№ 826/21860/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року

м. Київ

справа №826/21860/15

адміністративне провадження №К/9901/17226/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Харківської митниці ДФС

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2016 (суддя Качур І.А.)

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 (головуючий суддя Бабенко К.А., судді Степанюк А.Г., Кузьменко В. В.)

у справі № 826/21860/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК - Індастріз Україна»

до Харківської митниці ДФС

про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК - Індастріз Україна» (далі - ТОВ «ТНК - Індастріз Україна», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Харківської митниці ДФС (далі - митниця, відповідач) з позовом про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 16.05.2015 №807000011/2015/000787/1, від 21.05.2015 №807000011/2015/813/1, від 30.05.2015 №807000011/2015/000868/1, від 02.06.2015 №807000011/2015/000869/1, від 04.06.2015 №807000011/2015/000897/1 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.05.2015 №807121400/2015/00054, від 21.05.2015 №807121400/2015/00055, від 30.05.2015 №807121400/2015/00058, від 02.06.2015 №807121400/2015/00061, від 04.06.2015 №807121400/2015/00062.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2016 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Харківської митниці ДФС від 16.05.2015 №807000011/2015/000787/1, від 21.05.2015 №807000011/2015/813/1, від 30.05.2015 №807000011/2015/000868/1, від 02.06.2015 №807000011/2015/000869/1, від 04.06.2015 №807000011/2015/000897/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.05.2015 №807121400/2015/00054, від 21.05.2015 №807121400/2015/00055, від 30.05.2015 №807121400/2015/00058, від 02.06.2015 №807121400/2015/00061, від 04.06.2015 №807121400/2015/00062.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС задоволено частково, змінено постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2016 в резолютивній частині, викладено другий абзац в наступній редакції: «Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів відділу МВ Харківської митниці ДФС №807000011/2015/000787/1 від 16.05.2015 року, 807000011/2015/813/1 від 21.05.2015 року, №807000011/2015/000868/1 від 30.05.2015 року, №807000011/2015/000869/1 від 02.06.2015 року, №807000011/2015/000897/1 від 04.06.2015 року та Картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Харківської митниці ДФС в особі її структурного підрозділу Митного посту «Харків - Сортувальний» №807121400/2015/00054 від 16.05.2015 року, №807121400/2015/00055 від 21.05.2015 року, №807121400/2015/00058 від 30.05.2015 року, №807121400/2015/00061 від 02.06.2015 року, №807121400/2015/00062 від 04.06.2015 року». В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Харківська митниця ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2016, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 у справі №826/21860/15, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» у повному обсязі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що документи, надані декларантом при митному оформленні, не підтверджували у повній мірі числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, оскільки декларантом під час митного оформлення не було подано повний пакет документів, передбачених ч. 2 ст. 53 МК України, проте судами попередніх інстанцій не були враховані такі доводи. Судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тому факту, що до митного оформлення не надано рахунок-фактури (інвойс) та банківські платіжні документи. На вимогу митного органу декларантом додаткових документів не надано. Відтак митну вартість правомірно було скориговано за другорядним резервним методом.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.08.2017 відкрито касаційне провадження за даною скаргою.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що митним органом під час митного оформлення та розгляду справи у суді першої інстанції не зазначалося про відсутність рахунків-фактур. Оплата за товар була здійснена після завершення митного оформлення, оскільки умовами контракту передбачено відстрочку оплати, про що було повідомлено митницю. Відповідачем не обґрунтовано правомірність винесених рішень про коригування митної вартості товарів, не доведено необхідність витребування додаткових документів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між НК «Роснєфть» (Продавець) та Позивачем (Покупець) укладено Контракт від 30.10.2014 №100014/10663К, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти і оплатити бензин та дизельне паливо, зазначене у п.1.1 даного Контракту.

Згідно п. 1.2. Контракту, кількість, якість, асортимент, ціна, строк, базис та інші необхідні умови поставки обумовлюються Сторонами в Додатках та/або Доповненнях, підписаних обома Сторонами, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Відповідно до п. 5.1 Контракту, ціна за Товар, що постачається за даним Контрактом встановлюється в доларах США за метричну тону і визначається згідно з Додатками, які є невід`ємною частиною даного Контракту; крім фіксованої ціни Сторони можуть узгодити в Додатках/Доповненнях розрахунок ціни за формулою. Деталі ціноутворення Сторони оговорять у відповідних Додатках/Доповненнях до цього Контракту. У випадку застосування формульного ціноутворення, кінцева ціна на поставлений Товар зазначається в рахунках.

Згідно з п. 6.1. Контракту, оплата за Товар, який постачається за даним Контрактом буде здійснюватися Покупцем як в доларах США, так і в Євро, так і в Рублях РФ (за вибором Продавця) банківським переказом на рахунок, зазначений Продавцем в комерційному інвойсі, без відрахування комісії, утримання, відрахувань і без заліку зустрічних вимог в строки, передбачені в даному Контракті на умовах відстрочки платежу за Товар або на умовах передоплати 100% попередньої вартості або 100% вартості Товару за вибором Продавця.

Також між сторонами укладено Додаток №026 (100014/10663К027) від 27.04.2015, відповідно до п. 1.1 якого, Продавець продає, а Покупець купує на умовах СРТ ж.д. станція Червоний Хутір та/або ст. Червоний Хутір Експ. бензин Преміум Євро-95 вид III (АИ-95-К5), ГОСТ Р 51866-2002 та/або Бензин неетилований марки АИ-95 екологічного класу К5 АИ-95-К5, ГОСТ 32513-2013, виробництва ЗАТ «РНПК», Росія.

Згідно з п. 2.1. Додатку №026, кількість Товару, що поставляється за даним Додатком складає до 990 МТ в опціоні Продавця.

Відповідно до п. 4.1. Додатку №026, вартість товару, що поставляється за даним Додатком фіксується в доларах США за одну метричну тону та складає 604,15 доларів США.

З метою митного оформлення товару до митного органу подано Накладні ЦІМ/УМВС, Рахунки-проформи, Контракт від 30.10.2014 №100014/10663К, Додаток до Контракту №100014/10663К №026 від 27.04.2015, Договір про надання послуг митного брокера від 01.01.2015 №0018ПЦ, Сертифікат відповідності від 14.05.2015 UA.1.185.0025122-15, Декларацію про відповідність від 14.05.2015 №00470, Інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, Декларацію про походження товару від 05.05.2015 №1048, Паспорти якості, копію МД країни відправлення від 08.05.2015 року №10006120/080515/0001261.

При цьому, митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Однак, у митного органу виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки на думку відповідача, подані документи, які підтверджують митну вартість товару не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.

Відповідачем було направлено ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» електронні повідомлення щодо надання, у відповідності до положень ст. 53 МК України, додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, у відповідь на які митним брокером ТОВ «Брок - Енерджі» було повідомлено про неможливість подання витребовуваних документів.

У зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, тому як використані декларантом відомості не підтверджено в повній мірі документально та документи подані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3,4 ст. 53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості, у зв`язку з не наданням декларантом та відсутністю в митниці інформації щодо угод на ідентичні товари, Харківською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.05.2015 №807000011/2015/000787/1 та від 21.05.2015 №807000011/2015/813/1 за другорядним методом (за ціною угоди щодо подібних товарів) відповідно до статей 60 61 МК України. Розрахунок митної вартості: 690 дол.США/тн. Джерелом інформації по товару була наявна у митного органу цінова інформація на подібний товар, оформлений за ціною угоди у максимально наближений термін, за фактами митних оформлень, які наявні у ЄАІС та ПІК Інспектор 2006, а саме: біржові котирування бензину (видання Platts).

Також Харківською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 30.05.2015 №807000011/2015/000868/1, від 02.06.2015 №807000011/2015/000869/1 та від 04.06.2015 №807000011/2015/000897/1. Судами встановлено, що як на підставу для прийняття зазначених рішень, відповідач посилався на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджено в повній мірі документально та документи подані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3,4 ст. 53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості, ненадання декларантом та відсутність у митниці інформації та документів для визначення митної вартості за другорядними методами, передбаченими статтями 59-63 МК України. Джерелом інформації для даних рішень була наявна в митному органі цінова інформація що наявна в ПІК Інспектор 2006 та ЄАІС про митні оформлення товарів, митне оформлення яких вже здійснено (МД ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» від 21.05.2015 №807120000/2015/777, оформлена за результатами коригування митної вартості товарів), біржові котирування бензину (видання Platts). Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості: 690 дол.США/тн.

Відповідачем прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.05.2015 №807121400/2015/00054, від 21.05.2015 №807121400/2015/00055, від 30.05.2015 №807121400/2015/00058, від 02.06.2015 №807121400/2015/00061, від 04.06.2015 №807121400/2015/00062, якими Позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість митного оформлення - подання нової МД з урахуванням відомостей, наведених у відповідних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

Митним брокером ТОВ «Брок-Енерджі» були подані нові митні декларації, відповідно до яких, митна вартість товару була визначена за ціною встановленою відповідачем.

ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» надано Харківській митниці ДФС лист від 27.07.2015 №00762 щодо визнання заявленої декларантом митної вартості, до якого додано додаткові документи, а саме: оригінал висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 02.07.2015 №1806; копію платіжного доручення в іноземній валюті від 15.07.2015 №64; копію Контракту від 30.10.2014 №100014/10663К; копію додатку від 27.04.2015 №026; копію проформи-інвойсу від 05.05.2015 №1048; копії Інвойсів від 15.05.2015 у №7215904333, від 19.05.2015 №7215904337, від 26.05.2015 №7215904334, від 28.05.2015 №7215904402, від 31.05.2015 №7215905071; копії Актів приймання-передачі від 10.05.2015 №1, від 14.05.2015 №2, від 24.05.2015 №3, від 27.05.2015 №4, від 30.05.2015 №5 до додатку №026 від 27.04.2015 до Контракту №100014/10663К від 30.10.2014 року; копію Листа ВАТ «НК «Роснафта» щодо порядку формування вартості товару №6-30516 від 27.04.2015; копію витягу з видання «Біржовий товарний ринок Росії» за 20-24.04.2015 №108; копію Митної декларації країни експорту №10006120/080515/0001261 від 05.05.2015; копії оскаржених Рішень про коригування митної вартості товару та копії митних декларацій IM40AA №807120000/2015/000768 від 21.05.2015, IM40AA №807120000/2015/000777 від 21.05.2015, IM40AA №807120000/2015/000836 від 30.05.2015, IM40AA №807120000/2015/000861 від 02.06.2015, IM40AA №807120000/2015/000875 від 04.06.2015.

Відповідачем листом від 03.08.2015 №20-70-25-02/00-3/5633 повідомлено, що надані позивачем додаткові документи не спростовують сумнівів щодо прийнятності задекларованого рівня митної вартості оцінюваного товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, що унеможливлює перегляд зазначених Рішень про коригування митної вартості товарів.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що митниця неправомірно здійснила коригування митної вартості товарів та визначила митну вартість за другорядним методом, у зв`язку з чим такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «Союз-2000» підлягають задоволенню.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» було надано до митного оформлення повний пакет необхідних документів, згідно з переліком ч.2 ст.53 МК України. В порушення вимог ч.2 ст.55 МК України, відповідачем в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару не зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Відповідачем не підтверджено належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За нормами ч. 2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч.6 ст.54 МК України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до положень ст. 55 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п.п.1-4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З урахуванням вищевикладеного, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.59 та ст.60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 та ст. 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно з ч. 1 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про ненадання позивачем інвойсів та банківських платіжних документів, з огляду на наступне. Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, відповідачем жодним чином не вказано, які саме з наданих позивачем документів містять неповні відомості та/або розбіжності. Крім того, митний орган не зазначив, які саме документи, на думку митниці не містять в собі всіх даних на підтвердження обраного методу визначення митної вартості.

Верховний Суд зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу ч.4 ст.54 МК України саме по собі ненадання документів на вимогу митного органу не є підставою для коригування митної вартості, за відсутності обґрунтування митним органом того, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які конкретно документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок доказування, не було спростовано правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також не доведена об`єктивна неможливість застосування першого методу.

Суд касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що митним органом необґрунтовано прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо необхідності зміни постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2016 в її резолютивній частині.

Київський апеляційний адміністративний суд змінив резолютивну частину рішення суду першої інстанції з огляду на те, що оскаржувані ТОВ «ТНК - Індастріз Україна» рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відділом МВ Харківської митниці ДФС, а картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийнято Харківською митницею ДФС в особі її структурного підрозділу Митного посту «Харків - Сортувальний».

Колегія суддів зауважує, що відповідно до приписів ст. 546 МК України (в редакції станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції) митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів. Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до положень ст. 547 МК України митний пост є органом доходів і зборів, який входить до складу митниці як відокремлений структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Відділ митної вартості є структурним підрозділом у складі митниці.

Судом апеляційної інстанції не досліджено правовий статус структурних підрозділів, які не є самостійними юридичними особами, не враховано, що відділ митної вартості Харківської митниці ДФС та митний пост «Харків-Сортувальний» Харківської митниці ДФС діють без статусу юридичної особи, не наділені адміністративною процесуальною правосуб`єктністю та не наділені здатністю мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві.

Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 в частині внесення змін до резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2016 у даній справі підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись статтями 195 243 246 250 341 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 у справі №826/21860/15 скасувати в частині внесення змін до резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2016, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2016 та в іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 у справі №826/21860/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко