ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 826/3878/16
адміністративне провадження № К/9901/3819/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Смоковича М.І., Радишевської О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/3878/16
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до приватного акціонерного товариства «Монтажлегмаш» про застосування заходів реагування,
за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року прийняте у складі головуючого судді Григоровича П.О.,
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Мельничука В.П., суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог.
1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Монтажлегмаш" (далі - відповідач, ПрАТ "Монтажлегмаш"), в якому просило:
1.1 застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача за адресою: вулиця Автопаркова, 5 у Дарницькому районі міста Києва; визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21 жовтня 2004 року №130 «Про затвердження інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів» зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 року за 31416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень Приватного акціонерного товариства "Монтажлегмаш", за адресою: вулиця Автопаркова, 5 у Дарницькому районі міста Києва.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки додержання (виконання) Відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, було виявлено ряд порушень, які є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами про застосування заходів реагування.
3. Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначив про усунення порушень, що становлять загрозу життю та здоров`ю людей в рамках приміщень, де позивач провадить господарську діяльність.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Дарницьким районним управлінням Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві, на підставі наказу від 20 січня 2016 року № 5, проведено планову перевірку щодо додержання чотирма суб`єктами господарювання, ПрАТ «Монтажлегмашг» (які знаходяться за адресою: вул. Автопаркова, 5 у Дарницькому районі міста Києва) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якої складено відповідний акт від 23 лютого 2016 року № 52, в якому зафіксовано 81 порушення, виявлені під час здійснення перевірки.
5. Акт перевірки не містить в собі ідентифікації приміщень за адресою: вулиця Автопаркова, 5 у Дарницькому районі м. Києва, в яких безпосередньо ПрАТ «Монтажлегмаш» провадить господарську діяльність з порушенням законодавства у сфері цивільного захисту.
6. Загальна площа приміщень, яка знаходяться у власності ПрАТ «Монтажлегмаш», розташованих за адресою: 02121, м. Київ, Дарницький район, вулиця Автопаркова, 5, складає 7042,50 кв.м., що підтверджується довідкою Київського міського БТІ від 05 березня 2014 року НЖ-2014 № 5100.
7. Станом на 01 січня 2016 року безпосередньо ПрАТ «Монтажлегмаш» експлуатує приміщення за вказаною вище адресою загальною площею 2425,98 кв.м. Інша частина приміщень (4616,52 кв.м.) перебувають в оренді та суборенді у третіх осіб, що підтверджується наявними у матеріалах справи: договорами оренди, суборенди, актами приймання-передачі приміщень, а також Приписом № 246 про усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту, що складений 30 травня 2016 року Дарницьким районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві на адресу ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат» за адресою: вулиця Автопаркова, 5 у Дарницькому районі м. Києва.
8. Позивачем до матеріалів справи надано належним чином засвідчену копію Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки по об`єкту нерухомості: адміністративного-побутові та складські приміщення ПрАТ «Монтажлегмаш» загальною площею 2425,98 кв.м. за адресою: м. Київ, Дарницький район, вулиця Автопаркова, 5, яка зареєстрована в Державній службі з надзвичайних ситуацій 22 вересня 2016 року за № 1192.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
9. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем надано належним чином засвідчену копію Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки по об`єкту нерухомості: адміністративного-побутові та складські приміщення ПрАТ «Монтажлегмаш» загальною площею 2425,98 кв.м. за адресою: м. Київ, Дарницький район, вулиця Автопаркова, 5, яка зареєстрована в Державній службі з надзвичайних ситуацій 22 вересня 2016 року за № 1192. Вказана Декларація підтверджує усунення Відповідачем виявлених під час перевірки порушень в рамках приміщень, які використовуються безпосередньо відповідачем в межах власної господарської діяльності, внаслідок чого підстави для застосування заходів реагування відсутні.
ІV. Касаційне оскарження
11. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 06 лютого2019 року.
12. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи та які суди попередніх інстанцій вважають встановленими, невідповідність висновків суду першої та апеляційної інстанцій встановленим обставинам справи.
12.1. Так, заявник касаційної скарги зауважує на тих фактах, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених позивачем порушень. Також позивач зауважує, що надана відповідачем Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки по об`єкту нерухомості: адміністративного-побутові та складські приміщення ПрАТ «Монтажлегмаш» загальною площею 2425,98 кв.м. за адресою: м. Київ, Дарницький район, вулиця Автопаркова, 5, яка зареєстрована в Державній службі з надзвичайних ситуацій 22 вересня 2016 року за № 1192 на думку, позивача, не підтверджує усунення порушень, а лише свідчить про реєстрацію вказаної декларації у органах ДСНС.
12.2. Додатково позивач наголошує, що судами попередніх інстанцій залишилося поза увагою той факт, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що іншу частину приміщень (4616,52 кв.м.) відповідач не використовує у власній господарській діяльності.
13. За таких обставин позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
14. 14 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Данилевич Н.А., Шарапи В.М. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 826/3878/16 з Окружного адміністративного суду міста Києва.
15. 28 лютого 2019 року справа № 826/3878/16 надійшла до Верховного Суду.
16. 26 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, в якому відповідач спростовуючи доводи касаційної скарги просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
17. 12 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2020 року № 766/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
18. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів - Радишевську О.Р., Смоковича М.І.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
19. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).
21. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
22. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX; далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
23. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Абзац перший частини п`ятої статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
25. Частина сьома статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
26. Частина друга статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.
27. Пункти 29, 33 та 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України: об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
28. Пункти 1, 3 та 4 частини першої статті 7 Кодексу цивільного захисту України: цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
29. Пункт 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України: до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
30. Пункт 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України: до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
31. Частини першою та другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України: посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
31.1. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
32. Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
32.1. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
VІ. Позиція Верховного Суду
33. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
34. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
35. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
36. Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
37. Підставою для звернення до суду із цим позовом є виявлені позивачем під час проведення планової перевірки ПрАТ «Монтажлегмашг» (які знаходяться за адресою: вул. Автопаркова, 5 у Дарницькому районі міста Києва) порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
38. На підтвердження усунення виявлених позивачем порушень ПрАТ «Монтажлегмашг» надано належним чином засвідчену копію Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки по об`єкту нерухомості: адміністративного-побутові та складські приміщення ПрАТ «Монтажлегмаш» загальною площею 2425,98 кв.м. за адресою: м. Київ, Дарницький район, вулиця Автопаркова, 5, яка зареєстрована в Державній службі з надзвичайних ситуацій 22 вересня 2016 року за № 1192.
39. Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що загальна площа приміщень, яка знаходяться у власності ПрАТ «Монтажлегмаш», розташованих за адресою: 02121, м. Київ, Дарницький район, вулиця Автопаркова, 5, складає 7042,50 кв.м., що підтверджується довідкою Київського міського БТІ від 05 березня 2014 року НЖ-2014 № 5100.
40. Станом на 01 січня 2016 року безпосередньо ПрАТ «Монтажлегмаш» експлуатує приміщення за вказаною вище адресою загальною площею 2425,98 кв.м. Інша частина приміщень (4616,52 кв.м.) перебувають в оренді та суборенді у третіх осіб.
41. Однією із підстав для відмови у задоволенні позову слугував висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем надано належним чином засвідчену копію Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки по об`єкту нерухомості, яка підтверджує усунення Відповідачем виявлених під час перевірки порушень в рамках приміщень, які використовуються безпосередньо відповідачем в межах власної господарської діяльності, внаслідок чого підстави для застосування заходів реагування відсутні.
42. Також судами попередніх інстанцій дійшли висновку про усунення вдповідачем порушень, оскільки директор відповідача - Романченко В.Г. , подаючи вказану декларацію на реєстрацію до ДСНС, взяв на себе відповідальність за відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки по об`єкту нерухомості та у випадку внесення недостовірних даних до Декларації, така особа може бути притягнута до відповідальності у встановленому законом порядку.
43. Верховний Суд не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій виходячи із наступного.
44. З аналізу приписів статті 57 Кодексу цивільного захисту України вбачається, що реєстрація дозвільним органом декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки дає право на вчинення дій щодо провадження господарської діяльності лише для новоутворених підприємств перед початок використання об`єктів нерухомості, а не для суб`єктів, яким за результатами проведеної органами ДСНС перевірки встановлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
45. Отже, зареєстрована у органах ДСНС декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки не є належним доказом усунення відповідачем порушень виявлених позивачем під час проведення контрольного заходу.
46. Верховний Суд також наголошує, що наявність можливості притягнення директора відповідача - Романченко В.Г. до відповідальності у встановленому законом порядку, у випадку внесення недостовірних даних до Декларації, не є співмірним до наслідків, які може призвести недодерження суб`єктом господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
47. Іншою підставою для відмови у задоволенні позову слугував висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що інша частина приміщень ПрАТ «Монтажлегмаш» (4616,52 кв.м.) перебуває в оренді та суборенді у третіх осіб, що підтверджується наявними у матеріалах справи: договорами оренди, суборенди, актами приймання-передачі приміщень, а також Приписом № 246 про усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту, що складений 30 травня 2016 року Дарницьким районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві на адресу ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат» за адресою: вулиця Автопаркова, 5 у Дарницькому районі м. Києва, а отже відповідач її безпосередньо не експлуатує.
48. Верховний Суд зауважує, що відповідно до пункту 6 розділу І Правила пожежної безпеки в Україні, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.
49. При цьому Правилами пожежної безпеки безпосередньо передбачено альтернативну відповідальність власника або орендаря (залежно від умов договору оренди) за дотримання вимог пожежної безпеки у таких випадках: щодо технічного стану пожежних гідрантів, щодо підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел та щодо своєчасного і повного оснащення об`єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками (підпункти 1, 8 пункту 2.1, пункт 3.22 розділу V).
50. Отже, забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
51. В той же час, суди попередніх інстанцій, як на доказ перебування частини приміщень ПрАТ «Монтажлегмаш» (4616,52 кв.м.) в оренді та суборенді у третіх осіб, послалися на договори договорами оренди, суборенди, актами приймання-передачі приміщень (а.с.70-74, 180-184, 187-189 том 1).
52. В той же час ані судом першої інстанції ані судом апеляційної інстанції не досліджено належним чином вказані докази та не встановлено, строк дії вказаних договорів, сукупна (загальна) площа орендованих приміщень, чи відповідає вона площині - 4616,52 кв.м. та чи передбачено умовами вказаних договорів обов`язки орендарів та суборендарів дотримання правил пожежної безпеки.
53. Проте встановлення цих обставин має значення для правильного вирішення справи.
54. Позивач, як на підставу для скасування рішень судів попередніх інстанцій посилається, на ту обставину, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою той факт, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що іншу частину приміщень (4616,52 кв.м.) відповідач не використовує у власній господарській діяльності, тобто судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено усі докази у справі.
55. Частиною другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
56. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України (у редакції до 08 лютого 2020 року) підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи якщо суд не дослідив зібрані в справі докази.
57. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не встановлено обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.
58. Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України.
Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві задовольнити частково.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року скасувати на направити справу № 826/3878/16 на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова
Судді: М.І. Смокович
О.Р. Радишевська