ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа №826/24268/15
адміністративне провадження №К/9901/27239/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/24268/15
за адміністративним позовом Промислово-технічної компанії у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромат» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Качур І. А.) від 14 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Троян Н. М., Бужак Н. П., Твердохліб В. А.) від 01 грудня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2015 року Промислово-технічна компанія у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромат» (далі - ПТК ТОВ «Агромат») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального офісу з обслуговування великих платників від 22 липня 2015 року:
- № 0000363920, яким ПТК ТОВ «Агромат» нараховане грошове зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 200 812,81 грн та штрафні санкції у розмірі 50 203,20 грн;
- № 0000373920, яким ПТК ТОВ «Агромат» нараховане грошове зобов`язання зі сплати мита у розмірі 47 479,24 грн та штрафні санкції у розмірі 11 869,81 грн, як такі, що сплачені без достатніх підстав, та не відповідають вимогам чинного законодавства України.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки, та прийняті на його підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не підтверджуються первинними документами.
Позивач наголошує, що митні декларації, які перевірялися відповідачем під час проведення документальної невиїзної перевірки щодо правильності визначення митної вартості товарів, а саме: плитки глазурованої з кам`яної кераміки для внутрішніх робіт торгівельної марки «Pamesa Ceramica S.L.», були предметом розгляду в Солом`янському районному суді міста Києва та Апеляційного суду міста Києва, і суди підтвердили достовірність митної вартості, заявленої ПТК ТОВ «Агромат», у митних деклараціях.
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, задоволено позовні вимоги.
Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Центрального офісу з обслуговування великих платників від 22 липня 2015 року № 0000363920 та № 0000373920.
Присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПТК ТОВ «Агромат», понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 656 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 14 грудня 2016 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПТК ТОВ «Агромат» у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 січня 2017 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
8. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 21 лютого 2018 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі № 826/24268/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Шипуліна Т. М. - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).
10. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2222/0/78-20 від 18 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
12. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
13. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 27 травня 2015 року по 17 червня 2015 року Центральним офісом з обслуговування великих платників було проведено документальну невиїзну перевірку щодо правильності визначення ПТК ТОВ «Агромат» митної вартості товарів: «плитка глазурована з кам`яної кераміки для внутрішніх робіт торгівельної марки «Pamesa Ceramica»» за кодом УКТ ЗЕД 6908909100, ввезених за митними деклараціями:
- від 04 квітня 2013 року № 100250000/2013/052544; - від 15 квітня 2013 року № 100250000/2013/053508; - від 17 травня 2013 року № 100250000/2013/056789; - від 21 травня 2013 року № 100250000/2013/057180; - від 28 травня 2013 року № 100250000/2013/058063; - від 26 березня 2013 року № 100250000/2013/061527; - від 02 липня 2013 року № 100250000/2013/062150; - 23 липня 2013 року № 100250000/2013/064458; - від 30 липня 2013 року № 100250000/2013/065248; - від 20 серпня 2013 року № 100250000/2013/067602; - від 29 серпня 2013 року № 100250000/2013/068543; - від 11 вересня 2013 року № 100250000/2013/070044; - від 25 вересня 2013 року № 100250000/2013/071666; - від 17 жовтня 2013 року № 100250000/2013/074100; - від 18 грудня 2013 року № 100250000/410814; - від 11 лютого 2014 року № 100250000/2013/090555.
15. За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 01 липня 2015 року № Н5/15/28-10-39-20/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення ПТК ТОВ «Агромат»:
- пункту 187. 8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме заниження ПДВ по товарах, що ввозяться на митну територію України на загальну суму 200 812,81 грн.;
- статей 247 279 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме занижено ввізне мито на загальну суму 47 479,24 грн.
16. За висновками контролюючого органу, склад податкового правопорушення полягає у тому, що загальна митна вартість імпортованих товарів (графа 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» митних декларацій, оформлених Київською міжрегіональною митницею Міндоходів) становить 299 111, 53 євро (еквівалентно 4 148 199,66 грн згідно офіційного курсу НБУ на дату здійснення митного оформлення), тоді як в експортних деклараціях, оформлених митними органами Іспанії, загальна митна вартість товарів складає 478 000, 87 євро (еквівалентно 5 097 784,49 грн). Встановлене заниження митної вартості імпортованих товарів, зазначених у митних деклараціях призвело до заниження загальної суми сплати митних платежів з ввізного мита та ПДВ.
17. На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 22 липня 2015 року винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0000363920, яким ПТК ТОВ «Агромат» нараховано суму грошового зобов`язання з ПДВ із товарів, ввезених на територію України в сумі 251 016,01 грн, з якого за основним платежем - 200 812,81 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 50 203,20 грн;
- № 0000373920, яким ПТК ТОВ «Агромат» нараховано суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в сумі 59 349,05 грн, з якого за основним платежем - 47 479,24 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 869,81 грн.
18. За наслідками процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
19. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що оскільки під час проходження митного контролю, уповноважені органи, з урахуванням поданих декларантом документів, не мали зауважень до заявленої митної вартості, а податковим органом не доведено належним чином оформленими доказами заниження позивачем митної вартості, ввезених товарів, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
21. При цьому суди попередніх інстанцій відхилили посилання відповідача на лист Королівства Іспанії від 28 серпня 2014 року, який, на думку останнього, доводить заниження позивачем загальної суми сплати митних платежів з ввізного мита та ПДВ при митному оформленні імпортованих товарів (плитки глазурованої торгівельної марки «Pamesa Ceramica» за кодом УКТ ЗЕД 6908909100), оскільки зазначений лист складено англійською мовою, експортні декларації - іспанською мовою; документи не завірені належним чином, матеріали справи не містять офіційного перекладу до вказаних документів, що унеможливлює віднесення вказаного листа до офіційної інформації від уповноваженого органу іноземної держави. До того ж, податковим органом не надано суду обґрунтування щодо ідентифікації ввезених товарів з товарами, інформацію щодо яких надано Королівством Іспанії.
22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
23. В доводах касаційної скарги контролюючий орган зазначає, що за результатами перевірки встановлено заниження митної вартості товарів з боку ПТК ТОВ «Агромат», зазначеної у митних деклараціях, оформлених Київською міжрегіональною митницею Міндоходів, чим порушено вимоги статті 58 МК України. Скаржник наголошує, що висновки про допущення позивачем зазначених порушень обумовлені отриманням від митних органів Королівства Іспанії документальної інформації з якої встановлено повну відмінність між інвойсами, надісланими агентством Іспанії та інвойсами з ідентичними номерами, поданими ПТК ТОВ «Агромат».
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
26. В частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
28. Згідно з пунктами 21, 23 та 24 частини першої статті 4 МК України митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
29. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
30. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
31. Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
32. Частина друга статті 53 МК України передбачає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
33. Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
34. Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345- 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
35. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша статті 55 МК України).
36. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).
37. Згідно зі статтею 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.
38. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
39. За змістом частини першої статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
40. Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (частини перша та друга статті 351 МК України).
41. Статтею 352 МК України передбачено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
42. Отже, надходження ж від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться є підставою для проведення перевірки.
43. При цьому у разі, якщо митний орган, приймаючи митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття рішень про донарахування податкових зобов`язань, проте у разі якщо митний орган не визначав митну вартість товару, а така вартість була визначена платником податку самостійно, то митний орган вправі здійснювати митний контроль і після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
44. Аналогічна правова позиція вже неодноразово викладалась в постановах Верховного Суду, зокрема, від 11 лютого 2020 року у справі № 808/1236/16.
45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 листопада 2011 року між ПТК ТОВ «Агромат» та фабрика Pamesa Ceramica S.L. (продавець) укладено контракт № 2105, за умовами якого продавець продає, а покупець купує керамічну продукцію виробництва Іспанії. Відповідно до п. 3.3 Контракту оплата за товар проводиться в валюті євро шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця.
46. Згідно акту перевірки ПТК ТОВ «Агромат» на підставі вантажних митних декларацій, оформлених Київською міжрегіональною митницею Міндоходів, здійснено ввезення на митну територію України товару «плитка глазурована з кам`яної кераміки для внутрішніх робіт торгівельної марки «Pamesa Ceramica»», придбаного на підставі вищезазначеного контракту.
47. У вантажних митних деклараціях визначено вартість ввезених товарів із урахуванням коригувань в загальній сумі 299 111, 53 євро (еквівалентно 4 148 199,66 грн 66), з якої ПТК ТОВ «Агромат» сплачено митні платежі, а саме: ввізне мито (5%) - 207 409,99 грн, та ПДВ (20%) - 869 721,93 грн.
48. Згідно УКТЗЕД на товар за кодом 6908909100 ставка мита встановлена у розмірі 5%.
49. При цьому, судами було з`ясовано, що під час митного оформлення товару за митними деклараціями, переліченими у пункті 14 цієї постанови, позивачем подано наступні документи: митні декларації, контракт від 18 листопада 2011 року № 2105 з додатком № 1 від 18 квітня 2012 року, інвойси, коносаменти, а також довідки банку про перерахунок суми за поставку товару.
50. Однак, в акті перевірки податковий орган зазначає, що останнім співставлено документальну інформацію, отриману від уповноважених органів країни Іспанії з документами, поданими під час митного оформлення позивачем, за результатами якої товари, що зазначені в експортних деклараціях ідентифікуються з товарами, що були ввезені за митними деклараціями, оформленими Київською міжрегіональною митницею Міндоходів на адресу ПТК ТОВ «Агромат», однак відрізняються сумою митної вартості. Так, загальна митна вартість імпортованих товарів (графа 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» митних декларацій, оформлених Київською міжрегіональною митницею Міндоходів) становить 299 111, 53 євро (еквівалентно 4 148 199,66 грн згідно офіційного курсу НБУ на дату здійснення митного оформлення), тоді як в експортних деклараціях, оформлених митними органами Іспанії, загальна митна вартість товарів складає 478 000, 87 євро (еквівалентно 5 097 784,49 грн).
51. Суди попередніх інстанцій за наслідками дослідження долучених до матеріалів справи інвойсів, вантажно-митних декларацій та експортних декларацій, встановили невідповідність ваги товару. Так, із митної декларації № 100250000/2013/071666 від 25 вересня 2013 року, вбачалося, що товар має вагу нетто (кг) - 12 495, з експортної декларації, яка відповідно до складеного додатку № 1 до акту перевірки стосується цього ж товару - вага нетто - 37 254; із митної декларації № 100250000/2013/065248 від 30 липня 2013 року вбачалося, що товар має вагу нетто (кг) - 51 270, з експортної декларації, яка відповідно до складеного додатку № 1 до акту перевірки стосується цього ж товару - вага нетто - 93 700.
52. Однак, податковим органом не надано суду обґрунтування щодо ідентифікації ввезених товарів з товарами, інформацію щодо яких надано Королівством Іспанії.
53. Водночас, до матеріалів справи долучено лист начальника управління з супроводження операцій клієнтів ГО та мережі ПАТ «Креді Агріколь Банк» б/д, в якому зазначено, що із рахунку позивача, відкритого у вказаному банку, була здійснена оплата коштів на користь нерезидента Pamesa Ceramica S.L. по імпортному контракту № 2105 від 18 листопада 2011 року у відповідних сумах, в тому числі сплачено за товар по митним деклараціям. Також листом повідомлено, що ПАТ «Креді Агріколь Банк» проведено валютний контроль за вказаною митною декларацією та оплатами відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
54. Разом з тим судами встановлено, що відповідно до офіційного перекладу листа фабрики «Pamesa Ceramica S.L.» від 29 жовтня 2014 року, оплата за товар за вище зазначеними інвойсами здійснена в повному обсязі.
55. Застосовуючи вказані правові норми та надаючи оцінку наданим позивачем у процесі митного оформлення документам, суди зробили обґрунтований висновок про недоведеність відповідачем наявності у нього обґрунтованого сумніву у заниженні заявленої позивачем митної вартості при розмитненні товарів, а також про обґрунтованість визначення митної вартості товару, яку було покладено в основу розрахунку податкових зобов`язань, що зазначені у оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях.
56. Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про безпідставне нарахування Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ПТК ТОВ «Агромат» згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання» в сумі в сумі 251 016,01 грн, з яких: за основним платежем - 200 812,81 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 50 203,20 грн та платежем «Мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності» в сумі 59 349,05 грн, з яких: за основним платежем - 47 479,24 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 869,81 грн, та, як наслідок, наявність правових підстав для визнання їх протиправними і скасування ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
57. Обґрунтування касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на позов та апеляційній скарзі і зводиться виключно до незгоди з оцінкою, наданою судами повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановлених частиною першою статті 341 КАС України.
58. Жодні доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
59. Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі № 826/24268/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов