ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2020 року
Київ
справа №826/26255/15
адміністративне провадження №К/9901/17671/18, К/9901/17664/18,
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження заяви Національного банку України та Генеральної прокуратури України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2016 року в адміністративній справі № 826/26255/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санко» до Національного банку України, третя особа Публічне акціонерне товариство «Укргазпромбанк», за участю Генеральної прокуратури України, про визнання протиправною бездіяльності,-
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САНКО» звернулося до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національного банку України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «УКРГАЗПРОМБАНК», про визнання протиправною бездіяльності, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України в період з листопада 2014 року - квітень 2015 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог статті 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», норм Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS;
- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України в період з серпня 2011 року - вересень 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог статті 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», норм Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS;
- визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», яка виразилась у порушенні строків:
а) надання ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» результатів інспекційної перевірки за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України;
б) повідомлення ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2016 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «САНКО» було задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Національного банку України в період з листопада 2014 року по квітень 2015 року - щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ"УКРГАЗПРОМБАНК" на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог статті 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», норм Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS.
Визнано протиправною бездіяльність Національного банку України в період з серпня 2011 року по вересень 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог статті 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», норм Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS.
Визнано протиправною бездіяльність Національного банку України щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», яка виразилась у порушенні строків:
- надання ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» результатів інспекційної перевірки за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України;
- повідомлення ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року апеляційну скаргу Національного банку України залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2016 року - без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 листопада 2016 року вирішив касаційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року - без змін.
Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Національний банк України та Генеральна прокуратура України звернулися до Верховного Суду України в порядку, передбаченому частиною 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент такого звернення) із заявами про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2016 року з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року №2121-ІІІ та статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судами), що, на думку заявників, підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 9 лютого 2012 року у справі № К/9991/19230/11, 21 лютого 2013 року у справі № К/9991/75982/11, 15 грудня 2015 року у справі № К/800/206/15, 20 січня 2016 року у справі № К/800/19811/15, від 15 грудня 2015 року у справі № К/800/44545/15 та постановами Верховного Суду України від 24 лютого 2015 року у справі №21-34а15, 20 жовтня 2015 року у справі №800/147/15/800/436/14.
У заявах про перегляд просять: Національний банк України - скасувати рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і ухвалити по справі нове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду; Генеральна прокуратура України - скасувати судові рішення, прийняті у даній справі та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
Верховний Суд України ухвалами від 7 лютого 2017 року та 7 квітня 2017 року відкрив провадження за заявами Національного банку України і Генеральної прокуратури України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2016 року у справі №826/26255/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санко» до Національного банку України, третя особа - публічне акціонерне товариство «Укргазпромбанк», за участю Генеральної прокуратури України, про визнання протиправною бездіяльності.
З початком роботи Верховного Суду зазначену справу, на підставі підпунктів 1, 7 пункту 1 Перехідних положень КАС (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII), передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2018 року визначено колегію суддів у складі: Анцупова Т.О. (головуючий суддя), судді: Гриців М.І., Кравчук В.М.
У зв`язку із обранням судді-доповідача Анцупової Т.О. до Великої Палати Верховного Суду відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, справи № 826/26255/15 (провадження К/9901/17664/18, К/9901/17671/18).
Протоколами повторного автоматизованого розподілу від 18.06.2019 року справу № 826/26255/15 (провадження К/9901/17664/18, К/9901/17671/18) передано на розгляд колегії суддів у складі: Стрелець Т.Г. (головуючий суддя), судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС у новій редакції заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Верховний Суд ухвалою від 28 січня 2020 прийняв до провадження справу за заявами Національного банку України та Генеральної прокуратури України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2016 року в адміністративній справі № 826/26255/15.
Свої заяви про перегляд ухвали суду касаційної інстанції від 10 листопада 2016 року по справі № 826/26255/15 Національний банк України та Генеральна Прокуратура України обґрунтовує тим, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санко» не є належною стороною у правовідносинах, що склалися між Національним банком України та ПАТ «Укргазпромбанк».
Як на приклад неоднакового правозастосування заявники посилаються на ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 лютого 2012 року у справі № К/9991/19230/11, 21 лютого 2013 року у справі № К/9991/75982/11, 20 січня 2016 року у справі № К/800/19811/15 та постановами Верховного Суду України від 15 грудня 2015 року у справі № К/800/206/15, 24 лютого 2015 року у справі №21-34а15 та від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2497а15.
Як убачається зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 лютого 2012 року у справі № К/9991/19230/11 у даній справі позивач - ОСОБА_1 як вкладник ВАТ КБ «Надра» звернувся до суду з позовом про скасування постанов Правління НБУ: «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ КБ «Надра» від 10.02.2009 року №59; «Про продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів» від 05.08.2009 року №452; «Про хід виконання програми фінансового оздоровлення ВАТ КБ «Надра» від 10.02.2010 року №60, а також про визнання протиправними дій Правління НБУ щодо видачі зазначених постанов.
Залишаючи позов без розгляду, суди першої та апеляційної інстанції, з якими погодився касаційний суд, дійшли висновку, що при оскаржені зазначених постанови Правління НБУ належною стороною має бути не фізична особа, а лише ВАТ КБ «Надра», оскільки банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суду у встановленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України або його посадових осіб, а так само рішення, дії чи бездіяльність тимчасового адміністратора, ліквідатора та залучених ними осіб (с.99 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).
У постанові Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2013 року у справі № К/9991/75982/11 за позовом ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Національного банку України та просив визнати протиправною та скасувати постанову правління НБУ від 05 серпня 2009 року №447 в частині продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів ТОВ «Укрпромбанк» шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 05 серпня 2009 року до 21 січня 2010 року суд касаційної інстанції виходив з того, що особою, щодо якої застосовується оскаржувана Постанова № 447 є ТОВ «Укрпромбанк», а не будь-яка фізична особа, яка користується послугами банку як його вкладник. Відповідно, на думку суду, лише ТОВ «Укрпромбанк» є належною стороною у правовідносинах, що виникли між ним та Національним банком України. Тобто, у вкладників банку не має адміністративної процесуальної дієздатності для оскарження Постанови № 447.
Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2016 року у справі №826/18887/14 (провадження №К/800/19811/15) суд розглядав позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" до Національного банку України про скасування пункту 1 та пункту 3 постанови Національного банку України від 27 листопада 2014 року №743 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" до категорії неплатоспроможних".
У даній справі суд дійшов висновку, що Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" не приведено свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства про банки і банківську діяльність, а тому НБУ на виконання обов`язку, закріпленого приписами частини 1 статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», правомірно прийняв постанову про віднесення цього банку до категорії неплатоспроможних.
Суд касаційної інстанції також зазначив, що Національний банк України не наділений господарською компетенцією стосовно банків і безпосередньо не здійснює організаційно - господарських повноважень щодо них.
Стосовно постанови Верховного Суду України від 15 грудня 2015 року у справі № К/800/206/15, у цій справі суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання незаконним Указу Президента України від 17 лютого 2015 року № 88/2015 «Про строки проведення чергових призовів, чергові призови громадян України на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців у 2015 році», виходив з того, що видання спірного Указу №88/2015 поза часовим межами, встановленими Законом №2232-ХІІ, попри дійсність цього факту, в рамках наведеного праворозуміння не вказує на порушення конкретних індивідуальних прав заявників, а тому унеможливлює застосування обраного ними юрисдикційного способу визнання цього акта незаконним.
Постанова Верховного Суду України від 24 лютого 2015 року у справі №21-34а15 , на яку посилаються заявники, прийнята за результатами перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державного агентства земельних ресурсів у Київській області, третя особа ОСОБА_5 , про визнання протиправними та скасування наказів Держземагентства від 3 липня 2013 року про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та затверджених згідно з ними накази від 23 липня 2013 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок у власність.
У даній справі суд дійшов висновку, що у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
В свою чергу, постанова Верховного Суду України від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2497а15 стосується визнання протиправним та скасування Указу в.о. Президента України Турчинова О.В. «Про призначення членів Вищої ради юстиції» від 11 квітня 2014 року.
Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2016 року в адміністративній справі № 826/26255/15, яку заявники просять переглянути, предметом позову є саме бездіяльність Національного Банку України, який, на думку позивача - ТОВ «Торговий дім «САНКО», не вжив своєчасних заходів реагування відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про Національний банк України» щодо застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS.
Позивач вважає, що відповідачем також не вжито належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК». Така бездіяльність, на його думку, призвела до негативних фінансово-економічних наслідків в ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» та унеможливило повернення належних ТОВ «Торговий дім «САНКО» як вкладнику та кредитору грошових коштів.
У даній справі суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій, приймаючи рішення, виходили з того, що відповідачем порушено строк повідомлення ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з 01.08.2011 року по 01.09.2014 року. Суди вказали, що Національний Банк України дійсно вчинив бездіяльність щодо не прийняття своєчасно рішень про застосування заходів впливу до ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» за результатами інспекційної перевірки.
В контексті зазначеного колегія суддів дійшла висновку, що предмет та обставини позову у справі, що переглядається, відмінні від тих, що містяться у судових рішеннях, доданих заявниками як приклад неоднакового правозастосування суду касаційної інстанції.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися в ході судового розгляду, а тому, відповідно до норм статті 244 КАС України, у задоволенні заяв про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2016 року в адміністративній справі № 826/26255/15 слід відмовити.
Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 239 241 242 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року), колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, -
постановила :
У задоволенні заяви Національного банку України та Генеральної прокуратури України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2016 року в адміністративній справі № 826/26255/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санко» до Національного банку України, третя особа Публічне акціонерне товариство «Укргазпромбанк», за участю Генеральної прокуратури України, про визнання протиправною бездіяльності - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Т.Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій