ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2020 року
м. Київ
справа №826/17518/15
адміністративне провадження №К/9901/2782/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Федотова І.В. від 17 грудня 2018 року
у справі № 826/17518/15
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк",
треті особи: Публічне акціонерне товариство "Імексбанк", Державна казначейська служба України,
про зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі також - позивач 1) та ОСОБА_2 (далі також - позивач 2) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - відповідач 1, ФГВФО) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Северина Ю.П. (далі також - Уповноважена особа Северин Ю.П.), за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (далі також - ПАТ "Імексбанк"), Державної казначейської служби України, в якому просили: зобов`язати відповідачів включити позивача 2 в перелік вкладників та виплатити розрахункові суми відшкодування коштів за договорами банківських вкладів (депозитів) від 13 серпня 2014 року №496-14/4 та від 08 вересня 2014 року №540-14/4 згідно з Законом України "Про систему гарантування вкладів"; зобов`язати відповідача 1 відшкодувати позивачу 2 майнову шкоду, заподіяну незаконними рішеннями та діями відповідача 2 в сумі 847,40 грн; зобов`язати відповідача 1 відшкодувати позивачу 2 моральну шкоду, заподіяну незаконними рішеннями та діями відповідача 2 в сумі 3 000,00 грн; зобов`язати відповідача 1 відшкодувати позивачу 1 моральну шкоду, заподіяну незаконними рішеннями та діями відповідача 2 в сумі 3 000,00 грн.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено частково: зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гаджиєва С.О. включити інформацію про ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО; в іншій частині адміністративного позову - відмовлено; присуджено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені ними витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн за рахунок бюджетних асигнувань ФГВФО.
3. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року відкрито апеляційне провадження у справі № 826/17518/15.
4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили Рішенням Конституційного Суду України у справі за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI.
5. 18 жовтня 2018 року у зв`язку з ліквідацією Київського апеляційного адміністративного суду на розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду, створеного на підставі Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах", відповідно до вимог ч. 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 3 ст. 29 КАС України передано адміністративну справу разом з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року справу №826/17518/15 прийнято до провадження та призначено її до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 грудня 2018 року.
7. 12 грудня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року.
8. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 грудня 2018 року відмовив у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі № 826/17518/15 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", треті особи: Публічне акціонерне товариство "Імексбанк", Державна казначейська служба України, про зобов`язання вчинити дії.
9. 21 січня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, подали до Верховного Суду касаційну скаргу.
10. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №826/17518/15.
11. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2020 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що текст ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року труднощів для розуміння не викликає, суть рішення зрозуміла та недвозначна, спосіб, у який викладено резолютивну частину вказаного рішення, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння. Окрім цього, позивач просить суд роз`яснити судове рішення, яким було прийнято справу до провадження та призначено до апеляційного розгляду, тобто судового рішення, яке виконанню (в тому числі примусовому) не підлягає, а відтак не може бути роз`ясненим.
13. У касаційній скарзі позивачі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять рішення суду апеляційної інстанції скасувати. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивачі вказують, що суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20 травня 2013 року.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
15. Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
16. Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
17. За правилами ст. 254 КАС України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
18. Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
19. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
20. Враховуючи зазначене, колегія суддів зауважує, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
21. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
22. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №22а-11177/08.
23. Згідно з ч. 2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
24. Як встановлено судом апеляційної інстанції, у заяві про роз`яснення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року ОСОБА_1 зазначає, що йому незрозуміло, чому справу призначено до апеляційного розгляду у той час як ухвалою суду від 30 червня 2016 року провадження у даній справі було зупинено та підстави, які зумовили його зупинення не відпали, зокрема, Конституційним Судом України не було прийнято рішення у справі за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI.
25. При цьому, як вбачається зі змісту заяви, ОСОБА_1 просить суд роз`яснити судове рішення, яким справу прийнято до провадження та призначено до апеляційного розгляду, тобто судового рішення, яке виконанню (в тому числі примусовому) не підлягає.
26. Крім цього, колегія суддів зауважує, що в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року питання щодо поновлення провадження у справі судом апеляційної інстанції не вирішувалось.
27. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій, що текст ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року труднощів для розуміння не викликає, суть рішення зрозуміла та недвозначна, спосіб, у який викладено резолютивну частину вказаного рішення, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння.
28. Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
29. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
30. Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
31. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
32. Суд у цій справі також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
33. За таких обставин, враховуючи положення ст. 350 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд питання щодо роз`яснення судового рішення вирішив у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.
34. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст.139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Желєзний
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя В.М. Шарапа