ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 826/19622/15
адміністративне провадження № К/9901/40790/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/19622/15
за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області до Державної пенітенціарної служби України про стягнення коштів,
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (колегія у складі суддів: Кобилянський К. М., Мазур А. С., Федорчук А. Б.) від 13 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Кузьмишина О. М., Глущенко Я. Б., Шелест С. Б.) від 15 березня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2015 року Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - ДПІ у м. Сумах) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної пенітенціарної служби України, в якому просила стягнути з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, що обслуговують такого платника податків, готівки, що належить останньому, - податковий боргу у розмірі 602 112,09 грн (в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, у сумі 845,29 грн, частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, - 71 726,04 грн, податку на прибуток підприємства і організацій, що перебувають у державній власності, - 53 916,19 грн, податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, - 73 597,54 грн, податку на додану вартість - 402 027,03 грн).
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за Державним підприємством «Підприємство Сумської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№ 116)» станом на 20 лютого 2015 року обліковується податковий борг у розмірі 602 112,09 грн. З метою погашення податкового боргу та на виконання вимог статті 96 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач звернувся до Державної пенітенціарної служби України, у сфері управління якого знаходиться підприємство Сумської виправної колонії № 116, із поданням щодо прийняття рішення для погашення податкового боргу названого боржника. Проте у відповідь отримало безпідставну відмову (лист від 16 січня 2015 року № 15/2-16/163-15).
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, відмовлено ДПІ у м. Сумах в задоволенні позовних вимог.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 31 березня 2017 року ДПІ у м. Сумах звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2017 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання заперечень. Витребувані матеріали справи.
6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
8. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 19 березня 2018 року касаційну скаргу ДПІ у м. Сумах на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
10. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2325/0/78-20 від 26 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
12. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
13. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державне підприємство «Підприємство Сумської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№ 116)» (код ЄДРПОУ 08680796, далі -Сумська виправна колонія № 116) 21 квітня 2000 року зареєстроване юридичною особою, та 30 липня 1999 року взято на облік у ДПІ у м. Сумах як платник податків.
15. В якості засновника Сумської виправної колонії № 116 значиться Державна пенітенціарна служба України. Остання створена згідно Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 шляхом реорганізації Державного департаменту України з питань виконання покарань.
16. Згідно наданого позивачем розрахунку боргу за Сумською виправною колонією № 116 станом на 20 лютого 2015 року обліковувалася заборгованість перед бюджетом на загальну суму 602 112,09 грн, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, у сумі 845,29 грн, частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, - 71 726,04 грн, податку на прибуток підприємства і організацій, що перебувають у державній власності, - 53 916,19 грн, податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, - 73 597,54 грн, податку на додану вартість - 402 027,03 грн.
17. Вказаний податковий борг виник внаслідок несплати Сумською виправною колонією № 116 грошових зобов`язань з названих податкових платежів, визначених:
- самостійно платником податків у податкових деклараціях з податку на додану вартість за звітні періоди липень-грудень 2012 року, січень-жовтень і грудень 2013 року, січень-квітень, червень-листопад 2014 року, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за звітний період 3-и квартали 2012 року, 1-е півріччя, 3-и квартали 2013 року, 3-и квартали 2014 року, податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік (звітна, уточнююча), 3-и квартали 2012 року і 2012 рік (звітна);
- контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень від 18 грудня 2012 року № 000576150/65254 і № 0005771501/65247, від 18 жовтня 2013 року № 0004161502/12980, від 25 вересня 2013 року № 0002301502/9161, від 06 листопада 2013 року № 0004631502/15864, від 07 травня 2014 року № 0002181502/25296, від 03 липня 2014 року № 0004541502/35304, від 01 вересня 2014 року № 0006101502/45433, від 24 листопада 2014 року № 0011201502/61460 і № 0011211502/61462, від 01 вересня 2014 року № 0002391501, № 0002411501 і № 0002401501, від 13 жовтня 2014 року № 0003281501, від 30 грудня 2014 року № 0004171501 і № 0004181501, прийнятих на підставі актів документальних і камеральних перевірок.
18. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Сумах зверталася до Сумського окружного адміністративного суду із позовами про стягнення податкового боргу з Сумської виправної колонії № 116 у сумах 183 890,33 грн по податку з доходів фізичних осіб (нарахована за період з 17 травня 2011 року по 01 жовтня 2012 року) та у сумі 237 095,44 грн (з них по податку на додану вартість в сумі 236 104,76 грн (нарахована у період з травня 2011 року по липень 2012 року) і по податку доходи фізичних осіб - 990,68 грн, що нарахована у період з вересня по грудень 2011 року), та з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 317 777,83 грн за рахунок майна державного підприємства.
19. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року по справі № 818/96/13-а позов податкової інспекції задоволено, а саме постановлено стягнути з Сумської виправної колонії № 116 за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, і готівки податковий борг по податку з доходів фізичних осіб за період з 17 травня 2011 року по 01 жовтня 2012 року у розмірі 183 890,33 грн. Зазначене рішення суду набрало законної сили 01 квітня 2013 року.
20. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року по справі № 2а-1870/9738/12 позов податкової інспекції задоволено, а саме постановлено стягнути з Сумської виправної колонії № 116 за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, і готівки податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 237 095,44 грн. Зазначене рішення суду набрало законної сили 28 січня 2013 року.
21. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року по справі № 818/176/13-а, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року, в задоволенні позову ДПІ у м. Сумах про погашення податкового боргу підприємства Сумської виправної колонії № 116 за рахунок його майна було відмовлено з мотивів, що назване підприємство належить до сфери управління Державної кримінально-виконавчої служби України, а тому звернення стягнення на його майно заборонено в силу норм Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України». Зазначене рішення суду набрало законної сили 23 квітня 2013 року.
22. Докази звернення ДПІ у м. Сумах до відповідного адміністративного суду з позовами про стягнення з Сумської виправної колонії № 116 решти суми податкового боргу, яка була нарахована за звітні періоди починаючи з серпня 2012 року, позивач до суду не надав.
23. За даними наданих позивачем витягів з облікових карток Сумської виправної колонії № 116 по податках за 2012-2016 роки, за вказаний період за підприємством безперервно обліковується податковий борг з динамікою до збільшення або зменшення.
24. Станом на 31 жовтня 2016 року за даними витягів з облікових карток Сумської виправної колонії № 116 заявлена до стягнення сума податкової заборгованості була частково погашена за рахунок сплачених підприємством коштів, уточнення задекларованих попередньо показників податкової звітності та згідно рішення контролюючого органу про списання безнадійного податкового боргу № 3079-23/18-19-23.01-33 від 28 серпня 2015 року, та відповідно становила 424 987,05 грн (в тому числі з них по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, (код платежу 11010100) - 73 597,54 грн (з них недоїмка - 59 7010,84 грн, сума пені - 13 896,70 грн), по податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності, (код платежу 11020100) - 53 916,19 грн (з них недоїмка 50 847 грн, сума пені - 3 069,19 грн), по податку на додану вартість (код платежу 14010100) - 225 747,28 грн (з них недоїмка - 166 658,60 грн, сума пені - 59 088,68 грн), по сплаті частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій)(код платежу 21010100) - 71 726,04 грн (з них недоїмка - 71 695,47 грн, сума пені - 30,57 грн).
25. З метою погашення заявленої до стягнення суми податкового боргу Сумської виправної колонії № 116 ДПІ у м. Сумах здійснювалися наступні заходи: виставлено інкасові доручення на банківські рахунки боржника (підприємства) з метою списання коштів у рахунок погашення податкового боргу; проводилися перевірки наявності грошових коштів в касі підприємства; здійснено опис майна у податкову заставу; проведено заходи щодо встановлення наявності дебіторської заборгованості.
26. Крім того, позивач звернувся із листом від 16 грудня 2014 року № 65866/9/18-19-25.02-31 до Державної пенітенціарної служби України, як до засновника та державного органу до сфери управління якого належить підприємство-боржник, щодо погашення такого боргу у відповідності до положень статті 96 ПК України. Зокрема, в своєму листі ДПІ у м. Сумах, посилаючись на наявність у Сумської виправної колонії № 116 станом на 01 грудня 2014 року податкового боргу в сумі 606 657,87 грн та відсутності на балансі цього підприємства майна, що може бути внесено у податкову заставу, просила відповідача прийняти одне з таких рішень: про надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з метою погашення податкового боргу підприємства; про затвердження плану досудової санації підприємства за рахунок коштів державного бюджету; про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії.
27. У відповідь позивач отримав лист Державної пенітенціарної служби України від 16 січня 2015 року № 15/2-16/163-15, в якому відповідач зазначав, що підприємства установ виконання покарань сплачують податки та інші обов`язкові платежі на загальних підставах. Однак, у зв`язку з тяжким фінансовим становищем на підприємстві, Державна пенітенціарна служба України просила контролюючий орган розглянути питання щодо реструктуризації чи списання податкового боргу згідно чинного законодавства.
28. У зв`язку з отриманням зазначеної відповіді, позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення податкового боргу Сумської виправної колонії № 116 у сумі 602 112,09 грн. з Державної пенітенціарної служби України за рахунок наявних у неї коштів на рахунках у банках і готівки.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
29. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що обов`язковою умовою для звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків-боржник, з поданням щодо прийняття рішення, є неможливість погашення податкового боргу з суми коштів, отриманої від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації.
30. При цьому суди зауважили, що для звернення контролюючого органу (позивача) до відповідача з поданням та стягнення з нього сум податкового боргу, податковий орган має довести вжиття ним всіх вичерпних заходів щодо погашення Сумською виправною колонією № 116 податкового боргу, а також дотримання всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до Державної пенітенціарної служби України та звернення з позовом до неї.
Зокрема позивач мав довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 ПК України та приписів Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29 грудня 2010 року № 1954 (далі - Положення № 1954), може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж, у разі ж наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства, в контексті положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 ПК України, додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості) або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.
31. Водночас як установили суди, позивачем не надано докази вжиття достатніх дій, спрямованих на виконання рішення судів про стягнення коштів з розрахункових рахунків боржника у всіх банках, які його обслуговують.
32. Судом апеляційної інстанції також встановлено, відсутність у матеріалах справи копії інкасових доручень (розпорядження) контролюючого органу, що адресовані філіям АТ «Укрексімбанк» та ПАТ КБ «Приватбанк», з метою стягнення коштів з рахунків державного підприємства на підставі судових рішень у справах № 2а-1870/9738/12 та № 818/96/13-а.
33. Крім того, судами встановлено, що позивачем не надано доказів виявлення в період до 16 грудня 2014 року додаткових джерел погашення податкового боргу державного підприємства у вигляді дебіторської заборгованості платника податків, та/або стягнення відповідних сум дебіторської заборгованості, в порядку встановленому пунктом 95.22 статті 95 ПК України, що у сукупності із вищенаведеним є передумовою звернення ДПІ у м. Сумах в порядку пункту 96.3 статті 96 ПК України з поданням до Державної пенітенціарної служби України та подальшого заявлення вимог до Державної пенітенціарної служби України про стягнення податкового боргу державного підприємства.
34. При цьому суди зауважили, що Державна пенітенціарна служба України надала відповідь податковому органу яка не містить відмови у задоволенні вимог контролюючого органу, а тому відсутні підстави для покладання на Державну пенітенціарну службу України обов`язку із сплати податкового боргу Сумської виправної колонії № 116.
35. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
36. В доводах касаційної скарги контролюючий орган зазначає про те, що судами неправильно застосовано положення статті 96 ПК України. Зокрема, наголошує на вчиненні ним усіх передбачених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством заходів щодо стягнення податкової заборгованості з Сумської виправної колонії № 116, про що свідчать долучені до матеріалів справи докази.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
37. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
38. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
39. Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема статтею 96 ПК України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, яка у більшості випадків пов`язана із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).
40. Пунктом 96.2 статті 96 ПК України (тут і далі, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.
41. За правилами пункту 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
42. Виходячи з аналізу наведених вище норм права, передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади в порядку статті 96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника - державного підприємства та встановлення можливості внесення такого майна в податкову заставу.
43. Разом із тим, Суд зазначає, що наведені в пункті 96.2 статті 96 ПК України особливості погашення податкового боргу державних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 цього Кодексу.
44. Аналогічний підхід до застосування наведених норм права викладено у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року (справа №826/15776/15), від 20 грудня 2019 року (справа №826/19486/15), від 11 вересня 2019 року (справа №826/8951/15), від 26 грудня 2018 року (справа №810/3735/15), від 6 листопада 2018 року (справа №807/903/15).
45. Так, відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
46. Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
47. Пунктом 95.7 статті 95 ПУ України визначено, що продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.
48. Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі державних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутися до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.
49. Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу державного підприємства, то контролюючий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, для погашення податкового боргу останнього.
50. Як було з`ясовано судами попередніх інстанцій, позивач не надав доказів на підтвердження отримання недостатньої суми грошових коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна Сумської виправної колонії № 116 або відсутності в нього майна, яке може бути внесене в податкову заставу та відчужене.
51. Більше того, в контексті положень пункту 87.5 статті 87 ПУ України контролюючим органом не надано доказів виявлення додаткових джерел погашення податкового боргу державного підприємства у вигляді дебіторської заборгованості платника податків та її стягнення в порядку пункту 95.22 статті 95 цього Кодексу.
52. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Державної пенітенціарної служби України коштів у рахунок погашення податкового боргу Сумської виправної колонії № 116, оскільки позивачем не дотримано порядок стягнення податкового боргу з державного підприємства визначений статтею 96 ПК України.
53. Жодні доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
54. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у справі 826/19622/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов