08.10.2023

№ 826/23073/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 826/23073/15

адміністративне провадження № К/990/959/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2022 (суддя Качур І.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 (колегія суддів: Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В., Собків Я.М.) у справі №826/23073/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" Оберемко Р.А. в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемко Р.А. про визнання нікчемним договору №349412 банківського вкладу фізичною особою від 17.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК»;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемко Р.А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно здійснення їй виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №349412 банківського вкладу фізичною особою від 17.06.2014 в національній валюті України в розмірі 190 000,00 грн.

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії для включення ОСОБА_1 в загальний реєстр вкладників фізичних осіб публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду, за договором №3494412 банківського вкладу з фізичною особою від 17.06.2014 в національній валюті України в розмірі 190 000,00 грн.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва 05.10.2020 адміністративний позов задоволено частково.

Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» Оберемко Р.А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно здійснення їй виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №349412 банківського вкладу фізичною особою від 17.06.2014 в національній валюті України в розмірі 190 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 05.10.2020 року залишено без змін.

4. 18.05.2022 видано виконавчий лист у справі №826/23073/15.

5. В подальшому позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

6. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2022 замінено боржника у виконавчих листах, виданих Окружним адміністративним судом м. Києва від 18.05.2022 у справі №826/23073/15 з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича на правонаступника - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 15, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016).

7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва 15.09.2022 залишено без змін.

8. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та в задоволенні заяви відмовити.

9. Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2023 відкрито касаційне провадження.

10. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її задоволення заперечує, просить залишити судові рішення без змін.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Постановляючи ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що припинення діяльності банку не має бути перешкодою для одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, право позивача на отримання якої встановлено у рішенні суду, що набрало законної сили. Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачають припинення (скасування) цього права вкладника у зв`язку з припиненням банку.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. У касаційній скарзі скаржник посилається на приписи ст. ст. 26, 27, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Розділів ІІІ і IV Положення № 14, з яких вбачається, що Фонд гарантування починає виплату коштів в межах гарантованої державою суми відшкодування (200000,00 грн.) вкладникам неплатоспроможного банку, які включені в Загальний реєстр вкладників.

У Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку вкладників.

Перелік, який складається Уповноваженою особою та Загальний реєстр, який затверджується Фондом гарантування, є різними за суттю, змістом та призначенням документами. Перелік складається уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку. Перелік, який складається уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом гарантування.

Зазначає, що 11.12.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10691110087028819 про державну реєстрацію припинення ПАТ «Європейський газовий банк» як юридичної особи, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим.

Відтак повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ «Єврогазбанк», а відповідно і повноваження Уповноваженої особи, якій було делеговано повноваження ліквідатора, припинено.

Жодною нормою Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено, що Фонд гарантування є правонаступником Уповноваженої особи.

ІУ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

14. Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

15. Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

16. Згідно з ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

17. Відповідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч. 5 ст. 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

18. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №2а/0612/649/11, від 03.05.2018 у справі №2-а-1864/10, від 13.12.2018 у справі №2-а-1710/11, від 29.01.2020 у справі №815/1303/17, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №812/1408/16 зазначив таке:

«Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13.03.2019 (справа № 524/4478/17), від 20.02.2019 (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270.

19. При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень».

20. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Фонду, відповідно до ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 11.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №10691110087028819 про державну реєстрацію припинення ПАТ «Європейський газовий банк» як юридичної особи, а отже, ліквідація Банку вважається завершеною, а Банк ліквідованим. Водночас, строк, на який було призначено Уповноважену особу, закінчився 17.11.2019.

21. Разом з тим, відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», під банком розуміється юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноваженою особою Фонду є працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Виходячи з викладеного, вбачається, що уповноважена особа в певних випадках діє по суті від імені держави (Фонду), в інших випадках, що стосується діяльності банку під час ліквідації, як посадова особа банку, його представник.

Водночас рішенням суду, яке набрало законної сили зобов`язано саме Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» Оберемко Р.А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 стосовно здійснення їй виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №349412 банківського вкладу фізичною особою від 17.06.2014 в національній валюті України в розмірі 190 000,00 грн., а не банк.

Припинення банку не може бути перешкодою для одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, право позивача на отримання якої встановлено у рішенні суду, що набрало законної сили.

23. Відповідно до приписів ст. 1, 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснення ліквідації банків.

24. Колегія суддів не приймає доводів касаційної скарги про відсутність нормативного механізму, який надає можливість безпосередньо Фонду гарантування подавати додаткову інформацію про вкладника, оскільки згідно п. 10 ст. 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення діяльності Фонду уповноважена приймати нормативно-правові акти Фонду.

Відтак, виконавча дирекція Фонду для забезпечення інтересів та прав вкладників щодо отримання гарантованої суми вкладу, має всі необхідні повноваження для усунення прогалин чи невідповідповідностей Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, шляхом внесення до нього змін.

25. Колегія суддів не приймає посилання відповідача щодо згадки в оскаржуваному рішенні про наявність у позивача відносин з ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», оскільки це є опискою та може бути виправлене в порядку, встановленому ст. 253 КАС України.

26. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій що з метою забезпечення права позивачки на отримання гарантованої суми вкладу, право на яку підтверджено рішенням суду, що набрало законної сили, наявні підстави для заміни боржника у виконавчих листах з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича на правонаступника - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

27. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

28. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко