, що судовими інстанціями установлено, що на час складання контролюючим органом оскаржуваної вимоги сума грошового зобов`язання позивача не була узгодженою, оскільки оскаржувалась у судовому порядку, про що відповідач був обізнаний і така сума грошових зобов`язань не вважалася податковим боргом, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для складання оскаржуваної вимоги, у зв`язку з чим вона є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ураховуючи протиправність оскаржуваної вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, яке позивачем також оскаржується у межах даної справи, є таким, що підлягає скасуванню як протиправне.

Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 КАС України (у редакції на час прийняття судами рішень).

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган, приймаючи оскаржувані вимогу та рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. У контролюючого органу не було законних підстав для прийняття оскаржуваних рішення та податкової вимоги, оскільки визначена сума податкових зобов`язань не була узгоджена на час прийняття вимоги.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача на судові рішення першої та апеляційної інстанцій у даній справі слід залишити без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова