ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2020 року
Київ
справа №826/23870/15
адміністративне провадження №К/9901/42108/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ШДСУ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016 (головуючий суддя - Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 (головуючий суддя - Беспалов О.О., судді: Грибан І.О., Губська О.А.) у справі №826/23870/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШДСУ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ШДСУ» (далі - ТОВ «ШДСУ») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому, просило:
визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві), які полягають у встановлені зменшення до 0,0 гривень податкових зобов`язань та зменшення до 0,0 гривень податкового кредиту, сформованих ТОВ «ШДСУ» за період листопад 2014 року;
зобов`язати ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві вилучити з інформаційних (електронних) баз даних податкової служби України акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ШДСУ» від 12.08.2015 № 326/26-57-22-02/ 384043118 ;
зобов`язати ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві відновити в електронній базі даних суми податкового кредиту та суми податкових зобов`язань, які ТОВ «ШДСУ» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.11.2014 по 31.11.2014.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016, в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «ШДСУ» оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог ТОВ «ШДСУ» посилається на те, що оскаржувані дії є втручанням у фінансово-господарську діяльність платника та перешкоджають виконанню ним обов`язку щодо самостійного ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податкові і зборів; протиправні дії поставили позивача у правову невизначеність та позбавило права визначитись на предмет майбутніх господарських відносин з контрагентами.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового Кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно зі статтею 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено повторну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ШДСУ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарських відносинах з ТОВ «Промбудмеханізація» за листопад 2014 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.08.2015 № 326/26-57-22-02/38404318, в якому відображено висновок про порушення ТОВ «ШДСУ»:
статей 135 137 138 139 Податкового кодексу України, а саме, завищено дохід, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування по взаємовідносинах з Консорціум «НВО «Укргідроенергобуд» за перевіряємий період на загальну суму 33402759,00 та завищено витрати, що враховуються для визначення об`єкта оподаткування по взаємовідносинах з ТОВ «Промбудмеханізація» на загальну суму 7620414,00 грн.
статей 185, 187, 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, а саме, завищено податкове зобов`язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Консорціум «НВО «Укргідроенергобуд» за листопад 2014 року на суму 6680552, грн. та завищено податковий кредит, сформований від ТОВ «Промбудмеханізація» за листопад 2014 року у сумі 1 524083,00 грн.
Надаючи оцінку встановленим у дані справі обставинам, слід враховувати правовий висновок Верховного Суду України, висловлений, зокрема, в постановах: від 15.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «УКРФРІТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; від 02.12.2015 у справі за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська компанія «Зорецвіт» до Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії; від 04.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехноконструкція» до Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, згідно з яким інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.
За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкових перевірок та звірок, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.
За наслідками здійсненого контрольного заходу стосовно позивача податкові повідомлення-рішення не приймались, позивач не оскаржував в судовому порядку дії щодо проведення перевірки, а тому судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що наявність в розпорядженні контролюючого органу інформації не призвело до порушення прав та інтересів позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення розглядуваних позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ШДСУ» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна ,
Судді Верховного Суду