№ 826/333/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/333/17

провадження № К/9901/67652/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю., Федотова І.В. від 6 листопада 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Дельта Банк», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813 (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору № 008-21015-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26 лютого 2015 року та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору);

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором № 008-21015-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ «Дельта Банк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором № 008-2015-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сторонами спірного договору банківського вкладу є банк (боржник) і вкладник (кредитор), а зобов`язання банку виплачувати суму вкладу не є такими, що нерозривно пов`язані з особою вкладника, то зобов`язання відповідача виплатити суму вкладу не припиняється внаслідок смерті вкладника, а входить до складу спадщини та триває до моменту фактичного повернення коштів спадкоємцеві.

ОСОБА_1 у порядку спадкування отримав статус вкладника ПАТ «Дельта Банк» та має право на повернення коштів за вкладом за договором № 008-2015-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26 лютого 2015 року.

Відповідачем не доведено наявність правових підстав для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу, а тому така бездіяльність уповноваженої особи Фонду суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2018 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що норми чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням чи належністю саме йому розміщених на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів. Підставою для розповсюдження на особу гарантій, передбачених Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я.

Передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус передбачає, з-поміж іншого, наявність у банку вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунку, договору банківського вкладу (депозиту) або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

У спірних правовідносинах вкладником банку є не позивач, а саме ОСОБА_2 , оскільки саме він вступив у договірні відносини із банком та саме ним і на його користь було укладено відповідний договір з банком і відкрито банківський рахунок.

Безпосередньо між позивачем і банком жодного договору у межах спірних правовідносин не укладалося. На підставі свідоцтва про спадщину позивач набув лише право майнової вимоги до банку на відповідну суму вкладу ОСОБА_2 , тобто позивач фактично отримав статус кредитора ПАТ «Дельта Банк», а не вкладника, що виключає наявність правових підстав для отримання ним гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду та вказує на можливість задоволення його вимог до банку в порядку черговості, згідно зі статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2018 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_2 (вкладник) та ПАТ «Дельта Банк» (банк) укладено договір № 008-2015-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26 лютого 2015 року, за умовами якого вкладник розміщує по 27 травня 2015 року на вкладному рахунку № НОМЕР_1 суму у розмірі 4600,00 доларів США.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 26 лютого 2015 року до вказаного договору банківського вкладу сторони домовились викласти пункт 1.8 договору у наступній редакції: « 1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або шляхом перерахування з відкритого у банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку у день укладання сторонами цього договору».

Згідно із платіжним дорученням в іноземній валюті від 26 лютого 2015 року № 1 на вкладний рахунок ОСОБА_2 внесено грошові кошти у розмірі 4600,00 доларів США ОСОБА_3 .

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 2 березня 2015 року № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 2 березня 2015 року 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 3 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 2 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» від 8 квітня 2015 року № 71 до рішення виконавчої дирекції Фонду від 2 березня 2015 року № 51 внесено зміни, а саме: викладено пункт 2 цього рішення у такій редакції: « 2. Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 3 березня 2015 року по 2 вересня 2015 року включно».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» від 3 серпня 2015 року № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» продовжено до 2 жовтня 2015 року включно.

На підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» від 2 жовтня 2015 року № 664, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 2 жовтня 2015 року № 181. Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 5 жовтня 2015 року по 4 жовтня 2017 року та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.

Протоколом від 15 вересня 2015 року засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк», призначеної наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» від 29 травня 2015 року № 408 затверджено результати перевірки якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та перелік відповідних правочинів викладено в додатку № 1 до вказаного протоколу.

Відповідно до зазначеного протоколу запропоновано уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладі рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та щодо застосування наслідків такої нікчемності.

16 вересня 2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. видано наказ № 813 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями».

У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 позивач отримав свідоцтво про спадщину за законом зокрема на грошовий внесок, що складає 4600,00 доларів США, з відповідними нарахованими відсотками та нарахованою компенсацією, який знаходиться в ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору № 008-21015-260215 від 26 лютого 2015 року.

З метою отримання отриманої у спадщину суми вкладу ОСОБА_1 звертався до уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, однак, належної йому суми вкладу не отримав.

8. Вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до пункту 8 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14, виплата сум відшкодування спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх індивідуальних звернень. Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику.

Згідно із пунктом 9 розділу III Положення, для отримання коштів за результатами розгляду індивідуального звернення до Фонду вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування.

Так, норми пунктів 8 та 9 розділу III Положення підтверджують право спадкоємців вкладників на відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами та визначають процедуру, за якою має бути проведена виплата сум відшкодування спадкоємцям (за результатами розгляду їх індивідуальних звернень).

Висновки апеляційного суду про те, що спадкоємець вкладника не має право на

отримання відшкодування вкладу, який належим спадкодавцю, суперечать вищевказаним нормам матеріального права.

Позивач вказує, що до нього перейшли усі права та обов`язки, які були у його батька згідно договорів банківського вкладу та про відкриття поточного (карткового) рахунку. Відтак, позивач є вкладником у розумінні пункту 4 частини 1 статті 2 Закону

України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а грошові кошти є вкладом у розумінні пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із частиною 2 статті 1228 ЦК України, право на вклад входить до складу спадщини.

Розглядаючи спір, апеляційний суд вийшов за межі доводів відповідача, які він виклав у апеляційній скарзі, та виходячи із формального визначення терміну «вкладник», яке міститься у пункті 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», прийшов до висновку що позивач вкладником не являється.

10. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано пояснення на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2018 року.

11. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2018 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В., ПАТ «Дельта Банк» не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами визначено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

13. Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

14. Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

15. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

16. Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

17. Згідно із пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року № 14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

18. Відповідно до пункту 9 розділу І, пункту 9 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, (в редакції від 11 листопада 2014 року, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) відшкодування за вкладами можуть сплачуватися іншим особам згідно із законодавством (за довіреністю, свідоцтвом про право на спадщину тощо). Для отримання коштів вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

20. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.

21. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках розміщено кошти (переказ коштів від ОСОБА_4 ), а тому в розумінні закону ОСОБА_2 є вкладником.

22. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок ОСОБА_2 відбулось до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (2 березня 2015 року).

23. Колегія суддів звертає увагу, що положення пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цього договору у ОСОБА_2 не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати йому майно.

24. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_2 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

25. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 у справі № 802/351/16-а.

26. Частина 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, що діяла на час укладення договору) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

27. Відповідач вважав нікчемними договір банківського вкладу між банком і ОСОБА_2 з підстави, передбаченої пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зазначеною нормою передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

28. Суд вважає, що положення пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може бути застосованим до договору, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цього договору у ОСОБА_2 не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

29. Метою пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

30. Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15.

31. Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 462/5678/16-ц спадкоємець вкладника має право на отримання відшкодування коштів за вкладами спадкодавця за рахунок коштів Фонду у межах граничного розміру відшкодування коштів, що не може бути меншим 200000,00 грн.

32. Поширення гарантій статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування коштів за вкладами спадкодавця за рахунок коштів Фонду зазначено у постановах Верховного Суду від 9 серпня 2019 року у справі № 826/11438/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 823/112/18 та від 17 червня 2020 року у справі № 826/1222/18.

33. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

34. Отже, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

35. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «Дельта Банк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

36. Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, №910/24198/16 від 16 травня 2018 року та №819/353/16 від 04 липня 2018 року.

37. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, воно не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

38. Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

39. Встановлена правова природа згаданого наказу унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ «Дельта банк» та позивачем, відтак, не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

40. Вказана правова позиція була викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а та постанові Верховного Суду від 6 червня 2019 року у справі № 826/25462/15.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

42. Статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

43. Згідно пункту 1 частини 1 статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

44. За наведених обставин, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2018 року підлягає скасуванню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року - зміні.

Керуючись статтями 341 345 350 352 354 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2018 року скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813 (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору № 008-21015-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26 лютого 2015 року та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору), а провадження у справі в цій частині закрити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа