ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 826/4869/18
адміністративне провадження № К/9901/34038/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року (головуючий суддя: Качур І.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року (головуючий суддя: Федотов І.В., судді: Сорочко Є.О., Єгорова Н.М.) у справі № 826/4869/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (далі - відповідач), в якому просив суд:
визнати неправомірними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з дати настання відповідних обставин, пов`язаних з підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок раніше призначеного розміру пенсійного забезпечення та його виплату з дати зміни розміру одної зі складових грошового забезпечення - премії 75% грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, установленої рішенням Міністра Внутрішніх Справ України з урахуванням: військового звання підполковник - 130,00 грн; посадового окладу - 1200,00 грн; надбавки за вислугу років 40% - 532,00 грн; виконання особливо важливих завдань 50% - 931,00 грн; служби в умовах режимних обмежень 15% від посадового окладу - 180,00 грн; премії 75% від суми грошового забезпечення - 2094,75 грн; 89% вислуги років на пенсію;
стягнути відповідно до вимог статей 13, 43, 51, 55, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції на час звільнення позивача з військової служби в користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві недоотримані з вини відповідача пенсійної суми, що не перераховані та не виплачені з дати зміни розміру одної зі складових грошового забезпечення - премії 75% грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців установленої рішенням Міністра Внутрішніх Справ України з врахуванням: військового звання підполковник - 130,00 грн; посадового окладу - 1200,00 грн; надбавки за вислугу років 40% - 532,00 грн; виконання особливо важливих завдань 50% - 931,00 грн; служби в умовах режимних обмежень 15% від посадового окладу - 180,00 грн; премії 75% від суми грошового забезпечення - 2094,75 грн; 89% вислуги років на пенсію.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року, з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року про виправлення описки, апеляційну скаргу задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року - скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку призначеної пенсії позивачу на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ від 04 червня 2012 року № 15/5-5458 про розмір грошового забезпечення з урахуванням премії у розмірі 75%.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 13 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ від 04 червня 2012 року №15/5-5458 з урахуванням: військового звання підполковник - 130,00 грн; посадового окладу - 1200,00 грн; надбавка за вислугу років 40% - 532,00 грн; виконання особливо важливих завдань 50% - 931,00 грн; премія 75% від суми грошового забезпечення - 2094,75 грн, та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
06 грудня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду позивачем подано касаційну скаргу, за змістом якої скаржник, з урахуванням уточнень, які були подані до відкриття касаційного провадження, просить рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 квітня 2019 року, яким відмовлено у задоволені позову, скасувати.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року в частині визнання права позивача на законний і справедливий перерахунок залишити в силі, а в іншій частині скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Водночас позивач просить задоволені позовні вимоги викласти в іншій редакції та доповнює вимогами, які не заявлялися при зверненні до суду з позовною заявою.
Уточнення до касаційної скарги від 11 грудня 2019 року містить, серед іншого, клопотання про вжиття заходів щодо виявлення та витребування необхідних доказів з власної ініціативи у Головних управлінь Національної гвардії МВС України та Пенсійного фонду України м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
21 січня 2020 року від позивача на адресу касаційного суду надійшли доповнення, уточнення, пояснення і розрахунки № 2 до касаційної скарги.
16 березня 2020 року від позивача на адресу касаційного суду надійшли доповнення, уточнення, пояснення, клопотання та розрахунки згідно із нововиявленими обставинами № 3.
Згідно із пунктами 1, 2 статті 337 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень та подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та зазначено скаржником, копію оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції отримано ним 07 листопада 2019 року, отже останнім днем строку для подання доповнення є 08 грудня 2019 року.
Отже, зазначені доповнення, які надійшли 21 січня 2020 року та 16 березня 2020 року, суд не враховує, оскільки вони подані із порушенням строків, визначених статтею 337 КАС України.
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування додаткових доказів, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ, який отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вважає, що відповідачем не дотримано вимог Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 29.12.2015 № 900-VIII, яким було внесено зміни до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 13.02.2008 № 45, і, як наслідок, станом на день звернення до суду йому не здійснений перерахунок пенсії.
Відповідач проти позову заперечив із посиланням на те, що внаслідок листування із Міністерством внутрішніх справ України, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві вчинено всі дії для перерахунку пенсії позивача, зокрема, направлено списки осіб, які мають право на перерахунок пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві.
ІІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 грудня 2005 року на підставі наказу командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України № 103 о/с підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас Збройних сил України за станом здоров`я.
З грудня 2005 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію за вислугу років, з урахуванням 89% грошового забезпечення відповідною йому категорії військовослужбовців, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У грудні 2017 року позивачем подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з проханням провести перерахунок та здійснити виплату пенсії з дати настання відповідних обставин, пов`язаних зі встановленням 75% розміру премії від усього грошового забезпечення.
Листом від 13 січня 2018 року № 1303/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що перерахунок та виплату перерахованої пенсії було проведено у відповідності до чинного законодавства та станом на 01.01.2008 розмір пенсії за вислугу років обчислений відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб» виходячи з визначеного до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 грошового забезпечення за посадою складає 2752,77 грн (3039,00 х89%).
Розмір підвищення пенсії відповідно до постанови від 23 квітня 2012 року № 355 становить:
з 01.07.2012 -571,86 грн (2752х11%);
з 01.09.2012 року -644,14 грн (2752х23%);
з 01.01.2013 року-963,47 грн (2752,77х35%).
Згідно із довідкою від 04 червня 2012 року № 15/5-5458 розмір грошового забезпечення станом на 01 квітня 2012 року, наданою МВС України до управління на виконання постанови, визначається розмір пенсії, в межах якого можливо проводити підвищення пенсії згідно з вищезазначеною постановою.
Не погоджуючись з такою відповіддю, позивач звернувся з позовом до суду.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність здійснення відповідачем перерахунку пенсії на підставі наданої ліквідаційною комісією МВС України довідки, оскільки підстави для включення інших видів грошового забезпечення до такого перерахунку у ГУ ПФУ в м. Києві, були відсутні.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що у матеріалах справи відсутні будь-які інші довідки, окрім довідки МВС України від 04 червня 2012 року № 15/5-5458, в якій зазначено інший розмір премії позивача, ніж 75%, який підлягає врахуванню під час обрахунку грошового забезпечення для виплати пенсії.
Крім того, за змістом листа МВС України від 28 лютого 2018 року № 22/б-Л-309 позивача повідомлено, що відповідно до інформації про середні розміри надбавок і премії, що фактично виплачені у внутрішніх військах МВС України, надісланої листом від 17 травня 2012 року № 3/21/3-2039 середній розмір премії, зокрема за посадою старшого офіцера в Головному управлінні внутрішніх військ МВС України склав 75 % від грошового забезпечення.
За позицією суду апеляційної інстанції, оскільки у цьому випадку фактичної зміни розміру премії як одного з видів грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, проведеної на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, не відбулось, відповідач протиправно, здійснив перерахунок пенсії позивача з урахуванням премії у розмірі 25%, замість 75%, зазначеної у довідці від 04 червня 2012 року № 15/5-5458.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є необхідність визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ від 04 червня 2012 року № 15/5-5458 про розмір грошового забезпечення з урахуванням премії у розмірі 75%.
Водночас суд апеляційної інстанції наголосив, що зазначена довідка не містить такого виду грошового забезпечення як надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% від посадового окладу - 180,00 грн, яку просить позивач враховувати під час перерахунку його пенсії.Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження встановлення позивачу надбавки у розмірі 15% від посадового окладу - 180,00 грн.
Суд апеляційної інстанції акцентував увагу на тому, що позивач просить провести перерахунок пенсії саме з дати зміни розміру одної із складових грошового забезпечення, а саме: - премії 75%, разом з тим, жодних доказів, що визначають конкретну дату зміни розміру премії з 75% на 25%, як складової грошового забезпечення, позивач не надає та матеріали справи не містять, відтак суд позбавлений можливості задовольнити позовні вимоги саме у такий спосіб.
Судом апеляційної інстанції зауважено, що для звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, свобод чи інтересів встановлюється шестимісячний строк.
За позицією суду апеляційної інстанції, враховуючи, що листом від 13 січня 2018 року № 1303/03 протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням премії у розмірі 75%, слід зобов`язати відповідач провести з 13 січня 2018 року перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ від 04 червня 2012 року №15/5-5458 з урахуванням: військового звання підполковник - 130,00 грн; посадового окладу - 1200,00 грн; надбавки за вислугу років 40% - 532,00 грн; виконання особливо важливих завдань 50% - 931,00 грн; премії 75% від суми грошового забезпечення - 2094,75 грн; та стягнути з відповідача недоотриману суму пенсії.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року у цій справі є таким, що прийняте з порушеннями прав позивача та вимог законодавства, що має наслідком чисельні і грибі порушення норм матеріального та процесуального прав, а отже підлягає скасуванню.
За позицією скаржника, суд апеляційної інстанції хоча і скасував рішення суду першої інстанції, але не відновив процесуальних і матеріальних прав позивача на отримання важливих доказів у справі, не надав належної оцінки неправомірним діям або бездіяльності суду першої інстанції, незаконним діям відповідача і аналогічно рішенню суду першої інстанції, припустився порушень і помилок, дійшов неправильних висновків у справі і ухвалив постанову, яка в більшості питань також суперечить вимогам статей 2 і 242 КАС України.
Скаржник акцентує увагу, що в апеляційній скарзі представник позивача скаржився на порушення процесуальних і матеріальних прав позивача з питань не витребування головних і найважливіших доказів з метою встановлення точної дати настання матеріальних прав позивача на премію 75%.
Скаржник не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, серед іншого, з огляду на таке:
встановлюючи право позивача на премію в розмірі 75% і посилаючись на дату чергової незаконної відписки Пенсійного фонду України, суд не врахував, що Пенсійний Фонд України, а тим більше його формальні відписки не наділенні повноваженнями і не можуть в цьому випадку встановлювати конкретні дати зміни розміру премії та пенсій в цілому, а також не можуть бути підставою для визначення таких дат;
позивач не заявляв у своєму позові та апеляційній скарзі вимогу відновити його права на премію в розмірі 75% з листопада 2011 року;
суд в цьому випадку безпідставно посилається на статтю 47 КАС України;
наполягає на тому, що позовні вимоги не збільшував і змін не вносив;
суд в порушення норм процесуального права не встановив, що позивачу незаконно зменшили премію не з 75% на 25%, а з 33,3 % на 25 %.
Наполягає на невірному встановленні обставин справи, оскільки судами встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років з урахуванням 89% грошового забезпечення, проте з квітня 2012 року такий відсоток було неправомірно зменшено. Це було одним із головних порушень прав позивача з боку відповідача і позивач вимагав відновити його права.
Скаржник наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції не розглядав позовні вимоги щодо права на загальний розмір пенсії 89% від грошового забезпечення військовослужбовців за дати зміни розміру одної із складових грошового забезпечення.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX) Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі також Порядок № 45).
За змістом пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 № 45 (далі - Порядок №45), перерахунок раніше призначених згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділених правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення таких осіб.
Згідно із статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно приписів статті 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
У мотивувальній частині рішення зазначаються:
а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;
б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;
в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;
г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи та (або) інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;
ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної зазначив, що у матеріалах справи відсутні будь-які інші довідки, окрім довідки МВС України від 04 червня 2012 року № 15/5-5458, в якій зазначено інший розмір премії позивача, ніж 75%, який підлягає врахуванню під час обрахунку грошового забезпечення для виплати пенсії.
Також суд апеляційної інстанції акцентував увагу на тому, що позивач просить провести перерахунок пенсії саме з дати зміни розміру одної із складових грошового забезпечення, а саме: - премії 75%, разом з тим, жодних доказів, що визначають конкретну дату зміни розміру премії з 75% на 25%, як складової грошового забезпечення, позивач не надає та матеріали справи не містять, відтак суд позбавлений можливості задовольнити позовні вимоги саме у такий спосіб.
За змістом статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Так, судом апеляційної інстанції було взято до уваги довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 04 червня 2012 року, як єдину довідку, яка наявна в матеріалах справи.
Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів, що визначають конкретну дату зміни розміру премії з 75% на 25%, як складової грошового забезпечення.
В свою чергу позивач акцентує увагу, що йому незаконно зменшили премію не з 75% на 25%, а з 33,3 % на 25 %.
Отже, судом апеляційної інстанції взагалі не було встановлено, коли у позивача виникло право на перерахунок раніше призначеної пенсії та з якої дати такі права порушені бездіяльністю відповідача.
З приводу заявленого позивачем періоду здійснення перерахунку пенсійного забезпечення, колегія суддів звертає увагу на те, що застосування строку звернення до адміністративного суду передує вирішенню спору по суті.
Також позивач наполягає на невірному встановленні обставин справи, а саме судами встановлено, що позивач з 2005 року отримує пенсію за вислугу років з урахуванням 89% грошового забезпечення, проте позивач наполягає, що з квітня 2012 року такий відсоток було неправомірно зменшено. Позивач в касаційній скарзі стверджує, що зазначене було одним із головних порушень його прав з боку відповідача і він вимагав відновити його права, однак суди не розглянули зазначені позовні вимоги.
За змістом частини 4 статті 9 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною 1 статті 90 КАС України. Цей принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
Одночасно колегія суддів звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
Колегія суддів наголошує, що для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Частина 2 статті 242 КАС України встановлює, що рішення ухвалюється судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно із частинами 3, 5 статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За такого правового регулювання, встановлених та оцінених судами обставин, з урахуванням доводів касаційної скарги, Верховний Суд вважає що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам статті 242 КАС України.
Відповідно до положень статті 353 КАС України, зважаючи на те, що допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, а відтак і унеможливлюють надання оцінки іншим доводам касаційної скарги та відзиву на неї, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові.
Керуючись статтями 339 341 349 353 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у справі № 826/4869/18 скасувати та направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін
О.П. Стародуб
В.М. Шарапа