ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2021 року
м. Київ
справа №826/18398/14
касаційне провадження №К/9901/27771/18, №К/9901/27767/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ ЛО ГРУП» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ ЛО ГРУП» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 у справі № 826/18398/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ ЛО ГРУП» (далі у тексті - Товариство, ТОВ «ДСТ ЛО ГРУП») до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі у тексті - Інспекція, ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСТ ЛО ГРУП» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.11.2014 № 0000112208, № 0000102208 та № 0001411702.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015 у задоволенні позову відмовлено.
Товариство, не погодившись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, оскаржило постанову від 17.03.2015 до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 апеляційну скаргу Товариства задоволено, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 21.11.2014 №0000112208, № 0000102208 та № 0001411702.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.06.2016 касаційну скаргу задовольнив частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 скасував у частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2014 № 0000112208 та №0000102208, залишив в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015 в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2014 № 0000112208 та № 0000102208.
Верховний суд України ухвалою від 07.09.2016 відмовив у допуску справі до провадження.
22.06.2016 Товариство звернулось до суду першої інстанції із заявою про роз`яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2015 у справі №826/18398/14.
Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 10.10.2016 відмовив у наданні роз`яснень постанови від 17.03.2015 у справі №826/18398/14.
Товариство звернулось із апеляційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2016, яку Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.11.2016 залишив без руху, у зв`язку із невідповідністю апеляційної скарги вимогам статей 186 та 187 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) роз`яснивши, що Товариство має надати до суду документ про підтвердження оплати суми судового збору у розмірі 1378, 00 грн, докази на підтвердження отримання 07.11.2016 копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, якими можуть бути конверт, в якому надсилалось таке судове рішення відповідачу або довідка поштового відділення зв`язку, крім того, до апеляційної скарги не додані її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Судом встановлено позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, тривалістю 30 днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якої він має право звернутись до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про поновлення строків.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.11.2016, позивачем 16.12.2016 подано касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016. У касаційній скарзі Товариство із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та зобов`язати суд першої інстанції роз`яснити порядок виконання постанови 17.03.2015 у справі №826/18398/14.
Скаржник в касаційній скарзі посилається на невідповідність оскаржуваного судового рішення вимогам процесуального закону щодо форми і змісту. Товариство стверджує про необґрунтованість та незаконність ухвали від 17.11.2016, яка обмежує позивачу доступ до правосуддя та унеможливлює оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції. Позивач вважає оскаржуване судове рішення незрозумілим, адже, на думку заявника, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» (далі у тексті - ЗУ «Про судовий збір») не справляється судовий збір за заяву про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. Зважаючи на що, для позивача відсутній законодавчий припис надавати суду апеляційної інстанції документ про сплату судового, оскільки заява про порядок виконання рішення жодним чином не містить матеріальних чи нематеріальних вимог, так як не стосується зміни винесеного рішення по суті. Крім того, позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції ним отримано 07.11.2016 із офіційного сайту з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відзив на касаційну скаргу на ухвалу від 17.11.2016 від відповідача у справі не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
20.12.2016 Вищий адміністративний суд України ухвалою залишив касаційну скаргу без руху, оскільки позивачем не був сплачений судовий збір за подання касаційної скарги та надав позивачу строк на усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали.
Ухвалою від 20.01.2017 Київський апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із тим, що Товариство, після отримання ухвали суду від 17.11.2016, згідно з даними повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримане останнім 25.11.2016, не усунуло у зазначений в ухвалі строк недоліки апеляційної скарги, а саме до 26.12.2016, не звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з клопотанням із зазначенням поважних причин його пропуску та не надав докази про час отримання копії судового рішення суду першої інстанції, а також документ про сплату судового збору.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.01.2017 позивачем подана касаційна скарга, в якій Товариство із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та зобов`язати суд першої інстанції роз`яснити порядок виконання постанови 17.03.2015 у справі №826/18398/14.
Скаржник в касаційній скарзі зазначає, на невідповідність оскаржуваного судового рішення вимогам процесуального закону щодо форми і змісту. Товариство стверджує про необґрунтованість та незаконність ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017. Позивач вважає оскаржуване судове рішення незаконним, адже, на думку заявника, для нього відсутній законодавчий припис надавати суду апеляційної інстанції документ про сплату судового, оскільки заява про порядок виконання рішення жодним чином не містить матеріальних чи нематеріальних вимог, так як не стосується зміни винесеного рішення по суті, також наголошує, що рішення суду першої інстанції ним отримано із офіційного сайту з Єдиного державного реєстру судових рішень 07.11.2016, іншими способами рішення до нього не надходило, зважаючи на що, у нього відсутня необхідність усунення вказаних у цій ухвалі недоліків в розумний строк.
Відзив на касаційну скаргу на ухвалу від 20.01.2017 від відповідача у справі також не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно з частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята в порядку письмового провадження.
Позивач був належним чином повідомлений про час та дату розгляду поданої ним заяви про надання роз`яснення постанови від 17.03.2015 Окружним адміністративним судом м. Києва, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення вручене адресату 25.11.2016.
Відповідно до інформації офіційного сайту з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу від 10.10.2016 до реєстру надіслано судом: 20.10.2016, зареєстровано: 21.10.2016, оприлюднено: 25.10.2016, а апеляційну скаргу було подано 16.11.2016, у якій позивач зазначив про отримання оскаржуваної ухвали 07.11.2016.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 апеляційну скаргу Товариства на ухвалу суду першої інстанції у даній справі залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статті 187 кодексу адміністративного судочинства України, а саме - заявником апеляційної скарги не було сплачено судовий збір в розмірі 1 378, 00 грн, а також з огляду на подання апеляційної скарги з пропуском строку, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСТ ЛО ГРУП» протягом наданого судом строку не надано доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а також не надано документ про сплату судового збору.
Відповідно до положень частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" (далі у тексті - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу адміністративного суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем до апеляційного суду оскаржено ухвалу про відмову у наданні роз`яснень постанови від 17.03.2015 у справі №826/18398/14, яка не входить до переліку об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 Закону № 3674-VI).
Враховуючи те, що Товариство не виконано вимоги ухвали від 17.11.2016, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.
За наведених обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги на ухвалу суду від 17.11.2016 не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів чи підтверджень на спростування викладеного.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ ЛО ГРУП» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2016 підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 378, 00 грн.
У випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Стаття 49 КАС України передбачала обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині надання доказів отримання ухвали суду першої інстанції скаржником 07.11.2016 є підставою для застосування судом апеляційної інстанції наслідків, передбачених абзацом другим частини 4 статті 189 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017).
У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення від 20.01.2017, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив, що рішення суду апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки прийняті з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ ЛО ГРУП» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова